Стаття: СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТIВ ТРВЗ-ПЕДАГОГIКИ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ В ПЕРІОД НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТIВ ТРВЗ-ПЕДАГОГIКИ

НА УРОКАХ ЧИТАННЯ В ПЕРІОД НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

Модернізація сучасної системи освіти в Україні, зміна її орієнтирів на усебічний розвиток особистості дитини, формування інтелектуального потенціалу та забезпечення постійного самовдосконалення вимагає змін і в системі сучасної початкової освіти. Передовсім її потрібно зорієнтувати на творчий особистісний розвиток кожного учня відповідно до його здібностей. Пріоритетним напрямом формування оновленої системи сучасної початкової освіти є впровадження інноваційних технологій навчання й виховання.

Уважаємо, що впровадження технологій для підвищення ефективності початкової освіти особливо важливо в період навчання грамоти учнів молодших класів, оскільки це сприяє розв’язанню проблеми щодо їхнього якісного впливу на зміст, методи та форми організації навчання, які й створюють умови для творчого розвитку особистості школяра.

Специфіку розвитку творчих здібностей учнів постійно досліджують психологи, педагоги, методисти, учителі-практики, з-поміж яких варто згадати наукові розвідки Л. Богояленського, Л. Виготського, В. Давидова, Н. Менчинської, С. Рубінштейна, Г. Костюка. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки важливими є праці О. Савченко, В. Паламарчука, С. Гончаренка, Ю. Мальованого, О. Проскури, М. Вашуленка, Л. Варзацької, О. Хорошковської та ін.

Упровадження технології ТРВЗ є досить актуальним, оскільки вона є новим інструментом для розвитку творчого мислення і дорослих, і дітей. Систему ТРВЗ-технологій було адаптовано для роботи в школі, зокрема в початковій. Праці Г. Альтшуллера стали основою так званої творчої педагогіки.

На сьогодні розроблено спеціальні дослідження, авторами яких є В. Богат, Б. Злотін і А. Зусман, М. Меєрович, Л. Шрагіна та ін. Учені розробили методи й прийоми навчання школярів на базі ТРВЗ-технологій, а також адаптували основні принципи ТРВЗ для учнів початкової школи.

Сучасні наукові дослідження спрямовані як на вдосконалення навчального процесу в початковій школі з допомогою методів, засобів та організаційних форм навчання, так і на якісні зміни змісту освіти. Аналіз науково-педагогічних досліджень останніх років засвідчив прагнення вчених до реформування концептуальних і структурно-змістових засад навчання учнів початкових класів на ідеях демократизації, гуманізації, подолання національного нігілізму, заідеологізованості змісту освіти та девальвації загальнолюдських цінностей.

Мета статті нашої статті полягає в обґрунтуванні та окресленні питання використання елементів ТРВЗ-педагогiки на уроках літературного читання в процесі навчання грамоти, зокрема визначити сутність системи використання елементів ТРВЗ-педагогiки на уроках читання під час навчання грамоти.

Питання творчості було і залишається актуальним у всі часи, оскільки саме творчі особистості створюють нове в усіх галузях людського життя. У цьому контексті розвиток літературно-творчих здібностей учнів у період шкільного навчання – одне з найважливіших завдань сучасної початкової школи. Останнім часом усе більше психологів і педагогів стверджує, що потрібно шукати нові шляхи розвитку творчого потенціалу учнів. За обсягом принципової новизни результату розрізняють чотири рівні творчості:

Перший рівень характеризує процес творчості, який дозволяє одержати принципово новий результат, новий для всього людства. Це твори геніальних письменників, художників, композиторів, винаходи та відкриття, які перетворюють життя людини й людства в найрізноманітніших напрямах. Зрозуміло, що творчість такого рівня властива досить вузькому колу творців-геніїв.

Другий рівень творчості стосується продукту, який є новим для досить великого кола людей, скажімо, для певної країни світу.

Третій рівень характеризує новизну творчого продукту для значно меншого кола людей. Найочевиднішим прикладом творчості цього рівня є раціоналізаторська пропозиція, що реалізується здебільшого в межах якогось підрозділу підприємства, а в найкращому випадку – галузі.

Четвертий рівень торкається творчості, новизна продукту якої є об’єктивною, відносною, значущою тільки для самої людини-творця, однак такий обмежений обсяг цього рівня творчості не заважає йому бути чи не найважливішим, початковим етапом в оволодінні вищими рівнями творчості, формуванні вмінь і навичок загальної креативності, важливих для більшої кількості людей [5, 11].

У початковій школі на уроках читання ми можемо формувати четвертий рівень творчості – літературно-творчі здібності учнів першого класу.

