Стаття "Технологія вітагенного навчання як спосіб формування ключових компетентностей учнів"

Горева Оксана Володимирівна,

учитель російської мови та літератури

Южноукраїнської загальноосвітньої

 школи І-ІІІ ступенів № 4,

учитель вищої категорії, старший учитель

Технологія вітагенного навчання як спосіб формування ключових компетентностей учнів

Сучасна українська освіта реформується, змінюючи не лише назву, термін навчання, програми та підручники, а насамперед змінюючи підходи до навчання, використовуючи педагогічні технології, які здатні допомогти учням стати в дорослому житті соціально значущими, компетентними, затребуваними та щасливими.

    Згідно із Законом про освіту та Концепцією Нової української школи, на першому плані в навчанні школярів - формування ключових компетентностей, серед яких уміння вчитися протягом життя, володіння державною, іноземними та рідною мовами, математична, інформаційно-цифрова, соціальна, громадянська компетентності та інші.

   Про компетентнісний підхід   до формування змісту освіти йдеться в Державних стандартах освіти, його реалізовано  в  програмах із російської мови, літератури та інших предметів, у критеріях навчальних досягнень.

     Сучасному педагогу  необхідно не тільки теоретично володіти різноманітними педагогічними технологіями, які створюють умови для розвитку дітей і допомагають учням якнайкраще застосувати в житті ті знання, які вони здобули в навчальному закладі, а й упроваджувати їх у роботу щодня.  Це можуть бути проєктна або інформаційно-комунікативна, інтерактивна або ігрова технології. Учитель може надати перевагу технології  рівневої диференціації навчання або проблемному навчанню, особистісно орієнтованому або перспективно-випереджальному  навчанню, технології критичного мислення або вітагенній технології навчання.

         Серед великої кількості педагогічних технологій, які формують ключові компетентності учнів, одне з чільних місць посідає технологія вітагенної освіти, яка більше за всі інші пов’язує навчальний процес із життям кожної окремої дитини. Використовуючи її прийоми, учитель може поєднати в систему методи та прийоми  інших педагогічних технологій, якими він володіє.

Проблема навчання особистості на основі її життєвого досвіду має довгий шлях розробки. Передумови  виникнення технології є в роботах Джона Дьюї, який вважав, що дитина саморозвивається і самонавчається на основі особистого досвіду, а вчитель повинен створити умови для цього.

Про важливу роль у навчанні саме  вітагенного  досвіду зазначав у своїх роботах  К.Д. Ушинський, який стверджував, що головною складовою людини є її життєвий досвід. Ця ідея знайшла відображення і в роботах психолога Л.С. Виготського, педагогів С.Т. Шацького,  В.О. Сухомлинського та інших, які вважали, що лише ті зв'язки для людини є дійсними, які сформувалися на основі життєвого досвіду.

Як педагогічна технологія ідея вітагенного навчання заснована та розроблена наприкінці ХХ століття академіком Академії педагогічних і соціальних наук та  МАПО, заслуженим діячем науки, доктором педагогічних наук, автором технології створення ситуації успіху Августом Соломоновичем Бєлкіним. 

  Вона орієнтована на формування в учнів життєвих компетентностей, життєспроможності та самодисципліни, а також формування уявлення про багатомірність, голографічність процесу навчання.

 Основою процесу навчання автор технології назвав життя (віта), життя учня та учителя, найближчих дитині людей та об’єкти, процеси, дії – усе, що формує життєвий досвід учня. Треба зазначити, що О.С.Бєлкін та його послідовники розділяють поняття досвіду життя та життєвого досвіду. Тобто, за Бєлкіним, досвід життя – це вся інформація, яку життя надає людині. Життєвий (вітагенний) досвід – це ті знання, які перетворилися в особистий багаж людини, що вона зможе використати будь-де. У нашому випадку це сформовані компетентності.

Слід зазначити, що якщо людина не переживає якісь події чи почуття, то вони і не стануть її життєвим досвідом, вона не матиме соціального, психологічного, морального висновку щодо них і навряд чи зможе використати в повному обсязі, тому важливо, щоб діти якомога частіше на уроках мали справу з життєвими ситуаціями.

Головним шляхом перетворення знань на цінності та компетентності у вітагенній технології вважається опора на життєвий досвід та підсвідомість особистості, перевага надається співпраці учня та педагога, у процесі якої для вирішення педагогічних завдань використовується набір так званих проєкцій (вітагенної, тобто життєвої,  дидактичної, тобто наукової, та конструювальної, тобто тієї, яка надходить із будь-якого додаткового джерела інформації), які створюють голографічну проєкцію, тобто об’ємне володіння знаннями. Цю технологію було утворено під впливом взаємодії, інтеграції наук у сучасному багатомірному світі. Велика увага приділяється інтелектуально-психологічному потенціалу учнів у контексті навчання.

Послідовність переходу вітагенної інформації у вітагенний досвід така:

Виділивши декілька стадій та рівнів переходу вітагенної інформації у вітагенний досвід, Бєлкін відзначив, що найбільшу вагу має установка людини на тривале запам’ятовування інформації та її подальше використання в адекватних ситуаціях.

Для того щоб вітагенна інформація стала надбанням особистості і перетворилася на життєвий досвід, потрібно дотримуватися 5 умов, а саме:

• Особистісного підходу, який складається з урахування інтересів та потреб конкретної особистості задля її всебічного розвитку.
• Ціннісного ставлення до знань.
• Ціннісного ставлення до незнання.
• Опори на підсвідомість учнів, що втілюється в різноманітних проявах творчості.
• Формування уявлень про багатовимірність освітнього процесу.

  Ми розуміємо, що на створення життєвого (вітагенного) досвіду впливає велика кількість чинників. Джерел вітагенної інформації дуже багато. На малюнку вони зображені так, як мають вигляд у підручнику А.С. Бєлкіна.

 Ми хочемо додати ще одне джерело, яке сучасні діти використовують іноді частіше, ніж інші. Це інтернет з усіма його перевагами та недоліками. Об’єм інформації зростає дуже швидко, у потоці інтернет-новин багато недостовірної інформації, і сучасному вчителеві необхідно враховувати це, давати зрозуміти дітям, що деякий досвід життя ніколи не перетвориться на життєвий досвід, тому що він неправдивий, фейковий. 

Вітагенне навчання виходить із розуміння унікальності і цінності вітагенного досвіду кожної дитини. Освіта, за Бєлкіним, має формувати індивідуальність, неповторну особистість, соціально значущу особу. А саме це і є метою сучасного компетентнісного підходу до української освіти.