Стаття "Надолуження освітніх втрат смислової сторони навички читання у молодших школярів"

Людина пізнає світ різними шляхами, спостерігаючи за ним, діючи, комунікуючи, однак одним із найбільш потужних шляхів розширення людиною власного світу є читання. Ще в дитинстві вперше відбувається зустріч з книгою.

Емілі Бухвальд сказав, що «діти стають читачами на колінах своїх батьків. З дитячих років від батьків закладається інтерес і любов до книги. Саме через долучення до писаного або друкованого слова в нас з’являється можливість, побувати там, де фізично ми не можемо бути, ознайомитися з тим, що до нас пізнали інші, оцінити красу слова, маючи можливість повертатися до текстів знову і знову. Саме тому вміння читати  з розумінням, читати вдумливо, критично й глибоко по праву вважають одним із найважливіших, якими має оволодіти особистість для впевненого й гармонійного життя у світі. І, власне, саме тому одним із над завдань,  для нас вчителів  початкових класів, є допомогти учням зрозуміти цінність книги  чи інших форматів  текстів і навчитися працювати з ним, щоб на наступних етапах навчання та в подальшому житті учні — у майбутньому дорослі громадяни — могли завдяки читанню досягати особистісно й суспільно значущих цілей.

І перш ніж я поділюся своїм практичним досвідом по формуванню читацької компетентності молодших школярів та надолуження освітніх втрат смислової сторони читання, я хочу почати із інформації, яка зможе підвести нас всіх до причини втрати інтересу наших учнів до читання. Ні для кого не секртет, що в наш час, більшість  учнів втрачають інтерес до читання. З чим це пов’язано?Є багато причин. Думаю, що ви зможете їх перерахувати. Пропоную вам використати застосунок  Ментіметр. І записати 3 причини, на вашу думку, чому діти втрачають інтерес до читання?

Ми бачимо хмару слів, які саме причини ви назвали, вони всі правильні, війна- одна із головних причин,а ще це те, що міняються діти, змінюються покоління.

Дослідження показують, що 57 % школярів  читають із примусу.

Американські науковці Нейл Хоув і Вільям Штраус теоретично обґрунтували теорію поколінь. Чому ми різні і як почути один одного? Представники суспільства, народжені в певний проміжок часу, мають типові особливості.

Це різні покоління- Х, У, Z. Я хочу зупинитися на поколінні, яке ми з вами вчимо – на наших дітях. Сучасні діти належать до покоління Альфа ( діти смартфонів, по­коління «дзен»).Отже, покоління Альфа — діти,з якими ми з вами працюємо,  вони мають особисті характеристики, обумовлені тенденціями розвитку людства у ХХІ ст. Загальновідомо, що інформаційне суспіль­ство разом зі значним технологічним проривом та пануванням цифрових технологій суттєво змінило темпи й способи сприймання та осмислення інформації. Учені про­гнозують, що Альфа стане найкраще освіченим, найбільш заглибленим у технології та найбагатшим поколінням, адже планшети й смартфони для них уже не цікавинка батьків, а звична й доступна іграшка.

Що ж саме відрізняє це покоління від попередніх .

1. Учні вимагатимуть делікатності, поваги до індивідуальних особливостей.
2. Схильність до нестандартних рішень та зацікав­леність глобальними проблемами людства.
3. Багатозадачність.
4. Волелюбність.
5. Толерантність та турбота про своє емоційне здоров’я.

Зрозуміло, що вказані особливості представників покоління Альфа, які наразі є уч­нями наших з вами  шкіл, позначаються на формуванні всіх ключових та предметних компетентностей і особливо це стосується читацької компетентності. В умовах інтенсивного розвитку інформацій­них технологій, медійних ресурсів, традиційне читання на паперових носіях ста­ло конкурувати з читанням з екрана, читанням-слуханням із застосуванням аудіокнижок. Така ситуація спонукає до переосмислення функціональної ролі й завдань читання учнів в інформаційному суспільстві, пошуку нових навчальних технологій смислового читання, розвиток позитивної мотивації до читання, посилення ува­ги до розвитку в учнів ціннісних орієнтирів читацької діяльності. Відзначається процес трансформації всіх характеристик дитячого читання: його статус, характер.

