Степан Васильченко «В бур’янах». Розповідь про Тараса Шевченка, його дитинство

Урок української літератури у 5  класі

Тема: Степан Васильченко «В бур’янах». Розповідь про Тараса Шевченка,    його дитинство

Мета: ознайомити учнів із цікавими сторінками дитинства Т.Г.Шевченка, опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів, навчитись розуміти художню реальність митця; виховувати любов до батьківщини, патріотизм; розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Обладнання уроку : презентація, буктрейлер, аудіокнига С.Васильченка

«В бур'янах». портрети Т.Г.Шевченка та С.В.Васильченка, книжкова виставка,    роздруковані тексти окремих фрагментів повісті. 

Дидактичні та методичні матеріали : підручник, міжпредметні зв'язки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Проблемне питання: Як у ранньому дитинстві формувався талант майбутнього генія?

Епіграфи до уроку:     Епіграф:

Кобзарем його звемо ми,Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему Він присвячував народу.

М. Рильський

Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…                                                                                 С.Васильченко

  Епіграф  до повісті «У бур’янах» - фраза із листа Шевченка «Та поклонися нашим бур’янам».

ХІД УРОКУ

 І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

Пролунав уже дзвінок, починається урок.

Він незвичний і цікавий – до нас гості завітали.

Повернімось обличчям до гостей

І лагідно промовимо: «Добрий день».

           Роботи у нас багато і тому пропоную:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитись, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань і умінь. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1.Вступна бесіда . СЛАЙД 1

Любі діти! Ми розпочинаємо вивчення третього, останнього у 5 класі розділу з української літератури – «Рідна Україна. Світ природи».

- Що ви уявляєте, коли чуєте чи вимовляєте слово «природа» ?

Так , кожен уявляє щось своє, адже природа насправді розмаїта і цікава. Все у ній має своє місце, знає свій час, усе взаємодіє, створюючи надзвичайну красу і гармонію.

2. Робота з підручником.

Розгорніть підручник на с. 185.

Ознайомлення з Картою роздумів.

-Як ви думаєте, що описуватиметься в творах цього розділу ?

-Як ви розумієте слово «гармонія» ?

СЛАЙД 2

1. Гармонія — закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя.

2.Гармонія — злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність.

3.Поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей (предметів, явищ, частин цілого).

4.Гармонія — давньогрецька богиня.

- У чому гармонія людини і природи ?

Вчитель. Отже, цей розділ не просто розширить ваші знання про природу і людину, про прозові і віршовані твори, про нові художні засоби і жанри, а й допоможе стати спостережливими, уважними, чуйними та добрими.

ІІІ. Повідомлення теми та мети

–         Як ви розумієте слова Максима Рильського?

Учитель (біля виставки книг; кожну книгу, про яку йдеться, вчитель бере до рук, гортає сторінки та демонструє учням).

Давайте нашу розмову про великого українського поета розпочнемо біля цієї книжкової виставки. На найпочеснішому місці ми розмістили «Кобзар»  Т.Г.Шевченка. У цій книзі зібрані найвідоміші твори поета. А ось на цій полиці ми бачимо книги про Т.Г.Шевченка, його життєвий та творчий шлях. Про великого сина українського народу написано багато біографічних оповідань, повістей, романів, у яких художньо відтворені різні періоди життя поета.

У творі С.Васильченка «В бур’янах» розповідається про дитячі роки  Тараса Шевченка.

Учитель (біля портрета С.Васильченка).СЛАЙД 3

Степан Васильович Васильченко – відомий український письменник кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Для письменника образ Тараса Шевченка був найулюбленішим. У бідній селянській сім’ї, де зростав малий Степан, любили пісню, влучне та правдиве слово, жарт. Батько – чоботар, був письменний. То в їхній хаті знали й шанували Тараса Шевченка, Миколу Гоголя, зачитувалися «Кобзарем» і «Тарасом Бульбою». Як згадував С. Васильченко, на нього найбільше враження в дитинстві справила  трійця:  пісня, «Кобзар» і Гоголь.

Уже будучи письменником, Степан Васильович задумав написати повість про свого улюбленця. Може, тому, що в нього, як і в Шевченка, дитинство було напіводягненим і бездоглядним, він рано пізнав горе та кривду, став на захист пригноблених. Назва твору «Широкий шлях». В основі його – справжні  факти з життя Кобзаря, документальні дані.

