Стаття "Інноваційні методи та форми роботи як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів з інтелектуальними порушеннями на уроках літературного читання"

Інноваційні методи та форми роботи як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів з інтелектуальними порушеннями на уроках літературного читання

Анотація. Стаття присвячена одній з актуальних проблем – впровадження інноваційних технологій навчання у практику сучасної спеціальної школи. Зокрема, розглянуто питання використання інноваційних методів та форм роботи на уроках літературного читання для активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів з інтелектуальними порушеннями.

Ключові слова: інноваційні методи та форми, пізнавальна діяльність, учні з інтелектуальними порушеннями, урок літературного читання.

Постановка проблеми. В Україні триває реформування системи освіти. Сучасні процеси, що відбуваються в нашій державі, світові тенденції гуманізації, інтеграції суспільства спричинили виникнення нових підходів, методів та прийомів, розроблення нових концепцій в освітній системі.

В умовах модернізації української освіти вагомого значення набуває проблема створення сприятливих умов для розвитку, виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами. Реалізація сучасних напрямків розвитку корекційної освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових концепцій, принципів, підходів, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання та виховання дітей з інтелектуальними порушеннями, які забезпечать реальний продуктивний розвиток і саморозвиток особистості учня, враховуючи його індивідуальні особливості.

Однак першочерговою залишається і проблема формування комунікативної компетентності учнів з інтелектуальними порушеннями, яка передбачає розвиток та удосконалення вмінь висловлювати та тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди через види мовленнєвої діяльності і, зокрема, через читання. Актуальним також залишається питання актуалізації пізнавальної діяльності учнів на уроках літературного читання.

Питаннями впровадження інноваційних методів навчання на уроках читання у практику присвячено чимало досліджень провідних вчених. Українська дослідниця Л.В. Колесник, досліджуючи проблему застосування інтерактивного навчання на уроках читання, дійшла висновку, що інтерактивні засоби навчання дають змогу залучити до процесу пізнання учнів всього класу[4]. С.І. Осіпова особливу увагу приділяє вивченню психолого-педагогічних аспектів ефективного використання інноваційних освітніх технологій. Дослідниця запевняє, що на уроках літературного читання для активізації пізнавальної діяльності вчителі можуть використовувати декілька методів одночасно, організовуючи навчальний процес згідно з положеннями теорії розвитку критичного мислення і вдосконалюючи саме цим систему навчання [5]. В.О. Науменко, О.Я.  Савченко, Л.М. Тернова вивчали впровадження інноваційних технологій у процес викладання літературного читання в початкових класах. Н.М. Бібік, Н.В. Кузьміна, П.П. Борисов, С.Є. Шишов, М.В. Вашуленко, В.Ф. Дороз присвятили свої праці детальному вивченню способів формування читацької компетентності на уроках літературного читання в початковій школі.

Метою даної статті є дослідження ефективності використання інноваційних форм та методів роботи для активізації пізнавальної діяльності учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках літературного читання.

Виклад основного матеріалу. Час не стоїть на місці – життя йде вперед, вносячи свої корективи. Сьогодні потрібно бути дуже чутливим, відкритим до всього нового. Саме все нове, відшукане, удосконалене називають «педагогічною інновацією». Інноваційні педагогічні технології – це «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів» (І. Дичківська, [2]).

На сьогодні вже неможливо навчати дітей з інтелектуальними порушеннями лише традиційно. Традиційна методика переважно спрямовує учнів на запам’ятовування програмового матеріалу та його відтворення. У центрі освітнього процесу має бути учень з його прагненнями, інтересами, здібностями. Від зацікавленості, вмотивованості, активності учня на уроці, його вміння співпрацювати в колективі, знаходити компроміс залежить успіх в опануванні програмового матеріалу, а, відповідно, і здатність адаптуватися, соціалізуватися, відшукати своє місце в сучасному мінливому світі.

Головне завдання корекційних педагогів – створення оптимальних умов для досягнення соціальної зрілості кожною особистістю, розвиток тих здібностей, які потрібні їй і суспільству, досягнення певного рівня освіченості, використовуючи потенціал компенсаторно-корекційних можливостей, включення особистості в соціально-вартісну активну діяльність, забезпечення тих знань, умінь та навичок, рис характеру, які уможливлюють повноцінне життя особи з інтелектуальними порушеннями в соціумі [1].

Сутність використання інноваційних технологій навчання в спеціальних навчальних закладах полягає  в направленні освітнього процесу на потенційні можливості дитини та їх реалізацію.

