"СТАЖУВАННЯ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Маріупольський професійний машинобудівний ліцей

ОРГАНІЗАЦІЯ СТАЖУВАННЯ

МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

         Підготувала:

                                            Майстер виробничого навчання

                                                            Кіценко А.Л.

ОРГАНІЗАЦІЯ СТАЖУВАННЯ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЯКІСНОЇ ПІДГОТОВКИ РОБІТНИЧИХ КАДРІВ

Конкурентоздатну компетентну особистість може виховувати конкурентоздатний, компетентний педагог. На сучасному етапі, в професійно-технічній освіті, особлива увага привертається до якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Значна роль в вирішенні поставлених завдань покладається на майстрів виробничого навчання.

 Стажування являється однієї із основних форм удосконалення фахової майстерності майстрів виробничого навчання, практичного вивчення сучасної техніки та технології виробництва, наукової організації праці, виробничого досвіду. Стажування проводиться у закладах післядипломної освіти, вищих навчальних закладах, на підприємствах, в організаціях, установах, а також на базі професійно-технічних навчальних закладів, перелік яких затверджується Міністерством освіти і науки України. Періодичність стажування визначається відповідно до індивідуального плану розвитку професійної компетентності педагогічного працівника та потреб навчального закладу, але не рідше одного разу на п'ять років.

За підсумками стажування педагогічному працівнику видається довідка про стажування або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.

Метою стажування є практичне вивчення майстрами сучасної техніки та технології виробництва, наукової організації праці, виробничого досвіду, і на цій основі – забезпечення підвищення якості професійної підготовки робітничих кадрів, їх гнучкості і мобільності на ринку праці.

Основними завданнями стажування є:

- ознайомлення зі специфікою конкретних умов роботи передового підприємства (будівництва), цеху, ділянки;

- вивчення стану і тенденцій розвитку підприємства з урахуванням вимог науково-технічного прогресу, досвіду впровадження і освоєння нового обладнання, сучасних технологічних процесів;

 - надбання умінь і навичок для роботи з новим обладнанням, освоєння сучасних технологічних процесів.

Важливим методичним документом стажування є програма, в якій конкретно розкриваються завдання стажування, визначаються види, обсяг і послідовність робіт. Програма стажування складається з урахуванням сучасних вимог до професії і методики її навчання. Від науково-методичного і професійного рівня програми безпосередньо залежать результати стажування. Програма стажування розробляється безпосередньо в навчальному закладі під керівництвом заступника директора з навчально-виробничої роботи та за участю старшого майстра закладу, затверджується директором ПТНЗ і погоджується з підприємством, на якому відбувається стажування. У програмі конкретно розкриваються завдання стажування, визначаються види, обсяг і послідовність робіт. В залежності від мети стажування виділяють декілька видів програм:

Програма стажування з підтвердження чи підвищення робітничої кваліфікації робітничого розряду, класу, категорії), яка є найбільш поширеною при стажуванні;

Програма стажування з оволодіння навичками роботи із сучасною технікою та технологією виробництва;

Програма стажування для вивчення специфіки умов роботи передового підприємства, цеху, ділянки тощо. Педагогічні працівники до відправлення на стажування ознайомлюються з програмою, на основі неї складають індивідуальний план, в якому фіксуються роботи, що підлягають відпрацюванню на робочому місці . Програма стажування майстра виробничого навчання ПТНЗ повинна:

• враховувати високий ступінь кваліфікації;
• характеризуватися практичною спрямованістю (включати суто виробничі види робіт);
• відповідати вимогам сучасного розвитку техніки, технології, науки;  орієнтуватися на певні виробничі об‘єкти (підприємства, цехи, господарства тощо);
• охоплювати різноманітні форми організації сучасного виробництва;
• включати прийоми обслуговування новітнього обладнання, сучасні технології;
• опиратися на передовий виробничий досвід і методи праці. До програми стажування рекомендується включати такі види робіт:  практичне вивчення сучасної техніки та технології виробництва, наукової організації праці, передового досвіду;
• ознайомлення з правилами безпеки праці на підприємстві, яке є замовником робітничих кадрів;
• вивчення специфіки роботи підприємств регіону, технологічного циклу виробництва з метою розробки і впровадження регіонального компоненту змісту професійної підготовки робітничих кадрів;

