СТАТТЯ "ХТО, ЯКЩО НЕ МИ?"

ХТО, ЯКЩО НЕ МИ?

 Як би не хотіли миру всі українці, війна на сході нашої держави ще продовжується. Настають осінні дощі, холоди. Наші захисники потребують допомоги волонтерів у забезпеченні багатьма необхідними речами, і ніхто не може стояти осторонь цієї справи.

 Із 10 вересня учні та вчителі Зіньківської школи № 1 знову розпочали збирання допомоги для воїнів АТО.

 Не було такого класу, який не приніс би нічого.

 У результаті зібрано близько 1,5 тонн продуктів харчування, медикаментів, одягу та предметів гігієни.

 Учні початкових класів виготовили листівки для наших захисників.

 У день від’їзду волонтерів, 10 листопада, учителька початкових класів Н.В.Пантюх принесла 8 хлібин. Родини Осауленків та Ландиків напекли й насмажили більше 180 пиріжків і зготували 10 літрів вінегрету.

 Школярі під керівництвом педагога-організатора ретельно спакували все й повантажили до мікроавтобуса.

 Учитель Ю.М.Алфьоров передав своїй 3 механізованій роті механізованого батальйону 1 танкової бригади прапор України, підписаний учнями нашої школи, а також труби для пічок-буржуйок.

 Доправляли зібрану допомогу козаки із громадського об’єднання Зіньківсього Куреня Полтавської Паланки: Анатолій Павлович Радченко, Олег Іванович Ростовецький, Олександр Олексійович Янголенко, Олександр Миколайович Соловей, Андрій Володимирович Зеленський та вчитель нашої школи Сергій Михайлович Ковальов. Транспортом забезпечив Олександр Володимирович Павленко, який сам і вів власний мікроавтобус небезпечними дорогами війни.

 Із Зінькова волонтери виїхали о 6 вечора 10 листопада. До першої зупинки доїхали о 4 ранку.

 Відвідали всього три точки, де перебувають наші земляки із Зіньківського району.

 Дорогою роздавали пиріжки на блокпостах. Серед бійців, яких зустрічали там, були й земляки з Полтавщини.

 Перша зупинка була поблизу Волновахи. Туди відвозили прапор і труби, які передав Ю.М.Алфьоров своїм бойовим побратимам.

 Друга зупинка – біля Широкіного. Там відвідали Василя Шебера із Зінькова та жителя Шилівки Олега Струтинського.

 А побіля Мар’їнки зустрілися із Миколою Храпачем із Комсомольська та Ігорем Кітрішем із Зінькова. До цієї ж частини довезли зіньківця Олександра Крижановського, який повертався з відпустки на службу.

 Дорогою зустріли колону з близько 10 машин ОБСЄ.

 Під час поїздки помітили, що обстріли з ворожого боку почастішали.

 Бійці розповідали, що тепер їх краще одягають і харчують. Вони дивувалися появі волонтерів, бо зараз мало хто туди доїжджає.

 У більшості місць було заборонено фотографувати, тому світлини є не з усіх зупинок.

 Волонтери привезли для нашої школи дорогоцінний подарунок – прапор України із підписами воїнів 72 ОМБР.

 Разом з нами волонтерську допомогу здійснювали небайдужі мешканці нашого міста, а саме: Кравченко Ф.І., Филь А.А., Осауленко І.Г., Здихальський В.Ф., Силка Л.Д.

 Дорогі наші захисники! Стійте міцно на своєму посту. Ми чекаємо на вас – живих, неушкоджених і з Перемогою! Слава Україні! Героям слава!