Стаття " Виховний потенціал уроку "

Горбань Ганна Дмитрівна

вчитель початкових класів

Івахнянського закладу загальної

 середньої освіти І –ІІІ ступенів

Монастирищенської районної ради

Черкаської області

Виховний потенціал урку

Дана стаття присвячена темі «Виховний потенціал уроку». Виховний потенціал будь-якого уроку може бути високим, якщо виховання здійснюється завдяки комплексним діям: стилю виховного спілкування, дидактичній структурі уроку, методичним прийомам.                   

Учителю, будь сонцем, що випромінює людське тепло,

і будь благодатним ґрунтом для розвитку людських почуттів;

              сій знання не лише в пам’яті й свідомості твоїх учнів,

 а передусім у їхніх душах і серцях.

Ш. Амонашвілі

Чудова професія вчитель. Спогад про першого вчителя залишається в душі кожної дитини на все життя. Саме від нас, учителів, залежить якою буде дитина у  подальшому житті, яке місце в суспільстві вона займе. Як відомо, більшу частину свого дитинства учень проводить у школі, тому шкільне виховання зосереджується переважно на уроці. «Учити, виховувати, розвивати дитину   цікаво й радісно. І водночас важко й відповідально. На наших  очах відбувається диво: з невмілого, невпевненого в собі малюка виростає особистість, яка мислить, багато знає, уміє, оцінює себе й інших людей». [4,с.3]. Але це  навчання і виховання буде успішним лише тоді, коли вчитель володіє знаннями з педагогіки, психології та застосовує інноваційні технології. На сучасному етапі розвитку суспільства виховання як педагогічна проблема посідає значне місце в освітньому процесі.

 Наше сьогодення потребує особистість, яка не лише володіє системою знань,  а  розуміє закономірності розвитку між людьми й адекватно поводиться в  суспільстві, зорієнтована на суспільні цінності. Для дітей молодшого шкільного віку вчитель є ідеалом. І тільки особистісні риси вчителя, його світогляд впливають на формування різних цінностей учня, на його морально-етичні норми. Лише гуманне ставлення, толерантність, чесність і справедливість,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 повага і взаєморозуміння, культура спілкування та дотримання норм етикету  допомагають вчителеві на уроці здійснювати всі змістовні лінії виховної діяльності.

 Загальною функцією сучасного уроку є формування і розвиток особистості школяра  на основі розвивального і виховуючого навчання. З цього приводу Л. Охитіна зазначає наступне: «Виховуюче навчання не можна зводити тільки до виховних моментів уроку. Всі елементи уроку мають бути виховними за своєю суттю. Координуючим центром усіх виховних засобів, форм і методів уроку має бути конкретна психологічна мета.»[3,с.96]. Визначаючи виховну мету конкретного уроку,  вчитель, з одного боку має керуватися загальними вимогами до виховання і розвитку молодших школярів відповідно до тих змін, які відбуваються в певний момент, а з іншого – враховувати можливості змісту матеріалу й навчальної мети конкретного уроку, характер засвоюваних понять, середовище, в якому перебувають учні цього класу.

Отже, виховний аспект мети  уроку повинен передбачати використання змісту   навчального  матеріалу, форм і методів навчання для формування і розвитку морально-етичних, художньо-естетичних, патріотичних, екологічних, здоров’язберігаючих та інших якостей особистості школяра.

На уроці повинен постійно панувати психологічний мікроклімат, який має бути орієнтований на високі моральні цінності, якими є знання, наполеглива праця, успіхи в роботі, інтерес до досягнень у галузі науки, літератури,  мистецтва.

В атмосфері доброзичливості, співпереживання та поваги діти молодшого шкільного віку прагнуть найповніше розкрити свої можливості. Розуміючи, як цінується їхня гідність, самостійна  думка,  творчий пошук,  вони починають прагнути  до вирішення більш складних завдань. Учневі дуже важливо відчувати, що з ним рахуються, цінують його думку, довіряють. Учитель має вселити в душу кожної дитини надію, що вона здатна і може  перебороти любі труднощі в навчанні.

Ідея здорового способу життя проходить у початковій школі крізь усі навчальні  предмети.  В програмі «Основи здоров’я» зазначено: «Здоров’я  - найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім’ї і виховання дітей. Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я – одне з найважливіших завдань сучасної школи, яке має стати атрибутом будь-якої освітньої діяльності у навчальному закладі  і поза його межами.» [1.с.314]

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що саме вчитель може зробити для здоров’я сучасного учня більше, ніж лікар. «Підірване» здоров’я відновити значно важче, а порушене в дитячому віці – часто неможливо.

