Стислий огляд основних змін у новій редакції "Український правопис" (2019)

Стислий огляд основних змін у новій редакції «Українського правопису» (2019) Підготувала: Брянцева С. М., учитель української мови Путивльської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 ім. Г. Я. Базими

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС СХВАЛЕНО Кабінетом Міністрів України (Постанова № 437 від 22 травня 2019 р.) спільним рішенням Президії Національної академії наук України (протокол № 22/10 від 24 жовтня 2018 р.) і Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13 від 24 жовтня 2018 р.) ЗАТВЕРДЖЕНО Українською національною комісією з питань правопису (протокол № 5 від 22 жовтня 2018 р.)

Зміни умовно поділяють на дві групи: Пишемо тільки по-новому Пишемо або по-новому, або по-старому

Уживання І, И на початку слова варіанти з голосним и: ірій і ирій, ірод і ирод (дуже жорстока людина) И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова икати, икнути, иктися, икнутися та похідного від нього іменника икання, икавка, икавочка И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбен, ир, Ич-оба, Кім Чен Ин

Позиції вживання прийменників і префіксів У та В 1. Прийменник у та префікс у- на початку речення або слова перед двома чи трьома буквами, що позначають приголосні: У присмерку літають ластівки низько; Утроє склали папір 2. Прийменник в між словами та префікс в- на початку слів: перед абревіатурою, у назві першої букви якої вимовляють голосний: В НБУ (В ен бе у) після скороченого слова на приголосний, яке вимовляють повністю з кінцевим голосним: 1990 р. в місті сталася незвичайна подія.

Позиції вживання сполучників і часток І, Й та І, Й на початку слів Тільки і вживаємо якщо зіставляємо поняття: Дні і ночі; Батьки і діти; Правда і кривда; Просте і складне речення перед словом, на початку якого стоять букви й, є, ї, ю, я: Ольга і Йосип — друзі; Світлана і Єва навчаються в коледжі; Василь і Юрій повернулися додому; Куди, для чого, хто і як? (М. Рильський)

Позиції вживання сполучників і часток І, Й та І, Й на початку слів Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники і або та Неподалік вони побачили зелений гай і широку долину / Неподалік вони побачили зелений гай та широку долину Теорія і практика перекладів / Теорія та практика перекладів Висловити свої найпотаємніші мрії і обережні прогнози / Висловити свої найпотаємніші мрії та обережні прогнози

Подвоєння букв як наслідок їх збігу Подвоєння букв на позначення приголосних звуків, якщо збігаються однакові приголосні кореня або основи і суфіксів прикметників чи іменників день — де́нний, зако́н - зако́нний, кінь - кі́нний; письме́нник, СВЯЩЕ́ННИК; віко́нниця, Ві́нниця

Правопис префіксів АРХІ- в іменниках і прикметниках уживаємо префікс архі-: архіважлиівий, архімільйонер, архіскладний у назвах церковних звань, титулів та чинів уживаємо префікси архи- та архі-: архимандрит і архімандрит, архиєрей і архієрей, архистратиг і архістратиг

Правопис префіксів АНТИ-, КВАЗІ- антиалкого́льний, антиаромати́чний, антиаргуме́нт, антиестети́чний, антиєвропе́йський, антиінфляці́йний, антинауко́вий, антиурядо́вий, антия́дерний квазіглоба́льний, квазіоберта́ння, квазіо́птика, квазіпло́ский, квазіпру́жність, квазіри́нок, квазісті́йкість, квазічасти́нка

Правопис суфіксів за допомогою суфікса -к- від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі: авторка, дизайнерка, директорка, редакторка, співачка, студентка, фігуристка та ін. суфікс -иц-(я) приєднуємо до основ на -ник: верстальниця, набірниця, порадниця та -ень: учениця

Правопис суфіксів суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчиня, плавчиня, продавчиня, на приголосний: майстриня, філологиня; бойкиня, лемкиня суфікс -ес- рідковживаний: дияконеса, патронеса, поетеса

Правопис суфіксів Суфікс -ович (-ьович) уживаємо тільки для утворення чоловічих імен по батькові Ігорьович

Правопис слів разом Разом пишемо складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) Святвечір

Правопис слів разом слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш- архіскладний, архидиякон, бліцновини, гіпермаркет, екстраклас, макромолекула, мікрочастинка, мініблок, мінідиск, мультимільйонер, наночастинки, полісахариди, преміумклаїс, супермодель, топменеджер, топмодель, ультрамодний, флешінтерв’ю

Правопис слів разом слова з першим іншомовним компонентом анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер- антивірус, віцепрем’єр, ексчемпіонка, ексміністр, експрезидент, контрудар, лейбгвардієць, лейбмедик, обермайстер, оберлейтенант, оберпрокурор, штабскапітан, унтерофіцер

Правопис слів із дефісом якщо такі іншомовні компоненти приєднані до власного імені, то їх пишемо з дефісом пан-Європа, псевдо-Фауст

Правопис слів із дефісом ініціальну абревіатуру, написану великими або малими літерами, з будь-яким словом: ВІЛ-інфекція, ДНК-аналіз, ДНК-експертйза, ВІП-зала, е-декларування, е-декларація за традицією карт-бланш, статус-кво

Правопис слів із ПІВ пів зі значенням ‘половина’ з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі Р. в. однини пишемо окремо пів аркуша, пів відра, пів години, пів літра, пів міста, пів огірка, пів острова, пів яблука, пів ящика, пів ями; пів Європи, пів Києва, пів України

