Стаття "ТВОРЧІСТЬ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ПРОДУКТИВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ"

ТВОРЧІСТЬ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ПРОДУКТИВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

Охарактеризовано психолого-теоретичні аспекти творчої особистості з позиції її здатності  до використання і генерування  продуктивного мислення.

Актуальність теми дослідження.  Проблема становлення творчої особистості, виявлення і розвиток творчого мислення, розкриття природи креативності, створення умов для творчої самореалізації людини довгий час привертає увагу теоретиків, дослідників, практиків. Велика практична значущість цієї проблеми та неможливість її вирішення в межах окремих наукових парадигм стимулювали процес зближення та взаємозбагачення теоретико-експериментальних і концептуальних підходів на шляху створення єдиної теорії розвитку творчого потенціалу.

Дослідники все більше погоджуються з думкою про те, що здатність до творчості властива не лише видатним діячам науки, техніки та культури, а характеризує всіх людей. Її можна стимулювати, мотивувати та розвивати цілеспрямованими заходами, підвищуючи ефективність продуктивної діяльності людини в різних галузях освіти, особливо в позашкіллі. Саме в позашкіллі створене базове  підґрунтя для розвитку творчих здібностей  особистості.

Психологічна наука, як зазначає М.Г.Ярошевський, у XX столітті відмовилася від твердження про унікальність творчого акту і творчої особистості. Психологи переконані, що здатність до творчості закладена в кожній людині, яка реалізує її різною мірою в різних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Історія розвитку досліджень творчості у вітчизняній і зарубіжній психології пройшла низку етапів, що відповідають соціальним потребам і рівню становлення психологічної науки. Зокрема, дослідження вчених Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України – засновника Інституту Г.С.Костюка  та співробітників його школи В.О.Моляко, С.Д.Максименка, М.Й.Боришевського та інших – охоплюють всю систему проблем і завдань, що включають теоретичні проблеми психологічної творчості, проблеми діагностики, принципи й методи розвитку та навчання обдарованих особистостей. Аналізуючи наукові джерела з питань творчого мислення, можна зустріти різноманітні трактування компонентів, які входять до складу творчого мислення. Слід зазначити, що в зарубіжній психології використовується поняття «креативне мислення». В своїх дослідженнях вчені Дж.Гілфорд, П.Торренс роблять акцент на різних складових процесу креативності, або виділяють як приоритетну одну складову чи будують складну систему взаємодіючих процесів.

Закономірності й механізми впливу творчості на діяльність людини сьогодні досліджені далеко не повністю, відповідні пошуки тривають, що і визначило мету даної статті.

Мета дослідження: вивчення механізму стимулювання творчості як фактору впливу на ефективність продуктивної діяльності педагога позашкільного закладу.

Викладення основного матеріалу. Життя доводить, що в складних умовах, в умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей і задумів, нових підходів, нових рішень). Творчість не виростає на порожньому місці, творчість – властивість, як правило, професіоналів своєї справи, які ефективно працюють у відповідній галузі. Творчість базується на розвинених  мисленні та уяві, інтелекті і є його особистісним детермінантом.

Інтелект людини є рушійною силою прогресу людства, тому  необхідно дбати про належний рівень розвитку мислення людини. Власне той, хто дбає про розвиток мислення у ранньому віці, про формування механізмів мислення у дітей, той,  і лише той забезпечує собі майбутнє. І ця праця над розвитком мислення у шкільному віці є тим зерном, яке впало у вологий ґрунт, яке з часом перетвориться на багатий врожай нових, цікавих ідей. Психологів з давніх-давен цікавила проблема творчого мислення. На думку Дж.Гілфорда, творче мислення є оригінальним — людина шукає власне розв'язання проблем; гнучким — людина вміє при потребі змінити свою попередню думку, по-новому підійти до розв'язання наболілих питань; глибоким — людина вміє бачити нові, приховані від сприйняття проблеми задачі. Рівень мислення творчої особистості характеризується: самостійністю, гнучкістю, аналітичністю, розсудливістю, винахідливістю, глибиною думки, дотепністю, кмітливістю.

Однозначними є положення про те, що творчість – це здатність виконувати роботу, яка одночасно є як новаторською (тобто оригінальною, несподіваною), так і корис­ною, що відповідає вимогам завдання. Творчість – це широкомасштабна тема, вивчення якої важливе для розуміння механізмів розвитку як особистості, так і суспільства. На особистісному рівні творчість необхідна як при рішенні проблем на роботі, так і в повсякденному житті. На суспільному рівні творчість – це вияв нових напрямків у мистецтві, наукових відкриттях і нових соціальних програмах.

