Стаття "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ПОПУЛЯРНОЇ КУЛЬТУРИ"

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ПОПУЛЯРНОЇ КУЛЬТУРИ

Глазков В. В.

Факультет географії, історії та туризму, ГОЕ-19

Науковий керівник: канд. філос. наук, доц. Панафідіна О. П.

Щороку все частіше ми маємо змогу відчувати на собі вплив такого явища як «масова культура», або ж «популярна культура». Щоденно відвідуючи кінотеатри, музеї, переглядаючи телебачення, проводячи час у соціальних мережах – чи не замислювались Ви, що врешті-решт усе це є аспектами масової культури, які ми «споживаємо» через різні канали комунікацій. Щороку значимість соціальних мереж для людства невпинно зростає. Тут ми маємо змогу робити багато різних речей- починаючи з дозвілля і закінчуючи роботою. Кожна людина, яка вважає себе особистістю будь-якого суспільства, використовує ту чи іншу соціальну платформу. Будучи складовим тієї чи іншої мережі людство ділиться своїми враженнями та думками щодо різних аспектів соціо-культурного життя, формує різні групи за спільністю інтересів, тим самим опосередковуючи  основні елементи масової культури  у соціальному онлайн-просторі. Отже, в даній статті хочу обгрунтувати безпосередньо саме вплив соціальних мереж на масову культуру, розглянути, як саме вони її змінюють.

Зрештою, на початку варто ознайомитися із визначеннями головних категорій, якими ми будемо оперувати. Існує безліч підходів до означення поняття масової культури, але такого зрозумілого та змістовного його пояснення як у Джона Сторі, мабуть,  і не знайти. Масова культура – це та культура, яка подобається великій кількості людей. Така назва терміну вважається загальноприйнятою, але зараз дедалі частіше використовують термін «популярна культура». На мою думку, це терміни не потрібно співставляти, адже масовість - ознака натовпу, який безглуздо та необдумано сприймає ті чи інші культурні тексти, а інтерпретація «популярна» вселяє в сучасне населення світу певну осмисленість сприймання культури. Це така немов би відправна точка будь-якого визначення даного терміну. Масова культура є простою та зрозумілою усім, адже не містить у собі складних для розуміння культурних текстів. Також головною рисою масової культури є її комерційність. Культурні надбання та тексти «тиражуються» для суспільства, яке готове «споживати» ці тексти з так би мовити вимкненим мозком. Але є ще одна дуже специфічна ознака масової культури, яка суперечить вищезазначеним підходам: популярна культура створюється людьми для самих людей. В даному контексті культурні тексти створюються на основі соціально-економічної, культурно-історичної діяльності людства, що дає змогу їм поширюватися по всьому світу [2, с. 14-35; 7]. Також варто зазначити, що масова культура надає культурним явищам однорідності, одноманітності, масовості; орієнтує поширювані нею духовні цінності на середній рівень масового споживача (маргінальні верстви населення); ґрунтується на створенні ілюзій, примарних образів, міфів, які здатні знімати реальне психологічне напруження і компенсувати його світом вигаданих реалій та примар; не дає розвиватися національній культурі, перешкоджає збереженню історичних духовних і матеріальних цінностей. .[5] Тепер точно незрозуміло… У Вас переплетені і змішані апологетична і критична традиції, про які ми говорили на семінарі. Вам необхідно визначитися, в межах якої традиції Ви пишете статтю, яка Ваша позиція? З огляду на це дати означення першого базового поняття.  Тут не зрозумів трішечки, можливо просто прибрати запозичення із 5 джерела, концентруючись лише на основі визначень джона сторі?

Друга базова категорія статті – соціальна мережа. Суспільна (соціальна) мережа – це структура, утворена індивідами або організаціями. Вона відображає розмаїті зв'язки між ними через різноманітні соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними зв'язками. Соціальні мережі володіють певними ознаками, головними з яких є: наявність різноманітності думок безлічі людей, які впливають одна на одну, наявність агентів із найвпливовішими думками, які формують різні кола зі спільними інтересами та поглядами [4]. Також сучасний соціальний комунікативний простір (соціальні мережі) характеризується дромосферністю (прискоренням всіх процесів і збільшенням різноманітності технонаук. Інформація при цьому визначається не змістом повідомлення, а його швидкістю), хронотопічністю (нерозривним зв'язком просторових і часових відносин, що уможливлює їхні нові властивості; соціальними об'єктами, що включені («он-лайн») або виключені («оф-лайн») у комунікаційних мережах), симулятівністю (знеособленням та знеціненням за допомогою симулятивних імітацій образів реального світу), символічністю (кодуванням інформації, наданням їй різних змістів і значень за допомогою її втілення у матеріальну оболонку мови слів і речей, що дозволяє існувати соціальній реальності), приватністю (наданням приватної інформації з життя людей відкритого публічного характеру, що реалізується за допомогою ерозії публічної сфери, де громадське підкорює приватне), субкультурністю (стихійним створенням масових культур соціальних груп, котрі перетворили окремі мережі інформаційного простору в їх середовище проживання), видовищністю та перформативністю (надбанням соціальним простором рис театральної постановки, шоу), дегуманізмом (втратою духовних і моральних цінностей, а відтак – відходом мистецтва, культури, науки від гуманістичного первня), фетишизацією (шануванням ідолів, тиражованих масовою культурою, що уможливилося завдяки втраті певними мистецькими артефактами своєї аури єдиності та унікальності і заміною її на репродукції) [8, с. 45-50].