Безпосередня участь у виробничому процесі: робота стажиста в ритмі підприємства. На основі програми майстром-стажистом складається індивідуальний план, в якому фіксуються роботи, виконані відповідно до завдань програми. Результатом стажування має бути підтвердження чи підвищення робітничого розряду, удосконалення майстерності (з основної професії) відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики. Підвищення кваліфікації та стажування проводиться на основі двосторонніх угод між професійно-технічним навчальним закладом і закладом (установою, підприємством тощо), на базі яких буде відбуватися навчання. Проходженню підвищення кваліфікації педагогічними працівниками має передувати підготовча та організаційна робота. Професійно-технічний навчальний заклад має здійснити такі заходи:

• організувати ведення обліку педагогічних працівників, які підлягають довгостроковому підвищенню кваліфікації (стажуванню);
• сформувати потреби у довгостроковому підвищенні кваліфікації (стажуванні) педагогічних працівників на календарний рік та надати її навчально-методичному центру професійно-технічної освіти;
• формувати перелік закладів, підприємств, установ, на базі яких педагогічні працівники можуть пройти довгострокове підвищення кваліфікації (стажування);
• укладати договори на стажування із закладами-виконавцями;
• видавати наказ про направлення на довгострокове підвищення кваліфікації (стажування) педагогічного працівника відповідно до графіка та договору;
• заслуховувати звіт педагогічного працівника про довгострокове підвищення кваліфікації (стажування) та приймати відповідні управлінські рішення. Педагогічні працівники, які відповідно до плану-графіка проходитимуть підвищення кваліфікації (стажування) повинні:
•  ознайомлюватися з індивідуальною програмою стажування та, при потребі, вносити до неї корективи;
•  виконувати правила і норми охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правила внутрішнього трудового розпорядку та інші правила і норми, що діють у закладі-виконавці;
• упродовж двох тижнів після завершення підвищення кваліфікації (стажування) складати звіт, у якому зазначати відомості про виконання всіх розділів навчальної програми та пропозиції щодо впровадження результатів навчання. Звіт про проходження довгострокового підвищення кваліфікації (стажування) заслуховується на засіданні методичної комісії;

Надавати атестаційній комісії документи за всіма видами підвищення кваліфікації. Направлення педагогічних працівників на стажування здійснюється відповідно до наказу по ліцею, а прийом - відповідним наказом по підприємству. Керівники базових підприємств, установ на основі договору з навчальним закладом визначають робочі місця для стажистів, призначають 28 керівників стажування з числа досвідчених інженерно-технічних працівників чи висококваліфікованих робітників. Педпрацівники, з моменту розподілу їх на робочі місця або навчальновиробничі ділянки, повинні дотримуватись обов'язків щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві. Під час проходження стажування майстри виробничого навчання та викладачі професійно-теоретичної підготовки:

•  виконують завдання, передбачені програмою й індивідуальним планом;
• ведуть щоденник проходження стажування ;
• оформляють звіт, зміст якого визначається навчальним закладом .

По завершенню терміну стажування майстри виробничого навчання та викладачі професійно-теоретичної підготовки представляють комісії звіт про проходження стажування, щоденник та здають іспит у формі кваліфікаційної роботи, реферату або іншій формі. Форма звітності визначається у кожному конкретному випадку комісією, яка назначається керівником підприємства та ВНЗ. Педагогічні працівники, які успішно пройшли стажування, свідоцтво про підтвердження або підвищення робітничої кваліфікації. Стажисти, які пройшли стажування за двома або декількома суміщеними професіями (наприклад: верстатник широкого профілю, оператор комп‘ютерного набору), отримують довідку по кожному етапу стажування. Результатом професійного самовдосконалення є атестація педагогів.

Список використаних джерел

1. Порядок організації підвищення кваліфікації майстрів професійно-технічних навчальних закладів для одержання відповідної кваліфікації шляхом стажування, в умовах виробництва (наказ Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2009 р., №749)

2. Рекомендації щодо виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2009 р. №749 «Про підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів» (лист МОН України від 19. 10. 2009 р. №3.3/9- 1181)

3. Проект положення про проведення стажування майстрів виробничого навчання в системі професійно-технічної освіти України, 2006 р.

4. Методичні вказівки щодо підведення результатів стажування майстрів виробничого навчання в системі професійно-технічної освіти України, 2006 р.

5. Методичний лист №01/16-76 від 13.02.2015.Про організацію підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів