4 клас
ТЕМА. ЯВИЩА ПРИРОДИ за статтею Валер’яна Підмогильного “Блискавка “
МЕТА. Познайомити з блискавкою як фізичним явищем, з роботою фізика Б.Франкліна з вивчення природи блискавки, поглибити знання про жанр науково-популярної статті, учити аналізувати текст.
Розвивати критичне мислення, познайомити з правилами поведінки під час грозового дощу, сприяти збереженню життя і здоров’я дітей.
Привітання – вітання
- Про які незвичайні дощі дізналися?
Прийом “Порушена послідовність”
Загуркоче грім ,як звір. (2) Блискавиця блисне в гронах,
Блискавиця блисне в гронах, (1) загуркоче грім, як звір .
Упаде із неба в двір. (3) Сотня поясів червоних
Сотня поясів червоних упаде із неба в двір.
А. Малишко.
Повідомлення теми уроку
(Можна запропонувати перегляд відеофрагменту про блискавку).
Що можете сказати про блискавку ?
Прийом “ На мій погляд”
Подивіться малюнки та розгляньте на партах шматочки бурштину.
Як ви думаєте, що це таке бурштин?
Бурштин – скам’яніла смола хвойних дерев (переважно жовтого кольору різних відтінків, використовується для виготовлення прикрас)
Як допоміг шматочок бурштину розгадати природу блискавки?
Робота в парі “Думайте – працюйте в парах – обмінюйтесь думками”
Попрацюйте в парі. Висловіть свої припущення щодо взаємозв’язку блискавки і бурштину.
І. Учні читають перший абзац тексту самостійно (мовчки)
2. Закривають прочитане і відповідають на запитання вчителя.
3. Далі читають другий абзац і формулюють запитання для вчителя.
4.Учитель відповідає на запитання учнів, намагаючись стимулювати їх ставити запитання не тільки на пригадування інформації, а й на прогнозування подальшого змісту. Учні мають перевірити, наскільки точні та правильні відповіді вчителя.
“Може, ви бачили гарні, прозоро-жовті камінці, що звуться бурштином (янтарем)?
Бурштин – це смола-живиця з давніх соснових лісів. Коли така смола потрапляла в море, вона кам’яніла.. Це і є бурштин. Його тепер здобувають з морських глибин.
У Стародавній Греції жінки дуже любили прикрашати своє волосся бурштином. І коли їм доводилося прясти овечу вовну, то з бурштином діялося щось дивне й чудне. Він починав притягати до себе дрібні вовнини, держав трохи коло себе, а далі відкидав їх геть.
Греки не розуміли, що робиться з бурштином. Вони звали бурштин “електрон”, .
То й звідси назва цієї властивості бурштину притягати папірці – електрика”.
Словникова робота
Вовна – 1. густий волосяний покрив ссавців, переважно овець і кіз.
2.волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин, з якого виготовляють пряжу.
Електрон – найлегша елементарна частинка речовини з найменшим електричним
зарядом
Електрика – форма енергії, що зумовлена рухом заряджених частинок матерії
Дослідницька робота
проведіть дослід, описаний у тексті.
Читання другої частинки статті
“Згодом люди примітили, що не тільки з бурштину можна добути електрику. Взяти хоч би звичайне сухе скло й натерти його вовняною матерією – скло теж почне притягати папірці.
Візьмемо таке скло й ходімо до темної кімнати. Там натрімо його вовною, потім піднесемо до скла зігнутий палець. Враз від скла до суглоба промайне іскорка, і ми почуємо невеличкий тріск – невеличкий грім.
Що це справді так, показав у 1752 році великий американський учений Веніамін (Бенджамін) Франклін.
Він ще й раніше казав, що блискавка – це велика електрична іскра, зовсім така, як-от іскорка з натертого бурштину чи скла”.
Модель “Учень – учень”
Другий етап
Два учні читають текст, зупиняючись після кожного абзацу, по черзі ставлять запитання один одному. На початковому етапі роботи за цією методикою можна пропонувати використовувати картки-пам’ятки.
Зразок картки-пам’ятки
2.Закрий книжку, сформулюй запитання для свого партнера.
Почитай запитання так:
- Хто...?, Що...?, Коли...?, Яким чином...?
Використовуй непрямі запитання.
- Яка головна думка в тексті?
- Чому автор вирішив дати цю інформацію? Як це стосується нашої теми?
3.Уважно вислухай відповідь. Якщо потрібно щось уточнити, постав додаткове
запитання.
4.Впевніться, що всі слова у тексті вам зрозумілі. Якщо є потреба, зверніться до
словника.
5.Переконайся, що твій партнер зрозумів інформацію.