Сучасна методика читання в початковій школі має чимало методів і прийомів інноваційного навчання – від найпростіших («Мікрофон», «Асоціативний кущ», «Робота в парах»…)  до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Акваріум»…). Використання інтерактивних технологій – не самоціль вчителя-дефектолога, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину відкритою, розкутою, впевненою у своїх силах та можливостях.

Звичайно, корекційний педагог не може повністю відмовитися від традиційних методів навчання, адже багато дітей з особливими освітніми потребами стикаються з проблемами в навчанні тому, що не можуть запам’ятати інформацію. Такі діти потребують детальних, кількаразових пояснень, які дають змогу дитині точно кодувати та відтворювати інформацію.

Коли ж діти працюють в парі, в групі, вони розвивають навички необхідні для формування комунікативної, соціальної  компетентності.

Для дітей з інтелектуальними порушеннями учитель на уроці стає не керівником процесу, а наставником, який вміє вчасно почути, помітити, підтримати кожного учня.

Суть інноваційного навчання на уроках читання полягає в тому, що взаємодія вчителя і учня розуміється як безпосередня міжособистісна комунікація, найважливішою особливістю якої  є здатність дитини «брати на себе роль іншого», інтерпретувати ситуацію та конструювати власні дії.

Отже, застосування інноваційних технологій на уроках літературного читання дає змогу учням:

- активізувати пізнавальну діяльність;

- неординарно засвоювати навчальний матеріал;

- навчитися слухати інших, поважати їх думку;

- будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми;

- моделювати і розв’язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід.

Працюючи з дітьми з інтелектуальними порушеннями намагаюся використовувати цікаві, а головне продуктивні методи роботи.

В. О. Сухомлинський писав: «Не забуваймо, що в школі дитина не тільки вчиться, у школі вона живе». Дійсно, саме в школі дитина вчиться жити, мислити, застосовувати свої знання на практиці.

Доброзичливо, щиро, відкрито, емоційно повинні проходити уроки читання. Вважаю найкориснішими уроки, які наповнені добрими емоціями  та почуттями, на яких панує робоча атмосфера. Якщо вчитель зайшов до класу, а очі учнів ледь жевріють, треба запалити їх поглядом, словом, дією, бо без цього урок пройде марно. Тому завжди намагаюся створити приємну, доброзичливу атмосферу у класі.

Розпочинаю день із «нестандартного привітання». Вітаємося усмішками, долоньками, цікавими забавлянками, висловлюємо компліменти та побажання один одному, даруємо пісні, вірші.

У своїй педагогічній практиці використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку. Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання освітнього процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Проводжу різноманітні міні-тренінги, вправи «Спіймай мій настрій», «Ти зможеш», «Досягнемо успіху», «Сходинками мудрості»…

Наприклад: фрагмент уроку літературного читання «А. М’ястківський «Неня», 4 клас.

І. Організаційна частина

1. Привітання

2. Емоційне налаштування на урок

3. Аутотренінг

- Щоб краще налаштуватися на урок проведемо невеличкий аутотренінг. Закрийте оченята і повторюйте за мною:

- я учень,

- я ходжу до школи навчатися,

- мені хочеться здобувати нові знання, 

- я обов’язково досягну успіху!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогодні, підіймаючись сходинками мудрості, ви зробите ще декілька кроків до успіху. Здобувати нові знання нелегко, але я впевнена, що у вас все вийде, бо ви - працьовиті, старанні, виховані учні.

Щоб досягти успіху, ми  проведемо мовленнєву розминку, перевіримо, чи справились ви з виконанням домашнього завдання, відгадаємо «наймиліше слово», попрацюємо над цікавим оповіданням, а ще ви співпрацюватимете в  парі, в групі, фантазуватимете  та виконуватимете багато цікавих завдань…

До нас на урок часто приходять улюблені казкові чи мультиплікаційні герої: мудра тітонька Сова, Всезнайко, Дівчинка Забудько… Діти дуже люблять отримувати листи від казкових героїв, подорожувати разом із ними, допомагати їм у вирішенні проблем.

Несподівані гості, таємничі мандрівки, спонтанні проєкти збагачують урок читання, активізують дітей, заряджають позитивними емоціями, спонукають до навчання, сприяють дискусії.

Стимулюючий вплив на розвиток пізнавальної діяльності молодших школярів мають дидактичні ігри. Використання дидактичних ігор та ігрових моментів робить урок цікавим, створює у дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює ситуацію успіху. На уроках літературного читання доцільно використовувати такі групи ігор:

- ігри для удосконалення способу читання;

- ігри для розвитку темпу читання;

- ігри для удосконалення правильності читання;

- ігри для формування виразного читання;

- ігри для усвідомленого читання.

