Сттаття "Всебічний розвиток учнів початкової школи під час вивчення варіативного компоненту базового навчального плану"

Всебічний розвиток учнів початкової школи

під час вивчення варіативного компоненту

базового навчального плану

     На сучасному етапі розвитку школи варіативна частина виступає педагогічно виправданою формою поглибленого вивчення навчальних предметів, розвитку в учнів творчих здібностей, самостійності, пізнавальної активності та наукового мислення. Вона відкриває широкі можливості для стимулювання розумової діяльності учнів, особливо тих хто має інтерес та нахил до певного предмета. Варіативній частині притаманні такі особливості, як спільність пізнавальних інтересів учнів, їх позитивне ставлення до вивчення даного матеріалу , допитливості тощо. Це забезпечує ефективне групове диференційоване навчання.  Предмети варіативної частини проводяться за спеціальними програмами схвалених Міністерством освіти.

      В нашій школі учні початкових класів працюють над варіативною складовою «Логіка»  О. Митник (3-4 класи ) та  «Права дитини» А Мовчун, Л.Харсіка ( 3-4 класи). Предмети варіативної частини є гнучкою формою відображення в шкільній освіті сучасних досягнень науки, техніки, культури, вони вносять суттєві доповнення в її зміст , в підготовку учнів без змін навчального плану, програм, підручників, виступають важливим знаряддям розвитку в школярів інтересу до певних видів практичної діяльності що дає можливість розширити діапазон форм організації навчання, методів та способів навчальної взаємодії інваріантної складової та варіативної.

      Логіка, як філософська наука про закони і форми мислення, є основою всіх інших наук – суспільних, природничих, технічних. Успішне оволодіння

основами логічного мислення, зокрема, у початковій школі, допомагає кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін; розвиває насамперед мисленнєві операції та якості, а також

уміння висловлювати свою думку чітко і переконливо; вміння абстрагуватися від конкретного змісту і зосередитись на структурі власної думки.

      Формування в учнів навичок самостійної діяльності, творчого потенціалу і здатності використовувати знання на практиці є важливим завданням сучасної української національної школи. Про необхідність розвитку логічного мислення дітей йдеться в пояснювальних записках до навчальних програм, про це пишуть у методичних посібниках для вчителів. Одне з основних завдань вчителя – навчити дітей міркувати, грамотно обгрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення. У розвитку зазначених якостей особистості молодшого школяра особливого значення набуває варіативна складова Базового навчального плану.

      . Календарне планування  здійснюється  за програмою та підручником . Завданнями курсу насамперед є не тільки формування вмінь розв'язувати логічні задачі, а й навчання учнів міркувати, грамотно обгрунтовувати свою точку зору, самостійно приймати рішення .   Пізнання учнями об'єктивного світу на заняттях логіки має здійснюватися через конструктивну взаємодію між учителем та учнями. Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах «учитель - клас», «учитель - учень» полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Тому заняття з курсу «Логіка» частіше проводяться у формі інтелектуальної гри з використанням інтерактивних методів навчання. Діти в легкій для сприймання, цікавій формі розв'язують оригінальні логічні завдання. Саме форма інтерактивного навчання створює комфортні умови, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним власне процес засвоєння матеріалу.

      Здебільшого цей вид навчання й виховання притаманний старшій школі. Уважається, що молодші учні ще недостатньо дорослі для нього. Та таке твердження є безпідставним. Адже саме в цьому віці діти з найбільшою цікавістю пізнають світ. Вони, як свідчить досвід педагогів, із величезним задоволенням, займаються логікою у позаурочний час. У такий спосіб діти не лише краще пізнають навколишній світ, а й розвивають мислення, учаться аналізувати, порівнювати і зіставляти, узагальнювати, конкретизувати, абстрагуватись від часткового, робити умовиводи.

      Звісно,навіть при великому бажанні, вчитель  не може охопити розвиток цих умінь у дітей, він не встигає виховувати всіх учнів у правильному напрямку на класних заняттях. А коли дитина, за своїм власним бажанням, відвідуватиме розвивальні позакласні заходи, то вона й на уроках зацікавленіше ставитиметься до навчального матеріалу, вона краще розумітиме й засвоюватиме його. Відповідно поліпшаться результати її навчання з інших предметів загалом та математики зокрема.

      Вплив годин логіки, цікавої математики на розумовий і математичний розвиток учнів та на засвоєння знань буде вагомим за рахунок використання цікавого теоретичного матеріалу та нестандартних практичних завдань .

      В своїй роботі, вже  починаючи з першого класу розвиваємо мислення дітей, з часом поступово ускладнюючи завдання , навчаю дітей міркувати самостійно. Особливо увагу звертаємо на те, щоб навчити учнів початкових класів мистецтву мислити, розвинути у них увагу й кмітливість, які

допоможуть їм не розгубитись у різноманітних ситуаціях під час навчання, у грі та багатоманітні життєвих лабіринтів.

      Заняття з логіки складаються з розваг, ігор, змагань. Тут  широко використовуємо вправи і завдання, запропоновані у цікавій формі. Однак, стимулюючи цікавість, пам’ятаю, що вона цінна лише тоді, коли сприяє

розумінню логічної суті питанню, уточненню й поглибленню знань. Великої популярності у дітей набули «магічні» квадрати, задачі на кмітливість, числові ігри, слово – з букв, число – з цифр, математичні головоломки, ігри з сірниками, задачі на шахових міні-дошках, загадки-запитання, загадки-жарти, граємо у слова.

      У методиці під формуванням логічного мислення дитини розуміють розвиток логічних операцій розумової діяльності, а також уміння зрозуміти, простежити причинно-наслідкові зв'язки явищ, будувати на їх основі найпростіші висновки. Логічні завдання пов’язані між собою з такими предметами, як читання, мова, математика, образотворче мистецтво, природознавство. На цих уроках  системно використовуємо вправи, дидактичні ігри, ребуси, кросворди, створюємо проблемні ситуації, розв’язуємо з дітьми задачі-вірші, задачі-казки.У літературі логічні прийоми розумової діяльності – порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікація, аналогія, систематизація, абстрагування – називають також логічними прийомами мислення. Їх формування важливе для дитини як із загальнорозвивальної точки зору, так і для розвитку безпосередньо процесу мислення.

    Найважливішим завданням математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленого завдання, уміння логічно міркувати, засвоїти навики алгоритмічного мислення. Активізувати діяльність учнів у процесі оволодіння математичними знаннями намагаюся шляхом умілого застосування цікавих задач, ігор з математичним змістом. Такі завдання, що

викликають у школярів неабияку цікавість, і є наслідком незвичності сюжету, нестандартної форми їх подання. Розв’язання таких задач викликає у дітей внутрішній позитивний відгук, розвиває їхню цікавість. Ігрова діяльність школярів характеризується новизною, незвичністю, несподіваністю, не відповідністю звичним уявленням. Задача, здається проста: граючи навчати й навчатися граючи.  На власному досвіді

переконуємося, що розв'язання вправ з розвитку візуального і критичного мислення сприяє підвищенню розумової активності учнів, більш свідомому ставленню до вивчення нового матеріалу і його зв'язку з попереднім. Після розв'язання такого завдання  з'являються як природне продовження знань, які учні вже мають. Діти стають активними «творцями» нового, а не пасивними «запам'ятовувачами» їх.

      Тільки самі уроки логіки не завжди дають простір для розвитку пізнавального інтересу. У зв’язку з цим великого значення набуває позакласна робота  яка в нашій школі вона проходить на високому рівні. Одним із засобів зацікавлення учнів є проведення Тижня математики. Саме тут створюються значні можливості для переконання учнів у тому, що цей предмет може бути по-справжньому цікавим, несподіваним і веселим. Одне з головних завдань цієї роботи – залучити до участі в Тижні математики учнів усіх класів, звернути їх увагу на різноманітні ігри, конкурси, вікторини. Його метою є розвиток логічного мислення учнів, кмітливості, культури математичного мовлення; виховання інтересу до предмета математика.

      Пропонуємо різноманітні позакласні заходи, які відбуваються у початкових класах нашої школи, під час проведення такого тижня.

•              Свято «Математика – цариця всіх наук»
•              Гра «Золота лихоманка»
•              Акція «Зароби гроші власним розумом»
•              Гра-подорож «Математичний експрес»
•              Виставки-конкурси : «Цифра в орігамі», «Цифра в мозаїці»
•              Виставка аплікацій «Геометрія в твоєму житті»
•              Аукціон «Математичний переполох»

І обов'язково в цей період відбуваються відкриті уроки з математики.

      Отже, можна сказати, що найважливішими особливостями, на яких грунтуються індивідуальні відмінності учнів, є такі: загальні розумові здібності; програмові та позапрограмові знання, уміння і навички; уміння розумової праці; пізнавльні інтереси.  

  Щодо пам'яті, то у молодших школярів мимовільна пам'ять розвинута краще, ніж довільна, наочно-образна пам'ять переважає над словесно-логічно. Як свідчать дослідження Л.В.Занкова, розвитку логічної пам’яті сприяє виконання учнями таких завдань, у яких необхідно виділяти і розуміти головне.

      Одним із стимулів розвитку логічної пам’яті та логічного мислення можна вважати позакласну роботу, участь у інтелектуальних конкурсах, предметних тижнях . Учні початкових класів нашої школи є постійними учасниками і переможцями різноманітних Всеукраїнських інтерактивних конкурсів : «Колосок»,  «Левеня», «Олімпус»,  «Кенгуру», «Геліантус». Саме тут створюються значні можливості для переконання учнів у тому, що предмет  логіки може бути по-справжньому цікавим, несподіваним і веселим. Одне з головних завдань цієї роботи – залучати до участі учнів усіх класів, звертати їх увагу на різноманітні ігри конкурси, вікторини.

     Проводячи тестування учнів початкової школи наприкінці навчального року по виявленню улюбленого навчального предмета, переважна кількість дітей  назвали логіку і математику. Це ще раз доводить, що  логічне мислення лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, набуття знань, формування вмінь і навичок. Без мислення неможливе нормальне життя ні особистості, ні суспільства.