Але, на жаль, з п’яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу – «В бур’янах», яка побачила світ уже після смерті автора  – в 1938 році.

Тож перегорнемо окремі сторінки твору С.Васильченка «В бур’янах», прочитаємо та обговоримо деякі фрагменти книги, щоб уявити, якою була Україна в першій половині ХІХ століття за життя Т.Г.Шевченка

СЛАЙД 4 (ЗАПИС ТЕМИ)

Дитинство Тараса  Шевченка за повістю  С.Васильченка «В бур’янах»

Т.Г.Шевченко – великий поет, геній українського народу.

Мабуть, немає українця, який не чув би ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Воно відоме не лише в Україні, а й в усьому світі. І в цьому році 9 березня  ми святкуємо 207 років від Дня народження Кобзаря.

-А що ж ви можете сказати про Т. Шевченка?

 Вправа «Мікрофон».

Я знаю…

Молодці! І сьогодні на уроці ми з вами помандруємо в минуле, в Кирилівку, де пройшло  дитинство малого Тарасика. Під час подорожі ми проведемо з вами дослідження: розглянемо дитинство Шевченка як період формування  «легендарного поета», «великого борця за волю свого краю». А допоможе нам у цьому твір відомого українського письменника С.Васильченка «В бур’янах», в основі якого справжні факти із життя Кобзаря. Для самого С.Васильченка образ Тараса Шевченка був найулюбленішим, адже дитинство письменника, як і Шевченка, пройшло в бідності.  Напевно, тому, ставши дорослим, С.Васильченко і задумав написати повість про свого улюбленця, генія українського народу.

А чому ж генія?

!!! Зверніть увагу на другий епіграф, записаний на дошці.

•                  З якого твору взяті ці слова?
•                  Хто їх сказав?
•                  Хто ще пророкував долю Тарасикові?

Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці…

 ІV. Опрацювання навчального матеріалу (твору С.Васильченка «В бур'янах»).

Пояснення назви твору та її епіграфу

Епіграфом до повісті «У бур’янах» стала фраза із листа Шевченка «Та поклонися нашим бур’янам».

•                 Як ви вважаєте, чому?

З листа до брата Микити Шевченка

(15 листопада 1839 р. Петергбург ):

…Так отаке-то, мій голубе, нудно мені стало, що я не знаю, що у вас робиться…

Так нехай же я хоч через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скушно, що я всяку ніч тілько й бачу во сні, що тебе, Керелівку, та рідню, та бур'яни (ті бур'яни, що колись ховався од школи); весело стане, прокинусь, заплачу. Ще раз прошу, напиши мені письмо, та по-своєму, будь ласкав, а не по-московському.

БУКТРЕЙЛЕР

А зараз послухайте початок повісті. Відео С.Васильченко «В бур'янах»

1. Слухання  в аудіокнизі початку твор до слів «…це голодні, втомлені важкою працею люди- кріпаки…»

1.Яке враження справив на вас уривок ?

2.Який жанр літератури нагадує початок твору ? (легенда, казка)

3.Як ви вважаєте , чому С.Васильченко починає свою повість як легенду, казку ?

 ( тому що Т.Шевченко – легендарна постать).

4.Що легендарного в житті поета ? І чому це не легенда, а повість ?

( бо «діялося перед нашими очима», тому що життя реальне, справжнє)

Вчитель . Далі письменник вміщує опис України. 

  «Україна – країна смутку і краси, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище : високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня …»

- На якому прийомі побудований опис України ? (на протиставленні, антонімах, на нагромадженні синонімів).

Вчитель . Ось так образно, сильно й страшно показує С.Васильченко Україну часів народження свого генія – Тараса Шевченка, так в образній формі творить Україну такою, якою він її уявляв у час народження генія України, такою вона була й у період написання повісті «Широкий шлях» : прекрасною і водночас нещасною, бо була в ярмі кріпацтва.

- Що воно означає – це ім'я – Тарас ? (з грец. мови – бунтівливий, бунтівник).

- Чи підходить воно Кобзареві ?

