Стаття "Розвиток обдарованої особистості в умовах інноваційного освітнього простору"

Олійник С. С.

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 34

Жовтневої  районної у місті ради

м. Кривий Ріг

svetlana1963ri@gmail.com

РОЗВИТОК ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Проблема одаренности есть комплексная и остается спорным вопросом для многих учителей, детей и родителей. Раскроем некоторые методы и формы работы с одаренными детьми, сделав акцент на то, что одаренность требует особого внимания участников педагогического процесса.

Ключевые слова: одаренные дети, инновационный учебный простор.

 The endowments problem is complex and remains a question at issue for many teachers, children and parents. We will open some methods and forms of work with exceptional children, having emphasised that endowments demand special attention of participants of pedagogical process.

Keywords: exceptional children, innovative educational open space.

 Духовне оновлення нашої держави, процеси демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання дітей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

В наш час практичний психолог Котляревська О. О. поставила доречне питання: «Обдарована дитина: знахідка чи проблема». Як зазначає Котляревська О. О.: «Обдарованість залишається загадкою для багатьох дітей, учителів і батьків». Обдаровані діти потребують особливої уваги оточуючих. Необхідно надати неординарним здібностям цих дітей простір, зберігати в них ігровий початок й розвивати як емоційні, так і інтелектуальні їх якості. Тільки тоді вони зможуть творчо реалізувати власну обдарованість.[2]

Щоб залучити до творчого процесу обдарованого учня, необхідно створювати проблемні ситуації, щоб він дивувався, шукав шляхи розв’язання проблеми, застосовував здобуті знання в нестандартній ситуації, робив власні помилки і висновки. А це і є творчий пошук, який веде до розвитку креативного мислення. Обдарована дитина може проявити свої здібності в таких видах діяльності:

• інтелектуальна;
• академічні досягнення;
• творча;
• літературна;
• артистична;
• музична;
• технічна;
• рухова;
• художня;
• соціальна.

Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, обдарована, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, нестандартних підходів та рішень. Це обдарована людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники.

Жага знань – це пріоритет обдарованої  дитини. Ці діти шукають і знаходять складну інтелектуальну роботу. І , дуже важливо, вчителям, батькам обдарованих особистостей надавати цю розумову працю, яка б мала прояви в нестандартному світобаченні й мисленні. Зазвичай, ці діти дивують своєю поведінкою і вчинками. Одним із елементів роботи з  дітьми є виявлення і подальший розвиток у кожної дитини індивідуальної обдарованості на ранніх стадіях її життя (анкетування, евристична бесіда, бесіда з батьками, тощо), так як є явна обдарованість і прихована обдарованість у дітей. А це вимагає від сучасного вчителя професіоналізму, творчості, гнучкості мислення, комунікативності, сміливості, мобільності. І якщо виявлено в колективі  обдарованих дітей, то робота вчителя повинна бути безперервною як на уроках, так і в позаурочний час. А це залучення до самостійного креативного пошуку розв’язання проблемної ситуації, підготовка вправ підвищеної складності, використання на уроках завдань з олімпіад, дослідницькі завдання, творчі домашні вправи, валеологічні паузи, які можуть бути спрямовані на відновлення працездатності, активізацію розумової діяльності, творчого натхнення:  міні-проекти, презентації, круглі столи; вправи: «енергетичне джерело», «сила в диханні», «мої спогади і позитив», «малюю те, що відчуваю», «перешкода»…

Учитель у сучасному інноваційному освітньому просторі повинен відповідати таким вимогам:

• Учитель повинен мати позитивну «Я-концепцію».
• У педагога повинна бути адекватна самооцінка, щоб викликати в учнів повагу.
• Йому мають бути властиві такі важливі якості: зрілість, успішний педагогічний досвід роботи, емоційна стабільність, цілеспрямованість і творчий початок.
• Учитель повинен ознайомитися з концептуальними моделями, що використовують у навчанні обдарованих дітей, і вміти обирати й застосовувати моделі, близькі до власних педагогічних принципів.
• Педагог повинен бути обізнаним з найрізноманітніших дисциплін.
• Учитель повинен правильно обирати навчальний матеріал під час роботи з обдарованими дітьми та правильно оцінювати їхні успіхи.[2]

В Україні складається ситуація, яка вимагає серйозної реорганізації застарілих механізмів управління педагогічними системами та процесами, оскільки попередні централізовані моделі не можуть бути пристосовані до стрімких соціальних та економічних зрушень в умовах інноваційного розвитку суспільства.

