ЯКИМ БУТИ НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЕКТУ З ФІЗИКИ В ОСНОВНОЇ ШКОЛІ ПО НОВОМУ ДЕРЖАВНОМУ СТАНДАРТУ ?
Аналіз нового державного стандарту при вивченні фізики дозволить виявити знання та вміння, необхідні для формування навчальних умінь та інтересу до фізики учнів в основної школі.
ЯКИМ БУТИ НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЕКТУ З ФІЗИКИ В ОСНОВНІЇ ШКОЛІ ПО НОВОМУ ДЕРЖАВНОМУ СТАНДАРТУ ?
Карпова.Л.Б. вчитель фізики ЗОШ №3 м Запоріжжя
Аналіз нового державного стандарту при вивченні фізики дозволить виявити знання та вміння, необхідні для формування навчальних умінь та інтересу до фізики в учнів основної школи. За новим стандартом повинні вміти користуватися методами наукового дослідження явищ природи, проводити спостереження, планувати і виконувати експерименти, обробляти і представляти результати вимірювань за допомогою таблиць, графіків і формул, виявляти залежності між фізичними величинами, пояснювати отримані результати і робити висновки, оцінювати кордону похибок підсумків вимірювань. Учні повинні придбали знання про природу найважливіших фізичних явищ навколишнього світу і розуміння сенсу фізичних законів, розкривають зв'язок вивчених явищ. Вони повинні оволодіти експериментальними методами дослідження, розуміти сенс основних фізичних законів і вміти застосовувати їх на практиці. Освоїти принципи дії машин, приладів та технічних пристроїв, з якими кожна людина постійно зустрічається в повсякденному житті, і способи забезпечення безпеки при їх використанні. Придбати комунікативні вміння доповідати про результати свого дослідження, брати участь у дискусії.
Для оволодіння учнями навичками 21 століття, найбільш ефективною технологією навчання учнів фізики є проектна технологія. Метод проектів широко відомий і здавна використовується у світовій педагогічній практиці. Вперше він був описаний у книзі «Метод проектів» в 1918 р американським психологом і педагогом Вільямом Кілпатрик, хоча його почали використовувати значно раніше. Дуже швидко метод проектів поширився в США, в країнах Північної та Центральної Європи. Особливо ефективно його застосування при вивченні предметів, які передбачають ту чи іншу практичну діяльність. Метод проектів, поряд з деякими іншими методами, відображає основні принципи особистісно орієнтованого підходу, гуманістичної педагогіки. Це спільна діяльність вчителя та учнів, спрямована на пошук вирішення виниклої проблеми, вирішення проблемної ситуації. Проектне навчання дозволяє раціонально поєднувати теоретичні знання та їх практичне застосування для вирішення конкретних завдань, сформувати в учня досвід творчої діяльності, допомагає учневі самостійно, або, працюючи в групі ставити проблему і вирішувати її. При використанні даного методу учні легко набувають вміння, необхідні їм у професійній діяльності або для продовження освіти. При використанні методу проектів у навчанні виникає висока мотивація, зацікавленість учнів у самостійному здобутті нових знань. Більшість учнів проявляє інтерес до проектної діяльності і бажання в ній брати участь. Проте лише невелика частина учнів уміє правильно спланувати свою роботу з досягнення мети, сформульованої в навчальному проекті. Тому за новим стандартом підготовку учнів до проектної діяльності з фізики вже запропоновано в 7 класі з формування окремих дій, методів, що входять в проектну діяльність. У 8 класі здійснюється перехід до виділення і засвоєнню учнями узагальнених методів пізнання. У 9 класі учні вже усвідомлено виконують проекти. Основною ідеєю нового стандарту в процесі вивчення фізики є підготовка учнів до включення їх у пізнавальну діяльність на основі виконання окремих, навчальних проектів, а так само організації проектної діяльності учнів у позаурочний час. Застосування методу проектів у урочної діяльності - створення умов набуття знань, розвитку умінь, якостей учнів, затребуваних в сучасному суспільстві. Така проектна діяльність викличе інтерес учнів. Однак у вчителя виникає ряд питань: як навчальні проекти повинні бути організовані; як оцінювати результати проектної діяльності всіх учнів; чи є навчальний проект міні-проектом? Міні-проект дозволяє, так само як довгостроковий проект, розвинути дослідницькі навички учня, формувати нові знання та вміння, розвивати комунікативні вміння, мислення учнів. Однак досить розробленого способу застосування міні-проектів на уроках фізики в основній школі поки немає. Займаючись з учнями вже не один рік за програмою ІNTEL «Шлях до успіху» можу сказати, що моїм учням це буде «поплечу», адже кожен курс програми ІNTEL вони закінчують виконанням соціальних проектів. Вони знають критерії оцінювання проекту, вміють планувати, обговорювати і оцінювати результати своєї роботи. Однак насторожує, що фізика для великої частини учнів є складним предметом, крім того, у багатьох, спостерігається низька мотивація до вивчення фізики. Тому особливістю організації міні-проектів на уроці є те, що при виконанні міні-проектів необхідно враховувати інтереси учнів і вимоги до результатів навчання. При організації проектної діяльності в 7-9-х класах, на проектах з фізики потрібно створити хорошу предметну базу, поглиблюючи знання учнів, формувати вміння, необхідні за стандартом, виховувати якості, притаманні сучасному успішному члену суспільства. І робити це треба поступово, вдосконалюючи знання та вміння. За новим стандартом при вивченні фізики передбачається виконати такі навчальні проекти: 7 клас «Визначення середньої швідкості нерівномірного руху», 8 клас «Складання найпростішого оптичного приладнати», 9 клас «Складання радіаційної карти регіону», «Людина і Всесвіт», «Фізика в жітті сучасної людини »,« Сучасний стан фізічніх ДОСЛІДЖЕНЬ в Україні та світі », « Україна - космічна держава »
Пропоную приклад етапів організації міні-проекту на уроці фізики:
1. Оформлення задуму (ідеї) проекту. Постановка мети.
Діяльність учня: формулюють мету; складають пам'ятку.
Діяльність учителя: направляє хід обговорення, задає питання учням; допомагає сформулювати мету; проводить інструктаж по ТБ.
2. Планування способу реалізації ідеї проекту для досягнення мети.
Діяльність учня: обговорюють, якими способами можна визначити фізичні величини, пропонуючи різні варіанти; вибирають спосіб визначення фізичних величин; необхідне обладнання, розподіляють обов'язки в групі.
Діяльність учителя; готує обладнання; допомагає розподілитися по групах; консультує учнів. 3. Виконання проекту.
Діяльність учня: Вимірюють; розраховують; складають таблиці фізичних величин; складають пам'ятку.
Діяльність учителя; консультує; допомагає проводити вимірювання і розрахунки; спрямовує дії учнів у потрібному напрямку; надає додатковий матеріал 4. Перевірка та оцінка результатів проектної діяльності.
Діяльність учня: обговорюють, якими способами можна визначити необхідні фізичні величини, пропонуючи різні варіанти; вибирають спосіб визначення фізичних величин та необхідне обладнання; розподіляють обов'язки в групі. Діяльність учителя; розробляє разом з учнями критерії оцінки спільної діяльності в проекті; пропонує спосіб оцінки за критеріями. 5. Рефлексія.
Діяльність учня: заповнюють рефлексивну карту.
Діяльність учителя; пропонує учням для заповнення карту рефлексії.
Пропоную приклад рефлексивної карти:
1. Своєю роботою на уроці я задоволений (незадоволений), тому що ...
2. У групі вибрав роль ...
3. Отримані на уроці знання та вміння знадобляться ....
4. При виконанні проекту придбав (а) нові знання, уміння ....
5. При виконанні проекту були труднощі ... .. 6. Представлення результатів проекту (захист проекту)
Діяльність учня: виділяють представника від групи для захисту проекту; оформлювача проекту; учнів, що відповідають на питання за змістом проекту; експертів.
Діяльність учителя; виставляє оцінку учасникам проектної діяльності разом з експертами. Оскільки час виконання проекту на уроці обмежено, для організації діяльності в групі вчителю необхідно запропонувати учням план проекту - загальну для всіх груп і при необхідності додаткову для кожної групи. Пропоную приклад плану організації проектної діяльності в групі:
1. Намітьте план.
2. Розподіліть ролі. (Можливі ролі - організатор, експериментатор, оформлювач, виконавець, який представляє проект).
3. Виконайте проект за планом.
4. Продумайте представлення проекту.
5. Оцініть внесок кожного в спільну роботу. 6.Напішіте, які нові знання, уміння ви придбали.
У середній ланці проекти частіше носять творчий характер. Метод проектів на даному етапі дає можливість накопичувати досвід самостійно, і цей досвід стає для дитини рушійною силою, від якої залежить напрямок подальшого інтелектуального і соціального розвитку особистості. Можна так само запропонувати учням виконати творчі міні- проекти в позаурочний час. 7 клас (інформаційно- практичні) 1. Екскурсія в зимовий парк. 2.Визначення щільності овочів і фруктів. 3. Атмосферний тиск. 4. Плавання тел. 5. Біологія очима фізика. Такі творчі міні-проекти підвищують мотивацію, розвивають пізнавальний інтерес, практичні та первинні комунікативні вміння. 8 клас (практико-дослідні) 1.Ісследованіе видів теплопередачі в побуті. 2. Прості механізми в природі. 3.Фізіка на кухні. Ці проекти сприяє поглибленню знань, розвитку практичних, експериментальних умінь і комунікативних умінь. 9 клас (дослідні) 1. Види механічного руху. 2. Фізика і музика. 3. Робота і потужність електричного струму. 4. Вивчення послідовного і паралельного з'єднання провідників. 5. Вивчення явища електромагнітної індукції. 6. Дефекти зору. 7. Радіація в твоїй школі, в місті. Такі проекти допоможуть у виборі профілю або напрямку подальшого навчання, поглибленню і розширенню знань, формуванню дослідницьких, інформаційних умінь, закріпленню комунікативних умінь. План проекту може бути таким.
1.Обоснованіе і вибір теми проекту, постановка цілей і завдань. 2.Созданіе творчої групи з підготовки додаткової інформації. 3.сбор інформації та її надання однокласникам. 4.Вибор технік і матеріалів виконання. 5.Творческая реалізація проекту. 6.Презентація роботи.
Вимоги до проекту: • Проект розробляється за ініціативою учнів, але тема може бути запропонована вчителем;
• Проект повинен бути значущим для учнів;
• Робота має дослідницький характер
• Проект педагогічно значущий, тобто учні в процесі добувають нові знання та вміння;
• Проект рекламується в рамках класу, школи;
• Проект реалістичний, має практичне значення.
Вважаю також, що будь-яка лабораторна робота може стати міні - проектом, якщо проводити їх не за докладної інструкції, за якої часом втрачається сенс всієї роботи, а поставити перед учнями лише задачу, для якої вони самі повинні вибрати обладнання, розробити план роботи, самостійно провести експеримент і зробити висновок. При такому виконанні, як правило, учні краще розуміють, що вони роблять, краще засвоюють матеріал. Освітній процес дозволяє пробуджувати і підтримувати пізнавальні інтереси учнів, поліпшити наочність навчального матеріалу, зробивши його, таким чином, більш доступним, а також інтенсифікувати самостійну роботу і вести її в індивідуальному темпі.
Литература
1. Е.С.Полат. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. Издательский центр «Академия», 2003
2. Н.Ю.Пахомова. Метод учебного проекта в образовательном учреждении , изд. «Аркти» 2003
3.Новикова Т. Проектные технологии на уроках и во внеурочной деятельности. М.., 2000
4. Пахомова Н.Ю. Учебные проекты: его возможности. М.., 2000
5. Баркова Е. Ю. Подготовка учащихся к проектной деятельности при обучении физике в средней школе. Астрахань, 2006.