Образи козаків та "Символіка козацької шаблі у повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».

Озерянський   ЗЗСО  І – ІІІ  ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               

   Василенко  Світлана Миколаївна

 

 

Тема. Образи козаків та символіка козацької шаблі у повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Екзотика старовинних українських замків.

Мета.  вчити учнів аналізувати прозовий твір, співвідносити з історичними подіями та відомостями про рідний край; формувати індивідуальні читацькі інтереси; вчити визначати основні риси характеру дійових осіб; розвивати творче осмислення прочитаного, удосконалювати вміння самостійно опрацьовувати додатковий матеріал; виховувати дбайливе ставлення, повагу до героїчного минулого нашого народу.

Тип уроку.  Урок застосування знань, умінь і навичок

Форма уроку. Бінарний урок

Обладнання. Підручник, дидактичні мультимедійні матеріали, роздатковий матеріал.

Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова, українська література.

Епіграф уроку. «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті.»

                                                                                          Григорій Сковорода

Перебіг уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Учитель історії

Доброго дня! Діти!

Хочу побажати Вам гарного уроку,

Щоб було цікаво  працювати,

Щоб хотіли всі відповідати,

Щоб допомагало  вміння міркувати.

І смайлики веселі заробити!

На сьогоднішньому уроці ви самі себе оціните за допомогою смайликів, які лежать на партах.

- я дуже старався чи старалася (10-12 б.);

- я старався (старалася), але допустив (допустила) незначні помилки (7-9 б.);

- мені хотілося б працювати краще (4-6 б.).

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Минуле нашої  Батьківщини славне і багате на незвичайні події. Україна – країна краси і смутку, радості  і печалі, миру і війни. Д. І. Яворницький писав: «Скільки ж то було тут великих і славних героїв! Міцне тілом і духом низове лицарство, мов буря носилося степами, морськими хвилями і всією просторою Україною. І гриміла слава козацька по далеких країнах і надихала народних співців славних подвигів козацьких, які донині зберігають пам’ять про них у своїх думах і піснях».

Учитель української літератури

Розгорніть зошити, запишіть дату і тему уроку. Сьогодні ми проведем бінарний урок з історії України та української літератури. Наш урок має на меті довести, що ми справжні українці, що ми знаємо літературу, мову, історію, культуру та традиції своєї землі. Сьогоднішній урок буде для вас справжньою пригодою, як і твір сучасної української письменниці Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». На сторінках книги — захоплююча мандрівка замками України, переплетення сучасного і минулого, містики і реальності, багато пригод і гумору. Тому спробуємо зануритися у ті життєві глибини, які для нас приготувала авторка. Зірка Захаріївна стверджує, що література повинна готувати дитину до дорослого життя, допомагати їй пізнати себе, оточуючих людей, світ навколо.

Епіграфом уроку стануть слова Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті».

– Як ви розумієте рядки з епіграфа? (Висловлювання учнів)

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель історії. Козацька доба – найвеличніша сторінка історії України. Тому згадаємо козаків та символіку козацької шаблі у творі.

Козацька доба – то є світла епоха,

Коли українці орлами літали.

Нікого вони не боялись нітрохи,

Від них вороги у бою відступали.

Козацтво – то світла сторінка у книзі,

Що наші діди написали шаблями.

Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,

Та світлом Христа засіяла над нами.

Сенкан «Козак» (Учні зачитують домашнє завдання)

Сміливий, сильний.

Воює, захищає, перемагає.

Любить свою рідну землю.

Захисник.

Мультимедійна гра  з історії України «Як козаки невільників визволяли»

 

IV.  ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

Учитель української літератури

Згадаймо, про що повість Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».

