Стаття. "Використання інтерактивних технологій на уроках української мови"

Використання  інтерактивних  технологій  на уроках української мови

 Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Усі перетворення, які відбуваються в суспільстві взагалі й у сфері освіти зокрема, зосереджуються на особистості – головній дійовій особі суспільно-історичного процесу. Весь дидактичний процес спрямовується тепер на формування у школярів потреби у навчанні та інтересу до здобування знань. Актуальними стають проблеми розвитку інтуїтивного, образного мислення, комунікації, здатності творчо мислити. Усе це потребує інноваційних форм, методів і технологій навчання.

Прийнятий новий Державний стандарт освіти спонукає до оновлення змісту навчально-виховного процесу початкової школи[1]. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін у світі – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі розвитку освіти. Їх формування вимагає використання інтерактивних технологій у процесі навчання на основі реалізації особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів.

Мета статті – теоретично обґрунтувати й продемонструвати на прикладах  ефективність використання інтерактивних дидактичних технологій у початковій школі для активізації пізнавальної діяльності учнів.

Загальновідомо, що початкова школа відіграє вирішальну роль у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних методик навчання  молодших  школярів.

Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології, які відносять до інноваційних. Інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови для становлення й розвитку компетентностей учнів, розвитку і виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей. Вони допомагають сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми уроку, налаштувати їх на ефективний процес пізнання, викликати власну зацікавленість, психологічно підготувати учнів до сприйняття теми уроку. Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленність до знань та процесу їх сприймання. Дещо змінивши слова видатного китайського філософа Конфуція, можна сформулювати кредо інноваційного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок».

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)…Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже подібні підходи застосовувалися з давніх часів. Слід зазначити, що дуже часто нове – це добре забуте старе. Ще в афінській і римській школах підлітків вчили переконувати, вести полеміку, вступати в діалог. Під діалогом розуміли переговори, вільний обмін думками. Не кожному вдавалось оволодіти цим мистецтвом на належному рівні.

Сучасні дослідники О. Пометун і Л. Пироженко[4] поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи:

- групове навчання;

- фронтальне  навчання;

-  навчання у грі;

-  дискусії.

Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

Інтерактивні методи навчання виступають важливою складовою уроку. Вони дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це формує характер, розвиває світогляд, логічне мислення, зв'язне мовлення; формує критичне мислення; виявляє і реалізовує індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовую так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах.

З погляду на зазначене вище, хочу поділитися досвідом використання інтерактивних форм на уроках української мови. А саме парну і групову роботу організовую як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок.

 Групи учнів створюю для дискусій, мозкового штурму, рольових ігор, розв'язання проблем, або іншої подібної діяльності. Групування може мати сенс у будь-який момент під час уроку.

          Так, наприклад, під час вивчення теми «Загальне поняття про іменник, що означають назви істот і неістот» застосовую  інтерактивні прийоми «Мозкова атака»,  «Карусель».

Діти об’єднуються в групи за допомогою різнокольорових аркушів, різних за формою. Кожна група отримує таблицю із завданням. Групи рухаються від однієї таблиці до наступної, при цьому у кожній із таблиць за певний час записують, що вони знають з цієї проблеми. Кожна група отримує маркер свого кольору. Групи закінчують свою подорож біля таблиці, з якої розпочали і, з рештою мають змогу побачити, що було написано іншими групами.  Діти роблять самостійні висновки, презентують свою роботу. Приведу орієнтовні зразки завдань для кожної з груп.

Завдання для 1 групи

У колі друзів ви побачили незнайому дівчину, або в клітці у зоопарку вас

цікавила досі незнайома тварина. Ви неодмінно запитаєте - ... це ?

А от про рослину, одяг, меблі ви спитаєте -... це ?

Вставте пропущені слова. Чому ви по різному запитували?

Розподіліть слова у два стовпчика: дідусь, верба, хлопчик, сніг, стіл, зозуля, жаба, сніг, окунь, джміль.

 Поясніть свій вибір.

Завдання для 2 групи

1. Смішний, сміх, сміятись, смішинка.

2. Рука, рукавичка, рукава, ручечка, нарукавники.

3. Ходив, вхід, ходіння, ходьба, сходи, перехідний.

ІЦо ви можете сказати про кожен ряд слів? Який із цих рядів відповідає твердженню:  «Всі слова - назви предметів». Доведіть, що це так. Наведіть ще приклад слів - назв предметів.

Завдання для 3 групи

Складіть речення. Підкресліть слова - назви предметів.

1. Українці дуже люблять вишивку.

2. Оселях, в, побачити, українських, можна, вишиті, рушники, скатертини, та.

На етапі повторення вивченого з теми: « Власні і загальні іменники. Велика буква у власних іменниках» використовую інтерактивний метод «Вузлики».

Основа цього методу - розв’язування завдань із логічним навантаженням. Розвиває кмітливість, увагу, спостережливість. Пропоную зразки таких завдань.

1. Закресліть у цьому рядку шість літер таким чином, щоб літери, які залишаються ( без зміни своєї послідовності), склали б добре знайоме вам слово.

