Стаття «Вплив професійної рефлексії сучасного вчителя на якість викладання іноземної мови»

«Вплив професійної рефлексії сучасного вчителя на якість викладання іноземної мови»

В епоху потужних глобалізаційних процесів серед якостей, необхідних людині для успішної професійної діяльності можна виділити гнучкість та критичність мислення, комунікабельність та здатність приймати рішення у неординарних ситуаціях. Реалізація Концепції Нової української школи зміщує акценти від застарілої моделі рецептивно-репродуктивного засвоєння знань до всебічного розвитку особистості. Виклики, які стоять перед сучасним вчителем, дуже серйозні. Потрібно підготувати конкурентноспроможну людину, майбутнього фахівця, який може діяти конструктивно, здатен розуміти причини своїх успіхів або невдач. Всі ці якості, в свою чергу, актуалізують роль мови як основного засобу комунікації. Це змушує сучасного вчителя іноземних мов працювати зі своїми учнями, використовуючи актуальні форми та методи роботи на кожному етапі уроку.

Проблема формування іншомовної комунікативної компетенції знаходиться у фокусі уваги лінгвістики, методики викладання іноземних мов, педагогіки та психології. У тому, наскільки добре проходить цей процес, можна пересвідчитися за допомогою такого дієвого дидактичного інструмента, як рефлексія. Тема статті - «Вплив професійної рефлексії сучасного вчителя на якість викладання іноземної мови». Мета даної роботи – показати зв’язок між процесом організації рефлексії та результатами освітнього процесу на уроках англійської мови. Дана стаття розглядає рефлексію як основний інструмент мотивації здобувачів освіти, а також як необхідний компонент професійного розвитку вчителя. У статті приділено увагу різним підходам до визначення поняття рефлексії, наведено приклади різних методичних прийомів організації та форм проведення даного виду діяльності та її роль у процесі навчання іноземній мові, проаналізовано методичну технологію «мовного портфоліо». Стаття може бути корисною для вчителів-предметників, які цікавляться методикою самооцінки якості уроку англійської мови, студентів ВНЗ, методистів, які навчають інструментам аналізу елементів освітнього процесу.

У даній роботі ми не зможемо провести глибокий аналіз терміна «рефлексія», але задля уникнення неузгодженості в розумінні сутності даного поняття, проведемо невеликий огляд даного терміну. В перекладі з латинської мови термін «reflexio» розуміється як «обернення назад, відображення». Першою рефлексією пробудженої свідомості було те, що зафіксовано ще в Біблії: люди помітили – вони голі. В різні історичні періоди сутність даного поняття дещо змінювалась. Так, у працях Аристотеля «Фізика» та «Метафізика» з’являється поняття «розуму-нуса», який спрямований на пізнання самого себе та який, на нашу думку, можна вважати першою спробою теоретизації рефлексії [2, С. 77]. Поняття рефлексії зустрічається в роботах Рене Декарта, де воно розглядається в контексті поставленої Декартом проблеми самодостовірності мислення суб’єкта. У Джона Локка Термін «рефлексія» використовується для позначення внутрішнього досвіду (reflexion) в його опозиції до зовнішнього досвіду (sensation). В психології термін рефлексія розуміється як самоаналіз, роздум над власним душевним станом, осмислення людиною власних дій, діяльність самопізнання [1, С. 104].

В процесі навчання англійській мові здатність здобувачів освіти до рефлексії відіграє дуже важливу роль. По-перше, рефлексія дозволяє аналізувати успіхи учнів, виявляти їхні сильні та слабкі сторони і, відповідно, розуміти, на що треба звернути більшу увагу. По-друге, вона допомагає усвідомити очікуваний результат навчання, який є дуже потужним мотиваційним фактором, що спонукає вивчати іноземну мову. Отже, виникає необхідність розвитку здатності до рефлексії у дітей, які вивчають іноземну мову. Головна мета рефлексивної діяльності у процесі навчання іноземній

