«Стратегія розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія»

СТРАТЕГІЯрозвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія»

КМУ видав розпорядження від 03.03.2023 № 190-р схвалити Стратегію розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та визначив та операційний план її реалізації, розроблену Міністерством культури та інформаційної політики. Її реалізація має створити умови не тільки для формування звички й потреби у читанні всіх українців, а й є складовою гуманітарної безпеки України. 

За інформацією Міністерства культурита інформаційної політики, на сьогодні читання для задоволення та розвитку як життєва практика почало поступатись споживанню «швидкої» інформації із соціальних мереж, доступному відеоконтенту і телебаченню. Ситуація в Україні є особливо гострою: надто замала кількість виданих книжок на душу населення, а показники кількості населення, що читає, стрімко падають. Тож розроблення Стратегії зумовлене потребою кардинально змінити підходи до промоції читання. Читання має стати усвідомлено обраним дозвіллям, освітньою практикою та способом саморозвитку українців. Все це задля всебічного й гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення.

Нормативно-правові акти, що діють у відповідних сферах. Стратегія узгоджується з положеннями таких нормативно-правових актів: Закону України “Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”;Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”;Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту”;Указу Президента України від 2 червня 2021 р. № 225 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року “Про Стратегію людського розвитку”;розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 219 “Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року “Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 26, ст. 1047);

Нормативно-правові акти, що діють у відповідних сферах. Стратегія узгоджується з положеннями таких нормативно-правових актів:розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 22);розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 596 “Про схвалення Стратегії популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова — успішна держава” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 62, ст. 2159);розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 р. № 474 “Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 42, ст. 2565);розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366 “Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2154);постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695“Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155).

Реалізація Стратегії відбуватиметься у три етапи за двома напрямами:«Підтримка та розвиток книжкової екосистеми», в результаті реалізації якого читачі матимуть доступ до якісної різножанрової книги, насамперед українськомовної, у різних форматах відповідно до потреб;«Формування звички і потреби в читанні», в результаті реалізації якого люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку. Моніторинг та оцінку результативності реалізації Стратегії здійснюватиме Міністерство культури та інформаційної політики із залученням представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та наукових установ.

Пропоную розглянути, яку роль, функції та очікування покладенні на бібліотеки в реалізації Стратегії. Здійснюючи аналіз сучасного стану розвитку читання, документом визначенні ключові проблеми читання в Україні. Так, останнє і єдине порівнюване дослідження читання “Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання” (2020) підтверджує: частота читання книжок під час дозвілля серед українців дещо зменшилась: якщо у 2018 році 11 відсотків стверджували, що читають щодня, то у 2020 році лише 8 відсотків дорослого населення щоденно читають. Для порівняння: частка читачів віком від 18 років, які читають щонайменше раз на тиждень, - 19 відсотків, тим часом відповідно до звіту Міжнародної асоціації видавців кількість канадців, які читають мінімум раз на тиждень, становить 67 відсотків; Франція має 60 відсотків читачів, які регулярно читають, Ісландія — 53 відсотки.

Станом на початок 2023 року внаслідок впливу збройної агресії Російської Федерації рівень читання серед населення ще більше знизився. Напередодні війни в державному бюджеті на поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек було передбачено у 3,5 рази більше коштів, ніж у попередні роки. 24 лютого 2022 року збройна агресія Російської Федерації проти України призвела до падіння обсягів випуску і продажу книжок та загострення негативних тенденцій. Так, станом на 1 січня 2023 р., за даними державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”, в Україні було видано лише близько 0,23 книжки на душу населення.

Зважаючи на історичний досвід та інформаційну політику, спрямовану на захист українського мовного середовища, Стратегія визначає особливу важливість підтримки і розвитку читання українською мовою на всій території України. Відповідно визначається пріоритетний підхід до підтримки українського автора та національного виробника українськомовної книжкової продукції, формування української зони копірайту та до книжкової сфери в цілому як важливого елементу національної безпеки та національних інтересів України.

Дедалі більшу роль за таких обставин повинні відігравати бібліотеки як один із базових елементів суспільного розвитку і таких його складових, як культура, наука і освіта. Проте на сьогодні, за даними статистичного збірника “Бібліотечна Україна в цифрах” (2018-2019), відзначається стійка тенденція до скорочення кількості бібліотек. Мережа публічних бібліотек України станом на 1 січня 2020 р. налічувала 15 369 закладів, 81 відсоток (12 504) із них становили сільські бібліотеки. За період з 2008 по 2019 рік їх кількість зменшилася на 2932 установи, при цьому закривалися переважно сільські бібліотеки.