У школу дитина приходить у 6 років. Саме в цьому віці дитячій організм потребує максимум  рухливості, тому що росте і розвивається. Однак, ставши школярем, рухова активність зменшується. Більшу частину доби дітям приходиться сидіти:  у  школі під час уроків; вдома, переглядаючи телепередачі  та граючись на комп’ютері.  Дитина перевтомлюється, зазнаючи великого перевантаження. На уроках знижується працездатність, проявляються негативні емоції. Тому при виявлені  перших ознак втоми сприяю вихованню у дітей бажання займатись фізичними вправами, фізкультхвилинками, пальчиковою гімнастикою, гімнастикою для очей, дихальними та психогімнастичними  вправами.  Фізкультхвилинки підбираю такі, щоб вони мали виховний вплив на учня. Вони допомагають мені виховувати в дітей любов до природи,  до  тварин, бажання бути чистим, охайним. Деякі з них мають пізнавальний  характер. Наприклад, фізкультхвилинка  «Світлофор», яка виконується у вигляді  гри виховує в учнів безпеку та культуру поведінки на вулиці, інтерес до роботи регулювальника. Учням демонструються кружечки: зелений, жовтий, червоний. Відповідно до ситуації учні реагують : на жовтий – притишують біг, на зелений – виконують біг на місці, на червоний – зупиняються і сідають на свої  місця. Психогімнастичні вправи проводяться тоді, коли діти тривалий час виконували завдання, пов’язані з розумовим навантаженням. Наприклад: Закрийте очі, уявіть, що ви на лісовій галявині. Навколо цвітуть весняні первоцвіти. Ви їх розглядаєте, милуєтесь ними. Чути спів пташок. Повіває легенький вітерець. Із-за кущика вистрибнув зайчик. Пострибайте за ним. А тепер потягніться до  сонечка, спіймайте долоньками промінчики і подаруйте їх мені, а самі повертайтеся за парти.

 Василь Сухомлинський наголошував: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вчителя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.» 

На уроки «Я і Україна» та «Основи здоров’я» приходять казкові герої: Принцеса  Чистоти, Королева Здоров’я, Мийдодір,  лікар Айболить. Вони приносять не тільки цікаві завдання, але й корисні поради, що сприяють набуттю практичних навичок здорового способу життя.

Здоров’я – це скарб, і, не попрацювавши, його не здобути. Здорові діти – здорова нація. Діти – найбільше наше багатство. Вони продовжать справу своїх батьків, візьмуть до своїх рук управління державою, тому вони повинні бути міцними і витривалими.   

У початкових класах починається  формування екологічної свідомості учнів. Формування екологічної культури – є також одним з основних завдань сучасної освіти. Кожному учителеві хочеться, щоб його учні були відкривачами й творцями в цьому світі.

Екологічне виховання не може орієнтуватися тільки на розум .Необхідно впливати також на емоції і почуття. У школі цьому сприяє навчання рідної мови, літератури, природознавства, художнє і музичне виховання.

Мої учні люблять  уроки-екскурсії, уроки-диспути, уроки-казки. Та найбільше люблять мої вихованці уроки-мислення на природі. Під час таких уроків проводжу бесіди: «Люби і знай свій рідний край», «Будь природі другом», «Про що шепочуться дерева», «Про що розмовляють квіти», «На що схожі хмаринки» та інші.

Не обходяться такі уроки без ігор-змагань, вікторин на тему: «Зелена аптека», «З якого  дерева листочок», «Хто живе у водоймах»; ребусів, екологічних задач. Вивчаючи на уроках  читання твори про природу, виховую у дітей любов та бережне ставлення до природи,дотримання норм і правил поведінки у природі, навчаю їх бути уважними до навколишнього середовища, помічати цікавинки природи, з  розумінням ставитись «до братів наших менших», захоплюватись красою рідного краю. Особливу увагу звертаю на те, що першочергове завдання -  охорона й збагачення природи. Прикладаю всі зусилля, щоб діти усвідомили, що тільки від них залежить  майбутнє нашої Планети, тому що екологія - це проблема виживання людства. Зміст творів з читання «допомагає  учням  усвідомити, що природа – це наше рідне довкілля, яке забезпечує наше мислення, розвиває почуття краси, дає радість пізнання і про яке ми маємо потурбуватися.[5,с.18]

Уроки української мови також пройняті екологічним вихованням. Підбираю для творчої діяльності такі тексти, які мають  природознавчу спрямованість. На уроках зв’язного мовлення діти складають казки, легенди, вірші, пишуть перекази, описи, розповіді про тварин і рослин. Уроки природознавства навчають дітей бути небайдужими до природи, розвивають емоційний внутрішній світ, формують  екологічну поведінку й етику. Можливості екологічного виховання невичерпні.

