Стаття на тему "Особливості формування студента читача покоління Z в цифрову епоху"

Особливості формування студента читача , покоління z в цифрову епоху

       «Сучасний світ швидко змінюється на наших очах . Ми повинні наздоганяти його , а визначати його рух власною думкою мораллю , волею. А без читання книжок це нікому не вдається» - П.Коельйо .

       «Я досі вважаю , що читати книгу це найкращий спосіб дійсно дізнатись про щось . І я хвилююсь , що ми втрачаємо це .  Ерік Шмідт , голова ради директорів google . Мозок – це такий комп’ютер , який завжди з тобою , його можливості розширюються в результаті вправ . Імберто Еко Цифрова епоха принесла нам багато позитиву . Водночас педагоги повинні враховувати і ті виклики , які вона кинула сучасному читачу , і по можливості запобігати ним , а інколи й активно протистояти . Давайте розглянемо читача як своєрідного потенційного пацієнта , якому потрібне лікування , або профілактика  , а , отже вивчає які ж діагнози сучасним школярам ставить наука , звернемо увагу на один із них , дуже тривожний , про який останнім часом з’явилось багато інформації . Дослідники зазначають що світ багатьох дітей стиснувся до розмірів екрану планшета , смартфона або комп’ютера . Науковці навіть говорять про синдром цифрового недоумства і вказують , що цей термін прийшов з Південної Кореї , яка раніше за всіх стала на шлях оцифрування країни і відповідно на багато раніше нас відчула як переваги , так і недоліки цифрової доби . За спостереженнями вчених , усе більше підлітків страждають на такі симптоми :

• Втрату пам’яті (сподіваючись на google , вони не запам’ятовують елементарного );
• - розлад уваги ;
• - когнітивні напруження ;
• Пригніченість і депресія ( без комп’ютера деякі учні стають безпомічними );
• Низький рівень самоконтролю;

Під час проходження студентами педагогічної практики в одному з ліцеїв довелось спостерігати різноманітні ситуації які яскраво увиразнюють наявність у деяких наших учнів подібних симптомів . Привертає увагу те , що школярі часто , коли йде робота , спрямована на пошук визначення терміна , тлумачення незнайомого слова або потворення вивченого , звертаються до ґаджетів , зовсім не намагаються активізувати власні мислительні операції . Саме тому , вже достатньо типовою ж ситуапція , коли хтось із учнів на уроці узагальнення вивченого «Згадавши» посередництвом Інтернету , що таке «рима»  , буквально через 10 хвилин на наступному ж уроці не може без цифрового помічника продовжити речення «Рима – це « . Ісправа тут не лише в запам’ятовуванні , а й у тому , що такий школяр навіть не намагається спробувати поміркувати , пошукати відповідь у себе в голові . «А навіщо ?- каже він . – Усе  є в інтернеті « , Пошук відповіді на будь яке питання можна найти саме в цифрових носіях – вже добре вкорінена звичка багатьох сучасних учнів . 

 М.Шпітцер , керівник психіатрії в університеті Ільма (Німеччина) , ще в 2012 році написав книгу , в якій наголошує , що зловживання комп’ютерами веде до завдання шкоди розумовим здібностям , а особливо дитячим : « Результати сучасних досліджень головного мозку показують , що широкомасштабне використання цифрових носіїв дає всі підстави для тривоги . Бо наш мозок знаходиться в процесі безперервної зміни . З цього можна зробити висновок щоденне спілкування з цифровими носіями впливає на нас» .

   Канадські вчені – психологи довели , що читання фантастичних творів сприяє здатності краще розуміти інших людей , адже події , що відбуваються з героями твору , дають читачу змогу осмислити та зрозуміти факти власного життя , уважно поставитися до проблем інших людей .

     Дослідники з Ліверпуля довели , що читання книжок здатне виліковувати . Існує навіть такий метод лікування , як бібліотерапія . Було доведено , що читання класичної літератури допомагає при стресах , а детективи і пригодницька література тренують пам’ять і логіку , відволікають від сумних думок .