Літературний диктант

1. Назвіть прізвище головних героїв повісті. (Родина Руснаків)

2. Хто така Машка? Опишіть її. (Машина кольору «корида» вітчизняного виробника, стара, пошарпана)

3. Навіщо родина Руснаків купила автомобіль? (Планували у відпустку на власному авто поїхати до моря)

4. Що вам відомо про пана Богдана? (Друг родини, історик, мандрівник, вельми цікава людина)

5. З яким проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків? (Знайти і врятувати історичну реліквію, старовинну річ)

6. Про що дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись із патріотично налаштованим привидом? (Історичною реліквією є козацька шабля)

7. Чому Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко? (Привид дав підказку, де шукати шаблю – косий хрест. Руснаки вирішили, що йдеться про Козацькі Могили)

8. Як Наталочка познайомилася з Антипком? (Під час подорожі на бензоколонці до неї підійшов хлопчик, який також шукав шаблю)

9. Хто такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю?             (Антип – чортик, зла сила, яка не хотіла, щоб козацька шабля потрапила в добрі руки)

10. Хто допомагав Руснакам у пошуках козацької шаблі? (Пластуни зі Львова Северин і Василь)

11. Яких пригод зазнала родина під час подорожі? (Перегони, погоня, заїзд на дерево, падіння Наталочки в кам’яний колодязь, звинувачення у крадіжці картини з музею)

12. Чи вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю? (Так, врятували. Шаблю передали державі, реліквію використовували під час спектаклів про козаків)

Інтерактивна вправа «Мозкова атака»

- Отже, яка тема повісті? (Подорож сім’ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; мандри різними історичними місцями, де відбувалися важливі події, битви)

- Яка головна думка твору?  (Утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів; уславлення мужності, героїзму козаків)

- Чому ця повість пригодницька? (Зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями)

Отже, за жанром «Таємниця козацької шаблі» – пригодницька повість. Як зазначає авторка, спершу вона хотіла написати про пригоди з чарівним автомобілем. Але в повісті мав бути мотив, заради якого здійснюється подорож. Цим мотивом стала козацька шабля.

Козацька шабля: «У сутінках сяйнула гартована сталь. Це була справжня козацька шабля, подібна до місяця-молодика. У волинському торфі вона напрочуд добре збереглася. Руків’я мала просте, без золота й діамантів… Усі дивились на шаблю, як заворожені». 

Учитель історії

«Асоціативний кущ» «Шабля» (складання на дошці)

Шабля – реліквія, козак, зброя, захист, мужність, битва, скарб, перемога, відвага, пригоди, смерть, музей.

Учнівське повідомлення про козацьку шаблю

Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок (довжиною більше 100 см), хрестовину та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою. Шабля мала особливе значення для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як до символу військової звитяги. Козаки постійно удосконалювали свою техніку шабельного бою.

Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля зустрічається у піснях, народних думах, прислів’ях та приказках:

Шабля – лицарю сестриця,

З нею він в бою, мов криця.

Зброя честі козака

Гарна і дзвінка яка!

-  А чи знаєте ви прислів’я про шаблю? (Учні зачитують знайдені прислів’я)

• Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.

• Дай, Боже, воювати і шабель не виймати.

• Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі.

• Козаку краще проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.

• В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

Народний фольклор у творі

 На сторінках книжки авторка вмістила багато народних приказок. Знайдіть їх у тексті. (Пихи на три штихи; відшукати голку в копиці сіна; срібло-злото – то болото; а як прийде врем’ячко, то достигне яблучко; язик кісток не має; слава не вмре, не поляже.)

 

 

Фізкультхвилинка

Ми мандруєм, ми мандруєм,

Україною крокуєм.

Ось побачили Карпати:

Як вершину нам дістати?

Заглядаємо в озерця –

Не торкнутися нам денця!

Так ми довго-довго йшли.

Врешті до фортець дійшли.

Трохи відпочили:

Побігали, пострибали

Й дружно всі запрацювали.

Учитель української літератури

Мандрівка в часі… 

Звʼязок епох проходить крізь серце, душу і помисли маленької героїні повісті Наталочки Руснак: «Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква-пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили Службу Божу. Лився спів, густо курився ладан, м’який пахучий дим стелився довгими пасмами, огортав людей, дерева, і ті в ньому ставали інакшими, мовби нетутешніми. Дим клубочився, вогко торкав Наталочці лице – дим чи туман? Авжеж туман, білий, як молоко, і в ньому по груди стояло... козацьке військо.»

