Стиль Бароко в українському мистецтві

Про матеріал
Повторити вивчене на попередньому уроці. З'ясувати, які види живопису знають учні, та що нового і цікавого дізнались самі про них. Навчальна: Ознайомити з колірним спектром. Вчити бачити теплі та холодні кольори, спостерігати колірні контрасти, створювати відтінки, змішуючи сусідні кольори із колірного спектру. Розвивальна: Розвивати зорове сприймання, пізнавальну діяльність, кругозір, кольоросприйняття, творчу уяву, дрібну моторику рук. Виховна: Виховувати любов до навколишнього світу, до багатогранного мистецтва, любов до роботи, яку виконуєш, до природи, яка створила всі кольори сама і є неперевершено цікавою, до кінця незвіданою.
Перегляд файлу
  • УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО 8 класМета:

Навчальна: ознайомити учнів із поняттям «українське  (козацьке )бароко; розглянути характерні риси та історію розвитку українського бароко;

Ознайомити з шедеврами української барокової культури, шедеврами іконостасів; розглянути особливості образотворчого та декоративного мистецтва українського бароко;

Розвивальна: розвивати аналітичні навички, уміння формулювати власні враження від сприймання мистецьких творів, уміння визначати належність мистецьких творів до відповідної епохи;

Виховна6 прищеплювати інтерес до мистецтва українського бароко, ціннісне ставлення до української та світової культурної спадщини.

Оснащення:

Музичний матеріал: Г.Гендель «Анданте»із сюїти «Музика води».

Обладнання; ТЗН, підручник «Мистецтво 8 клас» автор Л. Масол.

Тип уроку: комбінований урок.

Перебіг уроку:

Учні входять до класу під музичний супровід. https://www.youtube.com/watch?v=1Q3QGPjZ0Ks

І. організаційний момент.

Краса дорогоцінна,

Мудрована і дивна,

Що пишна і парадна –

Яскравість кольорів.

Бароко ти , бароко,-

то музика висока,

орнаменти і барви,

прославлення майстрів.

                               Л.Ратич

 

           Шановні учасники науково-практичної конференції ми прослухали твір Генделя «На воді». І це не спроста, адже твір написаний в стилі бароко. Тема нашої конференції УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО.

      На конференції присутні знавці українського бароко: викладачі та наукові співробітники  львівського національного університету Івана Франка,  Тернопільського  музичного  училища  ім  Соломії Крушельницької, науковець Тернопільського краєзнавчого  музею,  молодий архітектор, охоронець ратуші у м. Бучачі, вчитель Підволочиської Школи естетичного мистецтва,  художник реставратор,

      Нашою конференцією  зацікавилися кореспонденти , журналісти, студенти, які присутні тут.

До  роботи  конференції долучаються  аналітики.

Досвід життя переконує, що доки ми не оглянемося назад, не зазирнемо до своєї душі, доки кружлятимемо на поверхні свого існування, щоб ми не робили, завжди будемо почуватися чужими у світі. І тому , сьогодні ми поговоримо про українське бароко, його ще називають козацьким, адже, саме козацтво було носієм нового художнього стилю в Україні.

Прошу найсміливішого озвучити  запитання нашим  присутнім фахівцям.

 

---Студент  І курсу історичного факультету Тернопільського  педагогічного університету  імені Володимира Гнатюка.

 ---   Розкажіть,  як європейський стиль бароко впроваджувався в Україні!

 

   ---    Я, викладач Львівського університету  імені  Івана Франка. Дякую за запитання.    

Бароко  тлумачать як  химерний, дивний, парадний, урочистий вид мистецтва, що  виник у 16 ст. в Італії та поширився Європою, набуваючи в кожній країні національних рис.

      Українське, або як ще називають козацьке  бароко, -  це назва мистецького стилю, поширеного на українських  землях війська Запорізького у  17-18 ст. Стиль виник унаслідок поєднання місцевих культурних  традицій і характерних рис європейського бароко, найбільше проявився в архітектурі.  На західноукраїнських землях, де відчувався вплив католицької Польщі, він майже не відрізнявся від першоджерела.

     Водночас у центральних і східних землях України під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис  і називався козацьке бароко.

 

--- Кореспондент журналу «Архітектура України».  Ви сказами, що бароко найбільш проявився в архітектурі.  То  які ж  риси бароко притаманні архітектурній величі України!

 

------Дозвольте мені як випускнику Львівської політехніки відповісти   презентацією.  «Архітектурні перлини  українського бароко». 

 

         Перлина бароко — Андріївська церква закладена 1744 року в зв`язку з приїздом імператриці Єлизавети I до Києва. Зведена у 1749 — 1754 роках за проектом Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі, на початку Андріївського узвозу (назва від Андрія Первозванного). Це єдина в Україні збережена робота архітектора. Будівництвом керував зодчий І. Мічурін.

 

       У 1108-13 роках збудовано Михайлівський Золотоверхий собор. Золотоверхим Михайлівський собор назвали тому, що в той час це була єдина церква в Києві із золоченим куполом. Всередині Золотоверхий Михайлівський собор був оздоблений мармуром, мозаїкою, тут перебували дорогоцінні ікони. У ХІІ столітті монастир був місцем поховання князів.

 

         Собор святої Софії — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури і монументального живопису 11 — 18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.

За багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови. Нове відродження Софії Київської пов'язане з київським митрополитом Петром Могилою У 1633–1647 рр. митрополит проводить ремонт собору та оздоблює його.

 

          Однією з перших споруд у стилі козацького бароко була Миколаївська церква на головному міському майдані у Ніжині (1668-1669),центрі одного з найбільших козацьких полків. Могутній, спрямований вгору центричний об'єм споруди заввишки 55 метрів, із щільно стуленими п'ятьма банями, став в українській бароковій архітектурі прототипом мурованих хрещатих п'ятибанних храмів.

 

        Троїцька церква   Києво-Печерської лаври  (ХІІст.) є єдиною  надбрамною спорудою  в Україні,   яка повністю збереглася з часів Київської Русі.   Троїцька надбрамна церква була побудована в 1106-1108 рр.  над парадною брамою Верхньої лаври   на кошти князя-ченця Миколи Святоші,  сина чернігівського князя Давида Святославина  і правнука Ярослава Мудрого.

 

          Найбільше споруд у стилі козацького бароко збудовано за правління  гетьма Івана Мазепи, десяток храмів споруджено його коштом. Відновлювали й добудовували в новому стилі муровані храми князівських часів.

          Маріїнський палац --- саме Маріїнський палац, який ще називають Президентським палацом, представляє Україну на міжнародному рівні як державна резиденція. Зазвичай саме тут проходять офіційні прийоми та саміти, церемонії вручення нагород, вірчих грамот Послами іноземних держав, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні.

            Палац збудовано в 1744 році за проектом архітектора Бартоломео Растреллі. Маріїнський палац – яскравий приклад стилю бароко: виразні об’єми, багата пластика фасадів.

            Впродовж своєї історії Маріїнський палац неодноразово реконструювався. Значнішу реконструкцію провели у 1868-1870 роках після страшної пожежі, що знищила другий поверх та всі парадні приміщення палацу. Під час відновлення палацу надбудували кам’яний поверх та оздобили фасад новими деталями, оновили інтер’єри в стилі класицизму з елементами бароко та ренесансу.

     У 1945-1949 роках палац відбудували під керівництвом українського архітектора Павла Альошина. При цьому фасади палацу не зазнали істотних змін, а внутрішні приміщення були пристосовані для потреб урядових та громадських організацій. Однак, 1975 року було вирішено відновити палац у формах, максимально наближених до архітектури Растреллі.

А зараз помандруємо ошатними палатами  Макіївського палацу.

 

 

 

  ----- Я, викладач Львівського університету імені Івана Франка, - хочу розповісти про неперевершені зразки українського галицького бароко - про Собор Свято Юра – багатовікову резиденцію  греко-католицьких патріархів.

