Стаття "Особливості професійного становлення менеджерів"

КЛИМЕНКО Тетяна Іванівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель Люджанської філії Ліцею №3  Тростянецької міської ради

С. Люджа Охтирського р-ну Сумської обл.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МЕНЕДЖЕРІВ

Наш бурхливий час, коли економіка набирає обертів, вимагає енергійних і багатогранних професій. До таких належить одна з найбільш високооплачуваних та складних спеціальностей – менеджмент.  В статті йде мова про те, хто ж такий менеджер, і чи кожна людина може працювати за цією спеціальністю.

Соціально-економічні перетворення, які постійно відбуваються у суспільстві, становлять все новіші вимоги до особистості сучасного фахівця. Все більшого значення для нього набуває здатність бути суб’єктом свого професійного розвитку та самостійно знаходити вирішення соціально та професійно значущих проблем в умовах мінливої дійсності.

Сучасні дослідники майже в один голос відзначають, що наростаючі темпи розвитку нових технологій, інформаційний «вибух» та швидке «застарення» інформації,  різке ускладнення, автоматизація та комп’ютеризація виробничих процесів, висока вірогідність виникнення нестандартних ситуацій у виробничій та соціальній сферах висувають все нові вимоги до фахівців. Адже вони, окрім професійних знань, вмінь та навичок, нині мають знати ще й спеціальні здібності, вміння та особистісні властивості, що забезпечують гнучкість та динамізм професійної поведінки, креативність у професійній діяльності, самостійність у пошуку та засвоєнні нової інформації і нового професійного досвіду. Особливо підкреслюється необхідність набуття здатності та прийняття адекватних рішень в нестандартних ситуаціях в умовах дефіциту часу та наявності навичок оптимальної взаємодії з іншими учасниками виробничого процесу у спільній професійній діяльності у колективі [5].

У науковій літературі можна зустріти різні визначення поняття «менеджер». Менеджер (manager) – людина, яка прийнята на роботу ,на керівну посаду, котра володіє різнобічними знаннями й вміннями, які необхідні для керівництва людьми й управління організаціями в умовах невизначеності й постійного змінення умов, в котрих ця організація функціонує . В інших роботах менеджер розглядається як член головного управління, який відповідає за загальне керівництво організації, визначає оперативну політику стратегії взаємодії організації та її оточення.

Управлінські функції поділяються на чотири основні категорії:

1.                 діяльнісно-адміністративні: цілепокладання, прогнозування, планування, організація, мотивування, прийняття рішення, комунікація, контроль, корекція;
2.                 кадрові: управління персоналом, дисциплінарна, виховна, арбітражна, психотерапевтична;
3.                 виробничо-технологічні: оперативного управління, матеріально-технічного забезпечення, інноваційна, маркетингова;
4.                 похідні (синтетичні): інтеграційна, стратегічна, представницька, експертно-консультативна, стабілізаційна[4].

Сучасній освіті потрібен керівник нової генерації: лідер, менеджер, експерт. Процес професійного становлення менеджера освітнього закладу є надзвичайно складним, але поступово набуває значення вирішального фактора впливу на якість освіти в цілому. Стиль керівництва, дії керівника освітнього закладу, управлінська культура визначають ефективність його професійної діяльності та, як наслідок – якість освітніх послуг.

Варто зазначити, що рівень професійної компетентності керівника значною мірою впливає на підвищення конкурентоспроможності та привабливості освітніх послуг. Специфіка управління школою, на відміну від інших підприємств і установ, зумовлює визначення  пріоритетного завдання: формування особистісних і професійних якостей менеджерів освітнього закладу, розширення можливостей цього процесу за рахунок підсилення його цілісності, педагогічного аналізу функцій та особливостей їхнього професійного становлення.

Основними видами менеджерської діяльності є такі: робота з іншими людьми в організаціях для досягнення організаційних цілей і економічного успіху; вивчення попиту та пропозицій на ринку; планування діяльності організації; комунікація (встановлення і розвиток взаємодії між персоналом, іншими установами й організаціями); пошук і використання необхідних засобів і ресурсів для найкращого досягнення основних цілей організації; розробка бізнес-плану і контроль над його реалізацією; керівництво (доведення інструкцій і повноважень), організація і оцінка роботи підлеглих; контроль за виконанням наданих підлеглим завдань; участь у процесі прийому, відбору і допомога у професійно-кваліфікаційному зростанні працівників; проведення переговорів, бесід з клієнтами; проведення [5].

