У статті я розкрила важливість розвитку дрібної моторики руки дошкільника та молодшого школяра різними засобами. Це пальчикова гімнастика, пальчиковий театр, малювання пальчиками, робота з дрібними предметами та інші.
Пальчиками граємо – мову розвиваємо
Стрільчук Зоряна,
вчитель початкових класів
ТЗОШ І-ІІІ ступенів № 20
Розум дитини знаходиться
на кінчиках пальчиків.
В. Сухомлинський
Багато педагогів стверджують, що нинішні діти змінилися, причому не на краще. Але, напевне, вони забувають, що суттєво змінився світ, у якому ми живемо.
Педагогічний досвід свідчить: останніми роками до школи приходять зовсім інші діти. Вони дуже різні: вразливі, тривожні і ніби байдужі, впевнені і налякані, щирі і злі, трохи егоїсти, трохи циніки, конфліктні, пристосуванці, самостійні і не дуже, контактні і замкнуті, доглянуті і покинуті, нещасні і щасливі – всі вони потребують уваги, турботи, допомоги, співпереживання, розуміння, вимогливості, щирості, поваги, добра, впевненості дорослого у їхньому гідному майбутньому.
У багатьох сучасних школярів низький рівень розвитку мовленнєвого апарату. Із 34-х учнів мого 1-Б класу – 18 – «логопедичні'» діти.
Вже досить давно лікарі з’ясували, що мовленнєвий розвиток у дітей залежить від ступеня сформованості точних, скоординованих рухів пальчиків дитини. Високий рівень формування дрібної моторики дитячих пальців забезпечує також достатній розвиток пам’яті, уваги, зв’язного мовлення й робить руку готовою до письма. Оволодіння ж самою технікою написання літер потребує злагодженої роботи дрібних м’язів усієї руки, а також розвиненої слухової уваги.
Теоретичною основою даної проблеми є праці сучасних вчених. Так В. Сухомлинський писав, що «витоки здібностей і обдарування дітей - на кінчиках їх пальців, від них, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки»; Л. Фоміна в процесі численних досліджень встановила, що рівень розвитку мовлення у дітей завжди знаходився в прямій залежності від ступеня розвитку тонких рухів пальців рук, при цьому розвиток загальної моторики не завжди збігалося з розвитком мови. В лабораторії вищої нервової діяльності дитини в електрофізіологічному дослідженні, проведеному Т. Хризман і М. Звонарьовою, було виявлено, що коли дитина робить ритмічні рухи пальцями, у нього різко посилюється узгоджена діяльність лобових і скроневих відділів мозку. Таким чином, дані дослідження говорять про те, що мовні області формуються під впливом імпульсів, що надходять від пальців. Розвиток дрібної моторики у дітей як один із засобів розвитку мовлення пропонується давно.
Оскільки недостатня сформованість дрібної моторики пальців спостерігається в переважної більшості моїх вихованців, розпочинаю відповідну роботу з усіма дітьми.
Навіщо потрібна пальчикова гімнастика дитині?
Коли дитина виконує ритмічні рухи пальцями, то:
-індуктивно збуджуються мовні центри головного мозку і стимулюється розвиток мовлення;
-мовлення стає чіткішим, підвищується мовна активність(особливо, якщо ці рухи супроводжуються промовлянням віршиків);
-розвивається спостережливість, увага, стійкість уваги, пам’ять;
-тренується увага і дитина вчиться «розповідати руками» цілі історії;
-кисті рук і пальці набувають рухливості й сили, необхідної для оволодіння письмом.
На основі проведених дослідів і обстеження великої кількості дітей була виявлена наступна закономірність: якщо розвиток рухів пальців відповідає віку, то і мовний розвиток перебуває у межах норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і мовленнєвий розвиток, хоча загальна моторика при цьому може бути нормальною і навіть вищою за норму. Рекомендується стимулювати мовний розвиток дітей шляхом тренування рухів пальців рук.
Рівень розвитку дрібної моторики - один із показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.
Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.
Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем:
- по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини;
- по-друге, покращують розвиток мовлення малюка;
- по-третє, готують його до оволодіння навичками письма.
Психологами вже давно помічено, що чим більше і точніше дитина може виробляти тонкі дії пальцями, чим більше вони її слухаються, тим краще розвинені у малюка лобові частки і скроневі відділи мозку, відповідальні за розвиток мови.
Пальчикові ігри здатні стимулювати розвиток пам’яті, уваги, логічного мислення, сприяти формуванню навичок письма, малювання. Вони (ігри) вчать дитину поперемінно напружуватися і розслаблятися, що неминуче позначиться на її подальшій здатності справлятися зі стресом.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись зі школи, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома і як хвилинки відпочинку на уроках. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності.