Шіімсетньнлиіткер.

2. Із букв слова Барабан складіть і запишіть слова. Поставте до них питання.

Барабан, раба, раб, бар, рана, араб, баба, баран, бра.

У темі: « Головні слова в реченні» метод «Вузлики» використовують при роботі в парах.

- Працюємо парами. Розкрийте конверти, закресліть однакові букви і прочитайте слова.

апаіадамаеата – хто? що?

бпбрбибсбубдбобкб – що робить?

- Як називаються головні слова які відповідають на питання хто? що? (Підмет)

- А головні слова, що відповідають на питання що робить? (Присудок)

- Як ми їх будемо підкреслювати?

Висновок. У реченні  є головні слова: підмет і присудок.

Інтерактивний метод «Вузлики» доцільно використовувати також на етапі вивчення нового матеріалу та  актуалізації опорних знань.

Тема: Поняття предметності на прикладі іменників, утворених від слів, що означають    назви дій.

Прочитати зашифровані слова. Для цього необхідно в кожному горизонтальному рядку закреслити одинакові літери.

№1

      І    У    Р    Х    М    У    С    Т    Р    І    О    С    М

     П    З    Д    К     Б    О    З    А    П   О    Є    К

     І     С   Ц     Т    Н    С    Л    О    Ц   Й    Н    І     Л

     Ж   О   С     К    М    І     Ф    О   К   Ж   С    М   Ф

     В    Б   Н     М    Р    Б    Х    А   Н    Є    В    Р    Х          (Хто дбає, той і має.)

№ 2

     П     В     К    С    Х    У    Т    К    У   О    С   В   П 

     М    К     М    Т     Н    У    Е   К    Р   Т    У    Р

     Ш    П    Б     Р     Л    А    Ш   Ц   Ю   Є   Б    Л

     Б     З    Е     Ж    Т     У     О     Е    Й   З   Ж    Б   У

     Я    С    М     Ф    Н    С    Є    К   М   К   Ф    Я

     Ч     О     Ї     Г     Н    С    Ч     Ь   О   Г   Н         (Хто не працює, той не їсть.)

Якою частиною мови виражені підкреслені слова? Довести. 

Під час закріплення вивченого з теми «Закріплення навичок правопису власних і загальних іменників» використовую інтерактивний метод «Мікрофон».

Діти висловлюють свої думки. Проводимо бесіду з використанням питань. Для прикладу розглянемо вірш «Балакуни».

Будував Базіка дім –

сім дверей і вікон сім.

Торохтій допомагав:

язиком дошки тесав.

Метушився Пустомеля:

- Скоро будуть стіни й стеля!

Говорун клав на словах

з жесті цинкової дах.

І Патякало не плакав:

- Я усе покрию лаком.

Балакун все щебетав, нахвалявся, обіцяв

для гостей спекти в печі

пиріжки та калачі.

В дім без вікон, без дверей

Лепетун скликав гостей.

На етапі закріплення вивченого можна використати інтерактивні прийоми «Робота парами», « Попрацюйте – пограйтесь».

1. Доберіть 6 будь - яких іменників, що означають загальні назви, і запишіть їх у стовпчик   на окремому аркуші паперу.

2. Обміняйтесь своїми записами із сусідом по парті.

3. Складіть з кожним іменником по одному реченню так, щоб кожне наступне речення  продовжувало думку попереднього речення.

4. Читання текстів в кожній парі. З’ясування, у кого найцікавіша розповідь.

Під час роботи над новим матеріалом у темі «Змінювання іменників за числами» дітям подобається інтерактивна гра «Карусель».

На дошці записані іменники:

1 група                                                    2 група

Мороз                                                    Яблука

зима                                                              трактора

земля                                                              пташки

дзвін                                                              книжки

місяць                                                       будинки

даль                                                              сини

птаство                                                    міста

1 група  поруч з іменниками  записує їх у множині.

2 група – навпаки.

Це завдання виконується самостійно протягом 3 хв. По сигналу вчителя групи міняються завданнями.

По закінченню виконання учні з 1 і 2 груп презентують відповіді.

Як бачимо з наведених прикладів, навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу, розуміють, що вони роблять.

Відтак, уважаю, що на практиці просто необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Застосовуючи інтерактивні форми роботи усвідомлюєш, що вони успішно формують у дітей потребу самостійно здобувати знання. Досвід роботи показує, що такий підхід до навчання дає змогу цікаво, продуктивно, знімаючи закомплексованість учнів із різним рівнем знань, досягати значних успіхів в оволодінні шкільною програмою.

Література

1.   Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua, http://iitzo.gov.ua.
2. Зінченко В.І. Використання інтерактивних форм і методів навчання в ході реалізації навчальних програм в початкових класах //Початкове навчання та виховання. - 2006. - №19-21. - С. 35-37.
3. Комар О. Навчання школярів за інтерактивними методами //Рідна школа. - 2006. - №5. - С.57-60.
4. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.
5. Саган О. Інтерактивні методи навчання, як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3. –С.9