За даними дослідження “Публічні бібліотеки України в умовах російської збройної агресії”, проведеного Національною бібліотекою України імені Ярослава Мудрого у червні 2022 року, починаючи з 2021 року скорочення кількості бібліотек збільшилося з початком реформи децентралізації. Мережа публічних бібліотек України на момент російського вторгнення налічувала 14 351 бібліотечний заклад, а станом на 1 червня 2022 р. їх кількість зменшилася до 11876 закладів. Зокрема, є територіальні громади, де в порушення державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками не функціонує жодна бібліотека. Також оновлення бібліотечних фондів актуальною літературою здійснюється вкрай повільно і не відповідає встановленим державою соціальним нормативам. У 2022 році через збройну агресію росії проти України оновлення бібліотечних фондів за рахунок коштів державного бюджету не здійснювалося.

Сьогодні важливим завданням є відновлення бібліотек, зруйнованих чи пошкоджених внаслідок збройної агресії, у тому числі їх фондів і матеріально-технічної бази. За інформацією, отриманою від обласних (військових) адміністрацій, станом на початок 2023 року зруйновано понад 150, а пошкоджено понад  290 бібліотечних закладів. Серед ключових проблем, які потребують розв’язання, є: - незадовільний рівень спроможності бібліотек надавати якісні бібліотечні послуги; - відсутність достатньої поінформованості потенційних читачів про асортимент книг у бібліотеках; - кадрова проблема: недостатня підготовка фахівців, брак системи винагород та престижності галузі, зміна сфери діяльності кваліфікованими спеціалістами сфери культури і, зокрема, книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури тощо.

Визначено два стратегічні напрями реалізації Стратегії: шляхом підтримки та розвитку книжкової екосистеми – в результаті реалізації цього напряму читачі отримають доступ до якісної різножанрової книги, насамперед україномовної, у різних форматах відповідно до потреб, та шляхом формування навички і потреби в читанні – в результаті реалізації цього напряму люди і спільноти обиратимуть читання як свідому та регулярну практику для дозвілля, навчання та розвитку.

Стратегічний напрям І.  Доступ до книги. Підтримка та розвиток книжкової екосистеми. Стратегічні цілі зазначеного напряму:книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту;читач має доступ до легальної книжкової продукції.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту» є:забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації про стан книжкового ринку, бібліотечної справи, літератури та читання;підвищення обізнаності посадових осіб місцевих органів виконавчої влади та посадових осіб місцевого самоврядування щодо українського книжкового ринку;стимулювання проведення досліджень у галузі книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури та читання;удосконалення системи підтримки та відзначення творців книжкового контенту, зокрема авторів текстів, ілюстраторів, перекладачів, дизайнерів, а також літературних критиків та оглядачів;забезпечення підтримки та розвитку книговидавничої галузі;сприяння створенню та поширенню українського наративу та популяризації культур країн - партнерів України;забезпечення доступу до книжок у населених пунктах, в яких відсутні бібліотеки чи книгарні;забезпечення підтримки легальних суб’єктів роздрібної книжкової торгівлі.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Читач має доступ до легальної книжкової продукції» є:створення та розвиток цифрових проектів у сфері книговидавничої справи; забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад;забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;забезпечення реновації наявних та зведення нових будівель публічних бібліотек за європейським зразком;сприяння розвитку медіа широкого профілю та спеціалізованих засобів масової інформації;сприяння поширенню української літератури та інформації про українську літературу за кордоном;розширення співпраці українських закладів та інституцій із міжнародними організаціями у сфері книговидання, літератури та читання;забезпечення сталої участі України у міжнародних заходах, пов’язаних із книговиданням, літературою та читанням;забезпечення підтримки експорту книжкової продукції, підтримки перекладів і промоції творів української літератури іншими мовами.