мові – допомогти усвідомити, що дійсно відбувалося на уроці, тобто виокремити головне, обдумати і зрозуміти зміст навчального матеріалу за допомогою аналізу. Ще одним завданням рефлексії є вибудова учнями логічного ланцюжка, порівняння їхніх способів та методів з тими, які застосовуються їхніми однокласниками. У навчанні іноземній мові можна виділити різні види рефлексії, які можуть бути використані на різних етапах уроку. Самостійність та самоорганізованість школяра починаються зі здатності розрізнятти: «це я вже знаю та вмію», «це я вже трішки знаю, але ще треба розібратись…», «я ще зовсім не знаю, треба дізнатися…». Без такої навички учень не може стати повноцінним суб’єктом свого навчання. Тому саме дії самоконтролю та самооцінки можна назвати стартовими діями в процесі засвоєння знань. Для того, щоб навчити учнів рефлексивній діяльності, вчителю треба розвивати в учнів здатність самостійно виявляти причини своїх успіхів та невдач; формувати навички знаходження та визначення проблеми, а також, вирішувати її; вчити дітей визначати рівень свого прогресу на кожному етапі навчання. Важливу роль в оволодінні рефлексивними навичками відіграють такі умови та вимоги: виконання домашніх завдань (ця закономірна, зрозуміла та об’єктивна вимога сприяє усвідомленню учнями своїх навчальних дій), використання вчителем інноваційних видів контролю, таких як портфоліо, проекти, презентації (вони унаочнюють успішність учня, допомагають йому краще орієнтуватися у власних результатах). Наявність у здобувача освіти мотивації до навчання прямо пов’язана з рівнем розвиненості у нього особистісної рефлексії. Тобто, без усвідомлення та осмислення власних дій, учень не може бути повністю інтегрованим у процес навчання. Особистісна рефлексія, яка спрямована на навчальну діяльність, відображає всі сфери людської сутності: фізичну (встиг або ні), психологічну (розуміння психологічного комфорту або дискомфорту), інтелектуальну (що я зрозумів, дізнався та чого ще не знаю) та духовну (я став краще або гірше). Таким чином, рефлексія може виступати формою теоретичної діяльності та способом розуміння мети, змісту та прийомів власної діяльності; відображати внутрішній стан учня; бути засобом самопізнання [1, С. 44].

Існує безліч прийомів рефлексивної діяльності. Їх вибір залежить від конкретної мети такої діяльності. Розглядаючи роль і місце рефлексії у процесі навчання іноземній мові, можна виділити три її види:

1.              рефлексія настрою та емоційного стану;
2.              рефлексія діяльності;
3.              рефлексія змісту навчального матеріалу.

Перший тип рефлексії доцільно використовувати на початку та в кінці уроку з метою виявити емоційний стан учнів, відслідкувати, як змінюється їхній настрій на уроці [2, С. 78]. Наведемо декілька прикладів організації даного виду рефлексії.

1.               Прийом «Три обличчя». Учні отримують картки із зображенням трьох смайликів: веселого, нейтрального та сумного. Їм пропонується вибрати і показати картку, яка відображає їх настрій у даний момент: How do you feel before the lesson? Choose and show the picture.

I am happy.

 I am not very happy but am not sad.

I feel sadness.

2.               Прийом «Наклей настрій». Дуже добре працює з молодшими школярами, особливо під час або після вивчення теми Weather. Дітям пропонується завершити речення: My mood is … sunny/cloudy/partly cloudy/rainy і т. д. Для більшої ефективності можна супроводжувати дану діяльність відповідними картинками, які діти кріплять у підготовленому для цього місці на дошці.

3.               У середній та старшій ланці можна запропонувати учням наступні опори, які знаходитимуться у них на партах:

What emotions do you feel?

I feel …

Positive emotions

Happiness

Joy

Success

Admiration

Proud

Surprise

Negative emotions

Irritation

Sadness

Boredom

Anxiety

Fear

Why?

Because I…

was not bored, worked hard, didn’t relax, answered properly, was active, was emotional, fulfilled the task, received a good mark etc.

Окрім переліченого, для проведення рефлексії настрою та емоційного стану можна використовувати презентації, музику, відео - їх використання з метою рефлексії напряму залежить від креативності та педагогічної майстерності вчителя.

