Урок образотворчого мистецтва, проведеного Чайдак Дар’єю Олегівною,  вчителем початкових класів Кременчуцького ЗЗСО № 28  Кременчуцької міської ради Полтавської області

Урок відповідає оновленій «Навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. 1–4 класи» (4 клас. Художній образ в мистецтві: Образ рідного  краю в мистецтві), його опис представлений таблицею 1: 

Таблиця 1

ОПИС УРОКУ

І. Організація класу(30 сек.)

Всі почули ви дзвінок, він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався – на перерві постарався.

Бачу, у вас на партах… все, що нам буде потрібно…

(Учитель перевіряє, щоб на партах в учнів були щоденники, пенали, альбом, олівці або фломастери). Зараз сядуть лиш дівчата… А за ними і хлоп'ята… Які красиві ви сьогодні!

Не урок, а справжнє свято!

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку(3 хв.) Отже, у нас урок мистецтва. 

Тема нашого уроку:

Створення святкового настрою за допомогою кольору та декору в багатоплановій тематичній композиції. Композиція «Україна вишивана».

Наш урок я хотіла б поєднати зі святом вишиванки, яке відзначається кожного року у третій четвер травня. Цього року цей день припадає саме на 16 травня.

У цей день українці одягають святковий одяг.

(Учитель звертає увагу учнів на дівчинку і хлопчик в українському вбранні,  посеред них учень 1-читець.)

Учень 1 (без вишиванки): Встає над світом щире сонце вранці І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці. Я – українець! І горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна. В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати...

Вона в людському серці і в душі. У ній любові, мрій, надій багато І ти традиції забути не спіши.

Учень 2 (у вишиванці): А українська вишиванка – диво, У ній народу код, його душі. І кожному в ній зручно і красиво, Вдягнути ж вишиванку поспіши.

Микола Шерник ©УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА

Зроби: вдягнись з самого ранку,

Як небо пахне ще зірками,

Ти в українську вишиванку, Живими шитими шовками. Люби свою сорочку шиту, В ній України вся родина.

Легенду бережи нажиту,

Вона, - як життєдайна днина!

Злюби, мов світло сонця з ранку,

Що йде до тебе від заграви,

Свою вкраїнську вишиванку, Злюби - без поспіху й забави. Тобі всміхнуться хмари сині,

В прийдешнім дні - найкращим Скажи ще - Слава Україні!

Понад усе її, як любиш.

-         Діти, на ваш погляд, що хочуть донести люди, одягаючи вишиванку?

-         Чи обов’язково мати вишиванку, щоб бути патріотом? Чому?

Як виявляється, щоб бути патріотом, не обов’язково мати вишиванку, потрібно мати любов до Батьківщини в своєму серці. Вважаю, що кожний з нас є патріотом. І я думаю, що кожен із нас має почуття любові до України, відданий своєму народові, гордий за надбання національної культури, мови, історії, традицій, і у разі необхідності готовий діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист. 

Отже, сьогодні на уроці ми створимо орнаменти, якими можна оздобити сорочку, для того, щоб у кожного з вас була частинка вікової української традиції.

Дізнаємося про різноманітні українські узори. Дослідимо узори різних регіонів нашої країни, створимо власні, об’єднавши їх в композицію «Україна вишивана».

ІІІ. Постановка проблеми (8-10 хв.)

Розповідь учителя (1-2 хв.)

У давнину українці виражали себе завдяки вишитим на чоловічій або жіночій сорочці візерункам. У кожному регіоні країни свої візерунки та традиції. Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який застосовують у найрізноманітніших виробах. Наприкінці ХІХ ст. така вишивка поширилася по всій Україні. Елементи орнаменту, які виконувалися хрестиком, найчастіше мали рослинний чи геометричний характер.

Тож, погляньте, як виглядають традиційні візерунки для вишиванок у різних областях України. 

(Учитель звертаю увагу учнів на плакати)

Законодавцем «вишиваної» моди став Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом і носив її під піджак і з тогочасним одягом. Саме в такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.

(Учитель звертаю увагу учнів на 20 грн.)

А тепер погляньте на цю картину! (Учитель вивішує на дошку картину.)

Знайомство з творами образотворчого мистецтва (2 хв.)

Перед вами народна картина “Козак Мамай”

В Україні XVIII-XIX століть мало не в кожній хаті ця картина ставала поруч з іконами. Українське малярство не створило більш живого та характерного образа за цю картину, повторюючи її знову і знову в безлічі варіацій.

Відпочинок «У картинній галереї» (2 хв.)

(Учитель демонструє інші картини з образом «Козака Мамая»)

Козак Мамай у живопису. https://www.youtube.com/watch?v=gXwxdJ3UBqA

(Учні оцінюють характер художніх образів мистецьких творів; інтерпретують їх мовленнєвими засобами: пояснюють зміст народних творів, висловлюють естетичне ставлення до них)

(перегляд уривків з відео)

Етносимвол української культури «Козак-Мамай»

https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/etnosimvol-ukrainskoj-kultury-

%C2%ABkozak-mamaj%C2%BB/

Образ козака на картині є уособленням того, що українська нація життєздатна і високодуховна. Тож бачимо, що картина «Козак-Мамай» - то є великий скарб поколінь, що прийшли після козаків і є їх продовженням, то є оберіг оселі та родини, що переходить із рук в руки, із свідомості в свідомість.

Фігура козака, зображена на картинах, завжди сприймалась як пам’ять народу, знак поваги героїчним часам. Здається дивним, що саме в час відпочинку зловлена мить, коли ми бачимо славетного героя, а не в характерній сутичці з ворогом. Він виглядає спокійним, розслабленим та трохи мрійливим. Шабля є його вірним другом не згадати скільки років, але кобза чи бандура викриває його душевні рухи, думки та стомлену тугу.

Музичне оформлення. Грає бандура.

«Взяв би я бандуру, та й заграв, що знав…»

Музичне оформлення «Козак Мамай». Українські пісні композитора, поета-пісняра Василя Симулика.

https://www.youtube.com/watch?v=S1fWZVH1FoA

 (перегляд уривків з фільму)

Козак Мамай душа правдивая. Культурна спадщина.

Київнаукфільм 1991 Автор: А.Дмитрук Режисер: М.Дзенкевіч https://www.youtube.com/watch?v=ECGsdL00AjM

Танцювальна хвилинка (0,5 хв.)  (учні виконують танцювальні рухи)

Як ви вже звернули увагу, у численних варіантах народної картини «Козак Мамай» лицар-веселун завжди зображується з кобзою в руках. 

Степанов С.І. “Грицько-запорожець. Характерник”, 2009 р.  (з колекції Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Рудєва)

Музична скарбничка (2-4 хв.) 

Кобза була найбільш поширеним та найулюбленішим музичним інструментом в Україні ще за часів козацтва. Цей старовинний струнощипковий інструмент існував уже в Київській Русі. Про це свідчать зображення музикантів на фресках Софійського собору в Києві. Козаки вважали, що кобза подарована їм Богом.

Максим Трубников (лідер групи Друже Музико)  грає на кобзі воїнам АТО

https://www.youtube.com/watch?v=VWttvQV9urw Телеканал КотТВ Олексій Кабанов. Музичний інструмент КОБЗА.

KOZA MEDIA

https://www.youtube.com/watch?v=f0U1R541n0Y

У 80-х рр. XVI ст. в Україні з’явився більш досконалий інструмент – бандура, яка не має аналогів у світі. На бандурі уміли грати майже всі – від простого козака до кошового отамана чи гетьмана. У Запорізькій Січі у XVII ст. існувала професійна музична школа, що готувала бандуристів з числа козаків і джур. Звісно, що викладачами й охоронцями традицій цієї школи лишалися незрячі кобзарі. Майстер (пан отець) підбирав учнів, які мали гарний слух і голос. Після навчання, що тривало не менше трьох років, учні складали перед товариством своєрідний іспит – посвячувалися в кобзарі. Інколи майстер дарував учневі бандуру.

Катерина Білетіна (нар. 1977).  Портрет дівчини.

Українська етнографія XIX ст. донесла до нас імена славетних кобзарів: Андрія Шута, Івана Романенка, Василя Назаренка, Павла Братиці та багатьох інших. 

На сьогоднішній день бандурне мистецтво продовжує розвиватися, а бандура використовується не тільки як сольний, а й ансамблевий інструмент. Існують тріо, капели бандуристів, бандура входить до складу оркестрів народних інструментів, поєднується як з класичними так і електронними інструментами.

(Музичне оформлення. Грає бандура) Вишиванка – Тріо бандуристок  з кінофільму «Їхали ми, їхали»

Слова: Микола Сом. Музика: Оскар Сандлер 

Виконують: Ніна Павленко, Неллі Бут, Валентина  https://www.youtube.com/watch?v=PWkPJ4qGBY8

Українська вишиванка: національний одяг у давнину й сьогодні https://www.youtube.com/watch?...

(Учитель виймає зі «скрині» стару сорочку і читає вірш)  Вишиванку я виймаю зі старої скрині Тай дивлюся – в ній відбита доля України:

Вимочена в зимних водах, витрясена вітром, 

Випрядена, висукана на промінні світла; Перекраяна віками, часом перешита, Увібрала в себе взори давні й розмаїті...

Полотно сиробіленьке вишите хрестами,

То сорочка так сплакнула чорними нитками.

І листочки потемнілі як сліди лишились...

А на весни повернуло – пагінці ожили;

Заврунились між колюччям пуп’янки на пруттях – Дивні ружі зайнялися на жіночих грудях...

Рукави, мов ясні крила, взялись квітоньками.

Наче пісня чорнобрива, що живе між нами… 

Надія Козак «Давня вишиванка©»

(Звучить пісня «Мамина сорочка») https://www.youtube.com/watch?v=zin2pmcqbI8 Як відомо, сорочки для своїх синів традиційно вишивали матері. 

Пальчикова розминка (1 хв.)

Саме час відпочити і згадати наших мам, перед тим, як продовжити роботу. Сонечко сяє, сопілочка грає, Човник пливе, річка тече.

Правим веслом загрібаю,  Лівим веслом загрібаю, А тепер двома руками!

Поспішаємо до мами.  Видно маму? Ні..! 

 Подивіться ось на цю «вишиванку»! Вишиванка для сонечка. Не дивуйтесь, любі мої, нічого дивного тут немає! Бо для наших діточок – наших сонечок, цю вишиванку вкривали чарівними    візерунками           сучасні        українські автори. Прикрашали ретельно, з фантазією та любов’ю. Свої тексти для збірника надали понад 70 сучасних письменників, які мешкають не тільки на теренах України, а й за кордоном – у США,           Македонії, Ізраїлі,        Чехії.          Автори сподіваються, що «Вишиванка для сонечка» сприятиме розвитку інтересу маленьких діточок не тільки до української літератури, а й до найважливіших викликів сьогодення.  (Учитель відкладає книгу… і …звертає увагу учнів на збірку О. Кульчицької)

А це творчий доробок видатної української художниці Олени Кульчицької, у якому представлені замальовки народного одягу та його елементів, показано давній український одяг. Збірка «Народний одяг західних областей України» налічує 426 творів у різних техніках: акварелі,. пером та олівцем, графічні зарисовки гуашшю, лінорити. Серія охоплює різноманітні зразки й типи народного одягу: жіноче та чоловіче вбрання, щоденний і святковий, зимовий і літній, весільний одяг майже кожного етнографічного регіону.

Репродукції до сучасного видання здійснено з оригінальних акварелей О.Кульчицької, що зберігаються в Національному музеї імені Андрія Шептицького у Львові. Упорядники реконструювали таблиці згідно з авторським задумом. Ілюстративний блок доповнюють репродукції творів усієї збірки західноукраїнського народного одягу та нечисленних пам'яток із зображенням народного одягу центральних областей України. Завершує видання повний каталог збірки творів із ілюстраціями до кожної позиції. (Джерело:

https://knygy.com.ua/index.php?productID=9786177124091)

             Подорож сторінками книги Олени Кульчицької                                       

Подорож сторінками книги Олени Кульчицької  

Подорож до майстерні художниці (2 хв.)

Кульчицька О. Галерея вишиванок  https://www.pinterest.com/pin/24066179244608953/

Погляньте, які різноманітні орнаменти характерні для кожної області.

Зараз ви спробуєте створити карту України, прикрашену візерунками…

Візерунок – вільна композиція декоративних мотивів.

А ось погляньте на ці візерунки.  (Учитель демонструє плакати з вишивками різних регіонів України)

Як бачите у різних регіонах України вони різні.

