Стаття "Використання творчої спадщини та ідей Василя Олександровича Сухомлинського на уроках географії."

Кохно Сергій 24 січня 2025 174 Відгуки відсутні

Про матеріал

. У роботі проаналізовано теоретичні й методичні аспекти творчої спадщини В.О Сухомлинського, які можливо використовувати на уроках географії.. Завдання сучасної шкільної географії полягає в перетворенні знань на інструмент творчого сприйняття світу, у розвитку важливого для всього людства географічного мислення. Для цього необхідно формувати пізнавальні інтереси, які мають велике значення для розвитку особистості, оскільки вони спонукають до пошуку нових знань, нових умінь, нових способів роботи, роблять діяльність людини більш активною, енергійною у цих пошуках. Формувати ж цей інтерес вчителю допомагає творча спадщина В.Сухомлинського.
Перегляд файлу

Використання творчої спадщини та ідей Василя Олександровича Сухомлинського на уроках географії.

       

 

 Сергій КОХНО

Вчитель географії  КЗ « Балашівська гімназія Кропивницької міської ради.»

Анотація. У роботі проаналізовано теоретичні й методичні аспекти творчої спадщини В.О Сухомлинського, які можливо використовувати на  уроках географії.. Завдання сучасної шкільної географії полягає в перетворенні знань на інструмент творчого сприйняття світу, у розвитку важливого для всього людства географічного мислення. Для цього необхідно формувати пізнавальні інтереси, які мають велике значення для розвитку особистості, оскільки вони спонукають до пошуку нових знань, нових умінь, нових способів роботи, роблять діяльність людини більш активною, енергійною у цих пошуках. Формувати  ж цей інтерес вчителю допомагає  творча спадщина В.Сухомлинського.

     

           З усіх шкільних наук географія, мабуть найромантичніша,найбільш широка,багатопланова наука.

        Завдання сучасної шкільної географії полягає в перетворенні знань на інструмент творчого сприйняття світу, у розвитку важливого для всього людства географічного мислення. Для цього необхідно формувати пізнавальні інтереси, які мають велике значення для розвитку особистості, оскільки вони спонукають до пошуку нових знань, нових умінь, нових способів роботи, роблять діяльність людини більш активною, енергійною у цих пошуках.

     На своїх уроках я намагаюсь вчити учнів самостійно осмислювати зв’язки між фактами , чітко висловлювати свої думки,спонукати їх  до глибокого проникнення в саму суть предмета, адже саме до цього закликав нас відомий педагог В.О. Сухомлинський. Він говорив: «Школа повинна бути не коморою знань, а середовищем думки. От тоді – то предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини».

  Готуючись до уроків, я завжди  ставлю перед собою запитання: «Як зробити навчання цікавим? Як зберегти бажання дитини вчитися?» Відповідь на ці запитання я знайшов у словах В.Сухомлинського: «Треба любити те, що робиш і йти вперед крок за кроком».

  . На уроках географії  я особливу увагу звертаю на створення психолого - педагогічної атмосфери в класі щоб найголовнішим прагненням було бажання вчитися. Використання поезії ,усної народної творчості,образотворчого мистецтва,музичних фрагментів,зачитування описів з художньої літератури допомагає учням легко входити в емоційну сферу,що створюється на уроці. Щоб краще  засвоїти причинно-наслідкові зв’язки ,які існують у природі,суспільстві,я застосовую логічні схеми ,створюю на уроках проблемні ситуації,які спираються на емоційну основу і за своїм змістом пов’язані з реальним сьогоденням.

Багато уваги я приділяю екологічному вихованню учнів .На своїх уроках я не тільки знайомлю їх  з екологічним станом навколишнього средовища,але й спонукаю до пошуку шляхів їх розв’язання, спряю формуванню у учнів бажання брати особисту посильну участь у виришенні поставлених проблем, виховую любов до природи,до праці. А допомагає мені в цьому неоціненна спадщена педагога-земляка В. О. Сухомлинського.

