Портфоліо як засіб формування успішної особистості
Голоцукова Лідія Миколаївна, учитель початкових класів загальноосвітньої школи I – III ступенів №64 м. Маріуполя Донецької області, старший учитель;
Початок навчання в школі – найважливіший етап у житті шестирічної дитини. Однак, прийшовши до школи, шестирічна дитина включається в освоєння відразу двох програм – навчальної та соціальної. Навчальна програма представлена знаннями, уміннями й навичками, що передбачені державним стандартом, а соціальна включає навички соціальної взаємодії, способи реагування на суспільні вимоги, варіанти поведінки в тій або іншій ситуації. Як правило, у школі основна увага приділяється реалізації першої – навчальної програми. Ми, учителі, стурбовані перш за все засвоєнням програмних вимог і стандартів освіти. Освоєння другої – соціальної програми, на жаль, здійснюється стихійно.
Але для молодшого школяра, що лише входить в освітню середу, соціальна програма, що орієнтована на засвоєння стратегій соціальної поведінки, має не менше, а навіть більше значення. Починаючи навчання, шестирічний школяр вперше стикається з діяльністю, результати якої оцінюються соціально значущою оцінкою. Суспільство вперше починає пред'являти йому певні вимоги. Його відношення з оточуючими теж починають опосередкуватися цими вимогами. У відповідь на ці вимоги молодший школяр виробляє способи і стратегії своєї поведінки в суспільстві. Засвоєні в дитинстві стратегії закладають фундамент соціальної поведінки людини і багато в чому визначають його подальше життя. Однак молодшому школяру необхідна цілеспрямована допомога в побудові ефективних поведінкових стратегій. Тому формування соціальної компетентності молодших школярів є одним з найважливіших напрямків роботи педагогів у початковій школі.
Як же допомогти молодшому школяру стати соціально компетентним?
У виборі шляхів щодо розв’язання даної проблеми, ми виходили з аналізу складових соціальної компетентності. З огляду на це, дійшли висновку, що однією з ефективніших технологій щодо формування й оцінювання рівня сформованості соціальної компетентності молодших школярів є технологія «Портфоліо».
Укладений нами портфоліо «Пізнаю себе» для учнів 4-го класу
орієнтований як на результат, так і на процес, що дозволяє учителю фіксувати динаміку особистісного зростання кожного школяра, й покликаний допомогти учню початкової школи навчитися:
1) сприймати й розуміти себе та інших людей, адекватно оцінювати свої та чужі чесноти і недоліки;
2) усвідомлювати свої почуття, причини й наслідки своєї поведінки, бачити мету своєї діяльності й будувати життєві плани;
3) шукати та знаходити в складних ситуаціях сили в собі, брати на себе відповідальність за своє життя, не перекладати її на інших людей, не звинувачувати інших у своїх невдачах, самостійно робити вибір, тобто потреби в самовдосконаленні та особистісному зростанні;
4) брати до уваги почуття та думки іншої людини, тобто формування відчуття компетентності, якісно нового рівня поведінки та діяльності.
Портфоліо «Пізнаю себе» містить 7 блоків:
1. «Відверто про себе»
2. «Мої досягнення в навчанні»
3. «Творчі перлини»
4. «Моя дослідницька діяльність»
5. «Корисні справи»
6. «Я хочу зробити світ кращим» 7. «Моніторинг моїх досягнень».
§ Матеріали та завдання I блоку «Відверто про себе» починаються зі звернення до дитини, висловлювання віри в сили кожного школяра і підібрані таким чином, що, виконуючи їх, дитина пізнає себе, учиться аналізувати власні думки, порівнювати їх із думками, вчинками інших людей, а головне – планувати шляхи до самовдосконалення. (С.1 – 23)
§ У II блоці «Мої досягнення у навчанні» школяр на початку року аналізує власну успішність за минулий рік, з’ясовує причини невдач, планує кроки до успіху (за ключовими словами: вивчу, дізнаюся, зроблю, досягну). (С. 24 – 31) У цьому блоці учень аналізує свої досягнення в конкурсах, змаганнях, олімпіадах і таким чином дізнається про свої сильні та слабкі сторони, учиться критично мислити, адекватно оцінювати себе, ставити перед собою мету й досягати її.