Отже, означивши головні поняття, можна виділити такий напрям впливу соціальних мереж на популярну культуру, який реалізується через самовираження агентів. Раніше соціальні мережі мали на меті лише бути засобом обміну та спілкування, але зараз тенденція самовиразитись через свою веб-сторінку стає дедалі популярнішою [1]. Саме це і стало головною причиною того, що соціальний інтернет-простір трансформує популярну культуру, адже даний простір – тепер один із авторитетніших каналів комунікації розповсюдження масовості думок. Кожен намагається за допомогою маркетингових прийомів популяризувати контент, тим самим закладаючи маленькі аспекти у велику систему масової культури. Але чому саме ми говоримо про те, що контент соціальних мереж має масовий характер? А все тому, що Станом на 05.02. 2020 3.6 млрд осіб вже зареєстровані у соціальній павутині, і назараз кількість зареєстрованих стрімко зростає. Як перспективу, можна припускати, що надалі більше половини населення Землі матиме акаунт у популярних соц-платформах. [3].

Розглядаючи ще один шлях впливу соціальних мереж на трансформацію масової культури, варто зазначити, що вони надають їй ще більш комерційного характеру. Масова культура це не просто спрощення, це створення певних стереотипів сприйняття і поведінки. Щоб привернути до себе увагу публіки продукт масової культури повинен бути яскравим, видовищним.  У масовій культурі якість речей, подій і людські якості не мають ніякої цінності. Цінується тільки ефект, що робить річ, людина або подія. Масову культуру створюють не вільні художники, які шукають відповіді на вічні питання життя, вона створюється виконавцями, які виконують замовлення, професіоналами, фахівцями, що підпорядковуються законам виробництва. [6]. Виходячи із цього, агенти створюють сторінки на офіційних мережах, популяризують культурні тексти масової культури, привертаючи все більшу аудиторію, а як нам відомо, чим більша кількість аудиторії, тим більший прибуток отримує той чи інший агент. Як наслідок, втрачається ціннісна орієнтація популярної культури.

Також, не менш важлива риса впливу соціальних мереж на масову культуру- це те, що у соціальному просторі ми часто замислюємося над достовірністю тих чи інших фактів. Існує безліч різних думок, неправильних думок, які натовп через соціальні мережі поширює серед людства, тим самим спростовуючи популярну культуру як таку. Поширення різних фейкових повідомлень, створення агресивних впливових рішень- усе це дає підстави розуміти культуру популярну як культуру розваг та аморальності. Через «уседозволеність» та відкритість у соціальному просторі мають місце аморальна комунікативна поведінка, розважальний характер, який масовість полюбляє, що говорить про певну культурну деградацію людства загалом.

Але не варто забувати й про позитивний вплив соціальних мереж на масову культуру: завдяки першому ми маємо змогу обмінюватися думками з однорідних питань із представниками різних верств населення та народностей, що дає змогу раціонально та критично оцінювати ті чи інші культурні тексти популярної культури. Також позитивним є те, що соціальна мережа- це ідентифікація певного технологічного розвитку людства. Погодьтесь, не кожен бідний представник африканського народу, якщо тому дати смартфон, зможе зареєструватися у соціальній мережі, тим паче обмінюватися там думками. А тенденція збільшення кількості зареєстрованих на онлайн мережах говорить про масову технологічну «освоєність» людства- як наслідок, незначна риса масової культури- культури технологічного прогресу. Також, взаємозв'язок мережевого та культурного простору сьогодні виявляє принципи модернізації «свого» суспільства в контексті «глобальних» процесів світового співтовариства за допомогою тріади «особисте -суспільне - загальнолюдське» й сприяє формуванню плюралістичних поглядів, толерантності й взаєморозуміння між людьми.

Отже, розглянувши різні шляхи впливу соціальних мереж на масову культуру, маємо позитивні та негативні їх наслідки. Згідно викладених аргументів, негативний вплив, на нашу думку, є домінуючим, адже в соціальному онлайн-просторі, який ніяким чином не обмежує можливості різних агентів у діяльності, викладенні думок, сприяє утворенню різних шляхів отримання особистісної вигоди «вищих представників соціуму» від діяльності Натовпу, який безпосередньо «споживає» продукти культурного розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

1.              Дворянчиков Я. В., Шепелева Е. С. Соціальні мережі як інструмент популяризації масової культури URL:https://cyberleninka.ru/article/n/sotsialnye-seti-kak-instrument-populyarizatsii-massovoy-kultury/viewer
2.              Джон Сторі, Теорія культури та масова культура, 2005, с. 14-35
3.              До середини року більш як половина населення світу буде користувачами соцмереж [Електронний ресурс]. – URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/2870117-do-seredini-roku-bils-akpolovina-naselenna-svitu-bude-koristuvacami-socmerez.html
4.              Свойства социальных сетей [Электронный ресурс]. – URL: http://www.sd-company.su/article/computers/social.
5.              . Карпенко О. Г. Роль масової культури у житті суспільства // О. Г. Карпенко, В. Я. Погрібна [Електрон. ресурс]. –  URL:  . http://www.rusnauka.com/28_OINXXI_2010/Philosophia/72299.doc.htm
6.              Солдатова Ю. Г. / Вплив масової культури на свідомість людей / Ю. Г. Солдатова [Електрон. ресурс]. –  URL:  http://www.rusnauka.com/30_NIEK_2011/Philosophia/4_95911.doc.htm
7.              Інфографіка Масова культура(за Джоном Сторі) URL: https://drive.google.com/file/d/1-C3j4f4hOwl1-f6PLwRUJximdE5AokfT/view?usp=sharing
8.              Бакулев Г. П. Массовая коммуникация: Западные теории и концепции / Г. П. Бакулев. - М.: Аспект Пресс, 2010. - 360 с.