Використовуючи досягнення географічної науки та педагогічну спадщину В.Сухомлинького, я намагаюся шукати нові підходи для розвитку мислення школярів,забезпечення міцного засвоєння ними знань. В моєму арсеналі різноманітні форми занять: урок-диспут,урок-подорож,урок-екскурсія,урок-прес-конференція,урок- НВК,рухливі географічні ігри, проекти, мультимедійні технології. Постійну увагу я приділяю пошуку нестандартних форм організації,навчально-виховної роботи інтегрованих,міжпредметних,   театралізованих уроків з різновіковим складом учнів,основна мета яких  - збудити інтерес до вивчення предмету,забезпечити умови для оптимального розвитку  і виховання школярів.

Прикладом використання мною міжпредметних зв’язків, може бути урок географії у 9 класі з теми: «Економіко-географічне положення України». Перш ніж розпочати вивчення цієї теми на уроці, я прохаю вчителя історії з;ясувати з учнями, коли виникла держава  з центром у Києві – Київська Русь,як змінювалось значення цієї території в різні історичні періоди,а також чому цей край став економічним,політичним і культурним центром України. Потім, у ході бесіди, ми разом з учнями встановлюємо,що саме відомо їм про виникнення міста Києва,ознайомлюємось з переказом про те, як постало місто. Учні роблять висновок про те,що вони є прямі потомки  тих українців, які   знали свою українську державу. А столицею тієї держави завжди було місто Київ. «мати українських міст» і колиска усієї України.

Хочу навести ще один приклад розвитку пізнавальних здібностей учнів на уроці географії у 6 класі. Починаючи урок з теми « Ґрунти»  я запитую у учнів.

  •          Для чого необхідно вивчати природу? Учні відповідають,що все необхідне для життя – повітря і воду,їжу і корисні копалини дає людям природа. Щоб користуватися цими багатствами необхідно дуже добре її знати,охороняти її багатства і розумно використовувати.
  •          Відкрийте свої календарі погоди. Хто сьогодні черговий? Яка сьогодні погода?- запитую я у учнів.

Чергові повідомляють про стан погоди. І тут ставиться проблемне

питання – Як ви вважаєте, погода впливає на утворення ґрунту?

   Розмірковуючи , учні приходять до висновку,що утворення ґрунту починається з розпушування поверхні гірських порід, а руйнівниками гірських  порід є висока температура,дощ,сніг,вода і вітер,При цьому вони використовують записи своїх спостережень,що велись під час екскурсії на природу.

    «Земля,чорнозем – найважливіше життєве середовище» - писав В.О. Сухомлинський. Вивчаючи тему «Ґрунти», учні переконуються в цій істині, встановивши,що ґрунт живе і дихає,потребує поживи,води,повітря,світла;що ґрунт має десятки добрих друзів,які живуть в ньому,але тут знайшли притулок й небезпечні води. Однією з важливих екологічних проблем є ерозія ґрунтів, особливо водна. Це питання добре висвітлене у підручнику. Але якщо обмежитись тільки матеріалом підручника, то в більшості випадків навіть статистичні данні не викличуть у учнів ніяких емоцій. І ось тут у великій пригоді стають думки і поради В. О. Сухомлинського.

    Я приношу на урок дві картини. На першій - широке, рівне поле , колоситься пшениця. Друга картина – це балка, що порізала поле,як глибока рана. Краї балки загрожують обвалом,оголена глина,пісок. Важко здогадатися,що на картині одне й те саме поле – раніше і тепер. Я пропоную уважно розглянути картину і висловити свою думку. Учні говорять про те, що ерозія знищила десятки гектарів родючого ґрунту,їх утрачено назавжди і ніколи вже на цьому полі не заколоситься пшениця. Побачене викликає стурбованість,і учні висловлюють думки про те,що можна зробити  самим дітям,щоб допомогти дорослим  у тривалі і не легкій боротьбі проти  руйнівних сил природи.

    Далі я пропоную записати до словника слово «ерозія» і запам’ятати його значення. Потім я прошу зазирнути до скриньки народної мурості і пояснити, як вихованці розуміють вислови: «Хто землю удобряє,тому і земля повертає», «На чорній землі білий хліб родить».

    Під час вивчення теми «Ґрунти України» у 8 класі я застосовую інтегровані види уроків – вивчення матеріалу теми поділено на окремі блоки, ведеться на протязі двох уроків,з використанням умовних позначень на опорному конспекті. Третій урок відводиться самоконтролю учнів,їм пропонується листок взаємного контролю з основними запитаннями з теми,що стосуються типів ґрунтів, їх розміщення на території,охорони природи. Далі йде діалог – кожен відповідає на питання поставлені сусідом по парті. У такий спосіб учні самі перевіряють знання і оцінюють своїх товаришів,називаючи вчителю лише оцінку, яку заслуговує учень.Такий підхід до перевірки знань зберігає час,сприяє розвитку мислення школярів,посилює прагнення якнайкраще засвоїти  матеріал кожної теми.