 Перегорнута книга

          Більшість фахівців вважають собор Святого Юра – найкращим бароковим храмом Львова, вершиною барокового мистецтва столиці Галичини.  Це дійсно споруда-підручник, який наживо демонструє яким воно має бути справжнє європейське бароко. Будувався собор протягом 20 років. (1744-1764 рр.). ініціатором будівництва був греко-католицький митрополит Атанасій Шептицький, який помер через два роки  після початку будівництва.  Всі фінансові зобов’язання лягли на плечі його племінника  - нового львівського єпископа київського митрополита Льва Шептицького. На честь  небесних  покровителів двох  фундаторів собору із роду Шептицьких геніальний  Іоан Георг Пінзель створив скульптури святих Лева та Атанасія. Вони й нині здіймаються над входом до храму (оті два похмурих  худих бородатих діди, які видалися втіленням іспанської інквізиції). А ще Пінзель для собору Святого Юра,  на прохання творця Собору, архітектора Бернара Меретина,   профінансоване канівським старостою Миколою Потоцьким, створив один з найбільших своїх шедеврів  - фігуру Святого Юрія змієборця,  який вдало розправляється із лиховісним змієм.

     АНАЛІТИК --  Дозвольте доповнити. Історики стверджують, що храм на святоюрійській горі існував ще з 14 ст., а ще раніше  тут була печера, в якій жив і молився чернець Василь.  В 15 ст.  на горі навколо храму  виріс цілий монастир, в його покоях у 1648 році мешкав сам Богдан Хмельницький. Тут він навіть приймав польських послів, але від того монастиря нічого не залишилось, тому на його місці звели новий Собор Юра.

  Собор Святого Юра – беззаперечна святиня, особливий статус якої підтвердив Римський Папа Іван-Павло ІІ, який зупинявся у палатах собору під час свого візиту до Львова.

Фільм-відео про собор Юра

  •       Я  мистецтвознавець Тернопільського краєзнавчого  музею, поділюся  відомостями  про  шедеври  бароко  Тернопільської архітектури.- про Почаївську  лавру , Тернопільську  катедру, Бучацьку ратушу.

 

---------- З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшановніших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Почаївська лавра-найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври в Україні.

      Монастир був заснований ченцями, що з’явилися тут в 1240-1241роках, рятуючись від татаро –монголів, які захопили і зруйнували Київ.

       З 1713 до 1832роки, Почаївський монастир був греко-католицьким,  належав до Василянського Чину. Саме у той час монастир був збудований  як головний храм.

       Архітектурний ансамбль Лаври сформований з домінантою –Успенським собором 1771-1783рр.(за проектом архітектора  Готфрида Гофмана, а роботи виконувались під керівництвом Петра Полейовського).

      Починаючи з ХІХ ст. старі будівлі реконструюються,  споруджуються нові: надбрамний корпус,  дзвіниця,  друкарня,  Троїцький собор (1910-1913 рр.).

       Успенський собор,  домінантна комплексу,  відрізняється насиченим рокайлевим декором: лучкові мандрики, композитний ордер напівколон, спарені та поодинокі пілястри, декоративні вази, ліпнина, всього досталь, всього багато.

 

------------Домініканський костел у Тернополі – єдиний із збережених римо-католицьких храмів в центрі міста, пам'ятка архітектури XVIII століття у стилі бароко.  Проект храму виконав польський архітектор Август Мощинський, чоловік Теофілії Потоцької, внучки фундатора костелу.

            Зараз  Домініканський костел  Собо́р Непоро́чного зача́ття Пресвято́ї Богоро́диці, є  Катедральним собором Української греко-католицької церкви  названий на честь Непорочного зачаття Діви Марії. Збудований у 17491779 роках в стилі бароко на замовлення гетьмана Юзефа Потоцького, 

             Він був зруйнований 1944 року в ході боїв за Тернопіль. Відбудований 1957 року. У 19781989 роках використовувався як Тернопільська картинна галерея.

 1989 року переданий Українській греко-католицькій церкві, отримав статус собору. Пам'ятка національного значення

--------Бу́чацька ра́туша — унікальна пам'ятка архітектури середини XVIII століття в м. Бучачі Тернопільської області. Зведен, у  стилі рококо. Архітектор Бернард Меретин, скульптор Йоан Георгій Пінзель, фундатор  Микола Василь Потоцький. Легенда оповідає про те, що фундатор ратуші хотів, щоб вона була вищою від львівської Вежі Корнякта. Архітектурні форми позначені вишуканою, плинною пізньобароковою пластикою

 

 

 

--- Спецкор телеканалу 1+1. Риси бароко яскраво виявилися у пластичному мистецтві. Розкажіть про  найвидатнішого митця барокової доби - українського Мікеланджело, нашого земляка Іоана Георга Пінзеля.

