Стаття "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ"

Про матеріал
Сьогодні поширеною є думка про те, що для піднесення предмета й методики його викладання на належному науково- методичному рівні, треба повернутися до технологій проєктного навчання. В основу якої має бути покладена творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними об’єкта проектування. В оновленній програмі трудового навчання знайшли своє відображення методи творчої діяльності.
Перегляд файлу

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Сливчук Надія Михайлівна-

                                                   учитель трудового навчання та технологій

                            Новоукраїнського ліцею «Лідер»

       Кіровоградської області

 

 

В період бурхливого науково-технічного розвитку, швидкого росту наукових знань і їх широкого застосування у виробництві однією з головних задач навчання стає розвиток творчого мислення,  пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати знання. Розв'язок цієї задачі органічно пов'язаний з активізацією навчання, з розробкою систем методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування пізнавальної активності учнів, засвоєння ними навчального матеріалу, розвиток інтелектуальних здібностей учнів і вміння працювати з сучасною технікою. У "Концепції трудового виховання у середній загальноосвітній школі України" зазначено: ''Концептуальною основою навчання трудового виховання повинно стати формування особистості, а не носія тільки певної суміші знань, формування людини, що живе і працює у світі техніки і складних технологій».

Метою трудового навчання є формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства, забезпечення умов для професійного самовизначення учнів, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці.

                             Методи творчої діяльності на уроках технологій.

   Сьогодні поширеною є думка про те, що для піднесення предмета й методики його викладання  на належному науково- методичному рівні, треба повернутися до технологій проектного навчання. В основу якої має бути покладена творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними об’єкта проектування. В оновленній програмі трудового навчання знайшли своє відображення  методи творчої діяльності.

Пошук наукової організації творчої праці дав змогу розробити нові методи розв’язку проблемних задач. Серед розроблених ученими методів творчої діяльності найбільш ефективними і відомими в сучасній літературі з питань  творчості є: метод фантазування, метод комбінування, метод фокальних об’єктів, метод ідеальності, метод функціональних аналогій. Саме з такими творчими методами проектної та конструкторської діяльності, відповідно до змісту нової навчальної програми з трудового навчання для 5-9-х класів, ознайомлюються учні. Для того щоб навчити учнів  формулювати проблему й визначати творчий метод проектної діяльності,вчитель  діє  поетапно. Спочатку пропонує учням обрати проблему (із запропонованих), яка, на їхню думку, є актуальною, і обґрунтувати свій вибір. Вчитель складає графік роботи проектних груп, що містить теми, проблеми, короткий опис передбачуваних робіт, і пропонує учням самостійно визначитися з темою і роллю в проекті протягом тижня. До кожної теми вчитель  пропонує  орієнтовний список літератури (її перегляд може бути домашнім завданням до того уроку, на якому визначатимуться тема й завдання проекту). Наступний крок – вчитель привчає школярів самостійно визна­чати проблемну галузь і виокремлювати завдання, які є най­більш актуальними. Вона спирається на образну уяву та асоціативне мислення учнів, що дозволяє більш повно активізувати їхні життєвий досвід і знання. Робота за такою методикою може будуватися так: після того як учні оберуть теми, які їх зацікавили, учитель розкриває різні види проблем і пропонує об’єднатися в проектні групи на основі візуального образу певної проблеми чи проблемної галузі.

Вимоги, до застосування моделей творчих методів на  уроках технологій:

1.  Планування результатів.

2.Наявність техніко-технологічної проблеми, розв’язання якої потребує творчого пошуку .

3.Наявність у структурі уроку мотивації та очікуваних ре­зультатів навчальної і практичної діяльності учнів .

4.Розв’язання проблеми або виконання завдання має відбу­ватися за певною структурою.

5.Діяльність учнів має бути самостійною (індивідуальною),парною, груповою.  

6.Учні мають застосовувати творчі методи розв’язання ви­нахідницьких або проблемних задач (фантазування,  комбінування, фокальних об’єктів, ідеальності, функціональних аналогій);

7.Наявність рефлексії, тобто усвідомлення учнями здобу­тих на уроці знань і вмінь.

З метою ефективного застосування творчих методів на уроці вчитель не  вилучає з них будь-які з вищевка­заних елементів. Практичний досвід роботи

  показує, що одним зі шляхів розв’язання проб­леми нестачі часу є ретельна підготовка до уроку, складання чіткого алгоритму своїх дій, розробка роздаткового матеріалу, більш точний хронометраж часу, тощо. Готуючись до уроку, педагог  продумує кожний свій крок, чітко знає, що він робитиме на певному етапі навчання учнів застосування творчих методів.

Для того щоб навчати учнів творчості, сам учитель творчо готується до уроку, здійснює постійний пошук нових шляхів у методиці й технологічному навчанні.

Вчитель технологій ставить перед собою завдання:

  •          організація дослідницької роботи;
  •                     використання різноманітних методів і форм самостійної, пізнавальної

  та практичної роботи.

  •                           встановлення контактів між учителем і учнем.

           Вчитель не планує повністю замінити традиційну форму навчання, а

поєднує з іншими педагогічними технологіями там, де це найбільш доцільно.

