Стаття на тему:"Метод проектів як засіб формування творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання".

                                                                                               Володимир Червецький,

викладач методики трудового навчання

з практикумом в навчальних майстернях

Метод проектів як засіб формування творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання.

Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, значною мірою впливають на систему спеціальної освіти в Україні. Особливо вони позначаються на розвитку освітньої галузі «Технології», вивчення якої здійснюється через навчальний предмет «Трудове навчання».  У шкільній системі навчання, яка зорієнтована на особистість, особистісно орієнтоване навчання, класичні методи навчання замінюються інноваційними, де більша увага приділяється інтелектуальному розвитку учнів, а це значить, що їх репродуктивна діяльність має зменшуватись.

Провідним дидактичним засобом у формуванні технологічної культури особистості є метод проектів, який спирається на основні цінності гуманістичної педагогіки та принципів педагогічного співробітництва, ставить на перше місце створення умов для розвитку природної пізнавальної активності людини, самореалізації через вдосконалення здібностей і накопичення індивідуального досвіду. Метод проектів - це творча, самостійна робота, яка залучає учнів у активну пізнавальну роботу, що в остаточному підсумку формує позитивне ставлення до навчальної діяльності та праці.

Проектна методика дозволяє вести індивідуальну роботу над темою, що викликає найбільший інтерес у кожного учасника проекту, що, безсумнівно, тягне за собою підвищену мотивовану активність учня.

 Виконуючи проекти на уроках трудового навчання, учні не тільки проектують і виготовляють корисну річ, а працюючи над завданнями проекту, самостійно здобувають теоретичні знання, розширюючи свій світогляд, розвивають пізнавальну діяльність, орієнтуються в інформаційному просторі, використовуючи різні джерела інформації, розвивають творчі здібності. Якщо під час використання традиційних методів навчання, де вчитель намагається більше інформації видати учням, тобто зв'язок між ними «учитель-учень», то під час проектної діяльності цей зв'язок стає «учень-учитель». Роль учителя змінюється: він спрямовує, контролює, допомагає, спостерігає, консультує. Процес досягнення результату роботи є важливішим, а ніж сам результат. Із часом, коли учні вже осмислюють свою діяльність, результати проектної діяльності стають кращими.

        Метод проектів (від грец. – шлях дослідження) – це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості учня, розвиток його інтелектуальних і фізичних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей у процесі створення (від ідеї до втілення її) нових товарів і послуг, що мають суб’єктивну і об’єктивну новизну та практичну значимість, під керівництвом і контролем учителя. Учні навчаються в процесі планування і виконання практичних завдань – проектів, що поступово ускладнюються.

      Дидактичні основи впровадження методу проектів були вперше розроблені в кінці ХІХ століття американськими вченими (Д.Снезден, Д.Дьюї, У.Кілпатрік, Е.Коллінгс). Їх ідеї знайшли своїх прихильників у багатьох країнах.

      Метою залучення молодших школярів до проектно-технологічної діяльності є сприяння розвитку творчих рис особистості: допитливості, гнучкості мислення, здібності до оцінки, бачення проблеми, здатності до передбачення, до глибокого розуміння причинно-наслідкових зв’язків тощо.

Головною метою будь-якого проекту є формування різноманітних компетенцій: уміння самостійно знаходити інформацію та критично її оцінювати, планувати роботу; набуття вмінь і навичок співробітництва, комунікативних здібностей і т. ін. При цьому використовуються всі п'ять компонентів  проектної діяльності учнів як дидактичного методу, а саме:

- наявність проблеми, потреби;

- планування дій по вирішенню визначених проблем чи потреб;

- пошук  інформації, яка потім буде оброблена, осмислена і представлена;

-робота  над проектом (виготовлення виробу, оформлення проектної папки);

- презентація творчого проекту.

Виходячи із завдань і змісту трудового навчання в учнів потрібно формувати життєво важливі основи технічних знань і вмінь, залучати їх до різних видів практичної, колективно-групової діяльності, а також формувати в них прагнення до самовизначення, самореалізації.

    Проект, який виконують учні, повинен викликати в дітей ентузіазм, захоплювати їх, вони повинні «пропустити його через себе», адже в основі проектного  навчання стоїть реалізація наявної особистої потреби, яку потрібно вирішити. Будь-яку дію, виконану індивідуально або в групах, діти повинні спланувати, самостійно виконати, проаналізувати і оцінити.

             Проектна діяльність забезпечує можливості для використання ігрових форм організації навчання та праці школярів, сприяє збереженню емоційного і фізичного благополуччя дітей. Тому метод проектів є одним з інноваційних методів навчання.

Особливу увагу слід приділяти тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процесу, стежити, щоб вони доводили свої наміри, особливо в праці, до кінця.

Проектна технологія дає змогу активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити щось нове, усвідомити себе творцем, працюючи з «неслухняними інструментами», «розумними конструкціями», «технологічними системами» та ін.

Крім того, під час роботи над проектом у школярів розвивається пізнавальна й трудова активність, формуються вміння самостійно використовувати свої знання, плідно розвиваються комунікативні здібності, навички лідерства та здатність до спільної роботи в колективі, створюються можливості для реалізації міжпредметних зв'язків.

Нові навчальні плани і програми з трудового навчання значно розширили можливості школи у використанні проектної технології на уроках та в позакласній роботі з метою розвитку в дітей творчої активності.

         Зміст проектування складається з таких етапів, які взаємопов’язані між собою й найефективніше розкривають послідовність розроблення та виконання проекту, а саме:

- організаційно-підготовчий етап  ( пошук проблеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіантів, формування основних параметрів, обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогнозування майбутніх результатів ; засобами діяльності ( співпраці) є власний досвід, досвід учителя та однокласників, а також засоби масової інформації – журнали, книги, Інтернет тощо);

- конструкторський етап  ( складання ескізних варіантів, розроблення конструкторської-технологічної документації, добір матеріалів, вибір інструментів та обладнання, вибір технології обробки деталей виробу, їх з’єднання, обробка майбутнього виробу);

- технологічний етап ( виконання операцій передбачених технологічним процесом, самоконтроль діяльності, дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці ;засобами є інструменти та обладнання, що заплановані та передбачені у змісті технологічного процесу);

- заключний етап ( кінцевий контроль,  порівняння та випробування проекту,  виявлення недоліків та неполадок, самооцінка з проектованого виробу).

Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками:

- за проведеною діяльністю: дослідницькі проекти; практико-орієнтовані проекти; інформаційні проекти; творчі проекти;

-  за тривалістю виконання: короткотривалі (реалізація проекту за кілька уроків з програми предмета);  середньої тривалості (від тижня до місяця); довготривалі (реалізація проекту охоплює кілька місяців).

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Узагальнивши власний досвід, хочу поділитися методикою визначення  з учнями потреби (проблеми), формуванням мети і завдань проекту, а також послідовністю планування діяльності стосовно виготовлення проектного виробу.

• Знайомство з етапами проектування.

Етапи написані на дошці. (можна використати мультимедійну презентацію,дидактичні картки,таблицю)

• Визначення потреби і коротке формулювання мети подальшої діяльності.

На означеному етапі вчитель демонструє учням різноманітні вироби і пропонує, користуючись банком ідей, віднайти власну потребу (проблему), яка спонукатиме їх до активної творчої діяльності над проектом. Серед пропонованого кола ідей можна виділити наступні для подальшого виготовлення виробів: у якості подарунка для близьких людей; предмети для оздоблення інтер’єру чи екстер’єру будівлі; канцелярське приладдя для письмового столу; виготовлення виробів для школи, різноманітних виставок, на продаж тощо.

