Стаття "Пісочна терапія як засіб соціалізації дітей дошкільного віку"

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

« ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ( ясла-садок) № 186

КОМПЕНСУЮЧОГО ( САНАТОРНОГО) ТИПУ»

КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

_________________________________________________________

ПІСОЧНА ТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 У статті представлено опис пісочної терапії створення умов для активної соціалізації дітей, розвитку творчих здібностей за допомогою малювання піском.

 Ключові слова: пісочна терапія, соціалізація, творчість.
 

 Дошкільне дитинство − це період прилучення дитини до пізнання навколишнього світу, її початкової соціалізації, коли розвиваються допитливість і пізнавальний інтерес.

У зв'язку з цим, особливу актуальність набуває виховання у дошкільників художнього смаку, формування у них почуття прекрасного, творчих умінь.  Особливий інтерес у дітей викликає така техніка, як малювання піском, вона здатна не лише здійснити терапевтичний чи корекційний вплив на психічний та фізичний стан дитини, а й реалізувати основні функції освіти: виховну, розвивальну, корекційну, діагностичну, соціалізуючи. Техніка малюнку на піску допомагає дітям позбутися замкнутості, розвинути комунікативні навички, сприятиме соціалізації, посиленню уяви, просторового мислення та дрібної моторики рук. 

Пісочна терапія – це ключ до внутрішнього світу дитини, один з засобів виразити переживання, досліджувати світ, збудувати стосунки.

     Почали використовувати тацю з піском в психологічній практиці у кінці 1920-х років. Як теоретична основа пісочної терапії розглядається розроблена К. Юнгом техніка активної уяви. У цій техніці створення пісочних картин сприяє творчому регресу.[2].

 Пісочна терапія в контексті арт-терапії є невербальною формою психокорекції, де основний акцент робиться на творчому самовираженні дитини.

 Ці образи виявляються в символічній формі в процесі створення творчого продукту – композиції з фігурок, побудов з піском у пісочниці.

 Метод базується на поєднанні невербальної (процес побудови композиції) і вербальної експресії дитини (розповідь про готову композицію, твір, історії чи казки, що розкривають сенс композиції) [3].

   Мета кожного педагога не тільки дати дитині необхідні знання, а й навчити його спілкуватися з однолітками, розуміти соціальні та етичні норми, увійти в соціальне середовище. І тому існує безліч методик ігрової діяльності з дітьми. Одна з них − пісочна терапія.

«Пісочна терапія» допомагає дитині:

      - сприяти процесу індивідуалізації;

      - опрацюванню психотравматичної ситуації на символічному рівні;

  - стати відповідальною у своїх діях і вчинках

      - позбутися психологічних травм;

     - пісочниця є контейнером, який покликаний вміщувати й витримувати усі негативні й позитивні переживання дитини;

     - розвивати позитивну Я-концепцію;

     - гармонізувати загальний психоемоційний стан, знизити тривожність;

     - розвивати самооцінку;

     - опановувати почуття контролю;

     - дитина має можливість встановити зв'язки між своїм тілом, свідомістю і несвідомим, усунути причини багатьох соматичних проблем;

     - служить доповненням до інших методів психотерапевтичної роботи;

 Пісочна терапія також сприяє розвитку наступних навичок:

– формування комунікативних навичок;
– розвиток дрібної моторики рук;
– поліпшення пам’яті, уваги та образного мислення;
– позбавлення від тривожності й страхів.

     Спеціалісти в роботі з пісочної терапії не повинні змінювати й не переробляти дитину, не вчити її певних спеціальних поведінкових навичок, а дати можливість бути собою. Процес «гри у пісок» вивільняє заблоковану енергію й «активізує можливості самозцілення, закладені в людській психіці»

У впровадженні пісочної терапії в роботі з дітьми треба дотримуватися трьох кроків ігрового процесу:

1. Перший крок − демонстрація пісочниці.

2. Другий крок − демонстрація колекції фігурок.

3. Третій крок − ознайомлення з правилами гри на піску.

          Такий метод, як пісочна терапія дуже важливий для дітей дошкільного віку, які мають проблеми з затримкою розвитку мовного апарату, сором’язливі, не впевнені в собі діти, агресивні. Заняття треба планувати від простих навичок володіння технікою малювання піском (малювання пальцям, ребром, кулачком) до малювання шляхом відсічення зайвого, симетричне та асиметричне малювання обома руками. Найчастіше пісочну терапію використовують в контексті розвивальних занять: індивідуальних та колективних. Колективна творча діяльність, в якій виявляються залучені діти, розвиває навички комунікації, спільності досягнення цілей, почуття колективу тим самим сприяючи реабілітації та подальшої соціалізації дитини. В груповій роботі частіше всього відбувається вирішення конфліктів. Зазвичай діти задирають один одного, не розуміючи, як правильно себе вести, не вміючи домовлятися і будувати міжособистісні відносини. Спільне завдання змушує їх домовлятися під час гри, йти на поступки. Розкрити їх допоможе широке використання казок, відтворюючи їх на піску з залученими персонажами. Дітям пропонується скласти свою версію відомої казки, придумувати казки навпаки, вигадувати кінцівки. Педагог в потрібний момент підказує, як вони повинні себе вести, і ця модель відносин успішно переноситься дітьми в спілкування вже один з одним. В ігровій формі дитина копіює моделі поведінки в суспільстві, показує основні орієнтири, соціальні та моральні.

  Робота з піском має багатовекторну спрямованість яку органічно потрібно вплітати в навчально − виховний процес, що сприяє розвитку творчого потенціалу дітей, пісочна анімація дає можливість ефективно організувати корекційну роботу, завдяки іграм та вправам для розвитку тактильно − кінестетичної чутливості й дрібної моторики рук, зниження психоемоційного напруження, пізнавальних ігор, художньо-мовленнєвих, ігор та вправ на розвиток творчого потенціалу, які потрібно проводимо з дітьми починаючи з молодшого дошкільного віку в індивідуальній формі та групових занять, в них виявляються позиції учасників колективу, ситуаційний стиль спілкування, групова динаміка.

     Організовуючи цікаві, розвиваючи ігри з піском, наші діти проявляють себе активно, вільно спілкуються. Адже ми знаємо, що гра для дітей – це спосіб спілкування. Тому гра в піску тим стимулом розв’язання ситуації, передачу від чуттів. У грі діти виражають себе вільно, ширше не залежать від дорослого.

  Пісочна терапія – це унікальна можливість досліджувати свій світ за допомогою мініатюрних фігур, піску, відчуття свободи та самовираження, що виникає у спілкуванні з дорослим та дітьми.

Список використаних джерел

 1.  Кісельова М.В. Арт-терапія у роботі з дітьми. – СПб.: Речь, 2006. – 160

 2. Штейнхардт Л. Юнгианская песочная психотерапия. – СПб.: Питер, 2001. – 320 с.

            3. Федій О.А. Естетотерапія. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 256 с.