Перша група ігор сприяє формуванню правильного, свідомого, виразного читання вголос цілим словом та групами слів. Вони спрямовані на розвиток мовленнєвого апарату, розширення оперативного поля зору. Правильності читання сприяють ігри: «Роз’єднай слова», «Піжмурки», «Пірамідки», «Хвилі», «Чарівний ланцюжок», «Відшукай слово»…

Щоб розвивати темп читання, я використовую завдання для збільшення обсягу зорового сприйняття та кута зору. Для реалізації цієї мети використовую ігри: «Вітерець», «Хто швидше», «Пеньок», «Не зіб’юсь»…

Для удосконалення правильності читання використовую ігри на розвиток чіткої дикції, тренування артикуляційного апарату: «Водолаз», «Сніжинка», «Кульбабка», «Повітряна кулька», «Деревце»…

Під час ігор, що спрямовані на формування виразного читання «Дзвіночок», «Дощик», «Буксир», «Читання за диктором», «Читання за кадром», «Юні актори», діти вчаться дотримуватися пауз між реченнями, а також ритмічних пауз, обумовлених розділовими знаками і змістом тексту.

Ігри для формування усвідомленого читання проводжу після поглибленого аналізу художнього твору. Вони містять завдання для виявлення смислових зв’язків між персонажем, місцем дії та подіями в творі, складанням характеристик дієвих осіб. Діти більш досконало оволодівають навичками читання, пояснюють значення слів, самостійно добирають синоніми, антоніми, знаходять у тексті слова для опису дієвих осіб, правильно формують головну думку твору. Дидактичні ігри: «Так чи ні», «Інтерв’ю», «Незакінчене речення», «Встав пропущене слово», «Вибери відповідь», «Незнайко» активізують  пізнавальну діяльність учнів.

У своїй практиці використовую проведення нестандартних форм уроку. Головна мета таких уроків – пробудження та утримання інтересу до навчальної діяльності. Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нестандартну структуру. Дітям дуже подобаються уроки на інтегрованій основі (уроки-комплекси, уроки-панорами), уроки-мандрівки, уроки-дослідження, уроки-пошуки, уроки-змагання (уроки-вікторини, уроки-конкурси), театралізовані уроки,  уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, рольові уроки), уроки-детективні історії…

Особливого значення надаю використанню технології «Створення ситуації успіху». Радість, задоволення дитини від усвідомлення своїх можливостей є джерелом її внутрішніх сил, що породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися та досягати високих результатів.

Настанову на успішне виконання завдання потрібно давати на різних етапах освітньої діяльності.

Для створення ситуації успіху на своїх уроках я часто використовую висловлювання: Ти молодчина, у тебе все вийде!, Ти зможеш, вір у себе!, Це зовсім не складно. Ти це добре зробиш!...

Також застосовую педагогічні прийоми: «Емоційний сплеск», «Даю шанс», «Навмисна помилка», «Радість пізнання»…

Щоб навчити учнів вдумливо читати, вчитель повинен не лише створити сприятливі умови для засвоєння знань, а й враховувати індивідуальні та вікові особливості учнів.

Пізнавальний інтерес – це один із важливих мотивів навчання. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального навчання робота навіть у слабких учнів відбувається продуктивно. Я надаю перевагу тим методам, які передбачають залучення учнів до активного здобування знань.

Учні спеціальних шкіл потребують постійного стимулювання пізнавальної активності. Для активізації пізнавальної діяльності на уроках літературного читання ефективно застосовувати інтерактивні методи та форми роботи.

Використання інтерактивних технологій дає змогу вчителю навчати із задоволенням, а учням охоче набувати цілої низки життєво необхідних вмінь: чути одне одного, прислухатися до думки іншого, відстоювати власну позицію, знаходити оптимальне рішення, організувати власну роботу й працювати спільно, допомагати, приймати допомогу, радіти власним успіхам і досягненням інших.

Не всі форми та методи інтерактивного навчання вдало можна застосовувати у роботі з дітьми, які мають інтелектуальні порушення. Деякі технології («Ажурна пилка», «Кожен навчає кожного», «Акваріум» та інш.) майже недоступні для даної категорії дітей.

Використання інтерактивних форм та методів на уроці вимагає ретельної підготовки вчителя. Потрібно детально проаналізувати зміст матеріалу, підібрати додаткові вправи та завдання, продумати загальні та навідні питання, провести попередній розподіл учнів на пари, групи, враховуючи при цьому індивідуальні особливості кожної дитини, її настрій та бажання, визначитись із використанням методів для активізації уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни.

