Стаття: «Педагогічні та психологічні аспекти роботи концертмейстера в класі хорового диригування»

Стаття: «Педагогічні та психологічні аспекти роботи концертмейстера в класі хорового диригування»

О.Е. Юнак

викладач хорового диригування, концертмейстер

КЗ «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж»

Статтю присвячено аналізу професійної діяльності концертмейстера в системі закладів передвищої освіти. Автор досліджуює форми і методи участі концертмейстера у підготовці майбутніх вчителів музичного мистецтва до вокально-хорової роботи з дітьми та підлітками. Визначається педагогічна роль концертмейстера і його психологічна допомога студентам і викладачам на заняттях диригентського класу.

Ключові слова: концертмейстер, професійна діяльність, музичне мистецтво, хормейстер, хорова партитура, педагогічна взаємодія, психологічна підтримка.

Постановка проблеми

Концертмейстер  - складна, багатогранна професія, яка широко розповсюджена серед піаністів. Концертмейстерство залучене в багатьох галузях музикування та мистецької освіти, має свою специфіку, виконавські творчі та педагогічні завдання.

Під час навчання в освітніх закладах мистецького спрямування та в подальшій професійній діяльності хормейстери, вокалісти, інструменталісти, хорові та хореографічні колективи взаємодіють у своїй практиці з кон­цертмейстерами.

Історичні витоки професії та фахові питання концертмейстерства розглядали в своїх дослідженнях такі науковці, як Т. Грінченко, Е.Алієва, Є.Кубанцева, А.Чванова, Є.Шендерович, Т.Молчанова, Л.Повзун, Н.Інюточкіна та інші. У науково-методичній літературі, присвяченій хоровому мистецтву та диригентсько-хоровій освіті, тему взаємодії диригента і піаніста розкривали такі видатні хормейстери, педагоги і теоретики хорового співу, як П.Чесноков, К.Птіца, Г.Дмітревський, В.Соколов, А.Мархлевський, Л.Бабенко, Н.Строчан. В перелічених наукових працях концертмейстер розглядається, як виконавець-інтерпретатор та викладач. Але, не зважаючи на наявність вказаних досліджень, унікальність феномену концертмейстера та сучасні аспекти його фахової діяльності в класі хорового диригування висвітлені недостатньо повно. Мета статті – розглянути педагогічні та психологічні аспекти роботи концертмейстера в процесі диригентсько-хорової підготовки студентів в реаліях сьогодення.

Виклад основного матеріалу

В класі хорового диригування закладів передвищої освіти майбутні вчителі музичного мистецтва готуються до вокально-хорової роботи зі школярами. В освітньому процесі приймають участь викладач, концертмейстер і студент, який опановує ази диригентського мистецтва. Робота піаніста на заняттях хорового диригування є одним з найскладніших різновидів концертмейстерської практики. На відміну від хорового класу він взаємодіє не з досвідченим диригентом, а зі студентом, який вчиться керувати колективом, та його викладачем. Концертмейстер в цьому процесі є фахівцем, який своєю грою на фортепіано передає звучання не тільки інструменту, а і уявного хору. Він виконує роль наочного виконавця, звукового еталону та помічника викладача у вихованні майбутнього хормейстера. Педагогічні та психологічні аспекти роботи концертмейстера полягають у формуванні та розвитку диригентських компетенцій студента та створенні довірливої атмосфери для спільного музикування.

Педагогічні аспекти

Завданням дисципліни «Хорове диригування» в закладах фахової передвищої освіти є професійна підготовка студентів до вокально-хорової роботи з дітьми та підлітками у закладах дошкільної та загальної середньої освіти. Успішність таких занять створюється сумісними зусиллями трьох осіб: викладача, піаніста та самого студента. Викладач має статус провідного педагога, а концертмейстер є партнером та помічником викладача в процесі навчання і виховання студентів.