Другий тип рефлексії дає можливість розуміння способів та прийомів роботи з навчальним матеріалом. Така рефлексія може застосовуватись вчителем на різних етапах уроку для самооцінювання учнями своєї активності на кожному етапі заняття. Серед найпоширеніших прийомів даного виду рефлексії можна виділити:

«Східці успіху». При даному прийомі вчитель (або учні самостійно) виділяє основні етапи уроку/роботи над проблемою у вигляді сходинок, що ведуть до успіху. А в кінці уроку учням пропонується оцінити свою роботу на кожному етапі. Етапи роботи можна схематично зобразити у вигляді драбини, а можна роздати учням шаблон драбини, на якому вони самостійно підпишуть кожну сходинку і потім оцінять свою роботу словами (що вийшло добре, а що не надто вдало).

Прийом «Світлофор». У цьому випадку учням роздаються стікери червоного, жовтого та зеленого кольорів. Кожен колір відповідає рівню опанування навчальним матеріалом: червоний – багато незрозумілого (a lot of unclear things); жовтий – є незрозумілі моменти (I need clarify something), зелений – все зрозуміло (I got it!).

   It was easy, I’m pleased                                                                             

 I need to revise, I’m confused             

  I didn’t understand, I’m sad  

Прийом «Я щойно зробив». На одному з етапів уроку вчитель пропонує учням проаналізувати свою роботу та обмінятися з однокласником своєю думкою про те, що вони дізналися або чого навчилися впродовж виконання вправи або завдання. Наприклад, Say what you have just done and what you learnt/must memorize тощо. - I have just finished the exercise and now I understand that Present Passive is formed…

Прийом «Три М+Д». Учитель просить учнів назвати три найуспішніші моменти за урок та одну дію (дієслово), яка може покращити їхню роботу на наступному уроці.

Прийом «Рефлексивна мішень» дозволяє оцінити роботу на уроці, включно з роботою вчителя. Учням роздаються шаблони мішені, поділеної на сектори, у кожному секторі записано ймовірний результат роботи, вчитель називає етапи або види роботи, а учень залишає відмітку на відповідному секторі.

Третій тип рефлексії використовується, щоб виявити, як учні усвідомили зміст навчального матеріалу. В кінці кожного уроку важливо підбивати підсумки, залучаючи здобувачів освіти до самоаналізу, впродовж якого вони говорять, чого вони навчились, які навички отримали, які знання проявили. В практиці викладання англійської мови вважаю за доцільне використовувати наступні прийоми для реалізації даного типу рефлексії:

«Незакінчене речення». I think the lesson was useful for me because…/I believe I succeeded in… і т. п. Учні можуть як самостійно завершити речення, так і вибрати із запропонованих варіантів:

Now I know how to…

I can…

speak about…

explain the problem of…

say my opinion on…

understand the information…

give arguments…

find necessary information…

express my attitude to…

During today`s lesson I have

got acquainted…

found out…

learnt…

remembered…

Більш складними формами третього типу рефлексії є «Сенкан» («Синквейн») а також вправа, запропонована британським психологом Едвардом де Боно, яку часто називають «Плюс-мінус-цікаво» [5, C. 9].

«Сенкан» розвиває здатність резюмувати інформацію, висловлювати думку в кількох найважливіших  словах, містких і коротких виразах. Сутність проведення «сенкану» полягає у п’яти діях:

Перша – назва теми уроку, зазвичай у формі іменника, наприклад «Computer networking»

Друга – опис теми двома словами (зазвичай прикметниками), наприклад wireless, wired .

Третя – опис дій в рамках даної теми трьома словами або виразами, наприклад to exchange data, to establish connection between people, to create data bases.

Четверта – це фраза з чотирьох слів, яка показує ставлення до теми, наприклад Computers allow to share resources.

П’ята – один вираз або одне слово-синонім до першого, яке повторює сутність теми на емоційно-узагальненому рівні. Наприклад, Nowadays necessity.

Така вправа може бути проведена у якості рефлексії змісту навчального матеріалу у старших класах при вивченні теми «Комп’ютерні технології».

На виконання варіанту з «Плюс-мінус-цікаво» можна запропоновати учням заповнити таблицю, поділену на три колонки:

«Плюс» (+) – сюди учні записують те, що було позитивного на уроці, усе що сподобалося та викликало позитивні емоції;

«Мінус» (-) – усе що викликало негативні почуття, що було незрозумілим, нудним;

«?» - сюди учні записують різноманітні факти і думки, які були цікавими, про що хотілося б дізнатися додатково.