Ось поетапний план роботи з пальчиками:
- пальчикові вправи (гімнастика);
- пальчикові картинки (фігури);
- пальчикові ігри (інсценівки);
- пальчиковий театр;
- ляльковий театр.
Пальчикову гімнастику розпочинаю з найпростіших вправ та знайомства дітей зі своїми пальчиками - з їхніми назвами, призначенням («Пальчики вітаються», «Долоня-кулак», «Молоточок», «Бігунець», «Млинок», «Потрусимо долонями», «Хвилі», «Січемо капусту», «Перемо білизну», «Падає сніг», «Кінь біжить»).
Коли діти засвоїли вільне виконання пальчикових фігурок, їхню діяльність ускладнюю розігруванням коротеньких сценок, інсценівок, переказом невеличких оповідань. У ході цих ігор у дитини активізується дрібна моторика рук і психічні процеси. Відтак формуються спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на одному виді діяльності («Зайчик», «Зайчика злякались», «Їжачок», «Котик», «Коники», «Квіточки»).
Пальчикові ігри начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході інсценівок діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук та мовлення.
Пальчикові ігри – це інсценування яких-небудь римованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато з них потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «вгору», «вниз». На початку та в кінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.
Моя сім’я
Цей пальчик – мій дідусь,
Цей пальчик – моя бабуся,
Цей пальчик – мій татусь,
А оцей - моя матуся,
Ну, а цей маленький – я,
Ось уся моя сім’я. (Почергове згинання пальчиків, починаючи з великого.)
Хованки
Пальці в хованки всі грались
Ось так, ось так,
В кулачки всі заховались
Ось так, ось так. (Ритмічне згинання та розгинання пальців, покручування кулачком.)
Завдяки таким іграм дитина отримує різноманітні сенсорні враження, в неї розвивається уважність та здатність концентруватися. Такі ігри формують добрі взаємовідносини між дітьми, а також між дорослими та малюками. Персонажі й образи наших пальчикових ігор - павучок і метелик, коза і зайчик, дерево і пташка, сонечко і дощик - подобаються дітям від півтора-двох років, вони із задоволенням повторюють за дорослими тексти і рухи. Одні пальчикові ігри вчать малюка рахувати, в інших дитина повинна діяти, використовуючи обидві руки, що допомагає їй краще усвідомити поняття вище - нижче, зверху - знизу, вправо - вліво.
Гра «Равлик»
Равлик у будиночку сидить, висунувши ріжки, мовчить. (Одна з рук – «квіточка». Вона стоїть на столі, спираючись на лікоть. Пальці напівзігнуті, розчепірені. Долонька - чашечка квітки. Друга рука – «равлик». Великий, середній і безіменний пальці стикаються кінчиками. Вказівний і мізинець витягнуті вперед (роги равлика ).
Ось равлик повзе («Равлик» розгойдується з боку у бік).
Потихеньку вперед. (Повзе вперед по столі).
На квіточку заповзе («Равлик» заповзає на «квіточку»).
Пелюсточки погризе («Равлик» по черзі обхоплює пальці-«пелюсточки» другої руки «квіточки»).
Ріжки в голову втягнув (Рука «равлик» згортається в кулак і «втягує ріжки»).
У будиночок сховався, заснув. (Друга рука «квіточка» закривається, ховаючи «равлика» в «бутоні»).
Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів.
У своїй роботі використовую пальчикові ігри-інсценівки, cкладені спільно з дітьми:
Ми маленькі рукавички,
Мов рідненькі дві сестрички.
Ось я ліва, ось я права,
А разом ми славна пара.
Вмієм сніжки покидати,
Піраміду збудувати,
Молоточком потовкти
І капусту посікти.
Мов метелик політати
І за спинку заховатись.
Розвиток дрібної моторики руки супроводжується наступними діями, які я успішно використовую в навчально- виховній діяльності з моїми першокласниками:
- малювання, штрихування, зафарбовування, продовження ряду, елементи графічного диктанту;
- складання розрізних картинок, мотрійок, пазлів, конструкторів, мозаїк;
- ліплення, ігри з водою, піском, глиною, малювання вугіллям, крейдою;
- ігри в пальчиковий та ляльковий театр з рукавичкою, тінями на стіні;
- ігри з намистом, волоськими горіхами, камінчиками, каштанами, прищіпками, пробками, крупами, горохом, квасолею та ін.;
- зав’язування і розв’язування вузлів, шнурування;
- використання масажних килимків для стоп і кистей рук, м’ячиків-їжачків;
- пальчикові ігри.
