Стаття "Інтерактивні форми роботи в навчально- виховному просторі"

Інтерактивні форми роботи

в навчально- виховному просторі

Матеріал підготовлений вчителем англійської мови

Більчук І.В.

 План

1. Вступ.
2. Інтерактивність. Інтерактивні форми роботи.
3. Список використаних джерел

 Інтерактивні форми роботи в навчально-виховному просторі

 Вступ

Українське суспільство, як і все людство, перебуває під впливом потужних глобалізаційних процесів та швидких змін умов життя, які вимагають модернізації освітньої системи й оновлення освітніх цілей.

Школа має бути державно-громадським загальноосвітнім закладом, який організовує свою діяльність на ґрунті національної культури і національних традицій, а за змістом і формами роботи відповідає національно-культурним потребам України, її становленню і розвитку як суверенної держави.

Виховна робота в школі розглядається як цілісна система навчально - виховного процесу. З ускладненням діяльності школи ускладнюється й така важлива ланка, як виховна робота з учнями, складнішим і відповідальнішим стає процес управління нею.

Сама система виховної роботи школи спрямована на особистість дитини, розвиток її природних задатків, створення комфортних умов для розвитку, творчої співдружності. Педагогічний колектив навчального закладу постійно працює над вивченням індивідуальних особливостей учнів, їх активності, культури, поведінки, зайнятості в гуртках, секціях, вивчає нахили, інтереси школярів для того, щоб дати якісні знання в умовах сучасної школи. Класні керівники мають вибирати такі форми і методи роботи, які могли б захопити і спрямувати кожного учня на шлях наукового пошуку, самовизначення та самореалізації. Успіх виховного процесу залежить від відносин між учителем і учнем, які мають будуватися на основі співдружності, співробітництва

та взаєморозуміння.

Особистісна складова в сучасному освітньому просторі передбачає такий навчально-виховний процес, в якому вчитель працює над реалізацією таких концептуальних засад, як створення умов для активної пізнавальної діяльності здобувачів освіти , розвитку їхніх індивідуальних здібностей та талантів. В період втілення в життя освітньої реформи важливим фактором є гармонійне поєднання навчальних і виховних форм, методів і прийомів, за умов повної гуманізації та модернізації навчального середовища й освітнього процесу.

Реалізувати завдання виховання особистості можливо лише за умови єдності трьох складових освіти – навчання, розвитку і виховання. Навчання діє на індивідуально-виконавчий зміст діяльності, формує знання, навички й уміння. Виховання ж формує загальнолюдські цінності, принципи гуманізму, громадянську свідомість, взаємоповагу до оточуючих, осмислення своєї діяльності та відповідальність.

У роботі вчителя навчання й виховання взаємопов’язані. Для досягнення цілей виховання необхідним є комплексний підхід із залученням до цієї роботи всього педагогічного колективу й адміністрації навчального закладу , органів учнівського самоврядування та батьківської громади.

Отже, відповідно до концепції Нової Української школи дитина спочатку набуває компетентностей, а вже потім починає здобувати знання. [4]

Для реалізації поставленого завдання - створення виховного простору, під яким розуміємо не тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, що впливає на розвиток особистості та її компетенцій, велика увага приділяється інтерактивним формам та методам реалізації виховного процесу в навчальних закладах ( тренінгові заняття, семінари, обмін думками й досвідом у форматі «Дошка оголошень», круглі столи з використанням різноманітних форм роботи (презентації, лекції, дискусії, мотиваційні блоки, робота малими групами, які співпрацюють між собою, рухавки, поєднання колективної роботи з індивідуальною, буккросінг, воркшоп, розробка проектів; ділові ігри, які моделюють  реальні  ситуації  та  процеси)  та методи роботи («Мозковий штурм», модерація, гронування, фасилітація,

«криголами», «кути», проективне малювання, «Асоціативний  кущ», генерація ідей за допомогою «Мозкової атаки», «Акваріум», шерінг, ситуаційні вправи, інтерактивні рольові ігри з використанням комунікативних стилів поведінки, тощо).

 Інтерактивність. Інтерактивні форми роботи.

Інтерактивність – здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі діалогу з ким-небудь (людиною) або з чим-небудь (наприклад, комп'ютером).[4]

До переваг інтерактивних форм роботи ми відносимо те, що вони мають високу результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок; дозволяють за той самий проміжок навчального часу збільшити обсяг виконаної роботи; сприяють формуванню вміння співпрацювати в команді; розвивають гуманні, толерантні стосунки між учасниками навчально-виховного процесу;активізують власний досвід, знання та вміння учасників навчально-виховного процесу, розвивають пам’ять та здатність до самоконтролю. [4]

Інтерактивні форми роботи: театралізовані, інтерактивно-ігрові, інтелектуально-пізнавальні, художньо-прикладні, проекти (дослідження).[2, с.8]

В театралізованих формах роботи найскладніші й найцікавіші – розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей учнів. Активізують креативну діяльність учнів і вчителя. Вистави можуть бути показані багаторазово, що дає можливість працювати з великою і різноманітною аудиторією.[2, с.11]

Літературно-музична  композиція.  Композиційно  побудоване подання необхідної інформації просвітницького чи профілактичного спрямування у музичному оформленні. Активізації уваги сприяють динамічність дійства, яскрава візуалізація, застосування виразних сценічних прийомів, а також музичне наповнення.