 

---- Я служу  в  Бучацькій ратуші…і знаю, що творчість – це не розкіш для обдарованих, а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами тому  і розповім вам  про митця барокової доби Іоана  Георга Пінзеля, автора скульптур львівського собору Святого Юра, ратуші в Бучачі.

    Стилю митця характерні підвищена емоційність і динамізм пластичних форм. Біблійні персонажі Пінзеля зображені в несподіваних ракурсах; їхні пози й жести сповнені енергії руху, а вирази облич – надзвичайної експресії.

   Пластичними засобами вдалося втілити істинний дух українського бароко.

 

 

презентацією  про Іоана  Георга Пінзеля.

 

-------Студент Львівської академії мистецтв , поясніть,  які особливості українського  іконопису доби бароко! –

 

--я працюю реставратором іконостасів.

 ----ІКОНОПИС (з грецького-«ікона» та «місце стояння» ) – вівтарна перегородка з розміщеними в певному порядку на ній іконами.

        Національна самобутність іконопису яскраво виявилася в українському  живописі. Іконопис стверджується як суто національне явище, не схоже на аналогічне мистецтво інших країн східного обряду.

       Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу — неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Вони сповненні розгорнутою символікою, яка прочитується у виразних, театрально піднесених жестах, урочистих постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо.

            У XVI-XVII ст. в Україні складається декілька шкіл церковного монументального живопису та іконопису. Провідна школа художників сформувалася у XVII ст. в київських монастирях.

 

Ікони, які збереглися, походять із Галицько-Волинських земель. На Львівщині вирізняється постать Івана Рутковича, на Волині Йова Кондзелевича, автора ікона «Юрій Змієборець», поширений в Україні.

ЙОВ КОНДЗЕЛЕВИЧ – УКРАЇНСЬКИЙ РАФАЕЛЬ У РЯСІ ЄРОМОНАХ | 

---------Ця постать загадкова, якщо не містична. Про нього обмаль фактів і ще менше міфів. Ми точно не знаємо всіх робіт, які створив цей іконописець, та не можемо не знати дивовижного за стилем та масштабом Богородчанського іконостасу, який був написаний для Великого Скиту в Маняві.

    Йов Кондзелевич не відомий у європейських мистецьких колах, його роботи поки що не експонували в Луврі але монах-іконописець із галицької Жовкви писав не менш прогресивні роботи на свій час, ніж велелюбний Рафаель Санті чи Ель Греко. Так, це українська ікона. Так, це український Ренесанс.

          На час народження майбутнього талановитого іконописця у 1667 році Жовква була центром культурного життя, засновник цього ідеального ренесансного міста Станіслав Жовкевський дбав про мультикультурність, а отже й про всебічний розвиток міста.                                        

            Хто може собі уявити 19-літнього хлопчину з галицької Жовкви ХVІІ століття, який вирішує піти послушником до монастиря на Волині. Світського імені Йова Кондзелевича дослідники поки що не виявили за браком відповідних документів. А от з іменами батьків трохи простіше, бо за збереженими записами Йова в поминальниках монастиря вдалося припустити, що батька та матір монаха звали Андрій і Текля.

              Дослідники виділяють декілька «програмних» творів Йова Кодзелевича. Перший підписаний твір, який нам відомий – це Вощатинський вівтар 1696 року, що був створений в ансамблі з іконостасом. Обидва об’єкти наразі експонують в Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові.

 

      Викладач Львівського університету 

        ДОЗВОЛЬТЕ ПРОДОВЖИТИ - для козаків свято Покрови було найбільшим святом. Цього дня у козаків відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запорожжі в козаків була церква святої Покрови.

Саме до такого раннього типу іконографії належить ікона "Покрова", створена в майстерні Острозького іконописця в 1738 році на замовлення громади церкви в с. МогиляниНа іконі зображені селяни, на кошти яких було споруджено образ. Богоматір покриває їх омофором та благословляє. У них добрі лагідні обличчя, в яких художник намагався передати індивідуальні риси зовнішності.
Стоячи на колінах з молитовно складеними руками, селяни дивляться на Богородицю із захопленням та замилуванням. На іншій стороні ікони зображено Вознесіння Ісуса Христа.

Деякі ікони наближені до світських картин (наприклад, популярні Покрови). У нижній частині таких ікон реалістичною зображували гетьманів,  представників  козацької старшини, кошових отаманів (ікона Покрови Богородиці із зображенням Б. Хмельницького).