Учениця (інсценізація)

Я – тиха Доля, доленька Тараса…

В вінку терновім, боса на снігу…

Втирала сльози, зронені завчасно,

Співала «люлі» ще у сповитку.

Я проводжала маму Катрю в вічність

Разом з Тарасом Свічку їй несла.

Тихенько в бур’яні писала вірші

І малювала мрії крадькома.

Я з ним ходила тих стовпів шукати,

Що небо підпирають…

Та дарма…

Учитель. Нелегкою була доля майбутнього поета. Але батькові та сусідські слова справдилися.

Пройде зовсім небагато часу, і колишній кріпак, що ховався у бур’янах, заговорить на всю Україну.

• То ж як у дитячі роки формувався талант борця за волю народу?

Відповідь на це питання ми зможе дати після роботи над твором.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Робота в групах

Клас об’єднується в три групи, кожна з яких працює над певним уривком із твору «В бур’янах». Наприкінці роботи учні вказують, які риси характеру розвивалися у Шевченка (відповідно до уривків).

Перегорнемо окремі сторінки твору С.Васильченка «В бур’янах», прочитаємо та обговоримо деякі фрагменти книги.

Робота з  фрагментами тексту оповідання  

І група

 «Минає рік, і два, і п'ять років... Росте Тарас Шевченко. Тільки зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Батьки – на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш – скрізь тобі шляхи одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу... А бур'яни несходимі! Залізе – до вечора не вибереться... І мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається. Вийде із бур'янів на поле, як Кармелюк із лісу, дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми червоними полами. І здається малому, що там – край світу. Там сонце спати лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту...»

***

     – Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш? – почав суворо батько. Хлопець промовив стиха:
     – Був у полі та заблудив.
     – Бачили таке?
     – Хто ж тебе привів додому?
     – Чумаки!
     – Хто? – Всі стовпились коло хлопця.
     Хлопець розповів: “Стрінувся з чумаками, питають: "Куди ідеш? Мандруєш?" А я кажу – в Керелівку!
     А вони й кажуть: "Це ти ідеш у Моринці, а в Керелівку треба назад. Сідай, каже, з нами, ми довеземо". Та й посадив мене на віз. І дав мені батіг волів поганяти...
     – Бачили такого! Чумакувати надумав уже.

…Розмова між дорослими пожвавішала. По вечері мати послала дітям на горбку коло сіней. Полягали. Тарас в середину, з одного боку Катря, з другого – Микита. Мати сіла коло їх. Сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови. Тарас тим часом почав розповідати тихим таємничим голосом. Брат і сестра аж голови попідіймали. Крадькома прислухається мати. Далі, сміючись, до чоловіків:

– Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує: старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. Розповіда, ніби справді сам теє бачив. Ой Тарасе, що з тебе буде?

– Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…»

ІІ група

 «І знову минає рік...

Не любив хлопець сидіти в темній хаті, не любив сумних розмов про злидні, про горе. Все, було, тікає з хати до сонця, на просторе. Одначе минути того не можна. Зберуться часом куткові молодиці та баби, посідають на призьбі, почнуть гомоніти. Сяде тута ж, коло матері, бігаючи натомившись, хлопчик, притулиться, слухає. Чого-чого тільки він не наслухається - все про тих же панів та їх економів: і як людей били – кого різками, кого канчуками, і як продавали людей, за собак міняли, засилали в Сибір, в москалі голили. А як почнуть про тяжку роботу, про неволю, про злидні... Ясний надворі день. Ясно сонце світить, небо безкрайнє та синє, кує зозуля в лузі, а як усього того наслухається, – то й день йому стемніє, отьмариться сонце, і дерево зажуриться – осмутніє...»

***

 «А святами – до діда… У старого Івана Шевченка, Тарасового діда, святами завжди повно людей у хаті: дід Іван грамотний, і в нього є велика книжка про святих мучеників. Дід Іван надіває олив'яні окуляри і починає повагом вичитувати про великі муки святої Варвари. Хто з бабів слухає, хто куняє, чоловіки дмуть люльки…

– Діду Іване, а розкажіть про Коліївщину!

– Еге, про Залізняка та Гонту!

– Про гайдамаків, ви ж, кажуть, теж були в гайдамаках.

