СТАТТЯ: "ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ"

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

     Одним зі шляхів модернізації освітньої системи України постає впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів інноваційних педагогічних технологій і методів. Педагогічну інновацію розглядають як особливу форму педагогічної діяльності й мислення, які спрямовані на організацію нововведень в освітньому просторі, або як процес створення, впровадження і поширення нового в освіті.

     Період часу від зародження нової ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. Нововведення (інновації) не виникають спонтанно, а постають результатом системних наукових пошуків, аналізу, узагальнення педагогічного досвіду.

     Підготовку до інноваційної діяльності доцільно здійснювати у період професійної підготовки майбутніх педагогів, оскільки від того, які професійні знання, вміння, особистісні якості сформуються у студентів у вищому навчальному закладі, буде залежати доля майбутнього в Україні.

    Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. У педагогічній практиці, як і в інших сферах діяльності, новизна є відносною як в особистісному, так і в історичному плані: те, що нове для одного педагога, може бути не новим для іншого.  Стрижнем інноваційних процесів в освіті є упровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення і поширення передового вітчизняного та іноземного педагогічного досвіду.

     Інноваційний процес в освіті – це сукупність послідовних дій, цілеспрямованих на її оновлення, модифікацію мети, змісту, організації, форм і методів навчання та виховання, адаптації навчального процесу до нових суспільно-історичних умов. Теперішній етап інноваційного процесу в освіті характеризується як емпіричною спрямованістю - розробкою та проведенням педагогами інноваційних уроків різних профілей, так і теоретичною - створенням та вдосконаленням інноваційних та інтегрованих курсів, у ряді випадків поєднуючих численні предмети, вивчення яких передбачено навчальними планами.

     Інноваційною основою підготовки майбутніх бакалаврів дошкільної освіти у вищих навчальних закладах є створення когнітивного й духовно-розвивального середовища. Особливе значення для забезпечення інноваційності такого середовища має урахування ціннісних орієнтацій та мотиваційної сфери студентів, їхньої професійної позиції й спрямованості.

     Першою педагогічною умовою ефективного застосування інноваційних технологій у навчальному процесі нами визначено створення інноваційного навчального середовища, спрямованого на забезпечення самореалізації особистості та заснованого на розробці та застосуванні у навчальному процесі інтерактивних форм і методів його засвоєння.

     Друга педагогічна умова ефективного застосування інноваційних технологій навчання – розвиток технологічної компетентності майбутніх бакалаврів.

     Третя педагогічна умова ефективного застосування інноваційних технологій навчання це розвиток пізнавальної активності студента. На сучасному етапі розвитку вищої освіти активно запроваджується третій тип навчального процесу – проблемно-дослідницький, основу якого становлять ідеї проблемності навчання, управління творчою самостійною роботою студентів, їх самоосвіта.

     Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему, що передбачає найвищий ступінь педагогічної творчості.

     Предметом інтенсивних теоретичних та практичних досліджень стала ідея втілення інноваційних технологій в навчання.

     Суб’єктом, носієм інноваційного процесу є насамперед педагог-новатор.

Інноваційними можна визначити ті педагогічні технології, що спрямовані на задоволення актуальної потреби системи освіти, спираються на використання нових знань, базуються на мотивації суб’єктів педагогічної діяльності, виведення закладу освіти на більш високий, конкурентноспроможний рівень.

     Якісними характеристиками інноваційності сучасних педагогічних технологій виступають такі:

1) випереджаючий характер, сутність якого полягає в тому, щоб своєчасно підготувати студента до успішного функціонування в соціокультурних умовах, які постійно ускладнюються;

2) особистісно орієнтований характер, що ґрунтується на суб’єкт-суб’єктних відносинах, поширює міру свободи, індивідуальних переваг та освітніх траєкторій, утверджує самоактуалізацію, саморозвиток особистості викладача й студента;

3) спрямованість на формування множинності суб’єктних картин світу, смислопошуковий діалог (В.Сластьонін), структурування особистісних знань;

4) опора на сукупність інформаційно-знаннєвих систем, що виконують аналітико-оцінні функції стосовно інших інформаційних систем;

5) спрямованість на організацію самостійної пізнавально-пошукової діяльності студента на основі розвитку навичок самоспостереження, самопізнання, рефлексії, самоосвіти;

6) визнання технологій як системоутворюючого фактору практичного перетворення системи навчання в закладі освіти відповідно до сучасних завдань.

    Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднувати в межах класичної освіти: навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервна освіта. За умов інноваційного навчання студент може навчитися робити свідомий вибір серед широкого спектра альтернатив і брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення, щодо розв’язку задач та вправ. Важливо, що кожен може це робити свідомо й грамотно.

     На думку В.І.Слободчикова, інноваційна діяльність у своєму найбільш повному розгортанні передбачає систему взаємопов’язаних видів робіт, сукупність яких забезпечує появу дійсних інновацій. А саме :

1) науково-дослідницька діяльність, спрямована на отримання нового знання (відкриття, винахід);

2) проектна діяльність, спрямована на розробку особливого, інструментально-технологічного знання про те, як на основі наукового знання в заданих умовах необхідно діяти (інноваційний проект);

3) освітня діяльність, спрямована на професійний розвиток суб’єктів певної практики, на формування у кожного особистого знання (досвіду) про те, що і як вони повинні робити, щоб іннова- ційний проект втілився у практиці (реалізація).

     Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності, зазначає Каталимова Н., передбачає включення педагога в процес створення, освоєння та використання педагогічних нововведень в практиці навчання і виховання, створення в дошкільних закладах інноваційного середовища .

     Слід зазначити, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процес засвоєння матеріалу студентів, оскільки впливає не лише на свідомість, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Список використаних джерел.

1.  Наволокова. Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Наволокова Н. П.// – Х., 2012 – С. 10-12.
2.  Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / Дичківська І. М. /   Академвидав, – К.,  2004 – С. 31-34, 182.

     3.   Туркот Т. І. Педагогіка вищої школи / Т. І. Туркот. - К.: Кондор, 2011 –   

           С. 204 – 208.

     4.   О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. — К., 2004. —

           С.  8-12.

     5.   Бондарчук Н.В. Інноваційні технології в освіті [Електронний ресурс] /     

           Н.В. Бондарчук, О.І.Булейко. // Педагогічний альманах. – Вінниця –

           2011. – Випуск 9. – С. 207- 213.