Стаття: "Використання методів арт-терапії для формування інклюзивної та емоційно-етичної компетентностей майбутніх вчителів початкової школи"

Використання методів арт-терапії для формування інклюзивної та емоційно-етичної компетентностей майбутніх вчителів початкової школи

Оксана Деркачук,

психолог Центру професійного розвитку педагогічних

 працівників Нетішинської міської ради,

 викладач-стажист Національного

університету «Острозька академія»

Новітні перетворення, які відбуваються в освіті у зв’язку з інтеграцією України в європейський освітній простір, суттєво впливають на стратегію організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Передусім це стосується підготовки майбутніх учителів початкової школи, адже саме від них залежить становлення і розвиток особистості молодшого школяра. У початкову школу приходять діти, різні за характером, поведінкою, рівнем розвитку та ступенем підготовленості. Усе це ускладнюється недосконалою адаптацією до навчального процесу, втратою інтересу до навчання, проявами девіантної поведінки. Завдання педагогів – максимально обмежити негативні впливи навколишнього середовища, зберегти духовно-ціннісні орієнтації, сформувати творчий та інтелектуальний потенціал молодших школярів.

До різноманіття інноваційних технологій, якими характеризується сучасний стан розвитку педагогічної науки і практики, належить арт-терапія – технологія створення й використання різних видів мистецтва для передачі почуттів та емоцій, що виходить за межі традиційної мистецької освіти і покликана забезпечити гармонійний і всебічний розвиток особистості молодшого школяра через художньо-творче самовираження, самопізнання та самореалізацію. За допомогою арт-терапії можна вирішувати як виховні, психокорекційні завдання, так і розвивати творче ставлення до дійсності, зокрема до навчання, спілкування, групової та сімейної взаємодії.

Використання елементів арттерапії на шкільних предметах педагоги вважають найбільш прийнятними та ефективними у роботі з особливими дітьми. В освітньому процесі закладу з інклюзивним навчанням вона має зайняти належне місце. Адже впровадження нестандартних, творчих, немедичних засобів впливу на активізацію внутрішніх ресурсів організму дитини, створює більше шансів для її розвитку.

  Оволодіння майбутніми педагогами методами арт-терапії забезпечує можливість контакту з дитиною та базується на різних видах візуальної, пластичної, звукової комунікації.

Майбутній учитель повинен виявляти стійку мотивацію до впровадження методів і форм арт-терапії, володіти знаннями про сутність і специфіку арт-терапевтичних технологій, їх види та особливості, розвивати творчу уяву й альтернативне мислення, продукувати й теоретично обґрунтовувати нові ідеї, проектувати способи. для їх реалізації. , оцінювати свою діяльність та діяльність інших тощо.

 Арт-терапія відкриває простір для творчого пошуку вчителя, оскільки допомагає формувати особистість, її світогляд, життєві стратегії та сценарії, навчаючи людину бути творцем свого життя та розвивати свій творчий потенціал.

 Існує багато прикладних досліджень, присвячених різним аспектам застосування арт-терапії в освітньому процесі у вищій школі. Деякі напрямки арт-терапії – драматерапія, музикотерапія, казкотерапія, пісочна терапія, а також ігрова терапія – вже глибоко розроблені та популяризуються як ефективні методи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Тому ми вважаємо, що підготовку педагогів до застосування арт-терапії логічно розглядати в контексті таких глибоко та всебічно досліджених проблем, як педагогічні інновації та технології, розвиток професійної компетентності, креативності та низки інших, як методичні та теоретичні основи всього комплексу.

 Здобуті в процесі професійної підготовки знання та вміння з арт-педагогіки та арт-терапії майбутні вчителі зможуть реалізувати у вигляді: окремих прийомів, прийомів, процедур у конкретних навчальних питаннях (діяльності) за період проходження різноманітних педагогічних практик; процес волонтерської практики у сфері додаткової освіти (у закладах соціально-психологічної допомоги, центрах дитячої творчості, притулках, дитячих будинках, експериментальних майданчиках); форми супервізії спільно з педагогами арт-терапії, психологами, соціальними педагогами та ін.

 Завдання підготовки студентів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії вибудовуються через низку цілей, розроблених на основі структури готовності до даного виду діяльності. Його суть полягає в тому, що цілі підготовки майбутнього вчителя до розвитку творчого потенціалу молодшого школяра засобами арт-терапії проектуються через результати навчальної діяльності, які в свою чергу проектуються як певні досягнення в уміннях, навичках, знаннях, способах дій та більше. Технологічність цілепокладання дає змогу діагностувати рівень сформованості компонентів готовності до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії та оперативно вносити корективи в процес підготовки майбутніх учителів.

 Арт-терапія особливо важлива для тих, хто не може «виговоритися», кому легше висловити свої фантазії в мистецтві, ніж розповісти про них. Вигадки, зображені на папері, часто прискорюють і полегшують вербалізацію переживань.

  Ізотерапія, як арт-терапевтичний метод, це творче, спонтанне або тематичне малювання. Малювання є дієвим засобом, адже завдяки йому людина може вільно виражати свої думки, почуття та переживання мовою образів, символів і кольорів, а також звільнитися від негативних переживань і «намалювати» своє ставлення до дійсності.

Будь-який малюнок і зображення в ньому, свого роду, виступають психологічним захистом, в якому людина накопичує свій травматичний і негативний досвід. Процес підготовки майбутніх учителів до впровадження арт-терапевтичних технологій у навчальний процес має відбуватися поетапно. Науковці виділяють чотири етапи підготовки майбутніх учителів до використання арт-терапевтичних засобів. технології в освітньому процесі. На першому етапі відбувається розвиток і поглиблення інтересу до вчительської професії, уміння аналізувати і вирішувати творчі педагогічні завдання, розвиток загальної технології творчого пошуку, самоаналізу себе і своєї діяльності.

 На другому етапі студенти вивчають основи арт-терапії, педагогічне дослідження, набувають знань і вмінь, вивчають арт-терапевтичні технології (етапи планування експерименту, аналіз і прогнозування арт-терапевтичних технологій, впровадження цих технологій у навчальний процес, корекція). та моніторинг результатів експерименту).

             Інші науковці у своїх дослідженнях впровадження технології арт-терапії в роботу вчителя початкової школи виділяють три етапи, які стосуються структури майбутнього вчителя початкової школи, послідовності вивчення педагогічних дисциплін і педагогічної практики, їх можливостей у підготовці до використання арт-терапевтичних технологій у навчальному процесі. Перший етап (вступний) передбачав формування у студентів мотивації до арт-терапевтичної діяльності, чітких уявлень про сутність та можливості арт-терапії. Другий етап (базовий) передбачав застосування студентами знань, умінь і навичок з арт-терапії на практиці.

 Експериментальна робота була спрямована на розвиток якостей і здібностей студентів до арт-терапії, подальший розвиток мотивації до проведення арт-терапії. Мета третього етапу (конструктивного) – систематизація арт-терапевтичних знань, удосконалення умінь і навичок, усвідомлення про важливість використання арт-терапевтичних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи.

 Результатом підготовки майбутніх учителів до розвитку творчого потенціалу молодших школярів засобами арт-терапії є сформована готовність до цього виду діяльності.