Інноваційний розвиток є характерною ознакою розвитку сучасної цивілізації і світового суспільства. У зв’язку з цим суттєво переорієнтувалися головні завдання в освітній сфері діяльності:

• гармонізувати відношення педагога-практика з природою інноваційних процесів, соціальних зрушень в суспільстві, які викликають відповідні зміни в педагогічній сфері діяльності, інноваційним характером розвитку соціальних процесів;
• навчити педагога-практика жити і діяти в умовах потоку новітньої науково-педагогічної інформації, створити умови і передумови для його неперервного розвитку;
• створити умови для придбання широкого спектру новітніх психолого-педагогічних знань, що дозволяють швидко переключатися на нові тенденції і стратегії освітнього процесу.[4]

І все це необхідно зробити так, щоб не руйнувати, а розвивати якісні зміни діючих педагогічних систем, щоб зберегти в освіті все те добре, що маємо, і разом з тим, досягти якісно нового її стану.[1]

Для обдарованих дітей інновації в освіті підвищують актуальність інтелектуального і креативного ресурсів, які разом виконують функцію «соціального ліфту», що підіймає людину на вищі щаблі суспільства.

Для розвитку обдарованої дитини можна позначити такі методи:

• збагачення функціонального змісту діяльності головних суб’єктів педагогічного процесу (учня і вчителя) за рахунок розширення якості та складу виконуваних операцій і функцій, зміни одних операцій іншими (наприклад, розширення функції контролю до моніторингової функції в умовах 12-бальної системи оцінювання);
• зміна орієнтації діяльності: режиму, інтенсивності, умов діяльності (наприклад, введення «вільного розкладу», коли учню дозволяється самостійно, вільно визначити інтенсивність і режим роботи при обов’язковому виконанні всього необхідного об’єму завдань за певний проміжок часу);
• участь в управлінській (законотворчій) діяльності, делегування повноважень і відповідальності, створення умов для колегіального прийняття рішень;
• залучення обдарованих дітей до консультаційної роботи з невстигаючими учнями;
• зміна умов і засобів навчальної праці за рахунок максимального оснащення комп’ютерною і оргтехнікою;
• зміна форм організації педагогічного процесу: зменшення ваги фронтальних форм діяльності, надання пріоритетності груповій, кооперативній, індивідуальній формам, що об’єктивно сприяє самовираженню, саморозвиткові особистості учня;
• зміни соціально-психологічного клімату на основі психотехнічних прийомів, коли знижується психологічна напруга всіх учасників освітнього процесу;
• зменшення кількості учнів у класі для ефективного освітнього процесу.

Механізм обдарованості не має віку: він стає активним і набирає потужності впродовж  усього життя; він закладений у нас природою, може так і залишитися нерозкритою брунькою (в ній уже запрограмовано і пагони, і листя, і квіти, і плоди), якщо ця брунька була пригноблена несприятливими обставинами. Вона не загине, вона існуватиме за умови, що одержуватиме необхідний мінімум енергії – інакше вона просто засохне, але це буде всього лише нереалізований потенціал. І тому, перетворимо обдарованість особистості в інноваційному освітньому просторі на потужний, творчий, високоякісний механізм, де наші учні мають різні сили мислення і почуттів, неординарність уяви і креативних здібностей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. – М.: «Просвещение», 1986. – 421 с.
2. Котляревська О. О. Поради психолога. Обдарована дитина: знахідка чи проблема / О. О. Котляревська // «Педагогічна майстерня», 2014. - № 7 (43). – С. 40-47.
3. Малихін О. В. Методичні рекомендації для формування у майбутніх учителів потреби в професійній самоосвіті / О. В. Малихін. – Кривий Ріг: КДПУ, 2000. – 24 с.
4. Остапчук О. Є. Діяльність учителя: готовність до інновацій / О. Є. Остапчук. – Кривий Ріг: ПП «Іріда», 2004. – 143 с.
5. Остапчук О. Є. Інноваційні педагогічні системи: проектування і управління // Тези доповідей І Міжнародного конгресу «Славянский педагогический собор». – Тирасполь, 2002. – С. 20-23.
6. Старощук В. А. Дванадцять кроків до майстерності / В. А. Старощук. – Х.: Вид. група «Основа», 2004. – 112 с.