Стаття "Проектна діяльність на уроках інформатики як засіб формування активної життєвої позиції учня

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ АКТИВНОЇ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ УЧНЯ

«Проектна система вертає нас до життя, до практичної утилізації знання, до вміння прикладати наші знання до життя, бо вона викликає в учня процес ініціативи й дає йому можливість реально його оформити».

Софія Русова

Система освіти покликана сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, так як школа готовить людину насамперед до активної діяльності у різних сферах економіки, культури та політичного життя суспільства.

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед школою завдання підготовки випускників, здатних:

• гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідних знань;
• самостійно критично мислити;
• грамотно працювати з інформацією;
• бути комунікабельними;
• самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня.

Для цього необхідні перш за все можливості залучити кожного учня в активний пізнавальний процес, причому не процес пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності кожного учня, застосування на практиці отриманих знань та чіткого усвідомлення де, яким чином і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані. Це можливість працювати разом, у співробітництві при розв'язанні різноманітних проблем, виявляючи при цьому визначені комунікативні вміння, можливість вільного доступу до необхідної інформації з метою формування особистої незалежної, але аргументованої думки з тієї чи іншої проблеми, можливості її всебічного дослідження. Реалізація даної мети вимагає сучасних засобів навчання, різноманітних методичних та педагогічних систем та рішень.

Місце предмета інформатики та інформаційних технологій у навчальному процесі – особливе. З одного боку, до цих пір в сучасній школі існує думка, що інформатика не настільки важливий і пріоритетний предмет порівняно, наприклад, з математикою або українською мовою. З іншого боку, в реальній професійній діяльності сучасна людина дуже часто повинна володіти високим рівнем певних інформаційних умінь і навичок. З вище сказаного випливає головне завдання навчання інформатики в школі – сформувати у школяра загальні вміння і навички використання інформаційних технологій.

Формування інформаційних умінь і навичок у навчальному процесі відбувається ефективніше, якщо вчитель інформатики використовує педагогічні технології, тобто так будує свою діяльність, що всі його дії представлені у певній послідовності і передбачають досягнення прогнозованого результату.

Інформаційні технології мають допомагати учневі, особливо старших класів, при вивченні всіх предметів у школі при систематизації знань; при оформленні творчих, індивідуальних робіт, проектів і для отримання нових знань.

При такому підході бажано, щоб кожен сучасний вчитель володів необхідним рівнем використання інформаційно-комунікаційних технологій, був професійно компетентний.

Для формування загальних умінь і навичок оволодіння інформаційно-комунікаційних технологій учнями потрібно використовувати не тільки традиційний, пояснювально-ілюстративний метод, але і технології особистісно-орієнтованого та розвивального навчання. Використовувати метод проектів, проблемне навчання, диференційований підхід. При тому, що інформаційні технології в, широкому сенсі, не є педагогічними технологіями, в навчальному процесі сучасної школи вони повинні використовуватися в першу чергу як технології, що дозволяють школяреві систематизувати, інтегрувати і застосовувати отримані в школі знання.

Проекти виконуються при вивченні майже всіх тем з інформатики та інформаційних технологій. Проекти виконуються у відповідних середовищах, які використовуються в якості комп'ютерних інструментальних засобів інформаційного моделювання. Знання та вміння, отримані при вивченні курсу, стануть арсеналом мистецтва моделювання в широкому сенсі цього слова.

Актуальність: у процесі викладання предмета інформатика та ІКТ в школі учні при вивченні різних тем не завжди можуть самостійно вирішувати поставлені перед ними завдання, моделювати інформаційні процеси і застосовувати отримані знання на практиці. У них не виходить належно аналізувати і відбирати необхідну інформацію, перетворювати її і представляти перед аудиторією, тобто не досить розвинені інформаційна та комунікативна компетентності. Я поставила за мету знайти спосіб, форми і засоби для вирішення даної проблеми. На першому етапі роботи використовувала реферати, різного роду творчі роботи та проекти. Найбільш ефективною зарекомендувала себе робота з проектами. У школярів підвищувався пізнавальний інтерес, вони з більшою старанністю ставилися до навчального матеріалу, швидше засвоювали складні теми, опановували навички: планувати свою діяльність, якісно працювати з інформацією, самостійно приймати рішення, проводити рефлексію і представляли результати своєї праці перед аудиторією.

Об'єкт дослідження: процес розвитку компетентностей учнів засобами проектної діяльності на уроках інформатики та ІКТ.

Предмет дослідження: педагогічні умови розвитку компетентностей учнів засобами проектної діяльності на уроках інформатики та ІКТ.

Мета: виявити сукупність педагогічних умов розвитку інформаційної та комунікативної компетентностей учнів засобами проектної діяльності на уроках інформатики та ІКТ.

Завдання:

1. Провести збір, аналіз і структурування інформації про метод проектів і використанні його на уроці.

2. Виявити найбільш прийнятні підходи у використанні методу проектів, виходячи з вікових особливостей учнів.

3. Розробити систему уроків з основними змістовними лініями предмета інформатики, з урахуванням розвитку інформаційної та комунікативної компетентностей, з використанням проектного методу.

4. Підготувати систему моніторингу сформованості інформаційної та комунікативної компетентностей учнів і оцінки успішності запровадження проектів у навчальний процес.

Гіпотеза

Якщо запровадити метод проектів на уроках інформатики та ІКТ, то це дозволить підготувати учня, який:

• вміє самостійно приймати рішення, якісно працювати з інформацією;

• володіє навичками моделювання та проектування;

• володіє інформаційною та комунікативною компетентностями.

Очікувані результати:

• Розвиток ключових компетентностей: інформаційної, комунікативної.

• Підвищення пізнавального інтересу до вивчення предмета.

• Підвищення якості навчання та успішності.

Концепція: У даному випадку з усього різноманіття інноваційних напрямків у розвитку сучасної дидактики був обраний метод проектів як засіб розвитку компетентностей учнів. Це методична система, що дозволяє, інтегруючись у реальний навчально-виховний процес, досягати поставлених будь-якою програмою, стандартом освіти цілей з кожного навчального предмету іншими, альтернативними традиційними методами. Під проектним методом будемо розуміти метод, що припускає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією цих результатів.

Метод проектів є одним з ефективних методів підвищення мотивації, пізнавального інтересу учнів. А також саме метод проектів допомагає розвивати в учнів інформаційну та комунікативну компетентності.

Одним з інноваційних моментів даної програми є система наступності проектної діяльності при переході з класу в клас. Переходячи до наступного класу учень вже має певний багаж знань, умінь і навичок роботи з проектами. Тому на кожній новій стадії навчання рівень проектної діяльності ускладнюється.

1.                Організаційний етап

Вивчення технології проектування, даються основні поняття про проектну діяльність.

Ознайомлення з методичними матеріалами, які відображають історію виникнення, типологію і структуру проектування, календар роботи над проектом, рекомендації до проектування, критерії оцінки та ін.

2.            Впроваджуючий етап

• У тематичне планування навчання внесені елементи проектної діяльності.

• Розроблено міжпредметні проекти.

• Розроблено методичні рекомендації до складання теоретичної частини проекту, схема обмірковування, алгоритм роботи над проектом і типологія проектів для кожного класу, критерії оцінки проекту.

• Залучення школярів у творчі групи, пари.

• Контроль, надання методичної підтримки проектної діяльності, координація внутрішньогрупової і парної роботи учнів.

• Складено календар роботи для кожного учня.

• Проводяться консультації для учнів.

• Створення міні-проектів в рамках уроку інформатики.

• Створення в кабінеті куточка проектів. Для кожного, хто навчається, створюється календар роботи над проектом.

• Створення списку проектів з подальшим його доопрацюванням та розширенням.

• Створення міні-проектів, групових та індивідуальних проектів. У проектах задіяти учнів всього класу. Виконання проектів різного жанру: газети, бюлетені для інформаційного куточка в класі, кросворди з фрагментами, демонстраційно-ілюстративний матеріал, прикладний проект. Використання проектів в якості проміжної атестації з інформатики.

• Діяльність школярів організовується таким чином: індивідуально, в парах, в групах. У проектах повинні бути реалізовані наступні дидактичні цілі: узагальнити, систематизувати навчальний матеріал, застосувати його на практиці, розвинути творчі здібності.

3.        Аналітичний етап

• Провести анкетування з метою визначення впливу проектної діяльності на особисті успіхи учнів.

• Проаналізувати вплив використання проектів на навчальну діяльність (зрізи, атестації, результати успішності та якості по семестрах).

• Проаналізувати розвиток інформаційної та комунікативної компетентностей.

• Скласти план подальших дій.

Вивчивши позитивний досвід використання методу проектів у педагогічній діяльності, застосування його для проведення підсумкових творчих завдань, підсумкових робіт за темою у вигляді проектів, ми прийшли до висновку, що використання методу проектів на уроці інформатики сприяє:

• формуванню в учнів певних знань, умінь і навичок дня здійснення інформаційної діяльності з комп'ютерною технікою;

• розвитку інформаційної та комунікативної компетентностей;

• розвитку наочно-образного, інтуїтивного, креативного, творчого типів мислення;

• підтримання мотивації застосування інформаційних технологій у навчальній діяльності;

• розвитку естетичного сприйняття будь-яких об'єктів;

• формуванню вмінь приймати оптимальне рішення або знаходити варіанти вирішення в складній ситуації;

• розвитку умінь здійснювати експериментальну діяльність;

• розвитку просторової уяви.

План курсу. Теми проектів за основними змістовними лініями предмета інформатика та ІКТ

Вибір методу проектів як доповнення до традиційної форми навчання спрямований перш за все на повторення і закріплення вивченого матеріалу.

Підбиваючи підсумок, хочу навести слова Віталія Біанки: «Щоб дитина творила – треба її навчити:

• бути цікавою і допитливою, дивуватися всьому, ніби бачиш усе вперше;
• навчити бачити із закритими очима (як обличчя своєї матері), оскільки джерело художньої творчості – пам'ять;
• навчити мріяти;
• навчити володіти технікою створення “довершеного витвору”.

Література

1. Головіна Л. М. Активізація пізнавальної діяльності учнів /Л. М. Головкіна. – М. : Проспект, 2003. – 242 c.
2. Intel. Навчання для майбутнього. – К. : Нора-прінт, 2005.
3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під. заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. − 112 с.
4. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики. Ч.1. Загальна методика навчання інформатики / Н. В. Морзе. – К., 2004.
5. Пометун О. Інтерактивні технології навчання / О. Помктун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2003.