Розвиток літературно-творчих здібностей учнів є складним багатоплановим процесом. Він опирається на такі пізнавальні і творчі здібності: а) спостережливість, здатність побачити незвичне у звичайному; б) розвинену уяву, вміння фантазувати, змінювати об’єкт; в) розвинене мовлення, образне мислення; г) допитливість, пізнавальний інтерес [7].

Учителям О. Савченко радить для цього якомога повніше використовувати природне середовище школи, особистий досвід дітей, стимулюючи можливості одночасного сприймання інформації з різних джерел (дитина чує, читає, бачить, торкається, згадує). Педагог зазначає, що ядром дитячої творчості є яскраві образи, які дитина наділяє казковими властивостями. Так само, як і в створенні будь-якого образу, тут виокремлюють три етапи: прийняття мети діяльності, виникнення задуму, матеріалізація образу-задуму [8, 105].

Засобами оволодіння творчою діяльністю та розвитку творчих здібностей учнів початкової школи може бути застосування системи творчих завдань за методами ТРВЗ-педагогіки. Метою ТРВЗ-педагогіки є формування сильного мислення і виховання творчої особистості, підготовленої до розв’язування складних проблем у різних галузях діяльності. Під методами розв’язування винахідницьких завдань розуміють прийоми й алгоритми, які розроблені в межах ТРВЗ-педагогіки, а також зарубіжні методи: мозковий штурм, синектика, морфологічний аналіз, метод фокальних об’єктів, емпатії тощо. Комплексне вивчення й використання прийомів і методів ТРВЗ формують в учнів початкової школи так зване «трвзівське мислення», сутність якого в тому, що націленість на ідеальне рішення, виявлення й розв’язання суперечностей поступово переходять на підсвідомий рівень [6].

Провідні педагоги пропонують дотримуватися певних принципів стимулювання творчої активності, які допомагають подолати психологічну інерцію, що є основним ворогом творчості. Ці принципи передбачають:

•         створення для учня комфортної психологічної атмосфери, в якій він може радісно дивуватися власним відкриттям у процесі пошуків нестандартних рішень;
•         неприпустимість несхвальних оцінок творчих спроб (важливо не вживати оцінні судження типу: «Ні, це не так», а створити свій власний арсенал стимулюючих до роздумів висловів на кшталт: «Давайте поміркуємо над цією пропозицією», «А яку думку мають інші» тощо);
•         терпимість до незвичних ідей і запитань, необхідність відповідати на всі запитання дітей тощо.

Робота за методами ТРВЗ-педагогіки в початковій школі на уроках читання в період навчання грамоти проходить у чотири етапи і визначається такими послідовними завданнями: 1) навчати учнів знаходити і розв’язувати суперечності, не боятися негативного в об’єкті та явищі; вчити системного підходу, тобто баченню світу у взаємозв’язку його компонентів; формувати вміння бачити навколишні ресурси (засоби, можливості, те чим ми можемо скористатися в разі необхідності); 2)навчати учнів початкової школи винаходити; «оживлювати» предмети та явища, приписуючи одним якості інших і навпаки, а також відкидати непотрібні і шукати найкращі варіанти; 3) розв’язувати казкові завдання й придумувати казки; важливо навчити кожну дитину уникати сумного закінчення казки, не змінюючи при цьому сюжету; складати нові казки на основі уже відомих; 4) навчати молодших школярів знаходити вихід з будь-якої життєвої ситуації, опираючись на набуті знання та інтуїцію, використовуючи нестандартні, оригінальні рішення [7, 25].

На уроках навчання грамоти в початковій школі можна використовувати різноманітні прийоми ТРВЗ-педагогіки, які допомагають створювати художні образи. Особливо ефективними виявляються прийоми фантазування Джанні Радарі. Розглянемо методику проведення деяких із них:

Прийом «Кола по воді»

•      обрати слово (з 5–6 букв, без м’якого знака, апострофа, букви и);
•      записати це слово в колонку;
•      написати поряд із кожною буквою іменник (прикметник), який починається з цієї букви, наприклад: с – сила; о – осінь; н – нора; ц – цибуля; е – екран;

•      скласти оповідання з використанням усіх слів; заголовок – слово «Сонце» (або слово сонце повинно виражати головну думку складеного оповідання).

Зі слова-«каменя» можна скласти речення (слово в сюжеті казки може не брати участі, але складене речення повинно обов’язково бути в казці чи оповіданні). Наприклад, булка:

Бананами удав лікував крокодилу ангіну.

Біля універсаму лежала купа ананасів.

Білка усміхалася ласкаво коло афіші.

