Стенд для кабінету основ християнської етики "Христос - наша Пасха"

Раннім ранком линьмо і, замість мира,
пісню принесімо Владиці, і побачим Христа - Сонце
правди, що всім життя засвічує.

З Пасхальної утрені

Як колись, майже дві тисячі років тому жінки-миро-
носиці, ми приходимо в неділю вранці до Господнього гробу - до храму, аби почути радісну звістку, яку почули вони тоді від ангела: «Христос воскрес!» Ці слова ми чуємо вперше, коли покинувши храм, здійснюємо обхід довкола церкви під супровід дзвонів - знаку перемоги Ісуса Христа над смертю і над Адом. І тоді, коли стоїмо перед зачиненими дверима храму, наче перед запечатаним Господнім гробом, з якого крізь шпарини пробивається світло, ми вперше чуємо: «Христос воскрес із мертвих!» Відкриваються двері храму. Хрестом - на знак того, що саме Христова смерть відкриває нам двері Неба. Ось вона радість, що просто розливається у вселенній через великодні піснеспіви і дзвони: «Пасха красна, Пасха Господня, Пасха, Пасха всечесная нам засіяла; Пасха радісно друг друга обіймім! О, Пасха, ізбавління від скорби: бо із гробу днесь, наче із світлиці, засіяв Христос іжінок радістю наповнив, мовлячи: Проповідуйте апостолам» (З утрені Пасхи).

Божественна Літургія у свято Пасхи є дуже урочистою.
Пролог від Йоана, який читають кількома мовами і подекуди супроводжують дзвоном, знаменуючи цим проповідь воскресіння Христового усім народам, говорить про Божественну природу Спасителя. Саме воскресіння Христа є доказом Його Божественної природи.

Подекуди у церквах зберігся звичай під час цієї святкової Божественної літургії читати огласительне слово Йоана Золотоустого, у якому святий закликає усім вірним стати причасниками Божої доброти: «...Увійдіть усі в радість Господа свого, і перші й останні прийміть однаково нагороду! Багаті й бідні веселіться разом! Витривалі й недбайливі вшануйте цей день! Звеселіться сьогодні ті, що постили, і ті, що не постили! Господня трапеза готова – розкошуйте всі! Пасха свята - нехай ніхто не виходить голодним! Усі відживляйтеся святом віри, всі споживайте з багатства Божої доброти!»

Під час Божественної літургії відбувається благословення артоса - хліба - символу Христа. До артосу прикріплена ікона Воскресіння Христового - «Зішестя в Ад». Головною постаттю цієї ікони є воскреслий Спаситель - Бог і людина, оточений небесним сяйвом. Ісус Христос зображений над розбитими воротами Аду, складеними у формі хреста - символу перемоги смерти. Христос - новий Адам – простягає руку старому Адамові, щоб звільнити з в'язниці смерти усе людство, що очікувало Його приходу. А персоніфікований Ад лежить зв'язаний і промовляє: «Пропало моє царство! Хоч цього Пастиря розп'ято, проте він воскресив Адама. Я ж утратив тих, над якими я царював та й вивергнув усіх, кого я силою проглинув. Розп'ятий випорожнив гроби, і знемагає потуга смерти...» (З вечірні Великої суботи).

Христос своїм воскресінням відкриває нам двері раю,
двері Небесного царства. Відкрите небо та неземне сяйво мандорли в композиції ікони «Зішестя в Ад» пригадує нам, що де Христос, там і небо. Впродовж Світлого тижня існує традиція залишати Царські двері відкритими. На знак того, що Христос своїм воскресенням кожному з нас відкрив двері раю, двері Неба.