Думаю, ніхто з вас не відмовився б разом із сімейством Руснаків відвідати ті замки та фортеці, у яких побували вони під час пошуків шаблі. І я запрошую вас у віртуальну подорож до цих визначних місць, яку ми здійснимо з допомогою наших екскурсоводів. А також пригадаємо, які події повісті пов’язані з цими місцями.

Учитель історії

Презентація «Екзотика старовинних українських замків»

Перед нами на слайді маршрут родини Руснаків: Київ – м. Дубно (Дубенський замок) – с. Тараканів (Тараканівський форт) – Берестечко (Козацькі Могили) – Підгірці (Підгорецький замок)  –   Олесько (Олеський замок) – Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) – Хотин (Хотинська фортеця).

1. Дубно. Замок у Дубно розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Перший замок тут з’явився в 1492 році, а збудував його князь Костянтин Острозький. За всю свою історію замок жодного разу не було захоплено, незважаючи на спроби татар, козаків, росіян і шведів. Зараз територія замку є Державним історико-архітектурним заповідником.

- Як авторка описує Дубенський замок? (Стор.162)

2. Тараканівський форт.  Розташований за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Побудований наприкінці ΧІΧ століття як військове укріплення. Муровані будівлі ховаються у товщі землі. За зовнішнім муром є кілька ходів усередину. Один, найцікавіший, веде через тунель, але без ліхтарика туди краще не потикатися. Ще є прохід між стінами – там  помітна стежина, яка змійкою в’ється у бур’янах. У лабіринтах форту легко можна заблудитися, а то й потрапити у пастку.

-  Знайдіть опис форту у повісті. (Стор. 165)

3. А про яке місто говорить мама Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати в …» (Берестечку)

Берестечко. Поблизу міста Берестечка на Волині знаходиться місце знаменитої драматичної битви загонів Богдана Хмельницького з польським військом у 1651 році. Ця битва закінчилася поразкою козаків, бо у розпал бою їх зрадили союзники – кримськотатарське військо на чолі з ханом залишило поле бою, прихопивши з собою і Богдана Хмельницького, який намагався їх повернути. Козацьке військо лишилося без свого ватажка. Полковники вирішили припинити бій і відступати через болота.  Для прикриття відходу основних частин було залишено кілька невеликих загонів – усього близько трьохсот козаків. Усі вони загинули.

Їхні останки лежали в торфі 300 років разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити в музеї, який неофіційно ще називають «Козацькі Могили».

- Так, у Берестечку сучасне переплітається з минулим: «Тут витає козацький дух… Дух волі… Тут інакше дихається. Інакше думається». Як у тексті авторка говорить про поразку козаків під Берестечком? (Стор. 175)

4. Підгірці. Замок у Підгірцях – один  із кращих зразків палацових будівель Європи. Колись палац  вражав красою, багатством і пишнотою. Колись тут знімали сцени відомого фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Зараз Підгорецький замок закрито на реконструкцію. А поки що тут можна подивитися експозицію у підвалі. Табличка на дверях привітно застерігає, що вразливим особам спускатися не варто. І все через Білу Даму, привид якої з’являється у підземеллі час від часу.

- Кого зустріла Наталочка на бенкеті у цьому замку? (Чортів, Антипка)

5. Олеський замок. Понад шість століть минуло з того часу, як виник на високому пагорбі у Олеську замок. Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі вал із водяним ровом. Навколо заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний у плані мур. Кілька разів замок був зруйнований і відбудовувався.  У одній із кімнат знайдено скарб. Зараз замок відреставрований. У ньому   створено музей-заповідник «Олеський замок» та відділ Львівської картинної галереї.

- Яка неприємність сталася з Руснаками в Олеському замку-музеї? (Наглядальниця звинуватила Руснаків у викраденні картини з натюрмортом 18 ст.)

6. Кам’янець-Подільський. Кам’янець-Подільський – місто, в якому споруджено фортецю, що не має аналогів у Європі… Легенда говорить, що коли турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам’янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам’янець-Подільською фортецею закріпилася репутація «побудованої рукою Бога». Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки, а людина спорудила високі стіни з амбразурами.