Його можна здійснювати на будь-якому уроці, лише б учитель зумів творчо підійти до вибору завдань природничого змісту.

Виховні функції уроку математики здійснюються відповідно до специфіки навчального предмета. На кожному уроці учитель повинен прикласти максимум зусиль, щоб виховати в учнів  наполегливість у доведені справи до кінця, спостережливість, самостійність, працелюбство,  ініціативність і особливо кмітливість. Отже, у процесі навчання математики формуються морально-етичні риси характеру.

«Важливе завдання вчителя початкових класів -  допомогти дитині подолати складний шлях від елементарних навичок поведінки до більш високого рівня» [6,с.77] 

Але дуже часто на уроках, особливо в останні роки, можна побачити, як під час контактування учні невдоволені, обурені, імпульсивні. Вони не завжди можуть оцінити вчинки своїх однокласників, прислухатись до думки товариша. Застосування інтерактивного навчання допомагає мені уникати конфліктних ситуацій, суперечок.

Особливу увагу надаю груповій співпраці, бо саме в ній діти вчаться домовлятися, досягати згоди, слухати, шукати альтернативне вирішення проблемної ситуації.

 «У моральному вихованні молодших школярів велике значення має вміння вчителя організувати свою працю на уроці. Приклад  трудової  вчительської  діяльності на всіх уроках, його сумлінність, намагання прийти на допомогу, чесність, вимогливість, піклування про інших мають стати еталоном для наслідування»[2,с.185]

На уроках математики виховання здійснюється значною мірою на основі розв’язування задач. Задачі дають змогу пов’язувати навчання з життям. Бажано мати показники з трудової діяльності батьків учнів. Такі задачі виховують у дітей повагу до батьків, зацікавленість їхньою роботою. Улюбленими для дітей молодшого шкільного віку є нестандартні уроки-казки. На таких уроках вчитель використовує казкові сюжети у математичних вправах і задачах, які виховують у дітей морально-етичні якості, а мова казки збагачує їхнє мовлення, допомагає їм самим творити.

 Уроки музики, образотворчого мистецтва сприяють формуванню духовності в школярів, підвищенню їхнього художнього та культурного рівня, вихованню художніх смаків. В процесі естетичного сприйняття дитина робить свої перші узагальнення. У неї виникають асоціації, порівняння. Бажання довідатися, про що розповідає картина чи музика спонукає дітей прислухатися до звучання музики. Завдання вчителя музики – розвинути чутливість учнів до музики, ввести їх у світ добра й краси.  Діти особливо емоційно реагують на музику, що відтворює різноманітні яскраві  образи, сюжети тощо. Відібрані до уроку твори мистецтва лише тоді повністю виконують виховну функцію, коли їх художній бік буде розкритий досить грамотно і кваліфіковано. Основними виховними завданнями освітньої галузі «Мистецтво» є: «Виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища»[4,с.80]

Отже, визначаючи виховну мету конкретного уроку, учитель, з одного боку, має керуватися загальними вимогами до виховання і розвитку учнів, спиратися на наступність і перспективність у вихованні особистості, а з іншого - ураховувати можливості змісту матеріалу й навчальної мети конкретного уроку, характер засвоюваних понять, здійснювати реалізацію виховної мети у поєднанні з освітніми цілями.

Виховання дитини має тісно поєднуватися із змістом навчального матеріалу, який розглядається на уроці. І я вірю, що ті зернини доброти і милосердя, які я намагаюся посіяти в маленьких сердечках своїх учнів не загубляться безслідно.

                                      СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із  навчанням українською мовою. 1-4кл.-К .:Вид. дім «Освіта»,2012-с.314.

2. Богданович М.В.Урок математики в початковій школі-К.: Рад.школа,1990-с.185.

3. Охитина Л.Т. Психологические основы урока .В помощь учителю.-М.: Просвещение, 1977-с.96.

4. Савченко О.Я.Дидактика початкової освіти:підручник-К.:Грамота, 2012.-с.3,80.

5. Савченко О.Я.Методика читання у початкових класах:-В.:Освіта,2007.-с.18.

6. СавченкоО.Я. Навчання і виховання учнів 4класу: мет.посібник-К.:В «Початкова школа»-2005.-с.77.