Прийом "кластер". Кластер (англ. Cluster-пучок, гроно) - графічний прийом систематизації матеріалу. Думки не нагромаджуються, а розташовуються в певному порядку. Технологія складання: ключове слово – запис слів навколо основного слова. Вони обводяться і з'єднуються з основним словом. Кожне нове слово утворює собою нове ядро, яке викликає подальші асоціації. Таким чином, створюються асоціативні ланцюжки. Взаємопов'язані поняття з'єднуються лініями. Цей прийом інтелектуальної рефлексії зручно використовувати на етапах актуалізації, закріплення або узагальнення знань [9, С. 371].

Також, з учнями старшої ланки можна провести підсумкову рефлексію в кінці вивчення великого розділу підручника, в кінці семестру або навчального року. Таку рефлексію можна провести у вигляді окремого уроку, на якому учням пропонується відповісти на питання типу: What is my greatest success during the year? Thanks to what could I succeed? What are the things I didn`t do well before but do well now? What are the difficulties I still have? How can I get through them?

Підсумкова рефлексія відрізняється від поточної більшим обсягом рефлексійної діяльності. Зміст і прийоми підсумкової рефлексії визначає вчитель на основі освітньої програми. Ось один із прийомів підсумкової рефлексії:

"Fishbone" - "Фішбоун" ("риб'яча кістка", "риб'ячий скелет") - спрощена назва методу японського вченого Каору Ісікави. Ця графічна техніка подання інформації дає змогу образно продемонструвати перебіг аналізу будь-якого явища через виокремлення проблеми, з'ясування її причин і фактів, що її підтверджують, та формулювання висновку з питання [6, С. 334]. У процесі складання "риб'ячого скелета" учні:

- навчаються працювати в групі або парах;

- візуалізують причинно-наслідкові зв'язки;

- розставляють різні чинники за їхньою значущістю;

- розвивають здатність критично мислити;

- навчаються давати оцінку явищам дійсності.

 "Риб'ячий скелет" складається з 4 блоків інформації:

- голови, в якій позначається питання або проблема;

- кісточок угорі (або праворуч), де фіксуються причини та основні поняття того чи іншого явища, проблеми;

- кісточок внизу (зліва), що підтверджують наявність тих чи інших причин;

- хвоста, що містить висновки та узагальнення з питання.

Існують два типи розташування:

- горизонтальне (найточніше повторює скелет риби), його краще використовувати на уроках у молодших класах;

- вертикальне, що дає змогу розмістити на "кісточках" більший обсяг інформації (підходить для старшокласників).

Дуже важливо, щоб рішення щодо проблеми були розміщені за ступенем актуальності: що ближче до голови, то найважливіше. Складання записів на "тілі" риби проводиться за правилом "СТЛ" (стисло, точно, лаконічно): краще використовувати лише 1-2 іменники для позначення того чи іншого пункту, що чітко відображатимуть суть явища.

Усе вищесказане дає змогу зробити висновок, що використання прийомів, які дають змогу провести рефлексію на уроці іноземної мови, може спонукати учнів брати на себе відповідальність за своє навчання, зробити навчання іноземної мови ефективнішим.

Також, серед всього чисельного методичного інструментарію, спрямованого на розвиток рефлексії у здобувачів освіти окремо можна виділити таку технологію, як мовне портфоліо або мовний портфель (language portfolio), що являє собою інструмент самооцінки особистої роботи учнів, рефлексії їх діяльності. У найзагальнішому вигляді мовне портфоліо можна визначити як набір навчальних матеріалів, які представляють досвід діяльності учнів з оволодіння іноземною мовою. Це набір робіт учня, виконаних ним самостійно та зібраних впродовж певного періоду часу для створення більш повної та чіткої картини його прогресу в оволодінні іноземною мовою. Використання такого портфоліо (self-assessment language portfolio) має на меті розвиток вміння аналізувати і оцінювати власну навчальну діяльність і може стати частиною підсумкового оцінювання результатів освітньої діяльності учня. Портфоліо містить оцінки різного роду робіт (есе, тести, творчі роботи), самоаналіз і власну оцінку витрачених зусиль, що відображені в аркушах самооцінки, якими супроводжуються роботи учнів. В аркуші самооцінки учень може проаналізувати свою роботу, вказати її слабкі та сильні сторони, висловити згоду або незгоду з оцінкою вчителя. Така робота може бути зроблена як рідною мовою, так і іноземною – в залежності від рівня сформованості іншомовної компетенції учня. Звісно, робота над такими портфоліо – кропітка праця як учня так і вчителя, який є наставником та порадником для учня на кожному етапі роботи [5, С. 9].