Біном фантазії. Два учні записують по одному слову з різних сторін дошки так, щоб не бачити, що пише інший. Один записує назву живого предмета, інший – неживого. Потім дошка відкривається, і записана пара слів стає початком нової незвичайної історії. Наприклад: муха – рукавичка. За допомогою різних прийменників складаються і записуються різні словосполучення: муха на рукавичці; рукавичка з мух; муха в рукавичці; рукавичка без мухи; муха з рукавичкою; муха під рукавичкою.

Розвиток теми. Придумати історії з відповідним заголовком або побудувати ланцюжок речень від першого слова до другого.

Довільний префікс До слова додається «довільний префікс» – і з’являється нова цікава ідея (аквабуква, астробуква, віцебуква, монобуква, ексбуква...): супер – надзвичайний (супермен); віце – помічник (віце-президент); пів – половина (півкуля); аеро – повітряний (аеропорт); анти – проти (антиміль); зоо – тваринний (зоопарк); мото – той, що рухається (мотоцикл); астро – зірковий (астрономія); відео – бачити (відеомагнітофон); архео – древній (археологія); мело – музичний (меломан); моно – єдиний (монолог); аква – водяний (акваланг); біо, зам, най, мікро, міні...

Наприклад: об’єкти для вдосконалення – стілець, віник, олівець...

Мелостілець – музичний стілець, грає різні мелодії, коли на нього сідаєш;

Відеоолівець – перетворює в малюнок написане.

Прийом «Що потім?»

Використання прийому дозволяє придумувати продовження відомих сюжетів.

Наприклад: Лисиця з’їла колобка. Що потім? Як колобок поводився усередині лисиці? (Може, він продовжував співати й заважав їй полювати? А може, він зміг вискочити й утекти від лисиці, коли вона позіхнула?).

Прийом «Фантастичне продовження». Учитель називає будь-яку реальну подію. Наприклад: пішов дощ, замукала корова, виросла ромашка...

Потрібно придумати казкові, незвичні наслідки. Наприклад: Пішов дощ, але на землі замість трави виросли нові дощики-краплинки. А що було потім?

Корова замукала, й у кожного, хто її чув, з’явилася в руках склянка молока. А що потім? Чим усе закінчилося?

Творча помилка. Якщо написати слово «автомобіль» правильно, без помилок, то фантазія не працює – це звичайна машина, яку всі знають. А якщо помилитися й пропустити якусь букву чи написати зайву, тоді можуть з’явитися такі слова:

аквамобіль – ця машина вміє плавати;

автормобіль – спеціальна машина для письменників.

Цікаві сюжети з’являються, коли береться не окреме слово, а слово в реченні. Наприклад: Семеро одного не чекають. Семеро водяного не чекають.

Прийом «Кит і кіт». Обрати два слова, схожих за звучанням: ворона – корона. Поміняти місцями обрані об’єкти: ворона опинилася на голові в королеви, а корона – на городі. Дати пояснення, як таке може статися (Одного разу подув такий сильний вітер. Він здув з голови королеви корону і заніс її на город за містом. У цей час ворона, яка спала, впала з гілки прямо на голову королеві, але та нічого не помітила). Розвиток сюжету. Придумати продовження казки.

Фантастичні гіпотези. Придумування історій, сюжет яких будується на обговоренні: що було б, якби...? Наприклад: якби раптово зникло сонце, якби люди перестали хворіти, якби в клас зайшов інопланетянин.

Отже, творча уява і фантазія – важливі якості особистості. Регулярне використання творчих прийомів фантазування на уроках літературного читання з учнями початкової школи створюють усі умови для розвитку їхньої творчої уяви, творчого мислення, здатностей до створення творчого продукту. Отже, використання елементів системного мислення ТРВЗ на уроках літературного в початковій школі сприяє розвитку здібностей учнів початкової школи до нетрадиційного, оригінального вирішення нових проблемних задач і ситуацій на основі інтуїтивного мислення і творчої уяви. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні розвитку образного мовлення учнів початкової школи засобами ТРВЗ.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.    Богат В. ТРВЗ: основні положення: [про наук. концепцію теорії розв’язання винахідницьких задач] / В. Богат // Дошкільне виховання. – 2015. – № 7. – С. 18.
2.    Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І. І. Дівакова. – Тернопіль: Мандрівець, 2015. – 180 с.
3.    Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей / Г. С. Костюк. – К.: Основи, 2016, – 80 с.
4.    Кріпакова С. Використання функціонально-системного підходу, як методу ТРВЗ, в початковій школі / С. Кріпакова. – [Електронний ресурс]. // Режим доступу: http://sichneva2016.jimdo.com/
5.    Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2014. – 360 с.
6.    Роменець В. А. Психологія творчості / В. А. Романець. – К.: Либідь, 2011. – 286 с.
7.    Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2015. – 334 с.
8.    Шарко В. Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А. М., 2014. – 220 с.