Дід замріяно:

– Еге ж! Гайдамаки! То були люди! – одсунувся далі од книжки, тряхнув чубом…

І святе письмо лежить забуте, дід починає розповідати про ті часи, коли гайдамаки панів різали та палили, як ножі святили, як вирізували Умань. Слухали сусіди, німіли од жаху, чуб здіймався вгору.

А то чиї там оченята горять у кутку на припічку, як іскри? І не дише.
     – Тарасику, і ти тута? Іди, сину, надвір гуляти, чого ти між старих затесався? Тобі ще рано таке слухати.

Тарас крутить головою: "Не хочу!"

 Дід:

– Хай слухає, виросте – своїм розкаже дітям та онукам».

ІІІ група

 «І не виходить до самого вечора. А вночі не спить, ворочається. 
     Мати:

– Чого не спиш, Тарасе?

• Мамо, гляньте: ніби щось горить у панських будинках? 

Мати злякано до вікна:

• Де? Вигадуєш, нічого там не горить. То місяць... що це тобі в голову зайшло? Спи!

Перегодя знову:

 – Мамо, а де тепер живуть гайдамаки?

• Які там гайдамаки? Наслухався, що старі говорять, а тоді щось йому увижається, не спить! Це, мабуть, ходив сьогодні до діда? Еге ж – ходив?
• До діда...
• Я ж так і знала. То ж дід теє розказує, що давно колись було, не тепер. Тепер гайдамаків уже немає. Половили та повбивали. Спи».

*** 5 частина

 «А на ранок в хлопця з насоняшничини рушниця за плечима, в руках загнута з лозини шабля. Ходить у бур'яні, рубає панам мечем голови з плечей. Підійде до коров'яка: "Ти пан Дашкевич?", – "Я! Прости! Не буду!" Летить голова з пліч. До другого: "Ти пан Висоцький?.." – летить голова. Стоїть будяк, чорний, аж світ отьмарює. "А це буде їх цар". До нього: "Проси! Не хочеш?" – і царева злетіла з пліч голова, як галка. Біжить Оксана, умита, чепурненька.

• Тарасе, що, ти робиш?
• Який я Тарас? Я – гайдамака!
• Що ж ти тут робиш?
• Не заважай! Бач – панам голови рубаю.
• І я! І я!
• Ну, добре, хай і ти будеш гайдамачка. На рушницю, стріляй. – Бере, цілиться в будяк.
• Бу-бух!
• Трах! бах! рубай! бий!

В бур'яні закипіла війна – тихий відгук далекої гайдамаччини».

СЛАЙД 5

«Довідкове бюро» Попередньо підготовлені учні дають довідку про гайдамаччину, Коліївщину, Залізняка, Гонту (слайди); повідомляють, що Т. Г. Шевченко  гайдамакам присвятив поему  «Гайдамаки».

2. Обговорення у читацькому колі (під час обговорення учні записують на аркушах, які  риси характеру сформувалися у Тарасика, і прикріплюють ці аркуші на дошці)

2. Бесіда за І частиною твору:

1.Хто був свідком народження Тараса ? (сестра Катерина)

2.Як ви розумієте слова «народилась нова панові кріпацька душа» ?

•                 Хто такі кріпаки?

Кріпаки - залежні від поміщика й прикріплені до земельного наділу селяни.

Кріпаки вважалися власністю дворян-поміщиків, які мали щодо них усю повноту  влади. Основною формою експлуатації кріпаків була панщина. Офіційно вона становила два-три дні на тиждень. Але поміщики давали селянам такі завдання, які неможливо було виконати в зазначені строки. Тому інколи панщина доходила до шести днів на тиждень.

3.Як ви ставитесь до того факту, що в день народження сина батька женуть на панщину ?

4.Як ця сцена характеризує тодішній устрій життя селян ?

5.Чому баба-повитуха не захотіла загадати долю народженому ?

6.Що вона побачила, заглянувши знадвору у вікно ?

Запитання для І групи

(1 уривок)

1. Який вплив на розвиток творчої уяви маленького Тараса мала його пристрасть до мандрівок – «дитячого бурлакування»?

Знайдіть рядки та зачитайте.

2. З ким автор порівнював Тарасика? (слайд – Кармелюк)

(Недаремно С.Васильченко порівняв Шевченка із Кармелюком. Таким чином він ніби нас, читачів, підготовлює до того, що Тарасик стане відважним борцем за волю народу).