Читання третьої частинки статті
“Щоб довести це, Франклін задумав звести блискавку з неба на землю.
Для цього він склеїв змія, тільки не з паперу, а з шовкової матерії, щоб змій від дощу не розкис. Рамку він зробив звичайну., з паличок, але на кінцях її приробив металевий дріт, бо він уже знав, що метали притягують
блискавку. Під громовицю він вийшов зі своїм змієм у поле й пустив його у хмари.. До кінця мотузки Франклін прив’язав залізного ключа ,а ключ – шовковим шнурком до дерева. Шовк зовсім не перепускає електрики, і коли блискавка справді є велика електрична іскра, то мусила вовна йти мотузкою вниз і збиратися в ключеві.
Коли пішов дощ, спалахнула блискавка й загрюкотів грім, Франклін наблизив палець до ключа.. І справді, з залізного ключа вискочила іскра й боляче вколола його в пучку. Але він ще раніше казав, що блискавка – це велика електрична іскра, зовсім така, як-от іскорка з натертого бурштину чи скла.”
- Поміняйтеся ролями і прочитайте наступну частину тексту.
Читання четвертої частинки статті
“Так всі дізналися, що під час громовиці не Ілля –пророк на вогняній колісниці небом мандрує, а величезні електричні іскри з хмар по небу шугають і громом тріщать-гуркотять.
Виходить, що багато електрики є й у хмарах – не тільки в бурштині та склі. Учені, що працювали після Франкліна, спромоглися звести на землю таким самим способом величезні іскри з хмар, довжиною мало не на півметра! Одного молодого вченого, Ріхмана,, блискавична іскра вбила. Коли він звів її на землю .І так часто у науці трапляється, що доводиться вченому життям наложити ,вивчаючи такі сили природи .Люди дізналися, що електрика є велика ,страшна сила. Це вона підпалює хати й дерева та б’є насмерть людей під час громовиці. ”
Читання останньої частини статті вчителем.
“Коли люди ще не розуміли блискавки, то тільки боялися її, а боротися з нею не вміли. Франклін незабаром добрав і спосіб боротьби з нею. Він знав, що блискавка найбільше любить бити у високі металеві речі – вони ніби її до себе притягують. Знаючи це, він збудував у 1860 році громовідвід. Це дуже простий прилад. На даху будинку ставлять високий металевий стрижень. Од його аж у землю йде дріт; уже в землі дріт кінчається шматком металу. Блискавка б’є в стрижень і сходить дротом у землю, не зробивши ніякої шкоди будинку. За те, що Франклін оборонив людей від лихої сили блискавок, американці поставили йому пам’ятника з написом:
“Він вирвав блискавку у неба...”
“Огляд галереї”. Групова робота.
Мета: вчити використовувати набуті знання для творчого вирішення проблеми, формувати уміння пов’язувати нову інформацію з продуктами своєї діяльності, вчити продуктивно співпрацювати у групі.
Завдання. Намалюйте громовідвід.
Учні працюють над виробленням різних підходів до розв’язування завдань, результати презентуються малюнком. Усі підготовлені в такий спосіб аркуші розвішуються на стінах класної кімнати. За сигналом вчителя групи рухаються вздовж стін класу, вивчаючи та обговорюючи результати презентованої моделі. Вони записують позитивні коментарі до кожного експонату та рекомендації щодо вдосконалення. Після огляду галереї роботи обговорюються у класі. Для аналізу роботи кожної групи можна використати тести.
Інтерактивна вправа “Уяви себе...”
(Учням пропонується уявити себе на місці блискавки.)
Вчитель: Учень:
- Хто ти? (Блискавиця)
Загляни у словничок і розкажи про себе.
(Електричний розряд у повітрі під час
грози, який найчастіше
супроводжується громом).
Розкажи про себе словами Франкліна, (Велика електрична іскра, зовсім така., для цього звернись до тексту як-от іскорка з натертого бурштину чи
скла )
із смерчем., з буревієм, з непогодою....)
- Кого боїшся? (Сонечка, ясного дня, тихої погоди.....)
- Яку пору року полюбляєш? (Весну, літо, ранню осінь.)
ІV. РЕФЛЕКСІЯ
Вправа “Крісло автора”
- Уявіть себе на місці вченого фізика В.Франкліна.
- Ваші товариші не можуть пояснити, що таке блискавка,
вони не знають як з нею боротися, більш того вони
не чули і не бачили про громовідвід.
(Учні сідають за бажанням на стілець вчителя
“крісло автора” і розповідають ) .
- Дайте відповіді на питання, на які під час розповіді не акцентували увагу.
V. ПІДСУМОК УРОКУ