Стаття. РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Анотація: У статті розглянуто розвиток творчої компетентності в учнів, на основі аналізу науково-педагогічної літератури визначено засади розвитку творчої компетентності в учнів початкових класів.

Ключові слова: творча компетентність, педагогічні технології, учні початкових класів.

Постановка проблеми. Стрімкий розвиток сучасного життя висуває перед освітою принципово нові питання, оскільки колишня парадигма, що відбивала сутність та інтереси індустріального суспільства, поступово замінюється методологією інформаційного суспільства. Спрямованість системи освіти на засвоєння системи знань, яка була традиційною і виправданою ще кілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасним потребам особистості та соціальному замовленню.

Європейске суспільсто сьогодення вважає, що необхідними рисами особистості для досягнення життєвого успіху є такі, як самостійна продуктивність, активність, ініціативність, креативність, що у свою чергу є складовими творчої компетентності людини.

Творчість – це завжди творення, тобто побудова нового та оригінального, нестандартне бачення у звичайному нових можливостей його функціонування або включення його як частини в нову систему [5]. У творчій діяльності недопустимі такі фактори: копіювання; діяльність за шаблоном, готовим взірцем, правилом, алгоритмом; наслідування. Творчість має на меті внутрішню досконалість, тобто, створюючи нове, людина творить саму себе.

Дитина за своєю природою – істота допитлива, прагне пізнати невідоме, їй притаманні нормальна увага, уява, пам’ять, мислення та інші психічні якості. Все це є запорукою успішного навчання в школі, особливо за умови використання технології "Педагогіка співробітництва" [7, 8].

Творчу компетентність можна визначити як надпредметну, або ключову. За визначенням О. Овчарук [4], ключові компетентності мають бути сприятливими для всіх членів суспільства, тобто відповідними всім незалежно від статі, раси, сімейного стану тощо. Вони повинні відповідати цілям освіти і носити особистісно орієнтований характер.

Беручи до уваги все вищезазначене, можемо визначити формування творчої компетентності як одне з провідних завдань початкової ланки освіти, оскільки сприятливим періодом для розкриття творчого потенціалу учнів є саме період навчання в початковій школі.

Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженнями природи творчості, нахилами до неї та становлення людини як суб’єкта творчого процесу займалися такі науковці як О. Потебня, П. Енгельмейер, М. Бахтін, М. Бердяєв, Л. Виготський, В. Роменець , Б. Неменський та ін.

Актуальним питання також є формування творчої компетентності школяра загалом, дослідували такі науковці, як О. Асмолов, Н. Бібік, І. Єрмакова,О. Леонтьєв, Г. Несен, Н. Салівон, Г. Суходольський, В. Шадріков та ін. та молодших школярів зокрема - Н. Данько, О. Овчарук, О. Скоблікова, С. Яланська та ін.

Щодо способів формування компетентностей через застосування різноманітних педагогічних технологій в учнів початкових класів, це питання досліджували О. Білєр, С. Кондратюк, В. Ковальова, С. Максименко, Т. Мордовцева, К. Платонов, Є. Рогов. та ін.

Мета статті - проаналізувати науково-педагогічну літературу та визначити засади розвитку творчої компетентності в учнів початкових класів.

Виклад основного матеріалу. Технологія формування та розвитку творчої компетентності – є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на процес набуття учнями знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції.

Підґрунтям творчих здібностей мають бути задатки, притаманні кожній людині. Але чи будуть вони перетворені на здібності – залежить не тільки від оточення дитини, а й від відповідно організованого навчального процесу. Творчі здібності – це досить складні психолого-педагогічні явища, яким насамперед повинен сприяти вчитель: добираючи доречний і цікавий матеріал відповідно до програми, а також ураховуючи індивідуальні особливості. При цьому визначаються критерії ефективності інноваційної діяльності вчителя: 1) творче сприйняття педагогічних інновацій; 2) творча активність; 3) методологічна і технологічна готовність до введення інновацій; 4) педагогічне інноваційне мислення; 5) культура спілкування – й такі рівні: репродуктивний, продуктивний і творчий [1].

Спираючись на дослідження вчених можна зазначити [3,7,9], що школярі, у яких є задатки до креативності, дуже часто випереджають однолітків у своєму розвитку: мають чудову пам’ять, яка базується на ранньому мовленні та абсолютному мисленні; рано починають класифікувати інформацію; мають великий словниковий запас, вони із задоволенням читають словники, енциклопедії; можуть займатися кількома справами відразу; дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ; у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки; легко справляються з пізнавальною невизначеністю, із задоволенням сприймають складні довгострокові завдання; старанно працюють над вирішенням поставлених завдань; можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі; їм властиве надто розвинуте почуття справедливості; добре розвинуте почуття гумору; вони постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що "не під силу", й у вирішенні деяких із них досягають успіху.

Отже, повноцінний розвиток творчих здібностей молодших школярів може забезпечити така організація навчання, яка передбачає залучення учнів до наукового пошуку, діяльності та використання отриманих знань на практиці і дотримання педагогом загальнодидактичних принципів.

Слід зазначити, що в період 7-8 років творчість молодших школярів виявляється у формі самостійно поставлених питань і проблем відносно нового, невідомого, також поширюється дослідницький Діапазон. Це сприяє тому, що у цьому віці основним компонентом творчості є проблемність, яка забезпечує мотивацію щодо пошуку шляхів подолання невідповідностей і протиріч.

Розв'язання запропонованих і самостійно побачених проблем у творчої дитини часто супроводжується проявом оригінальності. Це ще один важливий компонент творчого потенціалу, що виражає ступінь несхожості, нестандартності, незвичайності [6].

Навчально-виховний процес потрібно наповнити такою творчою діяльністю, яка б сприяла повному задоволенню й розвитку пізнавальних можливостей учнів. Ефективність роботи значно підвищується при дотриманні таких психолого-педагогічних умов: створення емоційної, доброзичливої атмосфери у процесі виконання творчих завдань; здійснення опори на інтереси  кожного учня, потреби, потенційні можливості тощо при організації діяльності учнів із розв'язання творчих завдань; пробудження в кожного школяра дослідницької активності, поглиблення інтересу до творчої діяльності, що далі спонукає до успішних дій та досягнення поставленої мети [2].

Відповідно до Концепції нової української школи компетентнісний підхід потребує нового освітнього середовища. Таке середовище допомагають створити, зокрема, новітні інформаційно-комунікаційні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання.

Окреслені вищі умови побудови навчального процесу для розвитку творчих компетентностей учнів та зачади, що визначені в Концепції нової української школи  відповідають змісту педагогіки співробітництва.

Висновки. Отже можемо дійти висновку, що організація навчально-виховного процесу на засадах педагогіки співробітництва сприятиме формуванню творчої компетентності кожного учня, стимулюватиме їх до пошуку нових рішень, ставленні перед собою нових навчальних цілей та прагнення їх досягнення. Це, у свою чергу, сформує особистість нового покоління, що буде здатне до швидкого адаптування в суспільстві, що стрімко змінюється та висуває все нові і нові вимоги до фахівця.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо с розробці дидактичної моделі уроку на засадах педагогіки співробітництва  для учнів початкової школи, спрямованої на розвиток творчої компетенції.

Література

1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/ 17911/. – Загол. З екрану

2. Ковальова В. І. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення (компетентнісно орієнтована освіта). - //Початкове навчання та виховання. – 2009. - № 16-18 – 2009 – C.49-53.

3. Максименко С. Д. Психологія учіння людини : генетикомоделюючий підхід : монографія / С. Д. Максименко. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2013. – 592 с.

4. Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти / О.В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: К.І.С., 2004. – С.53-58.

5. Пєхота О. М. Освітні технології: навчально-методичний посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. – К. : А.С.К., 2003. – 255 с.

6. Скоблікова О. В. Формування літературної компетентності учнів початкових класів / Скоблікова О. В. – Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).

7. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. - К.: «Академвидав», 2006.

8. Ягупов В.В. Педагогіка, навчальний посібник/ В.В. Ягупов. – К.: Либідь, 2002.

9. Яланська С. П. Психологічні засади розвитку творчості майбутніх учителів біологічних дисциплін: теорія і практика : монографія / С. П. Яланська ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка – Полтава, 2010. – 332 с. 3.