         (2 уривок)

1. Про що говориться в другому уривку?
2. А хто такі чумаки?
3. Про що розказував Тарасик своїм братику та сестричці?
4. Які риси характеру розвивалися у хлопчика під час чумакування?

             (слайд – чумаки; виховувалась любов до природи, до прекрасного, до волі,  розвивалася творча уява)

Запитання для ІІ групи

         (1 уривок)

1. Про що любив слухати Тарасик?
2. Як сприймав він ці розповіді?

(Знайдіть рядки, в яких розкривається стан Тарасика.)

3. Яка риса характеру загартовувалася у маленького хлопчика?

(ненависть до панів, до кривдників простого народу)

          (2 уривок)

4. А про кого любив слухати Шевченко у діда Івана?

(слайди - Гайдамаччина, Коліївщина, Залізняк, Гонта)

3. Бесіда за ІІ частиною твору:

Творчий переказ

Розказати від імені Катрі, як вона доглядала Тараса. (початок ІІ розділу)

1.Хто доглядав маленького Тарасика в дитинстві ?

2.Чому цього не могли робити батьки ?

3.Прочитайте, як сестра Катерина доглядала за малим Тарасом .

4.Чому вона не завжди була уважною з молодшим братиком ?

5.А чи можна її в цьому звинувачувати ?

6.Що мав на увазі автор говорячи : «пов'язана з малим Тарасом, як ланцюгами» ?

7.Опишіть стан Тараса, залишеного на самоті.

8.Яку роль відіграє порівняння «як одірваний листочок» ?

9.Як поводила себе Катря, коли згадала про брата ?

4. Робота з ілюстрацією. СЛАЙД 6

- До якого епізоду з оповідання «У бур'янах», на вашу думку, підходить репродукція картини Ф.Красицького «Селянська дівчина біля тину» ? (розгляд ілюстрації до твору на с. 199 )

               Запитання для ІІІ групи

1. Яка реакція була у Тарасика на почуті розповіді?
2. Що так сильно засмучувало хлопчика? (Розповіді дорослих про «тяжку роботу, про неволю, про злидні...»)
3. Ким себе уявляв Шевченко після почутих розповідей?
4.  Чи можна сказати, що з дитинства Тарас мав вразливу душу, яка болем відгукувалася на людські страждання?
5. Яка риса характеру сформувалася як наслідок всіх подій? (борець за правду)

Отже, Тарас Шевченко      любов до прекрасного     любов до природи  любов до волі       творча уява       розвивалися мистецькі здібності  ненависть до панів         переживання за долю народу          борець за правду (проблемне питання)

• Чи розкрили ми з вами проблемне питання?
• Що вплинуло на те, яким став Тарас Шевченко?

(мандрування, переживання за народ)

Робота з епіграфом

«Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…» Як ви гадаєте, чому сусіди виділяли Тараса з-поміж інших дітей і пророкували йому особливу долю?

5. Бесіда за ІІІ частиною твору:

•                 Який вплив на розвиток мистецьких здібностей та творчої уяви маленького Тараса мала його пристрасть до мандрівок – «дитячого бурлакування» ?
• Куди ходить гуляти малий Тарас? Де фігурує образ бур’янів? Що він означає?

6. Робота біля дошки

С. Васильченко описує Україну як країну разючих суперечностей.

Заповнимо таблицю. Поясніть, чому такі суперечності існували в Україні

СЛАЙД 7

7. Бесіда за V частиною твору:

• Від кого Тарасик дізнався про гайдамаків?
• Як маленький боровся з уявними панами?
• Доведіть, що Звенигородщина – співучий край України.
• Дякова шкільна наука
• Наймит-сирота
• Тяга до малювання

ФіЗКУЛЬТХВИЛИНКА «Тече вода з-під явора»

8. Бесіда за VІ частиною твору:

 - кріпак

9. Аналіз тексту

Тема: тяжке становище селянської України часів дитинства Т. Шевченка.

Ідея: перші кроки поета.

Основна думка: випробування долі здатні перенести великі люди, а саме

Т.  Шевченко.

Жанр: повість.

Композиція твору ( три частини)

I частина: передбачення долі поета «Виросте твій син неабиякою людиною — буде змагатися з панами та царями».

