Стаття " Поєднання традиційних і нетрадиційних форм і методів викладання уроків української мови та літератури з метою формування компетентного випусника".

Поєднання традиційних і нетрадиційних форм і методів  викладання уроків української мови та літератури з метою формування компетентного випускника

                                                                        Відкрити в кожній людині творця,

                                                    поставити її на шлях самобутньої творчості,

                                               інтелектуально повнокровної праці – це завдання                                                                               стає нині першочерговим у практичній роботі.

В. Сухомлинський

    Сучасна освіта змінюється і надає сучасному педагогу реалізувати свої уміння і навички при викладанні навчального предмета. Щоб досягти високий результат у навчанні, особливо під час воєнного стану, педагогу потрібно вибрати сучасні форми і методи навчання.

   Метод навчання – це взаємопов’язана діяльність педагога й здобувача освіти, яка спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття вмінь і навичок, їх виконання та загальний розвиток.

    З кожним роком зростає потреба взаємозв’язку та  співпраці вчителя та здобувача освіти, де здобувачі освіти навчаються та сприяють розвитку творчого мислення.

   При виборі типу року слід враховувати вікові особливості учнів та їх пізнавальні можливості, інтерес та вміння, а також фактичний матеріал, який вивчається на кожному уроці. Готуючись до уроків української мови та літератури слід планувати його структуру та за необхідністю розробляти запитання, що стимулює інтелектуальний розвиток учнів. Організовуючи навчальний процес, слід звернути на навчальний матеріал, який потребує міцного запам’ятовування і стає безпосереднім об’єктом пізнавальної діяльності.

    Сучасні уроки охоплює компетентнісні ознаки:

-         висока мотивація навчання;

-         суб’єктивна взаємодія учасника освітнього процесу;

-         активізація пізнавальної діяльності.  

  При викладанні української мови та літературі слід поєднувати  традиційні й нетрадиційні форми і методи навчання.

   Традиційні методи навчання не втрачають своєї методичної цінності й сьогодні. Вони ґрунтуються на інформаційно-ілюстративній діяльності і репродуктивній діяльності здобувача освіти.

    До традиційних методів належать:

-         словесні;

-         наочні;

-         практичні;

-         самостійні;

-         контрольні.

      Словесні методи навчання на уроках української мови та літератури:

-         бесіда – метод навчання, який передбачає використання попереднього досвіду здобувачів освіти з певної проблеми, на основі цього залучення їх за допомогою діалогу та усвідомлення нових понять  або відтворення набутих.

   Метод-бесіда реалізовується за допомогою запитань-відповідей. Це дає змогу перевірити знання тексту, охарактеризувати головного героя, наблизити учнів до вивчення нового матеріалу та підвести підсумки.

   Отже, бесіда має становити систему взаємопов’язаних послідовних запитань, спрямованих на досягнення конкретної мети.

-         розповідь – метод навчання, який передбачає оповідну, описову форми розкриття навчального матеріалу з метою спонукання здобувачів освіти до створення у своїй уяві певного образу.

На уроках української літератури метод розповіді застосовується при вивченні біографії письменника, переказу тексту, фактів, дій, вчинків головних героїв.

-         робота з книгою – це метод навчання, який спрямований на формування в здобувачів освіти розуміння отриманої інформації.

Робота з книгою дає можливість учням самостійно складати таблиці та тези, конспектувати, виписувати цитати.

-         пояснення – це вербальний метод навчання,  який розкриває сутність поняття, явища, процесу.

Він ґрунтується на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду. Цей метод більш застосовується при вивченні  мовознавчих понять, але при вивченні теорії літератури цей метод також необхідний.

   Неможливо уявити проведення сучасного уроку без мультимедійного  супроводу, який дає можливість застосувати наочні методи навчання.

   Практичні методи навчання спрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок та логічному завершенню пізнавального процесу щодо конкретної теми. На уроках української мови педагог підбирає низку тренувальних вправ, які спрямують пізнавальну діяльність здобувачів освіти та застосування набутих знань на практиці. 

        Поряд з традиційними  є актуальність нетрадиційних (нестандартних) методі та форм навчання. Вони захоплюють здобувачів освіти, формують стійкість до навчання та пізнавальний інтерес, спонукають до пошуку оптимальних шляхів вирішення ситуацій. Здобувачі освіти беруть активну участь у таких уроках

     Психологи визначають дві основні психологічні особливості:

-         в процесі таких уроків з’являються нові можливості співпраці вчителя та здобувача освіти;

-         сприяють розвитку пізнавальної діяльності.

    Нетрадиційний (нестандартний) урок – це імпровізоване навчальне заняття, яке має своєрідну структуру.

     Нетрадиційні методи навчання є невід’ємною частиною традиційного уроку (можна застосувати при вивченні навчального матеріалу та закріпленні).

   Нестандартні уроки надають можливість вчителю обирати методи та форми навчання, які спонукають здобувачів освіти на співпрацю та роботу на уроці. На таки уроках використовується групова або колективна форма роботи, де учні діляться різними точками зору, що дає можливість виділити з уроку головне. На таких уроках учні почувають себе  комфортно.

   У своїй педагогічній діяльності використовую такі нетрадиційні уроки:

-         урок - вікторина;

-         урок - проєкт;

Метод проєктів – це система навчання,де здобувачі освіти здобувають знання шляхом планування, виконання певних завдань. Проєкт – це п’ять «П»: проблема – планування - пошук інформації – продукт - презентація.

-         урок – діалог;

-         інтегрований урок,

-         урок-семінар;

-         урок-конкурс;

-         урок-квест (робота в команді);

-         «мозковий штурм».

     Отже, поєднуючи традиційні й нетрадиційні форми і методи навчання на уроках української мови та літератури дає змогу вчителю правильно організувати урок, підняти інтерес до навчання, розвивати творчу самостійність учнів та формувати життєву компетентність здобувача освіти.