Досвід переконує, що потрібно поступово впроваджувати використання інтерактивних технологій у роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Обираючи інтерактивну форму роботи, незнайому учням, завжди розпочинаю з елементів вправи. Лише після того, як учні зрозуміли ідею, поступово впроваджую технологію, адаптуючи її до пізнавальних можливостей учнів.

Найулюбленіша інтерактивна вправа для мене і моїх учні – «Мікрофон». Учні тримаючи іграшковий мікрофон, перевтілюються в кореспондентів журналу чи газети, виступають у ролі кореспондентів телебачення, YouTube-каналів… 

 Цей метод дає можливість за короткий час почути думки учнів всього класу. Досвід показує, що прийом розвиває мислення, активізує пізнавальну діяльність учнів, надає їм впевненості у власних силах. Даний метод  використовую для організації учнів до роботи (складання чи повторення правил роботи на уроці, правил роботи в парі, в групі), з метою актуалізації знань на початку вивчення теми, для систематизації знань під час рефлексії.

З технологією «Мікрофон» поєднується прийом «Незакінчені речення». Робота за такою методикою дає можливість учням вільніше висловлюватися стосовно запропонованої теми, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по сутті й переконливо. Кожен учасник обговорення має починати свій виступ певною фразою чи словом («Я буду активним на уроці…», «Це оповідання навчає нас…»).

Метод «Асоціативний кущ» дозволяє швидко активізувати, перевірити, узагальнити знання учнів. Так при вивченні теми «Роде наш красний, роде наш прекрасний» на першому уроці вивчення теми пропоную дітям пригадати що вони знають про рід, родину. Працюючи над літературними творами з даної теми знання дітей про рід розширюються, відповідно «кущ асоціацій» поступово розростається.

Метод «Мозковий штурм» стимулює розвиток пізнавальних процесів: пам'ять, увагу, уяву, швидкість реакції, логічне мислення учнів. Цю форму роботи використовую для активізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми, а також для узагальнення та систематизації знань. Ставлю закриті питання, які починаються зі слів: «Як», «Чому», «Який», заохочую учнів висловлювати свої ідеї, почуття.

«Метод багатоканальної діяльності» - метод роботи, в ході якого обов’язково задіюються різні аналізатори: зір, слух, дотик, смак, нюх. Наприклад, при розгляданні ілюстрацій до твору варто поставити учням творчі завдання: «прослухати» звуки ілюстрації, вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів, відчути аромат квітів, зображених на картині, уявно торкнутися картини, визначити, яка її поверхня (тепла, приємна на дотик), яка погода (вітряна, спекотна, морозна)... Наприклад, при розгляді ілюстрацій до оповідання В.Сухомлинського «Де беруться срібні павутинки» варто поставити наступні питання: Як ви думаєте, про що задумалася бабуся?; Торкніться до павутинки, яка вона на дотик?; Послухайте, як ткач-павук шарудить лапками, як колишуться гілки тополі…

Методи «Лови помилку», «Що не так?», « Так чи ні?» - універсальні прийоми. Учні шукають помилку, сперечаються, радяться, пропонують свій аргументований варіант відповіді. Увага до помилки може бути направлена не лише з  метою виправлення, а й для з’ясування причин її появи та способів усунення. Відшукування взаємозв’язків помилки з «правильним рішенням» стимулює евристичну діяльність учнів.

Подобається учням метод «Вилучи зайве». Пропоную перелік слів, цілі речення чи навіть частини тексту, серед яких зустрічаються поняття, які не мають відношення до даної групи. Учні повинні провести смисловий аналіз і вилучити зайве. Завдання підбираю з врахуванням можливостей кожної дитини, пари чи групи.

Іншим ефективним видом діяльності є метод, який допомагає провести дискусію зі спірної, суперечливої теми – «Займи позицію». Дітям з інтелектуальними порушеннями важко обґрунтовувати свою думку, слабші учні часто займають позицію сильніших. Цей метод дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки. Потрібно ретельно продумувати послідовність, у якій учні будуть обґрунтовувати свою позицію, підібрати навідні питання, можливо, навіть певні слова, фрази, які допоможуть дітям активізуватися.

Метод «Спрямоване читання та міркування» допомагає зацікавити учнів текстом. Читаючи текст, роблю паузи, під час яких учні висловлюють припущення про що буде йти мова у тексті далі.

Використовую на уроках літературного читання елементи інтерактивної технології «Дерево рішень». На дошці малюю чи прикріплюю великий малюнок дерева. Дерево символізує текст. Його гілки, наприклад, головні герої. Листочки, квіти, сніжинки, птахи (залежно від пори року чи мети уроку) – це слова, речення, які характеризують головних героїв твору, їх дії… Учні на них записують відповіді (чи обирають вже готові) та прикріплюють на відповідну гілку дерева. Дана технологія допомагає дітям краще аналізувати художній текст, збагачує словниковий запас.