Візерунок, який складається з ритмічно впорядкованих елементів називають орнаментом. Він призначається для прикрашання різних предметів (посуду, зброї, меблів, книг), архітектурних споруд (як усередині, так і ззовні), творів пластичних мистецтв (здебільшого прикладних), також людського тіла (розфарбування, татуювання), в нашому випадку – для прикрашання текстильних виробів, а саме:  оздоблення вишиванки.

Орнамент поділяється на: незамкнений стрічковий, сітчастий, композиційнозамкнений. 

Стрічковий орнамент розміщують у смузі з вертикальним або горизонтальним членуваннями мотивів. 

Замкнений орнамент розміщується в конкретній формі: квадраті, прямокутнику або в колі. За принципом замкненого орнаменту будуються композиції із символічним зображенням емблем, значків.

Композиційно-замкнений орнамент може бути симетричним і асиметричним. Симетрія – математичне поняття, однак у мистецтві ми часто зустрічаємось не з точною, а з приблизною симетрією. Така неточність не є результатом невміння художника, бо в неї є теж свій художній зміст. Неповна симетрія дозволяє з'єднувати порядок із простором, закономірність і рівновагу з невимушеністю. 

Народне мистецтво часто трактує симетрію вільно. Розміщення кольорових плям у розписі симетричне і підпорядковується простому і зрозумілому ритму, але рух гілок і листків не підпорядковується цьому правилу. Симетрія не є єдиний спосіб організації орнаменту. Його ритм може бути побудований складніше, ніж в тій чи іншій системі повторів.

Асиметрична побудова вимагає досвіду в роботі з композицією, оскільки дуже важко досягти гармонійної врівноваженості всіх елементів, не використовуючи симетрії. Слід відзначити, що вдале вирішення композиції за принципом врівноваженої асиметрії в результаті дає більш цікавий результат.

Перед складанням орнаментальної композиції слід визначити мету і конкретне місце в декоративному оформленні. Коли зроблено вибір образотворчих елементів, виконані зарисовки з натури (якщо вони потрібні), то роботу над завданням доцільно виконувати в такій послідовності:

а) попередній ескіз мотиву орнаменту (олівцем);

б) попередній ескіз мотиву орнаменту в кольорі (гуаш);

в) виконання чорнового ескізу, його перевірка і доопрацювання;

г) виконання ескізу на чистовику.

Народ віками відбирав довершені у природі форми, радісні поєднання кольорів, стилізував їх і створював нові.

Найбільш загальним елементом народної творчості служить орнамент, який допомагає досягнути єдності композиції і зв'язаний з технікою виконання, формою предмета і матеріалом. Орнамент відзначається багатством елементів, мотивів, форм і композицій. Його використовують в своїх творах українські народні майстри.

Вишивка відзначається різноманітністю геометричного та рослинного орнаментів, вміщує зображення тварин. Домінуючі мотиви орнаменту: ромби, розетки, квіти, квіткові галузки, вазони, дерева, птахи, людські постаті та інші. 

Але український орнамент не такий простий, як здається. 

Виявляється, що у вишивці можна закодувати літери української абетки.

(Учитель демонструє плакат «Вишивана абетка»)

А з букв можна складати слова, закодовувати їх у вишивку та створювати свій власний орнамент.

(Учитель роздає учням картки зі зразками вишивки, де закодовані їхні імена)

А скажіть, діти, що закодовано у цих орнаментах? (імена учнів нашого класу)

За допомогою вишивки зображують також цифри, місяці, дні тижня. Є символи, що означають щастя, або народження нового життя. Розроблена система їхнього розташування на білому, чорному, коричневому, сірому тлі. 

Як ми вже побачили, кожна область має свої, характерні для місцевості орнаменти. Що стосується кольорової гами, то тут досить чітко визначаються територіальні межі:

Перегляд зразків української народної вишивки

Прикарпаття і Закарпаття – жовтий, червоний і чорний кольори при надзвичайній дрібності орнаментального малюнка і самих кольорових плям.

Поділля – тендітний малюнок та скупий, стриманий колорит (чорний, червоний і білий кольори).

Чернігів – чіткий орнамент переважно в 2-3 фарби (червону, чорну, білу), але білий колір використовується для контуру.

