Стаття. ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ В УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

                                                                      Гриценко Тамара Іванівна,

                                                                директор Першотравневої

                                                              загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів ім. В.Г. Михайлика

                                                                  Слобідської сільської ради

                                                       Буринського району

                                                                Сумської області, учитель

                                                                       української мови та літератури

ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ В УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Актуальність теми дослідження. Запорукою успішної розбудови української держави, подолання загальної кризи в суспільстві є духовне відродження народу. Майбутнє ж української нації залежить від змісту моральних цінностей, які закладаються в серця молодих людей, і від того, якою мірою духовність стане основою їхнього життя.

В усі часи людство хвилював стан духовності окремої індивідуальності і суспільства в цілому. Саме піднесення духовності особистості стає необхідною умовою формування людини нової доби, людини ХХІ століття, від якої певною мірою залежить майбутня доля держави. Йдеться про морально-духовні орієнтації, що виступають як провідні в навчально-виховному процесі сучасної школи. Україні потрібна нова, національно свідома, з розвиненою державною гідністю еліта, яка досягла б високого становища власним талантом і інтелектом.

У процесі виховання проблема формування загальнолюдських моральних цінностей залишається однією з найактуальніших у педагогічній науці та шкільній практиці. Водночас формування загальнолюдських моральних цінностей учнів в умовах глибоких соціально-економічних змін в Україні наштовхується на значні труднощі. Оскільки сьогодні існує загроза обмеженості свідомості, девальвація морально-духовних цінностей, то виникає необхідність говорити про дефіцит моральної культури та потребу в створенні умов, які б сприяли розвитку загальнолюдських моральних цінностей в учнів у процесі вивчення української літератури.

Часто учні сприймають літературу просто як один із навчальних предметів, мало пов’язаних із повсякденним життям. Але відома така думка, що література – це підручник життя. Народна мудрість застерігає: «Краще вчитися на чужих помилках, ніж на своїх», «Не повторюй чужих помилок».
    Художня література — це підручник життя, який дає нам історичні знання, формує світогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення.

Значною проблемою сучасності є духовне спустошення, байдужість, брак любові, відсутності мрій і планів на майбутнє, марнування часу, безсоромне споживацтво. А людина, котра зруйнована зсередини, руйнує і світ.

   Очевидним стали нині деформація світоглядних уявлень, стрімке зниження духовних орієнтирів. Тому немає, на мою думку, актуальнішої проблеми для вчителя, як виховання здорової, відкритої для інновацій і водночас високодуховної, моральної особистості.

    Ми живемо  в час розквіту інформаційних технологій. З одного боку – це  Інтернет, з його невичерпними пізнавальними можливостями, з іншого – наша біда – засилля комп’ютерних  насильницьких програм. Тільки  можна уявити, хто виросте з дитини, мозок якої навіть вночі вбиває, ворогує, атакує.

   На мій погляд, альтернатива цьому є. Це гуманна, добра література. Учитель має повернути дитячі душі до книжок, на прикладах героїв показати їм загальнолюдські цінності, вчити дітей співвідносити себе з персонажами, вчитись у них доброти чуйності, вірності, ввічливості…

На виховання кращих людських якостей наголошує і чинна Програма з                                                          2

української літератури. Сьогодні, як ніколи, перед нами, педагогами, стоїть важливе завдання: виховувати у школярів доброту і любов до людини. Для цього ми повинні в системі навчально-виховної роботи сповна використовувати той багатющий матеріал, який несе в собі мистецтво слова. Саме українська література і є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління.

Оновлення освітньої системи, її демократизація вимагають підвищення уваги до пошуку нових шляхів удосконалення виховання учнівської молоді. У Законі ”Про освіту”, у національній програмі ”Освіта” (Україна ХХІ ст.) та в Національній доктрині розвитку освіти Україна ХХІ ст. визначено основні тенденції формування загальнолюдських моральних цінностей учнів при вирішенні гострих проблем сучасності.

        Вплив засобів мистецтва слова на юну душу величезний. Духовна спадщина нашого народу зберігає характерні риси українського виховного ідеалу, якому має підпорядковуватися формування національної самосвідомості підростаючого покоління.

Принципи моралі дають соціальну орієнтацію особи, формують у загальному вигляді моральні вимоги, стратегію моральної поведінки, своєрідну програму її соціальної активності. У школі в процесі вивчення української літератури створюються певні психологічні передумови, що виявляються у здатності учня, особливо старшокласника, заглиблюватися в себе, подумки ставити себе на місце іншого, аналізувати і пояснювати поведінку в різних конфліктних ситуаціях, створювати відносно стійкий образ ”Я”. Література як вид мистецтва підсилює моральні переживання, вона є важливим фактором формування моральної культури учня.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та простежити умови формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей у процесі вивчення української літератури;

3

• визначити виховні можливості української літератури (виявлення та розкриття нових підходів до організації навчально-виховної роботи та визначення змісту духовної культури; використання народознавчого матеріалу; забезпечення єдності національних і загальнолюдських моральних цінностей; посилення морально-естетичної функції мистецтва слова).

Результати теоретичного аналізу проблеми. Моральне виховання розглядається в педагогіці як цілісний процес, спрямований на формування у молоді моральної свідомості, моральних почуттів і моральної поведінки. Теоретичний аналіз проблеми формування загальнолюдських моральних цінностей в учнів свідчить, що в основі ціннісних орієнтацій особистості втілені цілі й призначення людини, її ставлення до особистого життя, життя своєї родини, суспільства, нації, всього людства.

Відродження духовності підростаючого покоління покладається на фольклор, у якому відображено народні погляди на виховання, де загальнолюдські моральні цінності виражають ставлення особистості до соціальних цінностей, характеризують її здатність створити власну ієрархію цінностей у своїй свідомості, визначити стратегію поведінки, являють собою своєрідну форму моральних настанов і заповідей народу.

Видатні діячі науки і культури (В.Винниченко, Б.Грінченко, Леся Українка, І.Франко) надавали першорядного значення проблемі виховання підростаючого покоління засобами художньої літератури.

Специфіка формування загальнолюдських моральних цінностей в учнів полягає у реалізації людяності як критерію високоморальної особистості. Отже, процес морального виховання молодого покоління розглядається як система, що являє собою частину більш широкої системи формування загальнолюдських цінностей, української літератури як виду мистецтва слова і допомагає учням повніше осягти художній зміст, виявити конкретно-історичне та загальнолюдське значення зображеного письменником,

формувати морально-етичні ідеали, підносити на вищий рівень культуру.

4

        Звісно, що кожний урок – це урок виховання патріотизму, людяності, доброзичливості, милосердя, любові до батьків, родини, але особливо хочеться виділити ті твори ( для учнів середньої ланки),  у яких найбільше розкрита проблема виховання загальнолюдських цінностей ( В.Винниченко «Федько-халамидник» — виховує усвідомлення найважливіших цінностей моралі та етики, прагнення до добра й справедливості, чесності та порядності; С.Черкасенко «Маленький горбань» — виховання кращих рис людини – милосердя, людяності, доброти, співчутливості.)

Існують такі групи цінностей:

• смисложиттєві (уявлення про добро, зло, щастя, ціль і сенс життя); 
• вітальні (цінності життя, здоров'я, особистої безпеки, добробуту, сім'ї);
•  суспільного визнання і покликання (любов до праці, соціальне становище, служіння людям);
•  міжособистісного спілкування (чесність, безкорисливість, доброзичливість);
•  демократичні (свобода совісті, політичного вибору, національний суверенітет);
•  партикулярні (прив'язаність до малої батьківщини, сім'ї, віра в Бога).

     Важлива функція моральних цінностей у тому, що вони містять зразок поведінки, а особливий виховний вплив використання художньої літератури полягає в тому, що значення моральних норм у них пояснюється не абстрактно, а на конкретних ситуаціях. Моральний урок, який діти винесуть з творів художньої літератури допоможе їм отримати чіткі орієнтири у системі цінностей, закласти підвалини міцних моральних переконань, сформувати власну модель поведінки в суспільстві. Зміст творів захоплює дітей, вводить у вир цікавих подій, отримує глибокий емоційний відгук, змушує хвилюватися за дійових осіб. Саме переживання за літературних героїв викликає у дітей співчуття, милосердя, доброзичливість, гуманність, почуття

5

радості від перемоги добра над злом.

          Виділено чотири рівні, необхідних для формування моральної особистості учня:

• егоцентричний рівень (прагнення лише до власної зручності, вигоди, престижу);
•  групоцентричний рівень  (сім’я, нація, народ, клас), якщо інший до цієї групи не входить, то ці почуття на нього не поширюються;
•  просоціональний або гуманістичний рівень (цей рівень характеризується внутрішньою спрямованістю на благо іншим, навіть особисто незнайомим, ”чужим”, ”далеким” людям);
• духовний рівень  визначається суб’єктивними стосунками людини з безмежним, тобто ставлення до глобальних питань і сенсів життя.

          Сучасна програма з української літератури включає чимало творів, на яких можна успішно формувати духовний світ учнів, виховувати високі християнські чесноти. Практично в кожному творі можна віднайти вічну боротьбу добра і зла, любові і ненависті, пошуки щастя, істини, ідеалу. Однак є твори, в яких християнська моральність (чи її антиподи) є першорядною, показовою, а літературні герої, носії християнських моральних цінностей, є прикладом для наслідування (чи навпаки, осуду),

 а саме:                                              

  - художнє вираження ідеї гуманізму, моральності, справедливості, природної рівності між людьми в картинах пекла і раю поеми “Енеїда”     І. Котляревського;

  - утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка;

          - морально-етичні якості Яна Гуса в поемі Т. Шевченка                           “Єретик”;

   - послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…”

6

як заповіт нащадкам;

   - образ жінки-матері в поемі Т. Шевченка “Неофіти”;

          -  проблема братолюбства і єднання “доброзиждущих” в поезії  Т.Шевченка “Молитва”;

   -  творча інтерпретація Т. Шевченком новозавітного сказання в поемі “Марія”;

             -  християнські моральні цінності в циклі “Давидові псалми”;

   - змізернення людської душі у повісті І. Нечуя – Левицького “Кайдашева сім’я”;

             -   біблійна основа поеми “Мойсей” І. Франка;

   -   трагікомізм образу Пузиря в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн”;

           -  біблійно – євангельська тема поеми “Одержима” Лесі Українки та інші.

        Висновок.  Отже, художня література відіграє вагому роль у процесі формування цінностей, гуманних почуттів. Вона активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її емпатійність, емоційність. Забезпечує розуміння і прийняття моральних норм як єдиних правильних варіантів поведінки. Художне слово призводить до великих змін в емоційній сфері дитини, сприяє появі живого відгуку, змінює відношення до речей, перебудовує субєктивний світогляд. Необмежені можливості формування моральних цінностей та емоційного розвитку мають такі перлини народної творчості, як казки, байки, прислів`я, вірші та ін. У творах фольклору через його героїв яскраво постає ідеал українського виховання: здорова, гуманна, культурна, щаслива людина; вільна, оригінальна та неповторна особистість. Занурюючись у казковий світ, дитина занурюється у глибини своєї душі, вчиться оволодівати цим підсвідомим простором. Повернувшись до реального світу, вона почувається впевненіше, починає усвідомлювати власну спроможність упоратися з очікуваними труднощами. Байки тактовно висміюють негативні якості

7

характеру, навчають ставитись з гумором до життя, містять повчальний зміст. Поетичні твори мають велику силу впливу на емоційний розвиток, та засвоєння ціннісних орієнтацій.

