Стаття "Розвиток критичного мислення"

Розвиток критичного мислення на уроках в початкових класах

В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної самореалізуватися, самовизначатися, самоусвідомлюватися у реаліях сучасного життя.

З огляду на це визначальна складова роботи вчителя – це пошук і впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання відповідно до сучасних проблем  суспільства.

Використання активних форм і методів навчання безперечно мають багато переваг. Вони відкидають одноманітність, посилюють інтерес до предмета, навчання, розвивають творче критичне мислення, вчать культури спілкування, поліпшують міжособистісні взаємини, краще реалізують єдність навчання, виховання і розвитку учнів.

           Одним із наскрізних завдань Концепції нової української школи є розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не тільки у навчанні, а і в повсякденному житті, де діти є дійовими особами. Адже дитина має навчитися пізнавати світ, навчитися поводитися в різних  незвичайних ситуаціях, використовувати власний досвід для сприйняття навколишнього світу.

            Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

 Отже, мета вчителя — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному учневі відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів. Дитина повинна зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тільки тоді успіх буде супроводжуватися відчуттям радості та задоволення від досягнутого.

Засади Державного стандарту, а саме розвиток громадянської, комунікативної та соціальної компетентностей найкраще реалізовувати шляхом групової роботи. Наприклад на уроці математики в третьому класі, при вивченні периметра, кожна група досліджувала квадрати і працювала над таким завданням:

1-ша група : розкажіть  все  ,що ви знаєте  про  квадрат;

2-га група: виміряйте довжину сторони  квадрата.  Пригадайте,  що таке  периметр?

Обчисліть периметр квадрата.

3-я група :Як ще можна обчислити периметр квадрата? Обчисліть периметр другим способом.

Чому серед безлічі інших технологій ми вибирали групову роботу, в чому її переваги?

Працюючи  в  групі,  учень має можливість більше розмовляти, висловлювати свою думку, сперечатись на задану тему;

Групова  робота  сприяє теплому,  неофіційному кліматові.  Невелика група перетворюється  у  малу  учнівську спільноту,  у  якій всі співпрацюють;

Групова  робота  сприяє розвиткові відповідальності  та  самостійності учнів. У невеличкій групі важко « сховатися»;

 Маленькі групи допомагають учням з різними здібностями та вміннями досягти своєї мети. Це є крок до індивідуалізації навчання;

 Групова  робота  вчить дітей орієнтуватися  в  умовах спілкування, добувати інформаційний матеріал, відбирати необхідне для розкриття задуму,  групувати його,  аргументувати свої висловлювання , уважно слухати висловлювання інших, стежити за регламентом своєї роботи та промови.

Працюючи в групах діти навчаються:

- Поважати один одного; вміти контролювати власну імпульсивність;

- Не боятися висловлювати власну думку  надавати можливість кожному  учню розуміти і рефлексувати з приводу того, що він знає і думає;

- Встановлювати адекватні стосунки з вчителями;

- Проявляти толерантність, запобігати конфліктам або виходити з них;

- Добирати різні шляхи розв’язання поставлених задач;

- Виконувати нестандартні завдання.

Також на уроках можна використовувати такі техніки:                                                                                                              

• Стратегія «Асоціативний кущ»
•  На уроці  «Я досліджую світ»  при  вивченні теми « Вода в природі і житті людей. Охорона  водойм» при вивченні нового матеріалу діти створювали асоціативний кущ «Павутинка», де вони записували все, що асоціюється з водою.
•  
• Стратегія сенкан (п’ятиряддя)

Наприклад.      Мова.

                            Рідна, солов’їна.

                             Згуртовує, дзвенить, лине.

                              Мова – то душа народу.

                              Скарб.

• Стратегія «Кубування»

Цей метод допомагає дитині зрозуміти, що вона вже знає, а що хоче дізнатися нового.

• Стратегія «есе»

Есе як  метод формування критичного мислення полягає в написанні тексту в довільному стилі.

           Керуючись цими стратегіями на уроці, ми  забезпечуємо  умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.