Сценарій лінійки "Страсний тиждень"

Тематична лінійка «Страсний тиждень»

Вчитель. Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, земля одягається в зелень, квітнуть сади, перегукуються пташиним співом гаї. Прийшла весна!

 Разом із пробудженням природи від  зимового сну в Україні починається весняний цикл народних свят. На цей період припадає одне з найбільших після Різдва християнських свят – Великдень, початки якого сягають з Х століття. Це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа.

Страсний тиждень – останні шість днів Великого посту перед Великоднем припадає з 2 по 7  квітня, а що означає кожен день тижня та традиції їх проведення  Вам зараз розкажуть учні 7 класу.

1. Колись наші предки слов’яни урочисто святкували відродження, оновлення природи, співаючи хвалу богові сонця Ярилу. Цей день вважали надзвичайним, особливим, великим, звідси й назва Великдень.

 Інша назва цього свята – Пасха (у перекладі з давньо-єврейської – «переведення», «перехід»). За дохристиянських часів Пасху відзначали євреї в пам'ять про вихід з єгипетського рабства, коли Червоне море розступилося по слову Господа, і вони перейшли через нього.

2. Оскільки ж Христа було розп’ято за два дні до юдейської Пасхи, а в пасхальну ніч Він Воскрес, це свято набуло християнського змісту. Тому друге значення слова Пасха – це період віруючої людини у Воскресіння Христове від смерті до вічного життя.  День святкування Пасхи не сталий. Це завжди перша неділя після весняного повного місяця і завжди після 21 березня, дня весняного рівнодення. Готуючись до свята Воскресіння Ісуса Христа, віруючі очищають душу від скверни, каються в гріхах, суворо дотримуючись Великого посту, який триває сім тижнів. У цей час вживають лише пісні страви, уникають будь-яких розваг, тому що 40 днів Христос постив у пустелі перед тим, як почати проповідувати.

3. Остання перед Великоднем неділя називається Вербною або Квітною. Цього дня святять вербу. Відомо, що коли Христос їхав на віслюку в Єрусалим зі своїми учнями, люди дорогою його гучно вітали, ламали пальмові гілки й кидали до ніг. Відтоді й святять гілля дерев у цю неділю. Оскільки в нас в Україні пальма не росте, наші предки вибрали вербу.

 Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Під кінець відправи священик освячує  його свяченою водою, а діти намагаються якнайшвидше дістати гілочку й тут таки проковтнути кілька «котиків» – «щоб горло не боліло».

4. Господарі, повертаючись із церкви зі свяченою вербою, не заходили до хати,  а відразу йшли на город і садили там гілочки або, якщо були близько, – то в полі «на вжиток». Решту ставили на покуті під святими образами.

 Коли, ввійшовши до хати, заставали когось, хто проспав вранішню службу, його били свяченою вербою, промовляючи:

Не я б’ю – верба б’є!

За тиждень Великдень,

Недалечко червоне яєчко!

Будь великий як верба,

 А здоровий як вода,

А багатий як земля!

5. Після святкування Цвітної неділі з її розвагами та обрядами, що мали принести людям здоров’я й достаток, наставав Страсний тиждень. Страсний тиждень, або Седмиця, присвячений спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа, Його стражданням на хресті, смерті та похованню.

6. Страсний понеділок

За традицією український  люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю — фарбував,мив,чистив. У понеділок, особливо для жінок, день починався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня де одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння.

7. Страсний вівторок

У вівторок жінки золили, прали, прасували білизну. Якщо була гарна погода, виносили на двір все: постіль, покривала та інший текстиль,  також у вівторок готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.

8. Чиста середа

Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали причиняти тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, кіцку (писало), природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху.

9. Страсний четвер

Страстний четвер, який ще називають Живним, або Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються. Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зверігають до наступного Страсного четверга.

10.Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки. Здавна у Страсний Четвер найменші діти зранку ходять до родичів і хресних батьків по "кукуци-гугуци". Так раніше називали пампушки у вигляді символічничних пташок. Дарували також яблука, горіхи, випічку, нині ж переважно – різноманітні солодощі. Гроші бажано не давати, бо вони нагадують, що за 30 срібняків Іуда зрадив Ісуса Христа.

11.У цей день традиційно починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини, і одну велику - для всіх. Прикрашають візерунками з тіста - подвійними, потрійними косами, гугуцами, хрестами, решітками, віночками. Особливо стежили, щоб не порушити звичаєвих правил, коли саджали паски в піч. Господині забороняли ходити по хаті, щоб не було протягу. Усіх, хто був у хаті, просили вийти, крім дочок, щоб ізмалечку вчилися пекти. У четвер, увечері, відбувалося богослужіння - страстя, Прочитувалося 12 Євангелій і дзвонили у всі дзвони. Опісля дзвони замовкали і їх не було чути аж до Святого Воскресіння. Замість них використовували дерев’яні калатала, скликаючи народ до церкви.

12.Страсна п’ятниця

Це день жалоби на спомин про страсті та смерть Христа. Цього дня християни строго дотримуються посту. У Страсну П’ятницю заборонено співати та веселитися. Кульмінацією цього дня є винесення Плащаниці.

Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік.  Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

У Великодню П’ятницю вдома люди намагалися вести розмову в помірних тонах. А увечері ішли до церкви цілувати Плащаницю. Повертаючись із відправи, знову бралися за роботу. Не можна було тільки шити, прати, колоти дрова, стругати.

13. Велика Субота

У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці.  Жінки ж малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик. Найбільш урочистим був вечір у Великодню суботу: біля вогнища на церковному городі. Хлопці розповідали різні казки, легенди, пригоди та історії. Спеціально для Великодня у кожній родині є кошик (він служить виключно для освячення паски та скоромного на Великдень) і вишитий особливим візерунком рушничок. Звечора кошик  наповнюють святковими наїдками: кладуть паски - пшеничні і сирну, писанки, крашанки, сало, домашню ковбасу, хрін, часник, грудку вершкового масла, сіль, свічку. Усе накривають рушничком. Паска символізує життєву повноту і єдність християн.

14.До  першої  світової війни наші предки несли паску до храму не в кошику, а  в  скатертині. На неї клали наїдки, що мали освячуватись, і всі чотири кінці скатерті зв’язувались.  Кошик   почали  використовувати  лише  після  війни,  за  часів  Чехословаччини. Тому  господарі  чи  двоє  старших  із  дітей  брали  кошика  і  несли  під  церкву.  Біля  храму  ставали  в   кілька  рядів,  щоб  між  рядами  міг  пройти   священик.

15. Ось і настає Великдень.

Як  тільки задзвонять до заутрені, то з усіх кінців села чи міста народ починав рухатися до церкви, хто пішки, а хто возом. Дітей теж брали з собою, вдома майже ніхто не залишався. По закінченні літургії священик освячував паски, крашанки, сир, сало, ковбаси, сіль. І ці страви відтепер набували чудотворної або лікувальної сили. Родина повертається з церкви. Всі заходять до хати. Хрестяться. У кожного в руках кошики зі свяченим.

16. Повернувшись із церкви і принісши свячену паску, відразу ж мастили  натщесерце свяченим салом губи, ніс і все обличчя – «щоб у літі не боліло і не тріскалося від вітру та сонця». Великдень – родинне свято, яке збирає всю сім’ю. Перед тим як сісти за стіл всі вмивалися свяченою водичкою. За традицією на дно миски клали три свячені крашанки. Першою вмивалася дівчина, а потім хлопці й мати, останнім батько. Відтак наставало  розговіння – найурочистіший момент свята. Уся родина молилася Богові  і сідала за стіл.

17. Господар обходив тричі навколо столу, потім ставав обличчям до образів і розрізав декілька крашанок, шматочки яких дає кожному членові родини зі словами. Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися світлого празника – Воскресіння Христового у щасті й здоров’ї. Наставав момент, який у народі називався «христосування». Члени родини вітали один одного з Воскресінням Христовим.

Христос Воскрес!

Воістину воскрес!

18.На Великдень не замовкали  святкові церковні дзвони, лунали  цілий день, будили у людських душах радість, надію. На Великдень і сонце грає, сказано бо: усе радується і на землі, і на небі.

 З нагоди  наступаючого великого свята Воскресіння Христового прийміть наші  найкращі вітання і побажання Божого благословення, здоров'я і добробуту! Сердечно бажаємо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення і надалі супроводжували Вас і Вашу родину, давав сили, енергію, наснагу для добрих і корисних справ на добробут і процвітання нашої рідної України.
Нехай радісні Пасхальні дні покладуть благодатні початки нових перемог і звершень на Вашому життєвому шляху.

Пісня «Намалюю писанку»

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала ж я сама.

Змалювала дрібно квіти,

Вісім хрестиків малих,

І дрібнюсіньку ялинку,

Й поясочок поміж них.

Приспів:

На Великдень писанку

Розмалюю!

Маму з татом, бабу з дідом

Поцілую!

Хоч не зразу змалювала, –

Зіпсувала п'ять яєць, –

А, як шосте закінчила,

Тато мовив: "Молодець!"

Я ту писанку для себе,

Для зразочка залишу,

А для мами і для тата

Я ще кращі напишу!

Вчитель. Дякую за увагу.