§ Завдання наступного блоку «Творчі перлини» спонукають дитину до творчості, сприяють розвитку особистісних якостей, допитливості, пізнавальної активності (знову ж із постійним аналізом, самооцінкою тощо). (С. 32– 35)
§ У блоці «Я спостерігаю, досліджую…» учень насамперед аналізує свою діяльність з боку практичної значущості як для самого себе, так і для інших людей. Безумовно, метод проектів стимулює практичну діяльність учнів та дозволяє формувати весь набір компетентностей, тому що у процесі роботи над проектом школяр самостійно ставить та розв’язує певні задачі, набуваючи досвіду співпраці, рефлексії. (С. 36 – 39)
§ У наступному блоці, аналізуючи суспільно корисну діяльність, молодший школяр набуває досвіду в морально-етичному плані. (С. 40 – 41)
§ У блоці «Я хочу зробити світ кращим» школяр аналізує, які риси характеру повинна мати людина, яка хоче зробити світ кращим, аналізує досягнення в особистісному розвитку. (С. 42 – 59)
§ VIІ блок, «Моніторинг моїх досягнень», дозволяє учню відслідкувати власне зростання за минулий рік (чи навпаки), проаналізувати те, чого школяр уже досягнув і над чим необхідно працювати далі. (С. 60 – 65)
Портфоліо містить народознавчий матеріал, корисні поради, алгоритми, які сприяють інтелектуальному розвитку учня початкової школи.
Вважаємо за необхідне зазначити, що одним із найважливіших та найскладніших етапів роботи з портфоліо є етап обговорення. Мабуть, не потребує доказів думка, що справжнє обговорення досягнень, думок, міркувань учнів можливе лише за умови доброзичливих, відкритих стосунків як між учителем та учнями, так і між самими учнями.
Наведемо приклади з досвіду роботи щодо проведення цього етапу роботи з портфоліо «Пізнаю себе»:
§ Вправа1 «Лети вгору, Соню, лети!»
На початку року ми знайомимо учнів з портфоліо, пояснюємо його призначення. У ході бесіди ставимо перед учнями питання проблемного характеру:
– Чи завжди людина досягає всього того, що хоче? Чому одні люди успішні в житті, а інші так і не знаходять себе?
Вислухавши думки учнів, учитель не коментує їх, а пропонує послухати казку
«Лети вгору, Соню, лети!» (Додаток 1)
Після прослуховування учитель питає:
– Чому одні люди «літають», а інші – ні ? Що потрібно кожній людині, щоб досягти мрій, щоб «літати»?
Далі учитель пропонує поміркувати, чого кожна дитина хотіла б навчитися в найближчому майбутньому (у цьому році) та написати про це на сторінці портфоліо. Подумати, чи зможе учень цього досягти, та спланувати подальші кроки. (Додаток 2)
На наступному уроці або на цьому ж, якщо дозволяє час, діти сідають в коло, слухають думки інших, підтримуючи виступаючого словами: «У тебе вийде, бо ти хочеш, віриш, стараєшся!» Наприкінці року ми ще повернемося до цієї сторінки, щоб обговорити, чому одні діти вже «літають», і що заважало іншим піднятися вгору, «.. до світла, до Сонця, до радості».
§ Вправа 2 «Ображене серце»
Діти сідають у коло. Учитель дає першому учаснику вирізане з червоного картону велике серце. Учень має розповісти, що він відчуває, коли його дражнять чи сміються, або не помічають, пригадати й розказати про випадок, життєву ситуацію, коли його серце було ображеним.
– А тепер уявіть, що це ви так образили серце іншої людини. Чуже серце болітиме, страждатиме менше, ніж ваше? Чи були у вашому житті такі випадки? Які відчуття охоплюють вас, коли ви згадуєте про це? Напишіть, відверто поділіться своїми спогадами. (Додаток 3)
Після роботи на сторінці портфоліо діти знову сідають у коло, щоб послухати товаришів і відчути біль іншої дитини. Після такого обговорення дітям вже не потрібна підказка, бо вони самі відчувають потребу змінити своє ставлення до оточуючих людей.
§ Вправа 3 «Обери свій шлях!»
Учитель пропонує учням розглянути сторінку портфоліо, прочитати й пояснити слова Р. Декарта (Додаток 4) Потім учні працюють у групах:
– Уявіть, що ви теж стоїте перед шляхами, що ведуть до чарівної країни Знань.
Прочитайте надписи, оберіть свій шлях, обґрунтуйте свій вибір.