• Генерування  ідей та вибір кращої для подальшої реалізації

        Під час пошуку ідей (варіантів виробів), які учні будуть виготовляти упродовж наступних уроків у вигляді навчальних або творчих проектів, можна використати  метод мозкового штурму.

        Після виконання вправи результатом роботи має бути банк творчих ідей або банк проектів. “Мозковий штурм” спонукає учнів активізувати уяву і творчість, дає змогу вільно висловлювати свої думки.  Учні можуть реально оцінити (обговорити з учителем і товаришами) свої можливості і вибрати для виготовлення такий проект, який буде цікавим і одночасно посильним для виконання.

       На початку вчитель повинен пояснити дітям мету і ознайомити з правилами проведення методу. Учні мають зрозуміти, що це не лише гра, а й навчальна вправа: мета мозкового штурму в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів.

       Після перегляду дітьми різних джерел (книг, журналів, Інтернет) вчитель формулює проблемне запитання: запропонувати найбільш цікаві, на думку дітей, об'єкти праці, які б вони хотіли проектувати і виготовити.  Головне, щоб завдання не було занадто довгим і незрозумілим для учнів.

       Далі учитель пропонує дітям висловити ідеї, коментарі. Це навіть можуть бути слова або фрази, що викликають асоціації з наведеним завданням. Учитель записує всі пропозиції на дошці  без будь-яких зауважень, коментарів чи запитань.

       Учитель проводить експертизу ідей і разом з дітьми  відбирає найбільш актуальні та цікаві. На основі проведеної вправи, складає банк проблем (проектів).

       Таким чином створюється список (банк) учнівських творчих проектів у вигляді проблем.

       На сучасному етапі розвитку освіти проектна технологія навчання набуває все більшого розповсюдження у процесі загальноосвітньої підготовки школярів.

Метод проектів є  ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дозволяє формувати весь набір компетентностей.

   Таким чином, використання методу проектів сприяє розвитку соціально активного, освіченого громадянина України, формує життєві компетентності школярів за допомогою рефлексії їхніх дій, оскільки саме вони допомагають учням проявити вміння і здібності у дорослому житті при спробі почати власну справу, орієнтуватися в сучасному суспільстві, приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях, аналізувати й контролювати власну діяльність, розв'язувати проблеми, працювати в команді, брати участь як у малому бізнесі, так і в суспільних проектах.

Література

1. Бербец Т. Контроль навчальних досягнень учнiв у процесi проектно-технологiчної  діяльності. Трудова підготовка. – 2003. -  № 2
2. Бербец Т. Самостiйна робота учнів пiд час виконання творчих проектiв. Трудова пiдготовка. -  2004. - №4
3. Ващук С. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках. Трудова підготовка. – 2003. -  № 2.
4. Єрмаков І.  Життєва компетентність особистості: від теорії до практики. Науково-методичний посібник – Запоріжжя: Центріон, 2005.
5. Коберник О. Дидактичнi основи сучасного уроку трудового навчання.   Трудова підготовка. -  2003. - № 2 
6. Родигіна І. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Харків: Основа, 2006.
7. Сидоренко В.  Проектно – технологічний пiдхiд як основа оновлення змiсту трудового навчання школярiв. Трудова пiдготовка. -  2004. - №1
8.  Котелянець Н. Проектно – технологічна дiяльнiстъ молодших школярiв. 

   Трудова підготовка. – 2006.-  № 1

9. Шляхова Г. Розвиток творчих здібностей на заняттях з трудового

    навчання. – Донецьк. – 2002

10. Ящук С. Виконання основних етапів проектування на уроках трудового

    навчання. Трудова підготовка. – 2003. - №4

Відомості про автора

Червецьки Володимир Іванович, викладач методики трудового навчання з практикумом в навчальних майстернях  КЗЛОР «Самбірський фаховий педагогічний коледж імені Івана Филипчака».

Т-н: 0962747984