II частина: Шевченко — немовля.

III частина: пригоди маленького Тараса. Жага до свободи.

Словникова робота.

ІV. Підсумок уроку

Рефлексія

Отже, Нелегкою була доля Тараса. Але його доля була долею всього українського народу. Пройде зовсім небагато часу, і колишній кріпак, що ховався у бур’янах, підніме свій могутній голос на захист простого народу. І буде вічно лунати між нами безсмертне Кобзареве слово.

Ми бачимо, що характер формується з дитинства. Треба вміти помічати красу навколо себе, бути співчутливим, і, можливо, колись із вас також виростуть генії.

1. Чи сподобався вам наш урок?
2. Що ви поклали у «скарбничку вражень»? Чим поповнили «скарбничку знань»?

V. Оцінювання

VІ. Домашнє завдання

Колективне: виписати із твору цитати про Україну; індивідуальне:  намалювати ілюстрації до твору С.Васильченка, підготувати повідомлення про історичних осіб, згаданих у творі.

V. Закріплення вивченого матеріалу (тест)

1. Хата в Шевченка зимою та восени:

а) смутна;

б) заплакана;

в) невесела.

2.  «Без шапки, босий. Лице взялось смагою – темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон». Це портрет:

а) батька Тараса;

б) Тараса;

в) пана Енгельгардта.

3. Коли Тарас заблудив у полі, його додому привели:

а) козаки;

б) пастухи;

в) чумаки.

4. Кукла в повісті С. Васильченка – це:

а) розжований і загорнутий у тканину шматок хліба, який вкладали в рот дитини;

б) дитяча лялька-мотанка;

в) густа молода трава.

5. Ім’я діда Тараса Шевченка:

а) Степан;

б) Іван;

в) Григорій.

6. А на ранок в хлопця з насоняшничини рушниця за плечима. у руках загнута з лозини шабля. Ходить у бур’яні, рубає панам мечем голови з плечей. Це він уявляє себе:

а) гайдамакою;

б) чумаком;

в) козаком.

7. Одного разу Тарас набачив у дяка грубий зшиток синього паперу…  До жаги забажалось школяреві самому:

а) зробити таку книжечку;

б) намалювати портрет;

в) навчитися грати на сопілці.

8. Перше горе, яке отруїло серце Тараса Шевченка:

а) загублена книжка;

б) смерть батька;

в) смерть матері.

V. Закріплення вивченого матеріалу (тест)

1. Хата в Шевченка зимою та восени:

а) смутна;

б) заплакана;

в) невесела.

2.  «Без шапки, босий. Лице взялось смагою – темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон». Це портрет:

а) батька Тараса;

б) Тараса;

в) пана Енгельгардта.

3. Коли Тарас заблудив у полі, його додому привели:

а) козаки;

б) пастухи;

в) чумаки.

4. Кукла в повісті С. Васильченка – це:

а) розжований і загорнутий у тканину шматок хліба, який вкладали в рот дитини;

б) дитяча лялька-мотанка;

в) густа молода трава.

5. Ім’я діда Тараса Шевченка:

а) Степан;

б) Іван;

в) Григорій.

6. А на ранок в хлопця з насоняшничини рушниця за плечима. у руках загнута з лозини шабля. Ходить у бур’яні, рубає панам мечем голови з плечей. Це він уявляє себе:

а) гайдамакою;

б) чумаком;

в) козаком.

7. Одного разу Тарас набачив у дяка грубий зшиток синього паперу…  До жаги забажалось школяреві самому:

а) зробити таку книжечку;

б) намалювати портрет;

в) навчитися грати на сопілці.

8. Перше горе, яке отруїло серце Тараса Шевченка:

а) загублена книжка;

б) смерть батька;

в) смерть матері.

Запитання для І групи

(1 уривок)

3. Який вплив на розвиток творчої уяви маленького Тараса мала його пристрасть до мандрівок – «дитячого бурлакування»?

Знайдіть рядки та зачитайте.

4. З ким автор порівнював Тарасика? (слайд – Кармелюк)

(Недаремно С.Васильченко порівняв Шевченка із Кармелюком. Таким чином він ніби нас, читачів, підготовлює до того, що Тарасик стане відважним борцем за волю народу).

(2 уривок)

5. Про що говориться в другому уривку?
6. А хто такі чумаки?
7. Про що розказував Тарасик своїм братику та сестричці?
8. Які риси характеру розвивалися у хлопчика під час чумакування?

(слайд – чумаки; виховувалась любов до природи, до прекрасного, до волі, розвивалася творча уява)

Запитання для ІІ групи

(1 уривок)

5. Про що любив слухати Тарасик?
6. Як сприймав він ці розповіді?

(Знайдіть рядки, в яких розкривається стан Тарасика.)

7. Яка риса характеру загартовувалася у маленького хлопчика?

(ненависть до панів, до кривдників простого народу)

(2 уривок)

8. А про кого любив слухати Шевченко у діда Івана?

(слайди - Гайдамаччина, Коліївщина, Залізняк, Гонта)

Запитання для ІІІ групи

1. Яка реакція була у Тарасика на почуті розповіді?
2. Що так сильно засмучувало хлопчика? (Розповіді дорослих про «тяжку роботу, про неволю, про злидні...»)

3.Ким себе уявляв Шевченко після почутих розповідей?

4. Чи можна сказати, що з дитинства Тарас мав вразливу душу, яка болем відгукувалася на людські страждання?

5. Яка риса характеру сформувалася як наслідок всіх подій? (борець за правду)

Отже, Тарас Шевченко      любов до прекрасного     любов до природи  любов до волі       творча уява       розвивалися мистецькі здібності  ненависть до панів         переживання за долю народу          борець за правду (проблемне питання)

• Чи розкрили ми з вами проблемне питання?
• Що вплинуло на те, яким став Тарас Шевченко?

(мандрування, переживання за народ)

І група

 «Минає рік, і два, і п'ять років... Росте Тарас Шевченко. Тільки зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Батьки – на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш – скрізь тобі шляхи одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу... А бур'яни несходимі! Залізе – до вечора не вибереться... І мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається. Вийде із бур'янів на поле, як Кармелюк із лісу, дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми червоними полами. І здається малому, що там – край світу. Там сонце спати лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту...»

***

     – Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш? – почав суворо батько. Хлопець промовив стиха:
     – Був у полі та заблудив.
     – Бачили таке?
     – Хто ж тебе привів додому?
     – Чумаки!
     – Хто? – Всі стовпились коло хлопця.
     Хлопець розповів: “Стрінувся з чумаками, питають: "Куди ідеш? Мандруєш?" А я кажу – в Керелівку!
     А вони й кажуть: "Це ти ідеш у Моринці, а в Керелівку треба назад. Сідай, каже, з нами, ми довеземо". Та й посадив мене на віз. І дав мені батіг волів поганяти...
     – Бачили такого! Чумакувати надумав уже.

…Розмова між дорослими пожвавішала. По вечері мати послала дітям на горбку коло сіней. Полягали. Тарас в середину, з одного боку Катря, з другого – Микита. Мати сіла коло їх. Сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови. Тарас тим часом почав розповідати тихим таємничим голосом. Брат і сестра аж голови попідіймали. Крадькома прислухається мати. Далі, сміючись, до чоловіків:

– Ви послухайте, що цей волоцюга вигадує: старий того не придумає збрехати, як воно. Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. Розповіда, ніби справді сам теє бачив. Ой Тарасе, що з тебе буде?

– Всі на кутку кажуть, що з вашого Тараса, мабуть, щось добряще вийде, – промовив сусід…»

Запитання для І групи

1. Який вплив на розвиток мистецьких здібностей та творчої уяви маленького Тараса мала його пристрасть до мандрівок – «дитячого бурлакування»?
2. З ким автор порівнював Тарасика?
3. Які риси характеру розвивалися у хлопчика під час чумакування?

ІІ група

 «І знову минає рік...Не любив хлопець сидіти в темній хаті, не любив сумних розмов про злидні, про горе. Все, було, тікає з хати до сонця, на просторе. Одначе минути того не можна. Зберуться часом куткові молодиці та баби, посідають на призьбі, почнуть гомоніти. Сяде тута ж, коло матері, бігаючи натомившись, хлопчик, притулиться, слухає. Чого-чого тільки він не наслухається - все про тих же панів та їх економів: і як людей били – кого різками, кого канчуками, і як продавали людей, за собак міняли, засилали в Сибір, в москалі голили. А як почнуть про тяжку роботу, про неволю, про злидні... Ясний надворі день. Ясно сонце світить, небо безкрайнє та синє, кує зозуля в лузі, а як усього того наслухається, – то й день йому стемніє, отьмариться сонце, і дерево зажуриться – осмутніє...»

***

 «А святами – до діда… У старого Івана Шевченка, Тарасового діда, святами завжди повно людей у хаті: дід Іван грамотний, і в нього є велика книжка про святих мучеників. Дід Іван надіває олив'яні окуляри і починає повагом вичитувати про великі муки святої Варвари. Хто з бабів слухає, хто куняє, чоловіки дмуть люльки…

– Діду Іване, а розкажіть про Коліївщину!

– Еге, про Залізняка та Гонту!

– Про гайдамаків, ви ж, кажуть, теж були в гайдамаках.

Дід замріяно:

– Еге ж! Гайдамаки! То були люди! – одсунувся далі од книжки, тряхнув чубом…

І святе письмо лежить забуте, дід починає розповідати про ті часи, коли гайдамаки панів різали та палили, як ножі святили, як вирізували Умань. Слухали сусіди, німіли од жаху, чуб здіймався вгору.

А то чиї там оченята горять у кутку на припічку, як іскри? І не дише.
     – Тарасику, і ти тута? Іди, сину, надвір гуляти, чого ти між старих затесався? Тобі ще рано таке слухати.

Тарас крутить головою: "Не хочу!"

 Дід:

– Хай слухає, виросте – своїм розкаже дітям та онукам».

Запитання для ІІ групи

(1 уривок)

1. Про що любив слухати Тарасик?
2. Як сприймав він ці розповіді?

(Знайдіть рядки, в яких розкривається стан Тарасика.)

3. Яка риса характеру загартовувалася у маленького хлопчика?

(ненависть до панів, до кривдників простого народу)

(2 уривок)

4. А про кого любив слухати Шевченко у діда Івана?

(слайди - Гайдамаччина, Коліївщина, Залізняк, Гонта)

ІІІ група

 «І не виходить до самого вечора. А вночі не спить, ворочається. 
     Мати:

– Чого не спиш, Тарасе?

• Мамо, гляньте: ніби щось горить у панських будинках? 

Мати злякано до вікна:

• Де? Вигадуєш, нічого там не горить. То місяць... що це тобі в голову зайшло? Спи!

Перегодя знову:

 – Мамо, а де тепер живуть гайдамаки?

• Які там гайдамаки? Наслухався, що старі говорять, а тоді щось йому увижається, не спить! Це, мабуть, ходив сьогодні до діда? Еге ж – ходив?
• До діда...
• Я ж так і знала. То ж дід теє розказує, що давно колись було, не тепер. Тепер гайдамаків уже немає. Половили та повбивали. Спи».

***

 «А на ранок в хлопця з насоняшничини рушниця за плечима, в руках загнута з лозини шабля. Ходить у бур'яні, рубає панам мечем голови з плечей. Підійде до коров'яка: "Ти пан Дашкевич?", – "Я! Прости! Не буду!" Летить голова з пліч. До другого: "Ти пан Висоцький?.." – летить голова. Стоїть будяк, чорний, аж світ отьмарює. "А це буде їх цар". До нього: "Проси! Не хочеш?" – і царева злетіла з пліч голова, як галка. Біжить Оксана, умита, чепурненька.

• Тарасе, що, ти робиш?
• Який я Тарас? Я – гайдамака!
• Що ж ти тут робиш?
• Не заважай! Бач – панам голови рубаю.
• І я! І я!
• Ну, добре, хай і ти будеш гайдамачка. На рушницю, стріляй. – Бере, цілиться в будяк.
• Бу-бух!
• Трах! бах! рубай! бий!

В бур'яні закипіла війна – тихий відгук далекої гайдамаччини».

Запитання для ІІІ групи

1. Яка реакція була у Тарасика на почуті розповіді?
2. Що так сильно засмучувало хлопчика?
3. Чи можна сказати, що з дитинства Тарас мав вразливу душу, яка болем відгукувалася на людські страждання?
4. Які  риси характеру сформувалися як наслідок всіх подій?