Тематичний концерт. Поєднано єдиною темою різні за жанром художніх номерів у одній програмі. Тема концерту відображає його призначення. Конферанс повинен містити інформацію відповідно до теми концерту. Складовими концерту може бути пісенна вікторина, караоке, збір благодійних коштів.

Публіцистична вистава (агітбригада). Цей жанр народився як можливість вести агітаційну роботу за допомогою сценічних прийомів, завдяки яким документальний, публіцистичний зміст набуває  художніх форм. Основа – монтаж різноманітних епізодів, сценічних жанрів, деякі з них можуть мати навіть гумористичний ґатунок. Ознаки жанру: віршовані тексти, відомі пісні, які набули нового змісту, використання прийому «апорт», театралізовані мініатюри. Яскравий та переконливий виклад інформації – важлива запорука дієвого профілактичного ефекту публіцистичної вистави.

Змагання команд КВК. Найпопулярніший серед молоді жанр. Він легкий, рухливий, емоційний, гумористичний. Необхідно доречно підібрати тему! Дуже важливим у цьому жанрі є «здоровий» гумор, який має викривати

вади легковажної поведінки, сценічна культура, жвавість, гнучкість мислення.

Пластично-хореографічна вистава. Це вистава, де основним засобом вираження інформаційно-просвітницького чи профілактичного матеріалу є пластика: рухи тіла, міміка, жест. Така вистава ведеться мовою символів і потребує виразних костюмів, реквізиту, можливо гриму, яскравих театральних атрибутів. Сюжет такої вистави повинен бути ясним і зрозумілим навіть без слів, у ньому має бути яскраво виражена боротьба позитиву й негативу. Така вистава потребує також дуже виразного музичного рішення, а при можливості і використання сучасних технічних засобів. Дійовими особами можуть бути як герої-люди (школяр, наркоман, лікар), так і герої-символи (птах, ангел смерті, душа). Вистава буде зрозумілішою для глядача, якщо її підтримати коментарем - голосом, який звучить «за кадром» і дає змогу ширше і глибше розкрити зміст вистави.

Театралізована вистава. Цей жанр потребує повного сюжету, де дійові особи є носіями певних характерів, вчинків, де напружено відбувається боротьба між позитивом і негативом. Театральна вистава дуже цікава учням, бо дає можливість доторкнутися до таємниць театру. У профілактичній роботі цей жанр дає змогу донести не стільки важливу інформацію, скільки нюанси теми, вплинути на емоційну сферу, справити глибоке враження. Сюжетом такої вистави може бути реальна історія якоїсь людини чи вигадана історія. Вистава буде захоплювати глядача і сприяти співпереживанню та включенню в тему, якщо актори на сцені відповідально ставляться до розкриття змісту вистави і переконані в необхідності про це говорити.

Інтерактивна вистава. Цей жанр обов'язково передбачає включення в події вистави глядачів, які цю виставу дивляться. Хід інтерактивної вистави потребує від глядача певних дій. Така вистава, як і всі інші, повинна розвиватися за чітким сюжетом, але тут сюжет передбачає й участь глядача, який, можливо, впливає й на розвиток самого сюжету. Інтерактивна вистава є дуже ефективною в соціальному театрі, бо створює відчуття участі всіх присутніх в аудиторії, дає можливість не тільки акторам театру, а і глядачеві брати участь у продуктивній діяльності.

Вистава форум-театру. Форум-театр – методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, направлена на вирішення соціальних проблем. Сценічна вистава форму-театру пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен персонаж гри виконує певну соціальну роль. Головний герой – «жертва» ситуації, інші персонажі – його оточення: сім'я, школа, члени суспільства. Можлива участь лікаря, міліціонера, психолога, вчителя. Кількість персонажів зумовлена сценарієм, конкретною ситуацією. Джокер– головна дійова особа форуму-театру. Він веде захід від початку до кінця, від нього залежить успішність форуму-театру. Основна робота з вибраної проблеми проводиться саме Джокером в процесі співпраці з аудиторією. Під

час участі в форум-театрі глядачі мають можливість не лише познайомитися з важкою ситуацією, як у інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час тренінгу, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідній, ситуації.[2, с.17 - 21]

Інтерактивні форми передбачають обов’язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків. В свою чергу інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.