Пальчикові малювання швидко розвивають дрібну моторику руки, сприяють координації рухів і концентрації уваги. Це відмінна підготовка до майбутнього письма.
Сьогодні цей вид мистецтва набуває щораз більшої популярності. На виставках, у музеях, галереях можна побачити картини, намальовані за допомогою лише пальців рук.
Процес малювання пальчиками завжди розслабляє, викликає посмішку, приносить задоволення.
Із власного досвіду вчителя та мами знаю, що дуже добре, коли і батьки долучаються до такої творчості. Малювання пальцями приносить задоволення і дорослим, вони відчувають себе дітьми, дозволяють собі потішитись. Під час спільної творчості батьки зближуються зі своєю дитиною, і це робить їхні стосунки теплими і довірливими.
Взагалі дітям дуже подобається малювати, а пальчиками - особливо. Цим методом можна здійснювати корекційно-розвивальну роботу. Малюкам цікаво, і водночас розвиваються психічні процеси: уява, мислення, мовлення та урізноманітнюється ігрова діяльність. Якщо ж використовувати цю методику на групових заняттях, це сприятиме навчанню школярів засобам комунікації, вмінню поводитися в колективі, розвитку їх мовлення. Важливо, щоб у дорослого, який проводить таке заняття з дітками, також була хороша фантазія і бажання піднятися до розвитку дитини, вміти побачити світ очима дитини.
Яке значення має малювання пальчиками для дитини? Розвиток дрібної моторики руки, концентрація уваги, координація рухів під візуальним контролем, приготування до письма, збільшення контактів і злагодженості дій в системі «Дитина – Дорослий» - результат захоплюючого процесу малювання дитини з учителем.
Як можна малювати пальчиками? Існує декілька технік:
- малюємо напіврозкритим кулачком, наприклад, веселку, пагорби, банани;
- малюємо долонькою, при цьому пальчики можуть бути зімкнутими (метелик – вертикально прикладаємо до паперу дві розмальовані долоньки, рибка – одна долонька, прикладена горизонтально);
- малюємо пальчиками, а саме: кінчиками пальців ставимо крапочки (так можна намалювати гусінь, виноград, горобину чи розфарбувати цією технікою звичайну розмальовку), проводимо пальчиками лінії (так добре малювати геометричні фігури), прикладаємо 1-2 пальчики до паперу (вийдуть кущики, дерева, зірочки), збираємо пальчики в пучок (отримаємо квіти і зимові сніжинки);
- малюємо кулачком зі сторони великого пальчика (отримаємо гарні троянди, мушлі, равликів).
Об'єднуйте техніки і створюйте свої шедеври!!! Не забувайте похвалити маленького художника і зробіть на пам'ять альбом малювання пальчиками!
Одним із найефективніших способів розвитку дрібної моторики є ігри-шнурівки.
Вони розвивають сенсомоторну координацію, дрібну моторику рук, просторове орієнтування,
формують навички шнурування, зав'язування шнурка в бант і ін. Такі практичні навики впливають на формування головного мозку і становлення мови.
Шнурівки можуть бути найрізноманітніших форм: плоскі (наприклад, планшет із дерева) або об'ємні (груша чи шматочок сиру). Переваги об'ємних шнурівок у тому, що вони зазвичай стійкі, і дитина може працювати відразу двома руками.
У роботі використовую різні види шнурівок. Перший вид - шнурівки сюжетні. Дитині пропонується «незакінчена» картинка (зображення їжачка, білочки, ялинки, вази з букетом, будиночка), до якої потрібно пришнурувати відсутні деталі: гриби, фрукти, горіхи, новорічні іграшки, квіти, віконця. Другий - ґудзики, черевички, циліндри або будь-які інші цільні предмети (з дерева чи м'якого безпечного матеріалу), в яких зроблені отвори для шнурків. Третій - виготовлені з тканини деталі будиночків, книжок і т.п., які пропонується з'єднати з допомогою шнурків, щоб вийшла цілісна м'яка іграшка.
Позитивний вплив на розвиток дрібної моторики руки, уваги, зосередженості і творчих здібностей учнів є також розмальовування гіпсових фігурок – цікаве і захоплююче заняття, яке дуже подобається дітям.
Хочу наголосити, що даний матеріал буде корисний як учителям і вихователям, так і батькам, які приділяють належну увагу навчанню і вихованню дітей і хочуть бачити їх розумними, здоровими, добрими. Пам’ятаймо слова В. Сухомлинського: «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя».