"Створення навчального медіа-середовища"

СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МЕДІА-СЕРЕДОВИЩА

Трипольська О.О., Вовк О.В.

Люботинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 Люботинської міської ради Харківської області, Україна, olya-tripolskaya@ukr.net

Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Розвиток інформаційних та Internet-технологій, засобів телекомунікації справляє перетворюючий вплив на формування освітнього середовища. Отримання інформації в сучасних умовах стає життєво необхідним ресурсом, без якого неможливо досягти як навчальних та професійних цілей, так і задоволення багатьох матеріальних та культурних потреб. Тому в умовах величезного потоку інформації і дефіциту навчального часу ведеться активний пошук нових резервів для створення гнучкої і мобільної системи освіти [1].

Медіа-освіта відкриває великі можливості для розвитку дитини, її інтелектуального і творчого потенціалу, здібностей, самостійного мислення. Використання медіа-засобів у навчанні має стати подолання наслідків «кліпового-інтернетного» потоку свідомості і формування самостійного критичного мислення сучасної особистості, що живе в насиченому, а почасти навіть у перенасиченому інформаційному світі.

Використання медіа-технологій у педагогічній діяльності відкриває унікальні можливості активізації процесів пізнання, також визначається вирішенням одного з головних завдань сучасної школи  – формування  всебічно розвиненої особистості, здатної самостійно набувати необхідних знань, уміло застосовувати їх на практиці, працювати з різноманітною інформацією, критично мислити, бути комунікабельним, самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

Проблемам використання ІТ-технологій в освіті присвячені праці               Б.С. Гершунского,  М.І. Жалдака, Н.В. Морзе  та інших. Психолого-педагогічні та організаційні засади використання ІТ-технологій    висвітлені    в  наукових    дослідженнях  М.М. Левшина,  Й.Я. Ривкинда, А.В. Хуторського. Дослідження вчених і педагогів-практиків Л.Масол, О.В.Суховірського переконливо свідчать про те, що використання медіа-технологій під час освітнього процесу має такі основні переваги: здійснюється диференціація освітнього процесу; розширюється контроль за діяльністю учнів і забезпечується на цій основі зворотний зв’язок; створюються умови для підвищення рівня зацікавленості учнів в освітній діяльності завдяки внесенню елементів новизни. Отже, Нова українська школа рекомендує до застосування медіа-технології  через демонстрацію та власну роботу з комп’ютерною технікою та у мережі Інтернет, аби активізувати пам’ять і розумові процеси учнів.

Методичні можливості сучасних медіа-технологій дають можливість учителю вільно почуватись, використовуючи їх багатогранність та різноманітність. Водночас збільшуються вимоги до вчителя, він повинен стати порадником для учня, зобов‘язаний перебувати в постійному творчому пошуку, володіти основами психології, вміти використовувати на власних уроках сучасні технічні засоби навчання.

Одне з перших досліджень, присвячених розробці комплексних концепцій медіа-середовища і медіа-культури, належить Н. Кириловій. Медіасередовище розуміється дослідником як сукупність соціальних умов, в контексті яких функціонує медіа-культура.

Використання новітніх інформаційно-комунікабельних сервісів на уроках сприяє підвищенню якості освіти, формуванню знань, умінь, навичок, розкриттю здібностей учнів, підготовці до життя у високо технічному конкурентному світі. Тому постає необхідність впровадження різноманітних хмарних ресурсів, застосовуючи сервіси Google, відеоканал YouTube, веб-квести, тест-форми, музейний портал тощо.

Також під час освітнього процесу доцільно використовувати такі Інтернет-сервіси: Інтернет-сервіс динамічних презентацій Prezi, Інтернет-сервіс Loupe, Хмари тегів, Canva – онлайновий конструктор для створення банерів, візиток, ілюстрацій і постерів, Інтернет-сервіс Blendspace, Timeline JS – стрічка часу, он-лайн сервісу Cross. Особливу перевагу надаємо сервісу LearningApps, який дозволяє легко створювати завдання на основі шаблонів. На сьогоднішній день сервіс пропонує близько 30 різноманітних шаблонів, що цілком достатньо для реалізації безлічі методичних задумів. Всі шаблони розділені на 5 груп: вибір, розподіл, послідовність, заповнення та онлайн-ігри. Кожен із ресурсів можна використати на своєму занятті, змінити під власні потреби, розробити схожий чи зовсім інший навчальний модуль, його можна зберігати у власному «кабінеті», створивши свій акаунт в даному онлайновому середовищі. Можна створити власну вправу. У вправах можна додавати текст, зображення, звук, відео. У процесі підготовки інтерактивного дидактичного матеріалу для учнів в середовищі LearningApps учителі та учні розвивають критичне та творче мислення, формують комунікативні навички, ключові компетентності.

Переваги інтерактивних дидактичних матеріалів перед традиційними полягають в їх наочності, доступності, креативності, в застосуванні комп'ютера або ноутбука замість книг, у використанні різних типів файлів (аудіо, відео, графічні і т. д.), а також різних типів вправ, що сприяє розвитку інтересу, пізнавальної активності, інформаційно-комунікативних компетентностей       учнів [2].

Ідеал сучасної освіти – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому навчальне медіа-середовище – не тренд, а вимога часу. Медіа-технології допомагають візуалізації ідей різноманітної інформації.

Один із способів візуалізації текстової інформації, який успішно можна використати в освітній роботі, – це «хмара слів». Кольорова хмара зі слів приковує погляд учня і змушує зосередитися на матеріалі. Цей вид роботи буде доречним на будь-якому етапі уроку. «Хмари слів» можна використовувати,  демонструючи на екрані для фронтальної роботи з класом. Як і різного виду картки, «хмари слів» можна застосувати індивідуально і для групової роботи, якщо завантажити їх на комп’ютер і роздрукувати.

Останнім часом набуває популярності використання QR-коду  в освітньому процесі. Основна перевага QR-коду – легке розпізнавання скануючим непрофесійним обладнанням (за допомогою фотокамери мобільного телефону, планшета або ноутбука з відеокамерою, на яких встановлена програма для зчитування QR). Можливості застосування технології QR-кодування в освітньому процесі: оригінальний підхід до написання книги QR-кодами замість слів і букв (кожна сторінка - код); код як доповнення до реального об'єкту; навчальні питання після сканування коду і прочитання інформації; список додаткових джерел; навчальна гра-квест із завданнями, захованими в кодах; посилання на сайти, джерела в публікаціях; посилання на кейси/завдання в електронних курсах. QR-коди дозволяють зробити заняття більш захоплюючими та ефективними. З одного боку, учням зручно зчитувати цікаву інформацію та оперативно зберігати її в пам'яті мобільних пристроїв, з іншого – такий підхід дозволяє задіяти додатковий (тактильний) канал сприйняття інформації.

Також формою візуалізації навчального матеріалу є скрайбінг (нова техніка презентації, винайдена британським художником Ендрю Парком для британської організації наукових знань). Доповідь спікера супроводжується ілюстраціями «на льоту». Таким чином, слухачі чують і бачать одночасно приблизно одне й те ж саме, що полегшує сприйняття інформації.

Особливе місце у створенні навчального медіа-середовища ми відводимо створенню ментальних карт. Ментальні карти – це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.

Mind Maps – це унікальна технологія роботи з інформацією, спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем.

Ментальні карти – це спосіб запису, альтернативний стосовно тексту, списків і схем. Вони використовують всі можливі способи, щоб активувати сприйняття за допомогою різноманітності: різна товщина ліній, різні кольори гілок, точно вибрані ключові слова, які особисто для вас є значущими, використання образів і символів. Техніка ментальних карт допомагає не тільки організувати і упорядкувати інформацію, але і краще сприйняти, зрозуміти, запам'ятати і проасоціювати її.

Даний метод дає можливість вчителю підвищувати мотивації, якість знань, конкурентоспроможність учнів; розвивати предметні та комунікативні компетенції, творчі здібності; активізувати діяльність; вивчати особистість учнів, виявляти причини їх когнітивних труднощів,  коригувати знання.

Ментальні карти можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, активно привертають увагу учнів різного віку до  творчого мислення, організації і вирішення проблем.

Залежно від ступеня згортання інформації, можна виокремити три види інтелект-карт: детальні – максимальна репрезентація інформації, навчального матеріалу; схематичні – спрощено-узагальнене представлення інформації (ключової ідеї); символічні – максимальне згортання інформації, з використанням знаків, малюнків, зображень.

Метод інтелект-карт універсальний (своєрідний лайфхак) для обробки інформації будь-якого типу,  прийнятний до застосування в будь-якій сфері життя.   На основі цього методу можна створити систему освіти, яка дасть учню найважливіші уміння – уміння самостійно здобувати знання, презентувати їх і використовувати  у своїй діяльності. Багаторазове повторення гарантує запам’ятовування змісту матеріалу, формує термінологічно-понятійну лексику та навики презентування власної роботи, з висловленням оцінок, суджень, аналізу.

Головна перевага даного методу – його універсальність. Запропонована методика проста і може бути використана будь-яким учителем-предметником.

 Для створення навчального медіасередовища постає необхідність обміну досвідом з колегами, скороченню дистанцій між учителем та батьками, а також між учнями та учнями, а найголовніше – між учнями і вчителем. Тому саме персональний сайт учителя дає можливість реалізувати з його допомогою індивідуальний підхід, націленість на розвиток особистості конкретного учня. З допомогою сайту можна розповсюджувати потрібну інформацію в стислі строки, поділитися новинами, розмістити навчально-методичні розробки, творчі роботи учнів, їх здобутки та багато іншого. Персональний сайт учителя має можливість донести інформацію в мультимедійних формах.

Веб-сайт сьогодні — це не тільки джерело корисної інформації. На сторінках сайту користувачі можуть додавати, редагувати і коментувати матеріали, вирішувати тестові завдання, обговорювати різні питання, оцінювати, знайомитися тощо. Сьогоднішні учні все частіше проводять час в мережі Інтернет, і їм набагато простіше отримати потрібні матеріали через Інтернет, ніж користуватися бібліотеками, книжками, довідниками, це стосується навіть запису домашнього завдання. Ми маємо розуміти, що працюємо з учнями нового покоління, готуємо їх до життя в новому суспільстві, яке вимагає саме такої сучасної особистості, готової жити в новому інформаційному суспільстві.

Останнім часом все більшої популярності серед учнів набувають Інтернет-змагання. Учень, що бажає взяти участь в такій олімпіаді, реєструється на сайті і виконує відповідні завдання. Традиційно такі WEB-олімпіади з різних шкільних дисциплін проводить  освітній проект «На урок». Необхідно намагатися залучати учнів до інтерактивних он-лайн конкурсів та олімпіад. Перевага таких заходів: за участь учні отримують яскраві дипломи або сертифікати, мають можливість безкоштовно взяти участь в онлайн-олімпіаді або конкурсі, можливість виконувати завдання з власного комп’ютера або планшета, виконання завдань з різним рівнем складності, зафіксоване місце у рейтингу результатів загального і шкільного рівня; виконання різнотипних, інтерактивні та цікаві завдань.

Таким чином, можна стверджувати, що створення навчального медіа-середовища дає позитивні результати в освітньому процесі. Медіа-технології при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання здобувачів освіти.

Список використаних джерел

1. КадеміяМ.Ю., Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: навч. посіб / М.Ю.Кадемія, І.Ю.Шахіна. — Вінниця, 2011. —220с.

2. Богосвятська А. І. Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок літератури: Методичний посібник. — Львів : Норма, 2015. — 136 с.