Останніми роками в силу об’єктивних причин, під час дистанційного навчання найбільш популярною та розповсюдженою формою мовного портфоліо є електронне мовне портфоліо (e-portfolio). Створення портфоліо в електронному вигляді дозволяє учням представити свої роботи в більш повному та наочному вигляді завдяки можливості використання різних форматів, а саме текстового, аудіо, відео, графічного. Окрім того, електронне портфоліо робить можливим більш тривале збереження результатів навчальної роботи, а також забезпечує оперативний доступ до наявних матеріалів.

Мовне портфоліо має на увазі обов’язкову особистісну рефлексію, яка полягає у вивченні власних робіт, розмірковуваннями над поставленими цілями, помилками та досягненнями. У самоаналізі отриманих результатів учень зауважує, що в нього виходить краще, а що є найбільш важким. Портфоліо забезпечує фіксацію особистих навчальних досягнень, сприяє розвитку мотивації, об’єктивізує процес вивчення іноземної мови. Застосування цієї технології сприяє розвитку самостійності, відповідальності, вміння аналізувати, порівнювати, коригувати, виправляти помилки, брати до уваги думку інших.

Якщо розглядати рефлексію як особистісний процес, то неможливо не сказати про рефлексію, яку проводить над собою сам вчитель. Це активний суб’єктний процес, який веде до якісних змін в рівні майстерності вчителя, формування нових стратегій та методів роботи, самовдосконалення. Рефлексія вчителя дозволяє знайти слабкі місця в його роботі та зробити її певне коригування. На думку деяких авторів, кожен педагог має ставити собі деякі питання, які допоможуть йому визначитися, в якому напрямку діяти. Такими питаннями можуть бути:

Хто мої учні? Чого вони хочуть? До чого прагнуть?

Хто я? Яка моя мета? Що я можу дати своїм учням? Яку методику для цього застосувати? Що я можу зробити для виходу з власної зони комфорту та переходу на когнітивний стиль? Де знайти нові можливості для самоосвіти? Чи отримую я задоволення від своєї роботи?

Далі треба діяти. Наприклад, сформулювати мету та завдання власної педагогічної діяльності; перевірити чи співпадають вони з реальністю на ваших уроках; скласти список спеціалістів або колег, які можуть допомогти у досягненні професійних цілей і т. п.

Окрім цього існують інші форми рефлексії, які можуть сприяти професійному розвитку сучасного вчителя.

Таким чином, рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху, це утворення логічного ланцюжка, порівняння методів, які застосовуються іншими, зі своїми власними. Рефлексія допомагає учневі розвивати бажання та вміння навчатися впродовж життя, знаходити прогалини в своїх знаннях, контролювати та аналізувати свої дії на кожному етапі виконання роботи, оцінювати себе, свій настрій, почуття, переживання, дії та вчинки, та удосконалювати себе. Все зазначене дозволяє зробити висновок, що використання прийомів, що дозволяють провести рефлексію на уроці англійської мови, може спонукати учнів до взяття на себе відповідальності за своє навчання і, відповідно, зробити процес навчання іноземної мови більш ефективним. Також, можна зробити висновок про те, що наявність рефлексивного елемента в процесі вивчення іноземної мови робить цей процес особистісно-значущим. Рефлексія дозволяє здобувачам освіти отримати усвідомлене уявлення про власний актуальний рівень знань, вмінь та навичок, а також уявлення про зміст матеріалу, що вивчається. Це посилює в учнів відчуття актуальності їхньої роботи, а також може підвищити можливості встановлення конструктивного діалогу між вчителем та учнями стосовно мети та очікуваних результатів навчання. Рефлексія є таким собі «дзеркалом» процесу вивчення іноземної мови – в ньому через рефлексивну самооцінку учнів відображаються основні елементи цього процесу, що сприяє створенню умов для розвитку іншомовної компетенції здобувачів освіти [10, С. 58].

Шкільний урок – це частина життя дитини і, водночас, це урок життя для неї. Це саме життя, сповнене проблем і радості відкриттів. Шкільний урок – це місце проживання дитиною щастя життя. Вона вчиться осмислювати навколишню дійсність, любити світ і людей у ньому, оцінювати свої думки і вчинки з позиції вимог сучасного суспільства, формувати відповідальність за себе, своє теперішнє і майбутнє життя.

Сучасний урок відкриває перед педагогом широку можливість допомогти  дитині прожити щастя буття на всіх його рівнях. Саме в межах уроку у школяра формується здатність бути щасливим.

Усе, що робиться на уроці з організації рефлексивної діяльності, - не самоціль, а підготовка до розвитку дуже важливих якостей сучасної особистості: самостійності, заповзятливості та конкурентоспроможності.

Однак, процес рефлексії має бути багатогранним, тому що оцінка має проводитися не тільки особистістю щодо самої себе, а й оточуючими людьми.

Таким чином, рефлексивна діяльність - це спільна діяльність учнів і вчителя, що дає змогу вдосконалювати навчальний процес, орієнтуючись на особистість кожного учня.

Будь-яка людина з радістю робить те, що в неї добре виходить. Але будь-яка діяльність починається з подолання труднощів. У рефлексивних людей шлях від перших труднощів до перших успіхів значно коротший.

У нашій професії немає межі досконалості. Те, що ще вчора здавалося єдиним можливим, сьогодні виглядає застарілим. З'являються нові ідеї та бажання щось змінити. І будь-який вчитель, який творчо працює, перебуває в постійному пошуку і ставить собі рефлексивні запитання:

- Що я роблю?

- З якою метою?

- Які результати моєї діяльності?

- Як я цього досяг?

- Чи можна зробити краще?

- Що я робитиму далі?

І поки це відбувається, вчитель розвивається. Щойно він починає задовольнятися досягнутим - припиняється його професійне зростання. Безумовно, рефлексія є обов'язковою умовою саморозвитку не тільки учня, а й учителя.

Література

1.                Мынбаева А.К., Садвакасова З.М. Инновационные методы обучения, или как интересно преподавать: учебное пособие. – 3-е изд., доп. – Алматы, 2013 г. – 355с.
2.                Приходько К.В.  Рефлексійна діяльність у саморозвитку майбутнього педагога // Матеріали 2 Міжнародної Інтернет-конференції  «Нові виміри сучасного світу». Том 1.-Мелітополь, 2006.-с. 77-78.
3.                Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка // Українська мова та література.-2004.-№7.- с. 2-9
4.                Crandall, J. Language teacher education / J. Crandall // Annual Review of Applied Linguistics, 20. – 2019. P. 34–55.
5.                Farrell Thomas Reflective Language Teaching: From Research to Practice / Thomas Farrell // Continuum. – London. – 2017. P. 8–11.
6.                Girija Navaneedhan Reflective teaching pedagogy as innovative approach in teacher education through open and distance learning / Navaneedhan Girija // Journal of Media and Communication Studies Vol. 3(12). – 2016. P. 331-335.
7.                Jennifer A. Moon Reflection in Learning and Professional Development / A. Jennifer // Routledge. – 2000. P. 40–51.
8.                Lund Lea How teachers reflect on their pedagogy: learning from Teachers’ pedagogical vocabulary / Lea Lund // Centre for Teaching Development and Digital Media, Aarhus University. – Denmark. – 2017. P. 22–31.
9.                McAlpine, L., Weston, C. Reflection: Issues related to improving professors’ teaching and students’ learning / L. McAlpine, C. Weston // Instructional Science. – 2015. P. 363–385.
10.            Zundholm, Helge. Reflections upon the nature of the psychological self. Psychol. Rev., v. 47, 1940. – 127 p.