Особливої уваги заслуговує технологія ситуативного моделювання, а саме «Розігрування ситуації за ролями». У ході рольової гри учасники «програють» визначену проблему або ситуацію. Рольова гра потребує ретельної підготовки. Початкові вправи мають бути простими з наступним ускладненням. Починати потрібно з читання текстів «за особами», формулювання коротких висловлювань або відповідей від імені особи, природного явища, конкретного предмета тощо. Діти дуже люблять рольові ігри, особливо коли перевтілюються в різних героїв, одягаючи маски чи костюми. Після проведення рольової гри обов’язково проводжу детальне обговорення ситуації. Запитую дітей: що сподобалось під час гри, а що – ні, як вони себе почували в тій чи іншій ролі, чи бували в подібній ситуації, чи отримали вони досвід, який може їм знадобитися?

Мої учні люблять працювати в парах та групах. При створенні групи особливу уваги звертаю на психологічну єдність дітей, їх бажання, потенціал можливостей для успішної спільної діяльності. Роботу в навчальних групах будую на принципах рівноправності, намагаюсь активізувати роботу кожного учня. Найбільш ефективними вважаю групи з трьох – чотирьох осіб. Тоді дуже легко розподілити обов’язки між членами групи.

Слід зазначити, що з початку нелегко, дітям треба зрозуміти суть роботи, пристосуватися, відпрацювати ролі. Не завжди виходить з першого разу, потрібен час та терпіння, але якщо ви витримаєте перші невдачі, перші затягнуті у часі етапи уроку, то наступна робота дітей у групах, їхні власні роздуми, дискусії, організованість принесуть вам багато задоволення від власної праці та досягнень ваших учнів. Під час роботи в парах учні разом працюють над виконанням завдання, можуть перевірити знання один одного, обмінятися думками. Це сприяє розвитку мовлення учнів, вміння висловлювати і відстоювати свою  думку. Використання такого виду співпраці унеможливлює ухилення учнів від виконання завдання.

Для роботи в парі найчастіше пропоную такі завдання:

Попрацюйте в парі та:

- знайдіть у вірші однакові рядки. Прочитайте їх один одному;

- відшукайте у тексті питальні, окличні речення;

- вилучіть зайве;

- зберіть прислів’я з розсипаних слів;

- роз’єднайте слова;

- відредагуйте частину тексту…

Живий інтерес в учнів викликає використанню комп’ютерних технологій. Комп’ютерна презентація, як яскрава обгортка, викликає у дітей бажання скуштувати цукерку під назвою «урок». Мотивація учбової діяльності зростає в декілька разів. Етапи уроку, основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал наочно виконані на слайдах сприяють концентрації уваги учнів і активізації їх діяльності. Мультимедійні презентації використовую на різних етапах уроку: при введені нових знань, закріпленні, повторенні, контролі знань.

Використання мультимедійних ресурсів, інтерактивної дошки, освітніх додатків та відео уроків дозволяє урізноманітнити навчальний процес, роблячи його більш захоплюючим і доступним. Спостереження показали, що уроки із застосуванням ІКТ викликають великий інтерес в учнів: збільшується кількість питань, що задаються дітьми, діти самі намагаються знайти відповіді на питання, що їх схвилювали.

Висновки. В.О. Сухомлинський писав: «Кожна дитина іде в школу з вогником в душі, й завдання педагога – підтримати цей вогник, щоб він не погас». Для цього педагогу потрібно перебувати в постійному пошуку цікавих форм, прийомів, засобів, технологій навчання, не боятися експериментувати, поєднувати елементи передового педагогічного досвіду та інноваційних технологій в освітньому процесі.

Використання інноваційних технологій навчання на уроках літературного читання сприяє підвищенню пізнавального інтересу, творчої активності учнів з інтелектуальними порушеннями, дає широкі можливості для виявлення індивідуальних потреб, здібностей учнів. Діти стають активними учасниками освітнього процесу, набувають навичок міжособистісного спілкування, оволодівають знаннями, вміннями, які знадобляться їм не лише в подальшому навчанні, а й у повсякденному житті.

Список використаних джерел

1. Концепція державного стандарту спеціальної освіти дітей з особливими потребами. – К., 2000.

3. Шейко Г.К. Інноваційні методи роботи в початковій  школі / Г. К. Шейко. - X.: Ранок, 2008. — 208 с.