Стилі та напрями в мистецтві.

Стилі та напрями в мистецтві

Стиль (лат. — спосіб вираження) — це сукупність стійких ознак, що характеризують твори мистецтва певної культурно-історичної епохи або індивідуальну манеру митця. Мистецтво — це естетичне пізнання світу в процесі художньої творчості як особливого виду людської діяльності, що відображує дійсність у конкретно-чуттевих образах відповідно до певних ідеалів прекрасного. Національний стиль - відображення в мистецьких творах етнонаціональ-них особливостей певного народу, нації, країни або окремих її регіонів. Стиль - сукупність спільних ознак, система художніх форм, наділених певною якістю й змістовою виразністю. Ознаки певного стилю можуть проявлятися в різних сферах життя людини. Стиль митця - індивідуальна творча манера митця, його , «творче обличчя». Наскельний малюнок у печері Шові. Франція. Ритуальний танок. Наскельний малюнок епохи броши. Швеція

Епоха середньовіччя: Античний стиль. Ант́ичність (від лат. antiquus, також Класична епоха) — період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні Середземного моря. Загальна періодизація: Рання античність (VIII ст. до н. е. — V ст. н. е.) — зародження Грецької держави;Класична античність (I ст. до н. е. — II ст. н. е.) — час єдності греко-римської цивілізації;Пізня Античність (III–VI ст. н. е.) — розпад Римської імперії. Розпад Західної Римської Імперії ознаменував собою початок нової епохи — середньовіччя.

Романський стиль Рома́нський стиль — художній стиль в архітектурі, що панував у Європі в X—XII ст., один із найважливіших етапів розвитку середньовічної архітектури. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст.

Готичний стиль. Го́тика (італ. gotico, від назви германського племені готів), готичний стиль — художній стиль, середньовічної культури країн Західної Європи (між серединами XII і XVI століть). Термін «Готика» введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським».

Епоха Відродження (Ренесанс)Відро́дження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності. Класифікація періодів: Протовідродження (Передвідродження) (2-а половина XIII століття — XIV століття);Раннє Відродження (1410/1425 рр. XV ст. — кінець XV століття);Високе Відродження (кінець XV — перші 20 років XVI століття);Пізнє Відродження (середина XVI — 90-ті роки XVI століття), співіснування з маньєризмом. В архітектурі — виникнення палладіанства;Північне Відродження — XVI століття, співіснування з північним і італійським маньєризмом.

Бароко Баро́ко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVIII століття. За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи.

Класицизм Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі XVI-го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.).

Романтизм. Романти́зм (фр. romans) — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи, а також Північної та Південної Америки.

Романтизм в скульптурі

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯСтворіть закладку із зображенням творів мистецтва різних стилів (аплікація).