Стратегічний напрям II. Формування звички і потреби в читанні. Читання як тренд. Стратегічні цілі зазначеного напряму:читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні;здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя;читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні» є:популяризація практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків;запровадження механізму для стимулювання читання дітям від народження у родинах;стимулювання створення українськомовного відео- та аудіоконтенту, спрямованого на промоцію дитячого читання;популяризація читання як звички та корисної дозвіллєвої практики протягом життя, а також інструменту кар’єрного зростання та саморозвитку;забезпечення стимулювання публічної активності авторів та видавців нехудожньої літератури;стимулювання суб’єктів господарювання до популяризації читання серед населення як одного з напрямів корпоративної соціальної відповідальності.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя» є:підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей дошкільного віку до проведення часу з книгою;забезпечення закладів дошкільної освіти сучасною літературою;забезпечення постійної інтерактивізації процесу розвитку інтересу до книжки;створення умов для оволодіння різними читацькими техніками, інноваційного розвитку читання на рівні загальної середньої освіти;популяризація читання як чинника розвитку критичного мислення та інструменту досягнення успіху у навчанні та житті;забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації щодо читання здобувачами освіти;сприяння процесу долучення України до моніторингових досліджень читацької грамотності різних категорій здобувачів освіти, передусім PIRLS, TIMMS, PISA.

Завданнями, спрямованими на досягнення стратегічної цілі «Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації» є:забезпечення використання читання як засобу роботи із вразливими групами населення, зокрема особами з посттравматичним стресовим розладом;промоція читання як інструменту соціальної адаптації незахищених верств населення, що потребують ресоціалізації, а також як інструмент профілактики психічного здоров’я на засадах співпраці громадських об’єднань, бібліотек, видавництв та розповсюджувачів;підтримка реалізації проектів, спрямованих на розвиток читання серед громадян, які потребують соціальної адаптації.

Етапи реалізації СтратегіїРеалізація Стратегії здійснюватиметься трьома етапами відповідно до операційних планів заходів. Перший етап - 2023-2025 роки. Основними результатами на цьому етапі повинні стати: розроблення, прийняття та початок впровадження нормативно-правового забезпечення, необхідного для реалізації усіх етапів Стратегії; ухвалення органами державної влади рішень, що стосуються розвитку книжкового ринку, зокрема видавництва і розповсюдження, на основі реальних даних за результатами досліджень у галузі книговидання, книгорозповсюдження, бібліотечної справи, літератури та читання; створення належних умов для популяризації та поширення української книги в Україні та за кордоном; створення необхідних умов для формування конкурентоспроможного книжкового ринку в Україні, повноцінного розвитку учасників книжкового ринку, а також розвитку читання. Важлива роль на першому етапі відведена заходам відновлення і захисту українського книжкового ринку та бібліотечної сфери.

Етапи реалізації СтратегіїДругий етап - 2026-2028 роки. Другий етап передбачає продовження виконання розпочатих на першому етапі завдань та запровадження нових заходів, спрямованих на посилення ролі читання в українському суспільстві як необхідної складової життєвого успіху кожної людини та соціально-економічного розвитку держави в цілому. Результатами другого етапу повинні стати: підвищення рівня читацького інтересу серед усіх читацьких аудиторій та посилення ролі читання в розвитку критичного та креативного мислення здобувачів освіти; читання сприймається в суспільстві як інструмент кар’єрного зростання та саморозвитку; приватний, громадський та державний сектори активно долучаються до промоції читання для усіх категорій населення, зокрема незахищених верств населення або людей, що потребують ресоціалізації; активізація книжкового ринку та його учасників. Третій етап - 2029-2032 роки. На третьому етапі виконуються ті завдання, розв’язання яких розпочато на першому та другому етапах реалізації Стратегії, а також здійснюються заходи, визначені операційним планом реалізації третього етапу Стратегії.

Основними результатами третього етапу повинні стати:впровадження та функціонування на постійній основі системи збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації про стан книжкового ринку, бібліотечної справи, літератури та читання серед усіх категорій читачів;динамічний розвиток книжкового ринку та його учасників;системна актуалізація бібліотечних фондів;забезпечення цифрової доступності книжок та інформації про книжки (каталоги в бібліотеках);формування оптимальної мережі публічних бібліотек, реновація та створення поліфункціонального простору в бібліотеках та активна інформатизація бібліотечних закладів, розширення функціоналу бібліотек для забезпечення створення передумов для професійного зростання та розвитку особистості;врахування в освітніх програмах застосування сучасних читацьких технік;підвищення рівня читацької грамотності в українському суспільстві, зокрема серед здобувачів загальної середньої освіти;членство українських інституцій у міжнародних організаціях, пов’язаних із книговиданням, літературою та читанням; гармонізація законодавства України з міжнародними угодами, які пов’язані із захистом авторських прав;проведення соціальних кампаній з промоції читання з метою профілактики психічного здоров’я.

