Національно-патріотичне виховання молоді очима куратора групи (з досвіду роботи)
У житті є різні цінності. Але є й такі святині, які ні з чим не можна зіставити і порівняти. Вітчизна, відданість рідній землі й народові…
Перший крок самий складний.
Не потрібно відразу ставати героями.
Але доведеться стати трошки більш відповідальними і стійкими,
трошки менш лінивими і безвідповідальними.
І от, якщо це «трошки» помножити на всіх, ми будемо мати дуже багато
С. Вакарчук
Сучасний підхід до виховної роботи передбачає залучення студентів до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізації спілкування, успіху, можливості почуватися вільно.
Тому, готуючи і проводячи зі студентами виховні години, намагаюся дотримуватись основних принципів: пізнання, переживання, переосмислення.
Залучення студентів у різноманітні форми роботи сприяє більш глибокому усвідомленню патріотизму та національної ідентичності.
Це - Гра-репортаж, відео-урок, урок-проєкт, рольова гра, урок-ревієм, квест, участь у акціях, флешмобах, челенджах тощо.
Проводжу виховні години, присвячені датам державного календаря, пам’яті визначних подій історії України. Традиційними стали виховні години до Дня Гідності, Дня пам яті Героїв Небесної Сотні, Дня пам’яті жертв Голодомору 1932 -1933 років, політичних репресій, свята Матері, Дня вишиванки, Дня святого Миколая, тощо.
Сьогодні дуже важливо виховувати повагу до воїнів і гордість за ЗСУ. У студентському віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Тому, студенти писали листи воїнам, батьки студентів допомагали готувати подарунки до Дня захисника України;
Володіння українською мовою та використання її у повсякденному спілкуванні повинно стати пріоритетними у виховній роботі зі студентами. Тому, кожен рік, разом зі студентами пишу “Диктант національної єдності”, беремо участь у фотоконкурсі “Вивчаймо українську разом”, Студенти групи взяли участь в поетичному онлайн-марафоні «Єднаймо душі словом Кобзаря» до дня народження Т. Г. Шевченка.
Окремо хочеться сказати про підготовку і проведення відкритих виховних годин. Це особливий святковий захід, який повинен запам’ятатися, пройти через серце. Задіяні всі студенти групи відповідно до бажань і можливостей.
Зміст родинно-побутової культури сприяє збереженню традицій, історії родоводу, забезпечує духовну єдність поколінь, неперервність минулого, сучасного і майбутнього нації.
Провела зі студентами відкриту виховну годину на тему: «Коса –символ дівочої краси» Мета: прищеплювати почуття прекрасного, пошану до народних звичаїв та традицій, почуття національної гідності, що є невід’ємною частиною буття сучасного покоління;
Студенти ознайомилися із символікою дівочої коси як ознакою дівочої краси, честі, духовного здоров’я; вони демонстрували зачіски минулих років, принесли фото бабусь і прабабусь. провели відеомайстерклас з плетіння коси, Виховання національно свідомої особистості, патріота своєї держави не можливе без любові рідного краю. Павло Тичина писав: «Забудеш рідний край – твій корінь всохне». Рідний край – це мала Батьківщина. Тому, студенти з ентузіазмом взяли участь у проведенні відкритої виховної години: «Дніпропетровщина – перлина України».
Форма проведення заходу – гра - репортаж, яка дала можливість глибоко розкрити тему. Студенти з любов’ю розповідали про міста і села Дніпропетровщини, з яких вони приїхали на навчання до коледжу, провели відео екскурсію. Брали інтерв’ю у присутніх гостей, хто звідки і що цікавого вони знають про своє рідне місто.
Сподобалась студентам розповіді про людей, які прославили нашу територію своїми досягненнями. Використали елементи дискусії, відкритого обміну думками. Такі заходи дають змогу формувати дух колективізму, зацікавленість, вчать триматися на сцені, чітко говорити, підвищують самооцінку студентів.
Підсумовучи можна сказати, що вся система моєї виховної роботи спрямована на те, щоб на основі позитивних емоцій, оптимістичного ставлення до життя, виховати особистість, допомогти їй реалізувати себе, І разом з тим не бути відірвано від рідного краю, постійно відчувати зв'язок зі своїм містом чи селом, школою чи коледжем, із своїм родом, що є основою національного виховання.
Сенс діяльності куратора є доволі простим - подарувати студентам цей чудовий світ, здивувати прекрасним, допомогти їй зрозуміти, що життя - це великий благословенний дар і кожна людина здатна в ньому знайти своє місце, стаючи при цьому справжнім громадянином своєї країни.