Полтавщина та Київщина – рушники багатобарвні (жовтий, яскраво-зелений, білий колір – тло; зелений, червоний, коричневий, чорний колір – плями розпису);

Харківщина – близькі до полтавських і київських, часто в них переважає жовтокоричнева гама.

Південні області – виразна яскрава гама, побудована на інтенсивних малинових, яскраво-зелених, блакитних, золотаво-жовтих кольорах.

IV.Практична робота ( 8-10 хв.)

Індивідуальна робота (2-4 хв.)

Тож до роботи… (Учні працюють з розмальовками)

Робота в групах (2-4 хв.) Зараз ви спробуєте створити карту Вишивану карту України, якою ви її уявляєте.  Об’єднайтеся для цього в групи. Розподіл на групи (0,5 -1 хв.)

Допоможуть вам у цьому фрагменти карти. 

У кожного учасника групи повинен бути різний фрагмент, щоб склалася карта.

Розфарбуйте карту України візерунками за регіонами. Фонове відео «Розмальовки – культура, народи, костюми» http://gadyach.pl.ua/forum/thread1464-1.html

Що символізує колір вишиванки:

Білий колір – символ невинності та оберіг від нещастя.

Червоний – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.

Чорний колір – багатство і добробут.

Зелений – жіночий колір.

Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевний спокій. Золотий або жовтий – символ меду і пшениці, добробуту, достатку,  багатства та радості.

Представлення робіт ( 1-2 хв. )

Оберіть одного з учасників групи, який прорекламує вашу карту. 

Усі інші – екскурсанти, які рухаються від однієї групи до іншої.

V.Підсумок уроку (4 хв.)

Сорочка-диво. Скільки в ній любові, Високих мрій, надій і сподівань. В узори склались ниточки шовкові… Як хрестиківка добрих побажань. А вишиванки різні, всі чарівні, Однакових нізащо не знайти.

Як і дороги в світ — складні і дивні… І кожен мусить по своїй пройти.

Фонове зображення  http://gadyach.pl.ua/upload/forum/3b73233a09bd47c5293202eb3031dbdb.gif

Зараз за ініціативи Спілки жінок України проходить Всеукраїнська акція «Подаруй вишиванку дитині Донбасу!». У школах Полтавської області оголосили збір вишиванок для мешканців Донеччини та Луганщини. Пропоную створити сорочку з вашими іменами-візерунками, яку ми і пошлемо дітям Донбасу.

Волонтери просять всіх українців приєднатися до акції «Вишиванка дітям війни» і передати патріотичні подарунки для дітей із зони бойових дій на Донбасі. Також волонтери просять додати до вишиванки невеличку листівку-побажання для маленьких мешканців Донбасу.

Учитель вивішує вишиванку з ватману на дошку і пропонує її "вишити" разом 

Колективна робота (створення вишиванки-листівки для дітей Донбасу )(2 хв.)

Волонтери просять всіх українців приєднатися до акції «Вишиванка дітям війни» і передати патріотичні подарунки для дітей із зони бойових дій на Донбасі. Також волонтери просять додати до вишиванки невеличку листівку-побажання для маленьких мешканців Донбасу. Ми з вами приєднаємо до нашої вишиванкилистівки книжку і відправимо волонтерами їх для діточок Донбасу. Наш національний символ – вишиванка подарує радість, передасть позитивні емоції, продемонструє підтримку мешканцям Донбасу та об’єднає нашу країну.

Музичне оформлення «Одна єдина Україна» https://www.youtube.com/watch?v=DUgAyKqRLVE

Учитель звертає увагу учнів на створену вишиванку-листівку: Рукави, мов ясні крила, взялись квітоньками. Наче пісня чорнобрива, що живе між нами, – Сокровенна вишиванка з дорогого краю. 

Отакі мережу думи, як її вбираю...

…Ці реліквії прадавні – в долях наших з кров’ю.

В них-бо серце України – зіткане любов’ю. (Давня вишиванка. Надія Козак) Як бачите, вишиванка справді об’єднує Україну.

- Чим ще славиться Україна, крім вишиванок?

Український народ співучий, часто в наших оселях можна почути українську пісню. 

Давайте відновимо добру традицію та заспіваємо нашу улюблену пісню.

                                                                    (Учні співають пісню «Україна моя»)