    Економісти з університету Падуї (Італія) обґрунтували звёязок між читанням у дитинстві й матеріальними статками в дорослому житті . Проаналізували прибутки 6000 людей з 9 країн Європи , вони дійшли висновку , що в тих , хто мав доступ до книжок в дитинстві , статки набагато більше , ніж тих , хто цього позбавлений . Психологи це пояснюють тим , що від кількості прочитаних в дитинстві книжок залежить здатність до логічного мислення та концентрації в дорослому житті , кращу пам’ять . «Змагатися в тому хто краще запам’ятає зміст прочитаних книг».

   Використання різних прийомів мнемотехніки та ейдотехніки , спрямованих на оволодіння мистецтвом запам’ятовування :

  -римування ( наприклад , заримоване формулювання літературознавчого поняття запам’ятовується краще ніж подане прозою );

 - запам’ятовування інформації з опорою на яскраві асоціації ( малюнок фраза );

- прийом прив’язки до добре знайомої інформації ( щоб запам’ятали , шо сакура – головний символ Японії  , наводило наприклад : Україна – калина );

   Так , Л.Нежива слушно радить , вивчаючи художньо- стильові явища на уроках української літератури , використовувати характеристики – ейдоси великих стилів , запропоновані у примітках до книги академіка П.Сакуліна – «Класицизм – струнка фігура воїна в гордій позі з велично простягнутою рукою ; на обличчі – сумна задума; очі замріяно спрямовані вдалечінь . Романтизм  - красивий юнак у плащі : кучеряве волосся розвівається за вітром , зір палає від захвату , звернений до неба . Художній реалізм – зрілий чоловік зі здоровим кольором обличчя , зі спокійним і вдумливим поглядом» .

   Потрібно надавати великого значення прийомам розвитку спостережливості , наприклад таким : 1.Спостереження за психічним станом персонажа ; 2.Навчальна гра «Лови помилку» ; 3.Дешифрування художніх оптичних ілюзій , тобто картин , при розгляді яких виявляється прихований зміст ( наприклад , репродукції картини мексиканця Октавіо Окампо «Видіння Дон Кіхота» , робіт українця Олега Шупляка.

    У зв’язку з інформатизацією освіти , яка нині сприймається як панацея , виникають ризики втрати творчої культурно-генеруючої здатності цілих поколінь , це неминуче , якщо комп’ютерні навички користувача ( які створюють ілюзії) не супроводжуються логічним осмисленням , теоретичним засвоєнням предметних галузей навчальних дисциплін , широко культурною асоціативністю у сприйнятті та розумінні процесів життя , живим спілкуванням» . Автор статті «Цифрове недоумство» Л. Стрельникова сумно зазначає «чим більше зовнішніх стимулів у дитинстві і підлітковому віці , тим активніше і швидше формується мозок». Поживою для мозку є наше фізичне дослідження світу , мислення , бажання . Отже , учням доцільно пропонувати , наприклад , такі види робіт :

• Словесне малювання
• Ситуативний текст («Уяви , що ти зустрівся з письменником , персонажем» , «Уяви , що в тебе є можливість змінити хід подій» );
• Моделювання дій письменника («Якби ти був письменником і хотів продовжувати «Мандри Гулівера» , то в яку країну б його відправив ?»)
• Виготовлення різних саморобок на літературні теми ( ліплення з пластиліну персонажів твору , скрапбукінг ( виготовлення та оформлення фотоальбомів або окремих сторінок до них ).

   У ході обговорення означеної проблеми виникає і таке питання , те , що відбувається з нашими дітьми ,- це комп’ютерне недоумство чи все такий новий етап розвитку людського мозку ?

   В одному , ми маємо бути переконані остаточно , якщо в когось із учнів у голові є гасло «Все може комп’ютер !» , то варто переорієнтувати цю особистість на інше . «Усе можу я : а комп’ютер – лише мій помічник».