Правопис слів із ПІВ пів з наступним іменником у формі Н. в. становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом піваркуш, південь, півзахист, півколо, півкуля, півлітра (розм. ‘пляшка з горілкою або іншою випивкою ємністю 0,5 літра’), півмісяць, півоберт, півовал, півострів

Уживання великої букви (літери) у складених назвах інформаційних агентств усі слова, крім родового найменування, пишемо з великої букви й без лапок аге́нтство Украї́нські Націона́льні Нови́ни, аге́нтство Франс Пресс, аге́нтство Інтерфа́кс-Азербайджа́н

Уживання великої букви (літери) назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви: тві́тер, ґуґл назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках: мережа «Фейсбу́к», енциклопе́дія «Вікіпе́дія» назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок: РНБО ввела санкції проти Яндекса

Уживання великої букви (літери) назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів і т. ін.) беремо в лапки і пишемо з великої букви: автомобілі «Нісан», «Вольво», «Фольксваген», літак «Боїнг 777», трактор «Слобожанець» назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої букви: «нісан», «вольво» «фольксваген» (автомобілі), «боїнг» (літак), «слобожанець» (трактор)

Скорочені назви одиниць вимірювання пишемо без крапок г — грам м — метр га — гектар мм — міліметр кг — кілограм см — сантиметр км — кілометр т — тонна дм — дециметр ц — центнер л — літр так само пишемо скорочення грн (гривня), млн (мільйон), млрд (мільярд), смт (селище міського типу)

Орфографічні правила переносу коли корінь починається на голосний, то перенос здійснюємо довільно: ро-зора́ти, роз-ора́ти, ро-зо-ра́ти; бе-зупи́нно, без-упи́нно, безу-пи́нно коли на приголосний, то від кореня його не відриваємо: дозрівати (а не доз-рівати), ви́-правдання (а не ви́п-равдання)

Родовий відмінок іменника у Р. в. однини іменники ІІ відміни назви сайтів і служб електронної пошти мають закінчення -а, -я фейсбука, ютуба, імейла

Кличний відмінок закінчення -у мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами -ик, -ок, -к(о)): Пе́трику, Іва́нку, Оле́же (й Оле́гу), ба́тьку, си́нку, пого́ничу, слуха́чу, това́ришу, робітнику́ (і робітни́че); а також іменники ді́ду, си́ну, та́ту закінчення -ю мають іменники м’якої групи: Віта́лію, вчи́телю, Гри́цю, кра́ю, лі́карю, мі́сяцю, розма́ю, ясеню, (Ігорю)

III відміна іменника іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси

Буквосполучення th у словах грецького походження У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.

Звук [J] звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я буєр, конвеєр, плеєр, флаєр, параноя, секвоя, феєрверк, ін’єкція, проєкт, проєкція, траєкторія, фоє, єті, Гаїті, Гоя, Єйтс, Савоя, Феєрбах, Маєр, Каєнна, Ісая, Йоганн, Рамбує, Соєр, Хаям, Хеєрдал, Юнона

Неподвоєні букви на позначення приголосних буквосполучення ск, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [к], відтворюємо українською буквою к Дікенс, Дікінсон, Джексон, Текерей, Бекі, Букінгем, Бісмарк, Брюкнер, Брокес, Ламарк, Штокманн, Стокгольм, Рудбек, Шерлок

Буквосполучення АИ, ОИ запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення аи шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна

Прізвища з прикметниковими суфіксами й закінченнями суфікси з ь пишемо російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой) Луговськъй (Луговськб), Трубецькъй (Трубецькб) закінчення -ой передаємо через –ий Донськъй, Крутъй, Луговськъй, Полевъй, Соловйо́в-Сєдъй, Боси́й, Трубецькъй, але Толстуй (Толстб)

Уживання розділових знаків Крапку не ставимо у скороченнях назв метричних мір та інших одиниць виміру: м (метр), мм (міліметр), г (грам), кг (кілограм), т (тонна), ц (центнер), л (літр) і под.; год (година), с (секунда), хв (хвилина) в інших графічних скороченнях, утворених стягненням звукового складу слова: грн (гривня), крб (карбованець), млн (мільйон), млрд (мільярд)

Уживання розділових знаків Крапку ставимо у скороченнях, утворених усіченням складу слова дол. (долар), коп. (копійка), тис. (тисяча)

Лапки (« », “ ”, рідше „ ”) «Це мій “Кобзар ”», — сказав він. «Ти дивився телефільм «Роксолана»?» — спитав він товариша.

Скісна риска ( / ) як розділовий знак між ОЧР та в інших подібних випадках у значенні, близькому як до єднального (=і), так і до розділового (=або) сполучників (з можливістю переважання в різних контекстах то одного, то іншого з цих значень): складна інтонація оклику / питання; тенденції до синтетизму / аналітизму; системність / несистемність мовних явищ (з мовознавчої літератури) на позначення року, що не збігається з календарним, напр.: у 2018/2019 навчальному році (без відступів до і після скісної риски)

Скісна риска ( / ) уживаються також комбіновані єднально-розділові сполучники і/або, рідше та/або (без відступів до і після скісної риски) порушення авторського і/або суміжних прав «Типова освітня програма підвищення кваліфікації голів і/або членів правлінь об'єднань співвласників багатоквартирних будинків» Війна і/або поезія? (назва газетної публікації)

Розділові знаки для оформлення прямої мови та цитат якщо слова автора при цьому починаються словами так, ось що, ось як і под., то в тих випадках, де після прямої мови мали б стояти кома й тире, ставимо тільки тире «Треба завжди бути чесними» — так казала дітям мати.