На основі ретельних досліджень психологів правомірно розрізняти поняття  «творча особистість» і «креативна особистість».

Під «креативною» розуміють таку особистість, яка має внутрішні передумови (особистісні утворення, специфіка когнітивної сфери, нейрофізіологічні задатки), що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану ззовні пошукову та перетворюючу діяльність. Таким чином, детермінантою творчої активності особистості виступає її креативність. Але творча активність не завжди є продуктивною. Продуктивну творчу активність називають творчою діяльністю, тобто таким творчим процесом, внаслідок якого виникає нове досягнення, котре може мати як об’єктивну, так і суб’єктивну новизну та оригінальність. На основі цього можна дати визначення творчої особистості як креативної особистості, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності. Так, наприклад, працелюбність не обов’язково притаманна креативній особистості, але для результативної творчої активності вона має першорядне значення.

Слід зауважити, що креативність – властивість особистості, що виявляється в тенденції до вирішення проблем по-новому, суб’єктивно чи об’єктивно, новими засобами, семантичними “стрибками”, новими конфігураціями дій або методів та інше.

Важливою умовою активізації креативності та формування продуктивного мислення є створення особливого психічного стану та наявність проблемної ситуації. Розвиток продуктивного мислення неможливий без підбору та постановки наукової проблеми, яка може бути науково виваженою та обґрунтованою лише за умови розробки теоретико-методологічних засад наукового пошуку, засвоєння та усвідомлення нових знань, теоретичних положень, ідей, концепцій.

Процеси продуктивного мислення в значній мірі сприяють більш поглибленому оволодінню необхідними, соціально значущими вміннями і навиками. Вони виникають у процесі аналізу наочних ситуацій, вирішення конкретно-практичних завдань, реальних дій з предметами або їх моделями, що значно полегшує пошук невідомого. Проте, цілком можливо, що сам процес цього пошуку знаходиться поза ясним полем свідомості, здійснюється інтуїтивно. Так, не заперечуючи ролі об’єктивної реальності у формуванні творчого мислення, А.В.Брушлинський зазначає, що свій зміст мислення черпає здебільше не із зовнішнього світу, а з іншого джерела, яким «може бути лише замкнутий у собі «світ» чистої суб’єктивності». В результаті продуктивного мислення відбувається становлення психічних новоутворень, нових систем зв'язку, нових форм психічної саморегуляції, властивостей особи, її здібностей, що знаменує зрушення в розумовому розвитку. Продуктивне мислення характеризується високою новизною свого продукту, своєрідністю процесу його отримання і, нарешті, істотним впливом на розумовий розвиток індивіда. Воно є вирішальною ланкою в розумовій діяльності, оскільки забезпечує реальний рух до нових знань.

Креативність неможлива без бажання  та  прагнення продукувати нові ідеї. Одним із надзвичайно важливих аспектів креативності є простота. З часом наше оточення все більше і більше ускладнюється, тому іноді нам слід використовувати потенціал нашого розуму для пошуку простих рішень. Саме завдяки цьому і виникає мотивація. Мотивацією також може бути віра в те, що креативне рішення допоможе з більшою легкістю, швидше чи дешевше виконувати повсякденну роботу.

Важливою ознакою творчої особистості є активна позиція людини у підході до проблеми, оптимізм та впевненість у досягненні успіху. Критерієм розвинутого творчого мислення можна назвати його позитивність, тому  що  саме позитивне мислення характеризує ставлення людини до своїх проблем та проблем людства, а також сприяє їх вирішенню за допомогою конструктивних дій. Таке спрямування мислення дає змогу подолати слабкість та обмеженість, людина свідомо контролює свої думки, почуття та емоції, у неї формується позитивна Я-концепція.

Висновок. На підставі аналізу теоретичних та практичних аспектів впливу творчості на діяльність людини, пропонуємо застосовувати системний підхід до відповідних варіантів соціалізації особистості, яка має високий рівень особливостей творчого мислення. А саме: визначити на ранньому етапі розвитку особистості її творчий потенціал,  мотивувати та  стимулювати розвиток творчих здібностей засобами комунікації для самореалізації діяльнісного індивіда; оскільки готовність до творчості, творчого вирішення проблеми, креативність є одним із механізмів психологічного захисту людини в складних умовах – як у трудовій діяльності, так і в кризових життєвих ситуаціях, таких як безробіття, соціальні та екологічні кризи, сімейні проблеми тощо.