Менеджер постійно вирішує завдання розвитку здатності до інтеграції як власного досвіду, знань, умінь та навичок, так і досвіду, знань, умінь, навичок підлеглих, що є важливою умовою досягнення цілей, які стоять перед колективом.

До загальних здібностей менеджера відносять: спостережливість, ясність розуму, уявлення, увагу та рухові вміння. Спеціальні здібності менеджера, перш за все, пов’язані зі стресовими ситуаціями і потребують значних знань щодо їх подолання, відповідних якостей, а також розвиненого гнучкого мислення, спроможності швидко вирішувати проблемні ситуації, які постійно виникають у процесі його діяльності, проявляти при цьому оригінальність, нестандартність тощо.

Реалізація функціональних обов’язків менеджера освітнього закладу передбачає застосування спеціальних прийомів та способів керівництва, які у процесі здійснення професійної діяльності стають неповторним та індивідуальним стилем кожного керівника. У свою чергу, саме стиль керівництва, дії керівника, його культура спілкування визначають ефективність професійної діяльності менеджера, та, як наслідок – якість освітніх послуг.

Вважається, що готовність до управлінської діяльності передбачає формування в особистості стійких, свідомо вироблених уявлень про себе, моральних принципів і переконань, розуміння обов’язку, відповідальності, уміння аналізувати власний життєвий досвід, спостерігати за явищами та давати їм оцінку, здатність до самоконтролю та самоуправління, що значною мірою визначаються психологічними особливостями та рівнем розвитку професійної самосвідомості[3]. Становлення керівника як фахівця управлінської діяльності залежить від його професійних домагань – прагнення досягти певного рівня професійної діяльності, знаючи свої попередні результати [2].

Якостями, що перешкоджають ефективній професійній діяльності менеджера є: страх невдачі, невпевненість у собі, невміння керувати собою, неорганізованість, недисциплінованість, безініціативність, нездатність приймати рішення, відсталість (невміння, небажання змінюватися, змінювати поведінку під впливом оточуючого середовища), схильність перекладати відповідальність на інших.

Діяльність менеджера наповнена безліччю економічних, організаційних, соціально-психологічних стресів. Вони створюють передумови для виникнення синдрому професійного вигорання. Потенційним потужним «антизгоральним» ресурсом є самоповага та позитивне ставлення до світу, вплив яких можна розглядати як важливий на всіх етапах вигорання чи адаптації [1].

Спеціальна підготовка керівного складу освіти є сьогодні проблемою надзвичайно актуальною. Керівники освітніх закладів, працівники органів управління освітою здебільшого не мають відповідної професійної підготовки до управління, хоча вони є висококваліфікованими фахівцями з різних учительських спеціальностей. У закладах освіти практично немає менеджерів. Є формальні управлінські одиниці в особі директора, його заступників, педагогів. Але проблема зміни командно-адміністративного менталітету в освіті на менеджерський уже є актуальною. Для діючого керівника школи та педагога така трансформація може здійснюватися в умовах післядипломної освіти.

Сьогодні дуже важливо, щоб підготовка високопрофесійних керівних кадрів відповідала інтеграційному критерію, в основі якого знаходяться: педагогічна та менеджерська майстерність, комунікативна компетентність та нові технології.  Саме ці критерії є орієнтиром у підготовці майбутнього керівника освітнього закладу, оскільки освіті потрібен керівник нової генерації: лідер, менеджер, експерт.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Галецька І.І.,Мельник М.М. Особливості емоційного вигорання менеджерів з різним рівнем само актуалізації//Актуальні проблеми психології.− Т.V:Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія./За ред. С.Д.Максименка.−К.:ІВЦ Держкомстату України,2017. –Вип.6.−С.89-95.
2. Довгих Л. Кар'єрні домагання як суб’єктивний механізм професійної самореалізації//Соціальна психологія.−2015.−№2.−С.67-71.
3. Жозефіна А., Корнєв М.М..Психологічні фактори готовності керівника до управлінської діяльності//Вісник Харківського університету.−2009.−№460.−С. 146-149.
4. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини:психофізіологічний аспект забезпечення діяльності:Монографія.К.:Міленіум.2014.−265с.
5. Кокун О.М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця: Монографія.К.:ДП «Інформ.-аналіт.агенство»,2012.−с.73