Стаття "Формування здоров’язбережувальних компетентностей на уроках трудового навчання та технології засобами проектної діяльності"

Формування здоров’язбережувальних компетентностей на уроках трудового навчання та технології засобами проектної діяльності

Єдина краса, яку я знаю, - це здоров'я.

Г. Гейне

    Усім відомо, що здоров'я – це найцінніший скарб, яким наділила нас природа.

 Проблема здоров’я дітей у наш час набуває особливої актуальності. Діти проводять у школі більшість часу. За час навчання в школі значно зменшується кількість здорових дітей.    Статистика стану здоров’я дітей є досить невтішною.

    Тому сьогодні особливу увагу слід звернути на формування основ  здорового способу життя дитини ще у шкільному віці.

       Ранній початок навчання та інтенсивний навчальний процес спричиняють збільшення навантаження на функціональні можливості організму дитини.

 Школярів потрібно не тільки інформувати, але й навчити правильно використовувати отриману інформацію: вміти її аналізувати та застосовувати у повсякденному житті.

Мета написання статті полягає в обґрунтуванні важливості формування здоров’язбережувальної компетентності, користуючись якими педагог зможе цікаво та корисно організувати освітній процес на уроках трудового навчання та технології.

Оскільки формування здорового способу життя школярів багато в чому залежить від особливостей навчально-виховного процесу, тому завданням школи є – навчити учня свідомо жити.

Педагог повинен працювати над тим, щоб виховати людину, здатну пізнати себе, створити своє особисте життя, приймати виважені рішення, усвідомлювати свою  відповідальність за них та соціалізуватися у дорослому житті, людину з  активною життєвою  позицією.

 Я вважаю, що головне завдання вчителя щодо формування здоров’язбережувальної компетентності – вплинути педагогічними методами на свідомість та поведінку учнів шляхом розвитку життєвих навичок, сприятливих для здоров’я, безпеки та гармонійного розвитку учня.

Метою кожного уроку трудового навчання та технології є створення мотиваційної установки на збереження і зміцнення здоров'я учнів.

 Для реалізації цієї мети під час проведення уроків трудового навчання та технології  я:

•      створюю  відповідні санітарно-гігієнічні умови в майстерні;
•      формую навички безпечної праці;
•      налаштовую  учнів на позитивний психологічний мікроклімат;
•      слідкую за правильною поставою під час виконання практичних завдань;
•      регулярно проводжу  фізкультхвилинки, релаксаційні паузи;
•      проводжу  бесіди, направлені  на формування потреби у здоровому способі життя;
•      з метою недопущення перевтоми учнів використовую  інтерактивні методи навчання;
•      слідкую за зміною видів діяльності;
•      нормую домашні завдання.

Сучасний вчитель має розуміти, що всіх наук учневі не опанувати, а навчити його берегти здоров’я, допомогти йому стати компетентною та успішною людиною є головним  його покликанням. Саме з цією метою потрібно формувати здоров’язбережувальні компетенції, що посприяють створенню позитивної мотивації до здорового способу життя.

Таким чином, здоров'язбережувальна компетентність, як ключова, формується на міжпредметному   рівні   за  допомогою  предметних  компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей  учнів.

Формуючи здоров'язбережувальну компетентність учнів, готуючись до уроків я дотримуюсь таких принципів здоров’язбереження:

•   турбота про здоров’я учня;
•   комплексний міжпредметний підхід;
•   відповідність змісту і організації навчання віковим особливостям учнів;
•   безперервність та наступність;
•   успіх породжує успіх;
•   активність;
•   «не нашкодь»;
•   відповідальність за своє здоров’я.

У своїй практиці я використовую, по можливості, уроки з елементами тренінгу у 5-9-х класах та тренінги у 10-11-х класах.  Особливостями такого здоров’язбережувального уроку є:

•        відповідне розташування дітей у класі (робота в парах та групах), що дає змогу відчувати себе в колективі та творчому взаємозв’язку, єдність спілкування та діяльності;
•        позитивне емоційне налаштовування, що дає можливість зняти напругу;
•        активне міжособистісне спілкування.

Саме на уроках трудового навчання та технології є можливість сформувати здоров’язбережувальні компетентності в учнів через проектну діяльність.

Адже учні ще з молодшої школи мають  вже певний багаж знань та життєвий досвід роботи із конструкційними матеріалами, а також планують свою роботу над проектами.

Це можна прослідкувати на наступних прикладах:

Проекти «Гольниця», «Торбинка для дрібничок», «Органайзер для рукоділля», «Підставка під горнятко», «Брелок», «Серветка»  у 5-6 класах формують в учнів правильну організацію робочого місця, дотримання правил безпечної праці з інструментами та пристосуваннями.

Велике значення для розвитку дитини та її здоров’я мають заняття різними видами декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, плетіння, писанкарство, паперової пластики, ліплення) за допомогою яких людина здатна творити.

 Американський невропатолог Берун першим став з успіхом застосовувати «спицетерапію».

Зараз встановлено, що заняття різними видами рукоділля заспокоює нервову систему людини.

А завдяки таким  проектам як «Листівка»,  «Панно», «Лялька – мотанка», «Писанка», «Декоративні квіти», « Ялинкова прикраса», «М’яка іграшка» у 5-6 класах та технологіям, які застовуються під час виготовлення виробу, удосконалюється точність рухів, розвивається дрібна моторика, розширюється обсяг та виразність дій, що стимулююче впливає на мозкові структури головного мозку, активізує мислення, відточує оціночну функцію почуттів, стимулює дію уяви.

Зокрема, працюючи над проектом «Я - споживач» у 7 класі доцільно навчити учнів читати та розуміти  маркування споживчих товарів, звернути увагу на енергетичну і харчову цінність продуктів харчування, якість води та напоїв, правила зберігання та обробки харчових продуктів. Отримані знання допоможуть майбутнім споживачам уникнути отруєнь та захворювань, які пов’язані з продуктами харчування.

Важливим є робота над міні-проектом «Малярні роботи в побуті власними руками» у 7 класі, «Технологія декупажу» у 10 класі та «Технологія дизайну предметів інтер’єру» у 11 класі під час якого учні вивчають правила безпечної праці, знання яких знадобляться їм при виконанні ремонтних робіт  у власних оселях та допоможуть їм соціалізуватися у майбутньому.

При роботі над проектом «Побутові електроприлади в моєму житті» учні 5 класу оволодівають прийомами користування електричними приладами: правильно вмикати і вимикати електричний чайник, праску, безпечно користуватися швейним обладнанням.

Працюючи над проектами «Наволочка», «Одяг для кухні», «Поясний швейний виріб», «Вироби в етностилі»  у 5-9 класах та використовуючи технології обробки текстильних матеріалів, слід звернути увагу на фізичні властивості тканини: гігроскопічність – здатність тканини вбирати вологу, водопроникність – здатність тканини пропускати через себе воду, повітропроникність – здатність тканини пропускати повітря і забезпечити вентиляцію тіла, паро проникність – пропускати водяну пару, теплозахисні властивості – це здатність тканини зберігати тепло, яке виділяється тілом людини та пилоємність – здатність тканини затримувати пил.

Знання цих властивостей дають змогу правильно добирати тканини для виготовлення різних видів одягу відповідно до їх призначення, пори року, кліматичних умов, в яких знаходиться людина. А також зробити акцент на те, що для виготовлення білизни краще використовувати тканину і трикотажні полотна з натуральних волокон рослинного і тваринного походження.

Не менш важливим завданням є формування в учнів навичок на практиці використовувати знання гігієнічних вимог до одягу, який має бути легким, м’яким, міцним, щоб не зминався, має забезпечувати свободу руху, дихання і кровообіг, повинен легко пратися, чиститися, прасуватися.

Під час проектування виробу важливо наголосити про вплив кольору на психофізіологічний стан людини. Науково доведено, що правильне використання кольору – це сила, яка може зміцнити і вилікувати нервову систему і внутрішні органи, підвищити імунітет людини.

Важливим моментом є те, що краса і зручність одягу є основою психологічного комфорту. Більшість дизайнерів вважають, що одяг у сучасному світі повинен нести позитивні емоції та позитивні цінності.

Доцільно розповісти про екологічний підхід у дизайні одягу. В дизайні одягу екологічні проблеми вирішуються шляхом відмови від синтетичних матеріалів, які негативно впливають на здоров’я людини. Тому постала необхідність створення і використання змішаних тканин, яким притаманні властивості натуральних або за гігієнічними властивостями мають перевагу над ними.

Проекти «Охайне житло», «Здоровя та краса мого волосся» (6 клас), «Моя зачіска», «Мій одяг – мій імідж» (8 клас) важливо звернути увагу учнів на санітарно-гігієнічні вимоги, правила особистої гігієни,  вплив шкідливих речовин, що містяться в мийних засобах, пральних порошках, косметичних засобах на здоров’я людини.

Такий підхід до формування в учнів засад здорового способу життя засобами проектної діяльності сприятиме переведення теоретичних відомостей у площину їх практичного застосування в повсякденному житті.

Отже, впровадження здоров'язбережувальних компетентностей потребує від учителя не допускати перевантаження учнів. При цьому необхідно визначати оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, їх індивідуальні особливості, а також намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми.

Завдання, які ставлять перед собою учителі у роботі над формуванням в учнів стійкої мотивації здорового способу життя, можуть бути вирішеними тільки за умови комплексного використання педагогами різних методів та форм здоров’язбережувальної діяльності в освітньому процесі.

Саме від зусиль та вмінь педагогів-наставників залежить, чи проросте зерно турботи про здоров’я у душі дитини, і як зробити так, щоб цей паросток дав у майбутньому щедрий урожай.