 

 

 

------Я, як аналітик уважно слухаю про українське бароко і хочу наголосити  про розвиток книгодрукування  в Україні, що зумовив революційні перетворення в мистецтві графіки.

  У Львові та Острозі   Іван Федоров  надрукував перші книги : «Граматику», «Апостола»,  « Біблію»  ілюстровані гравюрами.   З вершинами книжкової графіки бароко пов’язані Олександр  та Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський. Їхні гравюри сповнені алегоричного змісту і пишної театральності.

 

            Журнал  «Мистецтво України». Які  основні досягнення українських живописців епохи бароко!

 

--- дозвольте мені  викладачу Підволочиської    Школи  естетичних мистецтв розповісти  Вам  про   Козака  Мамая.

------Козак Мамай  (козак-мамай, козак-бродяга) ідеалізований образ козака і українців загалом в Україні. Захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар і характерник в одній особі. Його образи можна зустріти майже в кожній хаті поряд з іконами. З іменем (назвою) тісно пов'язаний стародавній термін «мамаювати» (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), «ходити на мамая» (іти навмання, куди очі дивляться).

       Оповіді про козака Мамая можна зустріти серед народних легенд, переказів, примовок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитному жупані, сап'янових чоботях та синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні щоки — перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній

      Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов'язані зі смертю козака — спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу — вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, в якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

        Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд хазяїв.  

  За народними переказами козак Мамай був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, що давало право простим людям шанувати його як святого і вішати у хаті його образ поряд з образами інших святих.

 

    Журналу «Музика в школі». Українці завжди славилися солов’їним співом, запорізькі козаки знаменним розпівом.  Що нового принесло бароко у музичну культуру України!

 

----- Викладач Тернопільського музичного училища ім. Соломії  Крушельницької

    У музичному мистецтві доби бароко одноголосний знаменний розпів поступився місцем партесному співу – це спів за партіями з нот. А згодом виник партесний концерт. Партесний концерт- вокально хоровий жанр епохи бароко провідний жанр у тогочасній український музиці.  Стиль бароко вплинув на втілення концертності як способу вияву динамізму боротьби життєвих стихій.

Барокові риси позначились на прийомах музичної композиції.

       Відомий автор партесних концертів Микола Дилецький створив «Мусікійську граматику» (1676) – першу українську працю про особливості партесного співу.--на-8 і більше голосів.

     Поступово поширюється інструментальне музикування, у маєтках магнатів організовують хорові капели, оркестри.

  Провідним осередком культури, зокрема й музичної була Києво-Могилянська академія та колегіуми, де існували хори, оркестри, театри.

АНАЛІТИК: Саме в цей період народ створив  всім відомий ВЕРТЕП.

  Вертеп…Вертеп – це художній продукт народу. У ньому простежується ідея добра і зла, життя і смерті.

   Вертеп – це не просто веселе видовище або ілюстрація до біблейного сюжету, це енціклопедія народного життя. Мабуть тут і криється загадка його буття.

    Вертеп — староукраїнський ляльковий театр, що в своєму походженні має безперечний зв'язок із старовинною західноєвропейською містерією. Вертеп, складається з різдвяної драми та механічно прив'язаної до неї сатирично-побутової інтермедії. Перша частина вертепу, т. зв. "свята", більш-менш стійка в своїй композиції, друга ж частина змінюється залежно від місцевих умов та, найголовніше, від здібності та дотепності вертепника.

          Вертеп, - це невелика біла шафка з дощок висотою біля одного метра. Він складався з двох частин. Нижня частина представляла із себе підставку, а верхня - шафка, але без дверей, розділена паралельно на дві частини. Висота кожної половини верхньої частини не більш півметра, підлога у верхній частині шафки оббита білим, а в нижній - чорним смушком. Верхня частина призначалася для показу духовної частини вертепу, а нижня - для світської частини. Підлога обох поверхів мала прорізи, по них, на спеціальних дротиках вертепник, який сидів позаду вертепу, пересував ляльку. У задній стінці вертепної скриньки були прорізані дірочки, через які хазяїн вертепу мав змогу спостерігати і за ляльками, і за глядачами. Він випускав ляльок-“артистів” і говорив за них.