Ігрова програма. Основним засобом вираження у цій формі є гра. Саме через гру подається зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації, у яких формуються й відпрацьовуються необхідні навички. Ця форма у профілактичній роботі допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми. Сюжет ігрової програми потребує певної логіки і сценічного рішення.

Інтерактивна акція. Тематичний ярмарок. На відміну від ігрової програми, не мають певного сценарію, а лише сценарний план. Це низка заходів інформаційно-просвітницького, превентивного та/чи профілактичного спрямування. Ці заходи можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною тематичного концерту або ігрової програми. Інформаційні матеріали можна розповсюджувати в рамках проведення будь-якої з театралізованих форм.

Ток-шоу (від англ. Talk-show- розмовне шоу) – вид телепередачі, в якій один або декілька запрошених учасників ведуть обговорення запропонованих ведучим тем. Як правило, при цьому присутні запрошені у студію глядачі. Іноді глядачам надається можливість задати питання або висловити свою думку. В умовах закладу освіти: «уявна телепередача», але з обов'язковим запрошенням до участі в заході спеціалістів відповідного профілю, залежно від питання, яке виносить на обговорення, а також експертів – людей, в житті яких були подібні ситуації. Спілкування учасників ток-шоу з аудиторією повинно бути діалогічним, рухливим, цікавим.

Тематична дискотека. Розважальний захід профілактичного спрямування. Для отримання «вхідного квитка» на дискотеку висуваються певні умови, пов'язані з тематикою заходу. Під час такої дискотеки можна поширювати інформацію з обраної тематики, розповідати про відомих музикантів, які постраждали або загинули внаслідок соціальних «хвороб» або про тих, які активно виступають за, наприклад, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, дотримання прав людини тощо. Такий захід може стати своєрідним діагностичним інструментарієм для з'ясування вже наявного рівня обізнаності учнів з обговорюваної проблеми.

Флеш-моб (англ. Flash-mob — «спалахуючий натовп») – це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує

заздалегідь узгоджені дії, і потім швидко розходяться. Ідеологія класичного флеш-мобу дотримується девізу «Флеш-моб поза релігією, поза політикою, поза економікою». Найважливіші типові правила руху флеш-моба, начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто нічого й не було. Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається. Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів. Флеш-моб-акції, що не дотримуються цього вже будуть екстрім-мобом або політ-мобом.[2, с.23 - 41]

Проекти допомагають побачити зв’язок між індивідом та зовнішнім світом. Вчать самоорганізації для ведення будь якої діяльності, планування власного часу і роботи за графіком. Дозволяють керувати процесом спілкування під керівництвом вчителя. Створюють можливості для взаємодії як один з одним, так і з різними людьми поза навчальним закладом. Вчать представляти і захищати публічно результати своїх досліджень і свою думку, що є важливими навичками і в особистісній сфері, і в професійній діяльності, зокрема щодо реалізації та захисту Прав Людини.[2, с.45]

Для більшості учнів проблемним є здійснення логічних операцій, засвоєння великого обсягу інформації, яка, на їхню думку, не завжди їм потрібна.

Упровадження інноваційних технологій та методик навчання і виховання сприяє різнобічному розвитку школярів, зацікавленості учнів та вчителів. Однією з таких методик, яка вчить знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати та вирішувати поставлені задачі є квест.

Гра станціями (Квест). Інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від «станції» до «станції» і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої знання, набувати чи демонструвати певні навички. Для проведення превентивної та/або профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам соціальних проблем та негативних явищ в освітньому середовищі. Форма проведення заходу – гра-квест є інноваційною формою роботи з учнями. Це – цікавий і, водночас, ефективний спосіб засвоєння школярами необхідних знань, умінь та навичок. Інтерактивні вправи, виконання яких передбачає участь у квесті, стимулюють інтерес учнів, забезпечують активне залучення всіх учасників, згуртовують колектив учнів.[1, с.46]

Квест дозволяє розвивати активне пізнання на уроках та позаурочній діяльності, сприяє розвитку мислення, допомагає долати проблеми та труднощі, а саме: вирішити, розплутати, придумати, уміти застосовувати свої знання на практиці у нестандартних ситуаціях, тобто актуалізувати знання, вчить мислити логічно, розвиває інтерактивні здібності,стимулює інтерес

учнів, забезпечує активне залучення всіх учасників, згуртовує колектив учнів.[3, с.49]

Упровадження квесту дозволяє: активізувати розумову діяльність шляхом створення спеціальних умов для виконання завдань, які потребують достатньої свідомості й зрілості учнів, здатності до подолання спеціально створених перешкод;формувати стійкий інтерес учнів до вивчення різних предметів;активізувати сприйняття матеріалу засобами наочності (реальних предметів, макетів, моделей, зображень кінофрагментів, фотографій, малюнків, умовних графічних знаків, символіки);поєднати новітні та традиційні дидактичні засоби навчання;розвинути універсальні форми розумової діяльності.

Спочатку назва «квест» (англ. quest) використовувалася в назві комп'ютерних ігор, розроблених компанією SierraOn-Line: King's Quest, Space Quest, Police Quest. Пізніше квестом почали називати активні екстремальні та інтелектуальні ігри. У 1995 році модель веб-квесту була представлена викладачем університету Сан-Дієго Берні Доджем як метод для найбільш вдалого використання Інтернету на уроках. Ним було виділено 12 видів завдань для веб-квестів: переказ, планування та проектування, самопізнання, компіляція, творче завдання, аналітична задача, детектив, головоломка, таємнича історія, досягнення консенсусу, оцінка, журналістське розслідування, переконання, наукові дослідження.[2, с.38]

Основні засади квесту: Проходження за сюжетом, який може бути чітко визначеним або мати декілька варіантів, у залежності від вибору учасника. Питання розраховані на застосування логіки. Однозначність відповіді. Регламентована кількість часу на обговорення. Не завжди лаконічні та чіткі завдання розвивають дослідницькі навички – аналіз випадкових, на перший погляд, відомостей, збір різних, дещо абсурдних як за виглядом, так і за функціональністю даних-повідомлень. Залучення всіх учасників – думка кожного учасника враховується, навіть, якщо це тільки «рух у невідоме», висловлювання ідей, виконання певних практичних завдань. Міжпредметні зв’язки, застосування знань у новій ситуації.

При використанні квесту, як методу стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами ігрової діяльності школярі шукають оригінальні рішення. Під час гри команди вирішують логічні завдання шляхом підказок і пошуку рішень в нестандартних ситуаціях. Після завершення чергового завдання команди переходять до виконання наступного. Перемагає команда, що виконала завдання швидше за інших.

Зазначу, що в залежності від правил, змагання як вид квесту, можна розглядати як форму організації виховного процесу. При цьому змагання можуть бути різних видів, форм та типів.

Оскільки діти проявляють зацікавленість до всього незвичайного, яскравого, то неординарність завдань сприяє переключенню уваги, змінює хід думок, учень починає мислити не тільки логічно, а й абстрактно, творчо, що, в свою чергу, сприяє розвитку вищих форм мислення. Застосування

такого методу дає можливість дітям більше спілкуватися, висловлювати власну думку, в них розвивається уміння не тільки працювати самостійно, а й у команді. Проведення заходів на одну тему в різних класах з використанням та без використання даного методу показало, що учні активніше, з більшою зацікавленістю й захопленням працюють на квест-заході.[2, с.39]

Підвищенню результативності виховної роботи в навчальному закладі сприяє вдосконалення форм діяльності, пошук нових систем виховання, впровадження розвивальних технологій.

Так , на уроці англійської мови в 7 класі, вивчаючи тему « Я, моя сім’я , друзі» й обговорюючи питання : « Що таке дружба? Хто такий справжній друг? Як ви обираєте собі друзів?» , прошу дітей пояснити, як вони розуміють « Що таке насилля? Які види насилля ви знаєте? Що таке толерантність? Як ви ставитеся до проявів жорстокості серед однолітків? Як ви захищаєте себе й інших від жорстокого поводження?». Після обговорення, пропоную своїм учням скласти анти-булінгову присягу ( Anti- Bullying Pledge). Слова присяги подаються в розрізаному вигляді,  учні мають прочитати кожну  частину речення і скласти їх у правильному порядку. Складену присягу, діти скріплюють відбитками своїх долоньок.

Anti-Bullying Pledge

I will not use my hands for hitting

or my words for hurting others.

I will use them only for helping.

В кінці уроку пропоную дітям закінчити речення « Our world is…» ( Наш світ- ...).

Діти навчаються й розвиваються найкраще в ідеальній атмосфері любові, тепла, заохочування й підтримки.

Якщо така атмосфера зберігатиметься в школі, темп навчання лише буде зростати, а радість від пізнання ніколи не згасне.

Список використаних джерел

1. Грабовський А. Інтерактивні технології навчання в підготовці майбутніх вчителів /А. Грабовський // Шлях освіти. – 2007. – №3(45). – С. 35 – 47.
2. Кравець Н. КВЕСТМАНІЯ. Методичний посібник. /Н. Кравець // – Дубно, – 2017. – 116 с.
3. Пометун О.І. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
4. https://naurok.com.ua/vikoristannya-interaktivnih-form-roboti-v-osvitnomu- prostori-suchasnogo-zakladu-osviti-90133.html