Концертмейстер грає на фортепіано хорову партитуру, імітує звучання хорових голосів, демонструє своїм виконанням правильне хорове фразування, цезури, логіку дихання. Педагогічне завдання піаніста – виконувати музичний твір так, щоб майбутній хормейстер відчував специфіку справжнього «живого» хору. Він має точно реагувати на жести студента, навіть помилкові. Наприклад, у випадку недостатньо зрозумілого показу вступу фортепіано, не розпочинати виконання твору на інструменті, пояснювати, що саме не влаштовує. Таким чином моделюється взаємодія диригента не тільки з піаністом, а і з хором, і студент швидше усвідомлює вимоги до здійснення ауфтактів. В цьому полягає найважливіший виховний ефект: студент має можливість почути наслідки своїх диригентських дій, проаналізувати їх і скоректувати або повністю змінити. Піаніст допомагає студентові почути фактуру музичного твору загалом, а також кожну партію або тему окремо, озвучує гармонічну вертикаль. Концертмейстер створює умови для розвитку внутрішнього слуху та ритмічного відчуття здобувача музичної освіти. Наприклад, він грає хорову партитуру, а студент в цей час має співати один з голосів і одночасно диригувати.

Піаніст в співдружності з викладачем допомагає починаючому диригенту зрозуміти задум композитора, стилістичні особливості партитури, опанувати форму твору, темпові зміни, штрихи, продумати динамічний розвиток, знайти логіку розгортання музичної драматургії. Дуже важливим аспектом роботи піаніста є вміння давати конструктивні поради та рекомендації щодо подолання технічних складностей диригування, аргументовано висловлювати музичні ідеї, коригувати виконання таким чином, щоб розвивати музичну чутливість студента, розкривати його творчий потенціал. Концертмейстер звертає увагу студента на загально-художні завдання, наводить яскраві приклади, захоплює культурною атмосферою тієї чи іншої епохи, пропонуючи різні варіанти виконання та цікаві асоціації, що сприяє виробленню єдиного художнього бачення в осягненні змісту хорової композиції. Звісно, в педагогічній взаємодії зі здобувачем освіти піаніст усвідомлює та враховує індивідуальні особливості студента: загальнокультурний рівень, рівень музичної освіти, темп засвоєння теоретичних та практичних основ диригування.

Окремої уваги заслуговує робота зі студентом над фортепіанним виконанням хорової партитури a cappella, яку викладачі зазвичай доручають концертмейстеру. Піаніст допомагає обрати аплікатуру, подолати фактурні незручності та ритмічні складності, працює над звуковеденням, фразуванням, динамікою та іншими компонентами. У підсумку в ідеалі гра студента на інструменті повинна бути наближена до звучання хору за умови заборони користування педаллю.

Працюючи зі студентом над деталями диригентського та фортепіанного виконання хорового твору, концертмейстер дійсно виступає в ролі педагога, повноправного учасника освітнього процесу.

Психологічні аспекти

Важливою є роль концертмейстера в створенні позитивного мікроклімату на заняттях хорового диригування. Концертмейстер має проявляти психологічну гнучкість у взаємодії з викладачем і здобувачем освіти. Дійсно, потрібно виконувати методичні вказівки педагога і в той же час підтримувати починаючого хормейстера, залишаючись для нього доброзичливим колегою. Студенти охоче йдуть на контакт з концертмейстером, який не оцінює їх досягнення на контрольних заходах, а всіляко підтримує в творчій самореалізації, в проблемних ситуаціях. Піаніст спроможний допомогти викладачу краще зрозуміти студента, ставитися до нього об҆’єктивно, уникнути непорозумінь.

Концертмейстер сприяє подоланню психологічного та м’язового утиску початківця індивідуальним підходом, створенням комфортної атмосфери спілкування. Він своїм впевненим акомпануванням допомагає студенту розслабитися, відчути вільність і дієву силу власних жестів. Коли здобувач освіти ще не впевнений в своєму диригуванні, піаніст бере відповідальність на себе: тактовно веде починаючого хормейстера за собою. Коли ж майстерність студента розвивається, його диригентські дії стають впевненими, концертмейстер віддає ініціативу і підкоряється його жестам.

На контрольних заходах(заліках, іспитах) концертмейстер є фаховою і психологічною підтримкою та опорою для студента. Піаніст готується раніше диригента: заздалегідь відкриває ноти, поглядом його підбадьорює, демонструє спокій і впевненість. У форс-мажорних обставинах, якщо студент перехвилювався та заплутався, піаніст всіляко допомагає вийти з помилкового диригування, відновити темп, «зібрати форму твору» без прикрих зупинок.

Сучасні виклики воєнного стану докорінно змінили життя українців. Безумовно стресовий негативний вплив відчувають всі освітяни. У студентів виникає страх, апатія, розгубленість, що проявляється у затиску м’язів, треморі рук, неможливості сконцентруватися на навчальних завданнях.

В умовах сьогодення концертмейстер відіграє роль психологічної підтримки, він у співдружності з викладачем перетворює навчальний процес у простір безпеки і творчої терапії. Після нічних тривог від студента не вимагають вольового диригування без помилок – жодного осуду чи роздратування. Концертмейстер бере ініціативу на себе, дозволяючи студенту поступово входити в робочий процес, зосередитися на музиці і використовувати її як засіб психологічної реабілітації. Своєю грою на фортепіано піаніст транслює стабільність, впевненість, душевний спокій. Коли студент направляє накопичені емоції у створення художнього образу твору, його диригування стає способом емоційної розрядки. В нагоді будуть такі методи музикотерапії, як слухання або виконання музичних творів заспокійливого або мотиваційного характеру, використання музичних або дихальних вправ для зниження рівня тривожності та напруження, стабілізації серцевого ритму та заспокоєння. Важливо обережно спілкуватися, розуміти, що зараз потрібно студентові: помовчати або виговоритися. Так піаніст окрім виконавської та педагогічної ролі, виконує функцію емоційної підтримки, він допомагає студентам не тільки професійно зростати, а й зберігати психологічну рівновагу.

Якщо заняття перериває тривога, викладач, концертмейстер і студент прямують до укриття, де їх взаємодія не припиняється. Навіть в разі відсутності інструмента робота над музичним твором продовжується: можна обговорювати деякі деталі виконавського плану, помилки диригування, аналізувати відео диригування студента, передивлятися записи концертних виступів відомих хорових колективів під керівництвом знаних диригентів, або знайомитися з декількома варіантами виконання твору, що вивчається в даний момент. Як варіант – бесіди на відсторонені теми, щоб зняти емоційну напругу.

Під час іспитів та концертів, не зважаючи на те, що сценічне хвилювання підсилюється загальним стресом, концертмейстер надає студентові максимальну підтримку: виконує свою партію надійно і стабільно, він стає міцним фундаментом, на якому базується натхненне диригування починаючого хормейстера.

Висновок: під час воєнного стану робота концертмейстера трансформується в бік терапевтичної педагогіки. Освітній процес в умовах сьогодення не обмежується виконанням навчального плану, важливе збереження ментального здоров’я здобувача освіти. Таким чином діяльність піаніста в диригентському класі поєднує музичне виконавство, педагогічне наставництво і психологічну взаємодію. За таких умов майбутній хормейстер отримує можливість у подальшій своїй роботі піднятися до рівня майстра хорового диригування.

Список використаних джерел

1. Бойко Н. Феномен концертмейстерського мистецтва в контексті наукової рефлексії. Культура України. 2018. Вип. 59. С. 264–273.

2. Інюточкіна Н.В. Феномен піаниста-концертмейстера / Н. В. Інюточкіна, Харків. - 2010. С. 50-53.

3.Каленик І.В. Теоретичні аспекти формування концертмейстерських умінь майбутніх учителів музики / І.В. Каленик // Актуальні питання мистецької педагогіки. – 2013. – Вип. 2. – С. 50–54.

4. Кубанцева Є.І. Процес навчальної роботи концертмейстера з солістом і хором / / Музика в школі. - 2001. - № 5. - С. 72-75.

5. Мархлевський А. Практичні основи роботи в хоровому класі А. Мархлевський. - Київ: Музична Україна, 1986. - 96 с.

6. Молчанова Т. Мистецтво піаніста-концертмейстера у соціокультурному контексті сучасності. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Рівне, 2013. – Випуск 19(1). – С. 212–217.