Діти обирають шлях до країни Знань. Учитель попереджає, що в кожного – свій шлях, особливий, що в кожної дитини на цьому шляху є свої перешкоди, які треба навчитися долати. (Додаток 5)
Далі учні самостійно аналізують свою успішність за минулий рік, планують кроки до самовдосконалення. Під час обміну думками, знову підтримуємо кожного словами : «Головне – це хотіти, вірити, старатися, старатися!» (Додаток 4)
Як свідчить практика, використання портфоліо «Пізнаю себе» в 4 класі початкової школи сприяє формуванню в учнів навичок соціальної взаємодії, здатності до рефлексії, розвитку мотивації досягнення, зростанню впевненості в собі. Звичайно, портфоліо «Пізнаю себе» само по собі не гарантує забезпечення соціально компетентної поведінки молодшого школяра в суспільстві, проте, дає можливість надавати йому дієву допомогу в отриманні соціальної умілості й цілеспрямовано вести роботу з формування соціальної компетентності молодшого школяра.
Література:
1. Абраменкова В.В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре. — М.: Московский психолого-социальный институт, 2000.
2. Гарбузов В.И. Практическая психотерапия или как вернуть ребенку и подростку уверенность в себе, истинное достоинство и здоровье. — С.Пб.:
АО «Сфера», 1994.
3. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.
4. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів ( 1, 2, 3, 4 кл.). Методичний посібник для вчителів. – К. : «Поч. школа», 2002.
5. Солдатова І., Шайгерова Л., Шарова О. Тренінг толерантності для підлітків //Психолог. – Червень, 21 – 24, 2002.
6. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5-ти томах. — Т. 5. — К.: Рад. школа, 1976—1977.
7. Тренінг модифікації поведінки // Психолог. — Червень, 21—24, 2002.
8. Тур Р. Соціально-психологічний тренінг для педагогів // Психолог. — Вересень, 36. — 2003.
9. Штепа О.С. Превентивна корекція спілкування молодших школярів з невротичними проявами //Соціальна робота та практична психологія. – 2002.
– № 2.
10. Фоен Армор . Уроки для виховання характеру, 2009
Додаток 1
Ця історія відбулася дуже давно, в ті часи, коли люди вміли літати. Звичайно, вони літали не так, як літають курки, ледве відриваючись від землі. Ні! Вони літали так, як літають чайки – стрімко, красиво…
Маленька Соня не вміла літати, хоча дуже часто у снах бачила, що вона літає високо в небі, дуже високо, майже поряд із сонцем. І от настав день, коли маленьку Соню привели до Вчителя. Це був старий Учитель, але чомусь дуже схожий на хлопчика, що випромінював дивне тепло та спокій.
– Чи хочеш ти літати, Соню? – спитав Учитель. – Тільки добре подумай, перш, ніж дати відповідь. На землі в тебе є все: ігри, солодощі, красиві речі. На землі тобі нікуди падати, а от літати може бути небезпечно. І тим небезпечніше, чим вище та швидше ти полетиш… І ще, ти повинна дуже, дуже, дуже сильно захотіти. Так сильно, щоб твоє «хочу» перетворилось на міцний промінь, що пробиває всі перешкоди.
– Хочу, дуже хочу, - прошепотіла Соня.
Учитель уважно подивився Соні в очі й сказав:
– Так, тепер ти дуже хочеш, тож ходімо зі мною.
Він узяв маленьку ручку Соні та повів кудись угору. Разом вони піднімались все вище, вище… І, коли у Соні вже запаморочилось у голові, вони опинились на вузенькій вершині старої вежі. Згори було видно гори, ліси, озеро, людей. – Лети, Соню, - тихо сказав Учитель. – Ти захотіла літати, тепер повір, що ти зможеш це зробити.
– Боюсь, - прошепотіла Соня.
– Боїшся – значить не віриш!
І раптом Соня зрозуміла, що вона вірить, дійсно вірить… , тому що не може бути інакше, тому що вона повинна, повинна літати. Вона стрибнула з вежі і, падаючи, почула сильний голос Учителя:
– А тепер старайся, Соню! Дуже старайся, Соню! Сильно старайся, Соню!
І Соня замахала всім, чим тільки могла. Раптом падіння призупинилось. Щось дивне клацнуло всередині, і Соня відчула в собі раніше невідому їй силу. І Соня полетіла, полетіла над містом, над озером, над лісом. Полетіла до гір, до хмар, до сонця…
З того часу Соня часто й багато літала. Іноді падала… І тоді пригадувала слова Вчителя: «ХОТІТИ, ВІРИТИ, СТАРАТИСЯ, СТАРАТИСЯ».
І Соня піднімалася знову …, знову до світла, до радості, до зірок, до сонця.
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5