 Читання і письмо входить у 12 показників, які характеризують здоров’я нації, і якщо до 12 років дитина не стане активним читачем, не читатиме у вільний  ас самостійно вибрані книжки, вона повною мірою цю прогалину не надолужить ніколи. Так що ж нам робити ?Як діяти в цій ситуації? Ми зараз постійно працюємо над подоланням освітніх втрат з різних предметів і розуміємо, що переривання освітнього процесу і нестабільність у навчанні, у зв’язку з війною в нашій країні, найбільш негативно позначається на сформованості в молодших школярів навички читання. Оскільки ця навичка безпосередньо впливає на успішність навчання та особистісний розвиток дитини, має універсальний характер і забезпечує її соціалізацію в інформаційному суспільстві,саме тому  необхідно приділити цій якості першочергову увагу.

Я хочу зупинитися на смисловому складнику читання. Але ми всі розуміємо, що оволодіння учнями навичкою читання здійснюється у взаємозв’язку технічного і смислового складників. Загальновідомо, що техніка читання є засобом для досягнення розуміння прочитаного. Уміння читати в належному темпі та розуміти прочитане сприяє засвоєнню необхідної інформації.

Різну інформацію, яку отримуємо ми розуміємо тоді, коли вона нам цікава і корисна. Казки , фантастичні твори, легенди

На уроках літературного читання використовую безкоштовний сервіс, Kazka.fun. Він   на основі штучного інтелекту, дозволяє генерувати казки під індивідуальні запити. Генератор казок – це інструмент, який за допомогою штучного інтелекту створює казки або оповідання. Kazka.fun.  Цей  сервіс, розроблений українськими спеціалістами, генерує дитячі казки українською мовою. На літературному читанні використовую цей  Генератор казок. Це надає можливість перш за все зацікавити моїх учнів до читання. Вони залюбки створюють казки - вибравши головних героїв , придумують сюжети, а потім із задоволенням їх читають. Щодня можна створювати безкоштовно 5 казок, зареєструвавшись у цьому застосунку. Із створеними казками учні виконують різні завдання , тобто працюють із смисловим складником читання.( Відповідають на запитання, задають запитання, визначають головних героїв, характеризують їх вчинки, ділять казку  на частини, складають план,  придумують свої історії за поданим початком, малюють словесні малюнки,  працюють у групах. А ще виправляють помилки, якщо вони зустрічаються у текстах. Навіть штучний інтелект інколи допускає ці помилки. Ці завдання викликають у дітей інтерес до читання мотивують їх та таким чином дають можливість надолужувати освітні втрати смислової сторони навички читання.

Обов'язково використовую  інтегровані завдання на уроці  літературного читання, під час словникової роботи, готуючи їх до мультипредметної олімпіади, яка вже другий рік проводиться в наших закладах. На літературному читанні, діти не  просто пояснюють  значення незрозумілих слів у тексті, а й визначають, яка частина мови, чим виступає це слово у реченні: головним чи другорядним членом речення, розбирають його за будовою, роблять звуко-буквений аналіз слова, добираємо синоніми. Працюючи на уроці літературного читання над повістю Надії Гербіш «Мандрівка з чарівним атласом. Париж» дітям запропонувала завдання, об'єднавши їх у групи вибрати країну  в яку б вони хотіли здійснити подорож. Підготувати інформацію про цю країну і презентувати на наступному уроці. Інтегрувавши завдання на уроці математики запропонувала розв’язати задачу на зустрічний рух, де потрібно було визначити час польоту літаком з різних країн до Кривого Рогу, коли відома швидкість літака та подоланий шлях. Такі завдання зацікавлюють учнів, виявляють в них інтерес, а ще готують до виконання інтегрованих завдань, які використовуємо в діагностувальних роботах та в олімпіадах. Щоб учні не боялися таких завдань, ми повинні їх до цього готувати.

Інститут педагогіки. Відділ початкової освіти ім. О.Я. Савченко, розробив механізм подолання втрат у засвоєнні учнями 1 – 4 класів програмового змісту з української мови та читання, математики, інтегрованого курсу «Я досліджую світ», заподіяних пандеміями COVID– 19 та воєнним станом у країні. У виданні представлено методичні рекомендації та інструментарій вимірювання втрат у навчанні читання.  Саме ці рекомендації я використовувала під час оцінювання смислової сторони читання.

Слід зазначити, що темп читання, як й інші технічні характеристики навички, підпорядковується смисловій стороні читання, що є провідною у читацькій діяльності. У процесі читання технічна і смислова сторони знаходяться у нерозривному зв’язку.