Куп'янський вертеп

Сокиринський вертеп

 

  •  

 

  •  Вчитель
  • 1.Творче завдання: скласти пазили «Козак Мамай»    формат  А-4.
  • 2. Надзвичайно популярними в Україні були картини, як Ви щойно бачили, «Козак Мамай», така картина присутня і нашому кабінеті.

Адже, народного улюбленця зображували на стінах, дверях, скринях, посуді як своєрідний оберіг.

  • 3.Зараз ми створимо живописну композицію «Козак Мамай». Об’єднаймося в творчі групи з трьох митців  для створення запропонованої композиції і «ХТО перший!»
  • 4.Під час творення «Козака Мамая»  пропоную прослухати пісню часів бароко  на вірші Семе́на Климо́всько — українського козака Харківського полку, філософа, поета, автора пісні «Їхав козак за Дунай», яка стала українською народною.

 

Демонстрація створених робіт.

 

     Вчитель:    Пропоную, учасникам конференції,   прокоментувати власні враження від сприйняття мистецьких творів та вміння визначити їх належність  до української та світової спадщини.

  1. Сьогодні ми переконалися, що чимало творів архітектури і живопису створено на замовлення козацької старшини. Проте козацтво не лише споживало художні цінності; ця значна військово та суспільно-політична сила утворила власне творче середовище і виступила  вершиною духовного життя народу.
  2. Важливо відзначити, що козацькі пісні, думи, танці, літописи, ікони, собори – яскраве свідчення того, як значну частину величезного духовного досвіду 17-18 ст. утілено в художній діяльності саме козацтвом нашої України.

3  .АРХІТЕКТУРА  На теренах України в західноукраїнських традиціях споруджено Андріївську церкву та Марійський палац у Києві, в кам’яних спорудах Правобережжя переважало «загальноєвропейське » бароко, хоча найвидатніші пам’ятки не позбавлені національної своєрідності – це собор Святого Юра у Львові, Успенський собор Почаївської лаври.

      Найбільше споруд у стилі козацького бароко зведено за правління гетьмана Івана Мазепи, десять храмів його коштом.

   4.СКУЛЬПТУРА. Риси бароко яскраво виявилися в пластичному мистецтві, що найбільше розвинулося в західноукраїнських землях. Скульптурам і рельєфам виготовленим із різних матеріалів: мармуру, металу, каменю, дерева притаманні декоративність, театральність.

Якщо в західній Україні скульптури працювали переважно з каменем, мармуром, то майстри Центральної України – здебільшого з деревом (різьблення ікон, вівтарів, створення іконостасів.)До найдавніших митців барокової доби належить Іоан Георгій Пінзель.

  1. ЖИВОПИС. В українському малярстві розвивалися також світські жанри, що зазнали впливу європейського мистецтва  і значно поширився світський портрет, тісно пов'язаний з іконописом, його лаконічними засобами.
  2. МУЗИКА.Мені приємно, що молоді люди обізнані в прекрасній музиці в стилі бароко, ми знаємо, що «королем музичних інструментів»  є   орган – так поширений в Україні.    Сьогодні  музичні колективи теж розвиваються в цьому стилі.         

    7. Українські народні пісні – надбання, визнане світом. Згідно даних ЮНЕСКО, саме українці створили найбільшу кількість народних пісень у світі - близько 15,5 тисяч! Цікаво, що на другому місці знаходиться Італія -  іх  близько 6 тисяч.

   Дедалі частіше українські народні мотиви можна почути і в творчості сучасних українських виконавців. Український контент пропонує добірку незвичайних переспівів, що дозволили давнім текстам зазвучати по-новому.

 

 ВЧИТЕЛЬ: Як дарунок для Вас, пропоную прослухати пісню на  вірші Михайла Ткача, музика Лідії Остапенко  «Засумую я», виконавця ви впізнаєте.

 

Дякую  всім за спільну творчу працю, ви отримали високий бал, що буде врахований при семестровому оцінюванні.

Д/З. пропоную за бажанням у вільний час підготуйте поцікавтеся  яким спорудам нашого краю притаманні риси бароко створіть фото альбом і включіть до нього пам’ятки що потребують реставрації.

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Мистецтво 8 клас (Масол Л.М.)
Додано
27 березня 2019
Переглядів
640
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку