Стаття на тему "Використання ігрових прийомів у створенні психологічного комфорту на логопедичних заняттях"

Використання ігрових прийомів у створенні психологічного комфорту на логопедичних заняттях

Сергієнко Тетяна Іванівна

Вчитель-логопед

«Найкращий спосіб зробити дітей

хорошими - це зробити їх щасливими».  Оскар Уайльд

Різноманітні мовні порушення (заїкання, дисграфія, дислексія тощо) за статистикою спостерігаються у більшості учнів молодших класів загальноосвітньої школи.  Це веде до зниження успішності, розладів емоційно-вольової сфери, шкільної дезадаптації.  У вимогах до структури основної освітньої програми початкової освіти говориться про надання всебічної педагогічної допомоги дітям, що мають труднощі в опануванні шкільної програми, тому мета вчителя-логопеда полягає не тільки в тому, щоб надати допомогу в корекції мовних проблем, а й допомогти дитині повірити в свої сили у подоланні навчальних проблем.

 Значення ігрової діяльності в молодшому шкільному віці велике.  Гра вимагає від дитини роздумів у внутрішньому плані мовного висловлювання.  У грі діти-логопати долають страх сказати неправильно, у них формуються комунікативні функції, зростає відчуття соціальної значущості, виховується толерантність, накопичується позитивний досвід в ігровій та навчальній діяльності.

Позитивний емоційний фон необхідно створювати з самого початку заняття, супроводжуючи його приємною музикою, сюрпризними або ігровими моментами для того, щоб націлити дітей на сприйняття навчального матеріалу протягом усього заняття. В роботі необхідно уникати критичних зауважень стосовно учнів;  вказавши на помилку, потрібно пояснити, як можна її виправити.  Вітаються такі позитивні висловлювання вчителя-логопеда як: «Я рада, що ти впорався з цим завданням», «Я знала, що ти можеш переказати цю казку», «Подивися, як ти став красиво писати».

Зацікавити дитину на логопедичних заняттях допомагають різноманітні дидактичні ігри із включенням лялькових героїв, наприклад, використання на занятті театру на фланелеграфі (фанера обтягнута однотонною фланеллю, на яку кріпляться вирізані картинки) сприяє розвитку всіх компонентів мовлення, а також сприятливо впливає на пізнавальну діяльність дітей-логопатів. Застосування пальчикового театру в корекційному процесі сприяє формуванню зв'язного мовлення, бувши важливою ланкою в колекційному процесі. Різних ляльок можна також використовувати у підсумковій частині занять.  Через ляльку можна заохотити дитину або зробити їй зауваження в коректній формі.

Сьогодні вчителі-логопеди мають можливість використовувати різні комп'ютерні технології, які допомагають вносити в хід заняття елементи новизни, наприклад, використання комп'ютерних ігор: «Баба Яга вчиться читати», «Розвиток мовлення.  Вчимося говорити правильно» тощо.

В процесі гри діти не тільки легше опановують навчальні  навички, а й розвивають свої психічні процеси.  Особливий інтерес у дітей з мовними порушеннями викликають анімовані мультимедійні презентації, які містять яскравий наочний матеріал, що викликає інтерес у дітей-логопатів та підвищує мотивацію до навчальної діяльності.

Завданнями ігрової діяльності можна вважати:

 • Єдність корекційних та валеологічних завдань.

 • Соціалізація мовної діяльності.

 • Опора на збережені аналізатори.

 • Створення психологічної бази мовлення.

 • Збагачення активного і пасивного словника.

 • Розвиток творчих задатків.

 • Формування здорового способу життя.

Розглянемо деякі ігрові прийоми:

• Ігри на розвиток правильного дихання;  дикції;  виразності мовлення.

Приклади ігор:

• «Повтори ритм» (плескання долоньками будь-якого ритму);  «Логопедичні розспівування»
• «Вимов і прочитай по-різному» (читання за ролями з різною інтонацією);  «Голос-вгору, голос-вниз» (вимова складів і слів з різною силою) і под.

• Використання елементів логопедичної ритміки.

Наприклад:

«Повтори рух» (діти повторюють рухи під музику за ведучим);

 «Зайвий рух» (певний рух повторювати не можна, але ведучий  «хитрить»);  «Рух і звук» (на певний звук або слово - свій рух; для мобілізації уваги можна хитрити) тощо.

• Ігри, спрямовані на розвиток дрібної і загальної моторики (з предметами і без предметів, використання елементів навчання самомасажу)

Наприклад:

• «Веселий олівець» (діти перекочують олівець долонями, кожним пальчиком, по черзі міняючи руки:

 «Олівчик я кручу-кручу, ще й в долоньках поверчу.

Кожен пальчик трудиться, а олівчик крутиться »

• «Їжачок» (використовується кулька з колючою поверхнею (шипований м'ячик)
• «Рукавички» (діти імітують зняття рукавички, натискаючи на кожен пальчик)  «Ми вас, рукавички, знімаємо і на точки натискаємо».

• Елементи казкотерапії;  лялькотерапії;  кольоротерапії;  сміхотерапії.

Приклади:

• «Кольорова веселка» (вибір кольору-настрою до заняття і після нього); 
• «В гостях у казки» (казкові герої приходять на допомогу дітям); 
• «І так буває» (створення виставки смішних висловлювань і записів з дитячо-юнацьких творів) і под.

• Ігри з м'ячем;

Наприклад:

• «М'яч злови, слово зміни» (діти ловлять м'яч і змінюють слово за числами, родами, відмінками; при узгодженні з іншими частинами мови в залежності від теми заняття:

1. Червоний - червона - червоне (рід іменників);
2. Будинок-будинки (число іменників);
3. Футболка нова, піджак новий, джинси нові.

• Ігри з водою;  із піском;  природним матеріалом;
• Пальчикові ігри з мовним супроводом;
• Пальчикова гімнастика без мовного супроводу;
• Графічні вправи: штрихування, домальовування картинки, графічний диктант, з'єднання точок.
• Настільні ігри: мозаїка, конструктори, шнурівки, пазли, піраміди, дзиґа і под.
• Ігри на розвиток тактильного сприйняття: «Гладкий - шорсткий», «Знайди предмет подібний на дотик», «Чарівний мішечок» тощо.

Наприклад:

• гра на розвиток дихання «Буря в склянці» (діти дмуть через трубочки в наповнені водою склянки;); 
• «Вода, колір, форма» (Учні переливають воду в посуд різної форми, фарбують воду; гра на розвиток уваги)
• «Букви-фантазерки» (викладання літер із гречки, манки, піску... .) малювання літер на піску чи крупах; створення літер із пластиліну.

• Елементи музикотерапії;

Наприклад: «Подих моря»;  «Пташки в лісі»;  "Звуки природи";  «Малюк в селі»;  «Класика для дітей» і под.

• Екскурсії в природу. (Імітація почутих звуків)

Завдання логопеда - зацікавити дитину так, щоб у неї виникло бажання брати участь у процесі корекції мовлення.  Тому заняття повинні бути не нудними уроками, а цікавою грою.  Багаторазові повторення однакового матеріалу стомлюють не тільки дітей, але і дорослого.  Тільки в логопедії від повторень нікуди не дітися, особливо коли потрібно відпрацювати правильний артикуляційний уклад, навчити дитину чути, впізнавати звук, а потім і правильно його вимовляти.

Використання перерахованих вище ігрових методів і прийомів при проведенні корекційної роботи сприяють вирішенню завдань щодо результативного виправлення недоліків мовлення школярів, створюють позитивну атмосферу, активізують психічні процеси і формують особистість дитини в цілому.