Вивчення літератури в загальноосвітній школі мусить розвивати здатність учня утвердитися як особистість, розв’язувати проблеми, розвивати комунікативні якості, формувати світоглядні та загальнолюдські цінності. Адже українська література, як і культура загалом, формувалася протягом багатьох віків і відбиває моральні засади свого народу, утверджує категорії істини, краси, добра.

 Учитель літератури мусить на своїх уроках формувати самостійне, критичне, творче мислення учня через аналіз художнього твору чи дискусійне обговорення найважливіших проблем, висвітлених у художньому творі. А методи реалізації цих завдань у кожного учителя власні. Вони залежать як від матеріалу, який вивчається, так і уподобань і можливостей учителя. Головною і незамінною умовою є створення атмосфери любові до предмета, бажання до постійного самовдосконалення.

   Отже, навчаючи виховувати – основний девіз сучасної освіти. Кінцева мета навчання – вміння акумулювати отримані знання як спонукання до позитивної життєдіяльності. На прикладах літературних творів учні мають зосередитись на моральних акцентах, на проблемі вибору своєї життєвої й моральної поведінки. Завдання педагога полягає у розвитку та вдосконаленні умінь учнів спостерігати, аналізувати, робити висновки, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам.

Якщо ви хочете, щоб вас пам’ятали, — сійте пшеницю;

якщо ви хочете, щоб вас згадували десятки років, — посадіть сад;

якщо ж ви хочете залишитись у віках – виховуйте дітей.

8

Література:

     1. Формування загальнолюдських цінностей у школярів засобами народної

пісні // Гуманізація навчально-виховного процесу / Науково-методичний збірник (Випуск VІ) / За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. – Слов’янськ: ІЗМН – СДПІ, 1999 – С.216-221. – 349с.

    2. Основні напрямки морального становлення особистості школярів            //Теоретичні і практичні проблеми україністики / Збірник статей на пошану професора В.Т.Горбачука /За ред. докт. філ. наук., проф. К.Г.Городенської. – Слов’янськ: СДПІ, 2000 – С.137-141. –157с.

    3. Загальнолюдські й національні морально-духовні цінності як основа формування особистості  // Проблеми освіти: Науково-методичний зб. /Гол. ред. В.О.Зайчук – К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 2000. – Вип.20. – С.193-201. – 341с.

    4. Функціональна семантика власних імен людей при вивченні художніх творів в школі як засіб формування загальнолюдських цінностей  // Гуманізація навчально-виховного процесу / Науково-методичний збірник (Випуск Х) /За заг. ред. Г.І.Легенького та В.І.Сипченка. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ, 2000. – С.107-110 – 169с.

    5. Формування загальнолюдських цінностей у школярів засобами української літератури  // Актуальні проблеми економіко-гуманітарного розвитку України на межі тисячоліть /Зб. наукових праць / Ред.кол.: Гавришко А.С. (відп. ред.) та ін. – Краматорськ: КЕГІ, 2001. – С.190-196. – 335с.

    6. Провідні напрямки формування духовності учнів на уроках української літератури //Громадянське виховання молоді засобами мови та літератури /Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (4-5 лютого  2003 року) / Гол. ред. докт. іст.н., член-кор. АПН України Пащенко В.О. та

ін. – Полтава, 2003. – С.177-182. – 380с.

   7. Виховання учнів на принципах християнської моралі на уроках

9

української літератури в середній школі (на матеріалі творчості

українських письменників ХІХ ст.) // Література. Фольклор, Проблеми поетики : Збірник наукових праць. Випуск 14. – К, “Твім інтер”, 2002. – С. 136-147.

   8.  Виховання учнів старшої школи на християнських моральних цінностях загальнолюдського значення у процесі вивчення творчості українських письменників ХІХ – початку ХХ століття // Людство на межі тисячоліть: діалог цивілізацій: Матеріали науково-практичної конференції. К, Національна академія управління, 2003. – С.255-259.

10