Очікувані результати та показники досягнення стратегічних цілей. Результатом реалізації Стратегії у 2032 році стануть закладені передумови для розвитку книжкової екосистеми як ринкового сектору креативних індустрій, що генерує достатню кількість якісної літератури українською мовою, що дістається до свого читача у зручний для нього спосіб. Українці мають усі можливості для доступу до книжкової продукції незалежно від свого місця проживання чи рівня матеріального достатку. Читання є усвідомлено обраним видом дозвілля, освітньою практикою та практикою саморозвитку.

Досягнення стратегічних цілей буде здійснюватися трьома етапами та за такими показниками:{E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}Показник. I етап(2023-2025 роки)II етап(2026-2028 роки)III етап(2029- 2032 роки)За стратегічною ціллю «Книжковий ринок є конкурентоспроможним та задовольняє потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів книжкового продукту»Кількість ринкових книжок на душу населення, які щороку видаються в Україні, одиниць0,250,30,5

{E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}Показник. I етап(2023-2025 роки)II етап(2026-2028 роки)III етап(2029- 2032 роки)За стратегічною ціллю «Читач має доступ до легальної книжкової продукції»Частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, відсотків424757 Кількість книгарень і точок продажу книг, що функціонують в Україні, одиниць130140200 Частка відновлених бібліотечних закладів, які було зруйновано або пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, відсотків154590 Щорічне оновлення фондів публічних бібліотек, відсотків0,112 Досягнення стратегічних цілей

{E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}Показник. I етап(2023-2025 роки)II етап(2026-2028 роки)III етап(2029- 2032 роки)За стратегічною ціллю «Читання книг є регулярною дозвіллєвою практикою більшості людей в Україні»Частка читачів віком від 18 років, які читають книги хоча б раз на місяць, відсотків253040 Досягнення стратегічних цілей

{E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}Показник. I етап(2023-2025 роки)II етап(2026-2028 роки)III етап(2029- 2032 роки)За стратегічною ціллю «Здобувачі освіти сприймають читання як невід’ємну складову освітньої практики протягом життя»Частка дітей, які ніколи не читають книжки, відсотків201917 Частка читачів серед старших підлітків (14-17 років, читають щодня), відсотків161822 Досягнення стратегічних цілей

{E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}Показник. I етап(2023-2025 роки)II етап(2026-2028 роки)III етап(2029- 2032 роки)За стратегічною ціллю «Читання широко практикується як засіб інклюзії та соціальної адаптації»Щорічне збільшення кількості документів бібліотечного фонду бібліотек для осіб з вадами зору, відсотків0,250,40,5 Частка читачів (книг усіх форматів) серед дітей, які належать до незахищених верств населення (читають щомісяця), відсотків353740 Частка читачів (книг усіх форматів) серед дорослих, які належать до незахищених верств населення (читають щомісяця), відсотків171921 Досягнення стратегічних цілей

Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування. Моніторинг та оцінка результативності реалізації Стратегії та операційних планів реалізації Стратегії проводяться щороку МКІП із залученням представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та наукових установ. Результати моніторингу та оцінки реалізації Стратегії висвітлюються у:річних звітах про реалізацію Стратегії та операційних планів її реалізації, які щороку готує та оприлюднює МКІП;регіональних та галузевих звітах про реалізацію Стратегії та операційних планів її реалізації, які щороку подаються до МКІП, центральними та місцевими органами виконавчої влади. Результати моніторингу враховуються під час розроблення операційних планів реалізації Стратегії на наступні періоди. Узагальнена оцінка результативності Стратегії проводиться протягом року після завершення строку її дії та подається Кабінетові Міністрів України.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для реалізації СтратегіїЗаходи з реалізації Стратегії будуть впроваджуватися протягом 2023-2032 років за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в межах бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів на відповідний період, інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема фінансових ресурсів, які надаються в рамках міжнародної технічної допомоги (у разі її залучення). Операційний план реалізації у 2023-2025 роках Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» (Затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів Українивід 3 березня 2023 р. № 190-р

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!