- Прочитайте в тексті опис фортеці. (Стор. 179)

7. Хотин. Це  найстаріше місто Чернівецької області, яке уже відсвяткувало своє 1000-ліття. Фортецю кілька разів руйнували і відбудовували. Вона переходила з рук у руки, нею володіли і польські королі, і турецькі феодали, й українські козаки. У 1621 році під стінами фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і склав свою голову легендарний гетьман Петро Сагайдачний. З 2000 року тут створено історико-архітектурний заповідник.

Із пагорба добре можна роздивитися Хотинську фортецю. Уважніше придивіться до замкових стін: їх опоясує орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними хрестами. Ось вам і «в узорах жупани».

- Знайдіть у тексті опис фортеці. (Стор. 180)

 

Учитель української літератури

Звучить уривок пісні «Ой на горі та й женці жнуть»

-   Тож як звучала загадка у повісті? (Не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав і голову склав).

- Які знання знадобились героям, щоб відгадати цю загадку? (Відгадка: Хотинська фортеця)

- Назвіть усіх, хто зібрався біля Хотинської фортеці на місці продажу шаблі.

- Як намагалися переконати того, хто знайшов шаблю, не продавати її абикому, щоб зберегти старовинну реліквію на батьківщині?

Словничок

Реліквія – шанована річ, яку свято зберігають, пов'язану з історичними подіями минулого.

Пластуни – організація України, мета якої сприяти всебічному патріотичному самовихованню української молоді на засадах християнської моралі.

Немає жодного епізоду в книзі, який би залишив нас байдужими. Хіба можна спокійно читати сторінки повісті, коли привиди, напівпрозорі козаки, хотинські повстанці, чоловіки й жінки, піднялися рятувати реліквію?

Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

- Як одним словом ми можемо назвати таких людей?

- Хто у повісті є патріотами? Чому?

«Незакінчене речення». «Я – патріот України, тому що...»?

Інтерактивна вправа «Мозкова атака» 

- Що нам, українцям, треба берегти і захищати? (Національні реліквії, які дісталися нам у спадок від предків; рідну землю)

- У чому сила українського народу? (У єдності.)

Звісно, за однієї мандрівки ми не могли досконало ознайомитися з усіма місцями, що мають не менш славетну і давню історію, ніж ті, де побували. На уроках історії ми подорожуватимемо далі, а хтось із вас відвідає їх у майбутньому. Нехай кожна наступна мандрівка збагачує вас новими знаннями і враженнями про українську землю.

«У теплому небі над ними шугали ластівки, за Іквою кумкали жаби, пахло вечором, літом і ще чимось незбагненним, що не мало імені, але витало в повітрі – присмак небезпеки, шал боїв, що колись тут відкипіли.» Які чудові місця ми відвідали! Це все є Україна! Це наша земля з її славною історією і мудрими, талановитими людьми. Будьте патріотами! А невід'ємними складниками патріотизму є віра в себе, у свій народ, вірність Батьківщині. Ознаками патріотизму є також шляхетність, висота духу, розуміння важливості збереження живої історичної пам'яті.

Ніколи і нікому не здолати наш народ,

Бо козацький дух свободи – миру й волі то оплот!

І ніколи і нікому не здолати Україну,

Бо козацька славна вдача в нас живе донині!

 

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Учитель історії

Наш урок завершується. Ми дійшли висновку, що наша сила в єдності. Усі ми – українці, нас єднає Батьківщина, почуття любові до неї, поваги до її нелегкої, але героїчної історії. І я бажаю вам, щоб почуття єдності, товариськості та патріотизму не полишали вас протягом усього життя, як не полишали вони душі наших славетних пращурів – козаків! Адже непоборним є той народ, який відчуває себе єдиним цілим!

Діти, я бажаю вам, щоб ви були справжніми українцями, вивчали історію свого народу, пишалися минулим, щоб воно надихало всіх нас на боротьбу за краще життя.

 

РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Наприкінці уроку я прийшов (прийшла) до таких висновків…

 

VІ. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УРОКУ

А зараз оцініть свою роботу на уроці смайликами.

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- На все життя: берегти та захищати національні реліквії українського народу, бути патріотом своєї Батьківщини.

- На рік: прочитати якомога більше творів Зірки Мензатюк.

- На наступний урок: скласти сенкан «Шабля».