        На одному з уроків географії у 6 класі, під час вивчення теми «Водні ресурси», я пропоную  послухати учням бувальщину,яку у свій час розповідав дітям В.О. Сухомлинський.

       Слухайте і думайте,- звертаюсь я до учнів. Багато років тому на березі ставка було розташоване село. По берегах ставка росли верби.  У лісі водились білки,кажуть,що й ведмідь жив в улоговині - тепер там мертва бака. Замість ставка -  пустир, а там де був ліс залишилость тільки три дуби,та й ті сохнуть. А трапилось ось що …

Село під горою - старовинне козацьке село. Викопали ставок тут запоріжці після битви під Жовтими Водами і поселились на березі. Та незабаром почали помічати, що ставок замулюється.Зійшлися селяни на сходку і вірішили- кожний,хто скупався у ставку,посидів на човні або просто прийшов на берег ставка помилуватися красою природи,повинен набрати відро мулу і винести на балку,висипати на полі. Усі робили так, як вирішили.Та ось невідомо звідки прийшла в село сім’я – батько,мати, чотири сини і дві дочки.Збудували хату на околиці села,поряд із ставком.І дорослі і діти тієї сім’ї  з весни до осені купалися в ставку,а за відра не бралися. Поганий приклад виявився чіпким. Про старий звичай поступово забули. Кожен думав – на мій вік вистачить. А ставок з року в рік мілів,заростав,перетворювася на болото,а потім і зовсім зник. Тільки спогади про нього залишилися.

 Подумайте діти над цією бувальщиною,- пропоную я. А потім запитую «Який висновок ви зробили?»

    Під час екскурсії до річки я згадую рядки із статті В.Погрібного «Хто ми на Землі?» і пропоную «Вдивись уважно в чудовий світ природи, вслухайся. Як дзюрчить струмочок. Може він просить допомоги від тебе  і йому потрібні турботливі руки?» Так діти вчаться не тільки бачити, але й краще розуміти природу, усвідомлюють необхідність допомагати їй,охороняти її.

 

            Висновки

 

Що треба робити для того, щоби  розвивати пізнавальну діяльність учнів. Треба створювати умови для їх самостійності, творчості, креативності, а тому і є для мене своєрідним дороговказом слова В.Сухомлинського: «Творчість – це глибоко своєрідна сфера духовного життя дитини, у якій яскраво розкривається індивідуальна самобутність кожної дитини. Цю самобутність не можна охопити якимись однаковими правилами обов’язковими для всіх.»

У працях В.Сухомлинського порушено чимало проблем, які хвилюють сучасну школу. Від розробив педагогічну систему, суть якої полягає в застосуванні нових типів уроків та модернізації методів навчання. Використовуючи його ідеї,  я на кожному уроці намагаюсь створити «ситуацію успіху», враховуючи можливості кожного учня і створюю такі умови навчання, щоб бажання вчитися не згасало, роблю все, щоб дитина повірила у свої сили. Не існує дітей без уяви, не існує педагога без творчого натхнення. Як писав В.Сухомлинський: «Навчання вчителя триває все життя»

Все це допомагає зробити урок цікавим, пізнавальним, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення.

 

           Використані джерела

1.Русило С. М,«Творчість - як мірило життя» Використання ідей В. О. Сухомлинського на уроках географії.

https://naurok.com.ua/tvorchist-yak-mirilo-zhittya-vikoristannya-idey-v-o-suhomlinskogo-u-vikladanni-geografi-dosvid-roboti-83579.html

 

       2.Сухомлинський В.О Шлях до серця дитини. Київ, Молодь,1963 р.

       3.Сухомлинський В. О.Вибрані твори. Київ, Радянська школа 1976 р.

       4.Сухомлинський В.О. Сто порад вчителеві.Київ.Радянськашкола.1988 р.

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: Адаптація та модифікація завдань для дітей з ООП: алгоритми та практичні кейси