Застосовуючи методи творчої діяльності діти здобувають:

  •                     знання і навички володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір і обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення і формулювання нових проблем, висунення гіпотез, методів їх розв’язання);
  •                  навички і уміння володіння технічними засобами;
  •                              комунікативні навички;
  •                              уміння самостійно інтегрувати раніше отримані знання з різних навчальних предметів для розв’язування пізнавальних задач, які містяться в телекомунікаційному проекті;
  •                              у разі міжнародного проекту - практичне володіння мовою партнера.

Перераховані елементарні уміння дозволяють учневі й вчителеві відчувати себе досить комфортно в інформаційному суспільстві.

Використовуючи сучасні педагогічні технології, на уроках технологій, вчитель передбачає розкриття творчого, інтелектуального, духовного, культурного потенціалу як учителя, так і учня.  Можливість творчого саморозвитку виникає за умови, що стосунки між учителем та учнем базуються на основі взаєморозуміння, довіри, співпраці. Учень займає активну позицію в процесі навчання та виховання, а вчитель - є його надійним партнером.

Важливу роль під час використання творчих методів у навчанні відіграють і ті дидактичні принципи, які використовує педагог, зокрема це:

  •                    формування інтересу до предмета;
  •                    творче ставлення до навчання (педагогіка співробітництва);
  •                    науковість;
  •                    послідовність нововведень;
  •                    постановка учня в активно-пізнавальну позицію;
  •                    формування культури мислення;
  •                    ототожнення себе частинкою українського суспільства.

Формування творчої особистості учнів засобами

формотворної діяльності

    Основними принципами реформування змісту сучасної шкільної освіти в Україні є гуманітаризація, диференціація та інтеграція. Їх реалізація має на меті формування творчої особистості як умови й результату повноцінного результату навчання.

    Роль творчості в навчально-виховному процесі обумовлюється низкою важливих міркувань:

По-перше, творчість допомагає виробляти вміння вирішувати нові задачі, орієнтуватися в нових умовах, долати різноманітні труднощі.

По-друге, творчість пробуджує та стимулює розвиток інтересів до діяльності, оскільки завжди пов’язана з відкриттям нового, знаходженням чогось раніше невідомого.                                           

Отже, усі навчальні програми з трудового навчання забезпечують послідовне формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів, їх підготовку до проектно-технологічної діяльності,яка буде відбуватися в наступних класах: вибір об’єкту технологічної діяльності;обґрунтування цього вибору; художнє конструювання; технічне конструювання; підбір конструкційних матеріалів; вибір технологічних процесів, інструментів, обладнання; виготовлення виробів; аналіз і оцінка процесу і результату праці; нескладні маркетингові дослідження.

Акцент у роботі учнів переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси, трудові прийоми і технічні засоби. Таким чином, знання, уміння та навички, якими повинні оволодіти учні різних класів, є передумовою для успішного вирішення ними задач проектно-технологічної діяльності, розвитку творчого підходу у вирішенні технологічних завдань.

Уроки технологій охоплюють широке коло питань з виробничої техніки та технології. На відміну від інших навчальних дисциплін такі уроки дають можливість учням пробувати свої сили, розвивати нахили, здібності та інтереси.

 

 

  1. Алексеев В. Организация технического творчества учащихся. М.: Высшая
    школа, 1984. 46 с.
  2. Барабанов А. Г. Воспитание у учащихся творческого отношения к труду. М.,
    «Просвещение», 1960. 205 с.
  3. Бусел В. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і
    голов, ред. В. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. - 140с.
  4.     Богданова С.І. Трудове навчання (для груп дівчат) : Розробки уроків. - X.: Веста:
    Вид-во «Ранок», 2008. - 208.

З.Братинич О. Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого
уроку // Рідна школа. - 2000. - №11с. 49-52.

  1.     Васенюк Т., Ісаєва О. Рівнева диференціація навчання під час виготовлення
    швейних виробів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2005. - №3. - с.16-18.
  2.     Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. - X.: Скорпіон, .-2000.- 120.
  3.     Денисенко Л. Трудове навчання: 7кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. залк. /
    Л.І. Денисенко, О.П. Гнеденко, Т.С. Мачача та ін. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007.
    - 192с.: і.
  4. Махмутов М. И. Воспитывать интеллектуально активную личность. «Народное
    образование», 1967. 222 с.
  5. Н. Виховувати трудівника // Сільська школа України. - 2007. - № 10.- с

11 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Трудове навчання 5-11
класи і Мадзігон. - К.: ВТФ «Перун», 2005. - 256с.

  1. Сігула Т. Диференційовані завдання як засіб індивідуального підходу до учнів
    // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №4. - с. 23-24.
  2. Скаткин М. Н. Что надо знать о современных проблемах дидактики. «Народное
    образование». 1967. 1. С 47 —49
  3. Тхоржевський Д. Методика трудового та професійного навчання. - К.: НПУ і
    МПП. Драгоманова 2000р.

 

Бібліографія

 

 

 

docx
Додано
5 жовтня 2023
Переглядів
1187
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку