Створення умов для розкриття індивідуальності учнів на уроках географії

Створення умов для розкриття індивідуальності учнів

на уроках географії

Розумова праця чи не найважча праця для людини.
Мріяти легко і приємно, але думати важко.
К. Д. Ушинський

На сучасному етапі розвитку суспільства знання стають не метою, а засобом розвитку учня, тому учитель повинен створити такі умови навчання, при яких розвивається особистість кожного індивіда. Основним елементом навчального процесу був і залишається урок, але сучасний урок підпорядковується не передачі та перевірці знань (хоча й такі уроки потрібні), а виявленню розуміння учнями змісту матеріалу, який вивчається спільно з учителем.

Одним із головних завдань діяльності вчителя є розвиток особистості дитини, її індивідуальності, створення найкращих умов для розкриття її схильностей та здібностей в сьогоденні і майбутньому.
Бажаних результатів, на мою думку, можливо досягти, використовуючи різноманітні прийоми та методи навчання.

По-перше, учитель просто зобов’язаний докласти зусиль до якнайшвидшого засвоєння і використання всіх корисних нововведень, які пропонує сьогодення. Ще до появи технології мультимедіа науковці за результатами численних експериментів виявили залежність між способом засвоєння матеріалу і можливістю відтворення набутих знань через якийсь час. Якщо матеріал сприймався на слух, то людина могла запам’ятати близько 1/4 інформації, якщо інформація була подана візуально – близько 1/3. При комбінуванні зорового і слухового способів подачі матеріалу запам’ятовування підвищувалося до 1/2, а якщо людина втягувалася в активні дії в процесі навчання, засвоєння підвищувалася до 75 % .

 Ще К. Д. Ушинський зазначив, що знання будуть тим міцніші і повніші, чим більшою кількістю органів чуття вони сприймаються. В умовах широкого розвитку ЗМІ, доступності науково-популярних книг і журналів, загальної грамотності монопольна роль школи у поширенні знань втрачена. Для того щоб школа могла виграти в цьому змаганні і зберегти свою привабливість для учнів, необхідно докорінно змінювати сформовану технологію шкільного навчання, будувати викладання таким чином, щоб знання не підносилися в готовому вигляді, а отримувались учнями в ході творчої мотивованої діяльності. Сутність будь-якої педагогічної технології – спільна діяльність учня і вчителя. А якщо ця робота супроводжується яскравими, емоційно насиченими справами, то вона підвищує пізнавальну мотивацію, що сприяє міцному засвоєнню матеріалу.

Поєднання географічної освіти з інформаційно-комунікаційними технологіями дозволяє:

- будувати викладання так, щоб знання не підносилися в готовому вигляді, а купувалися учнями в ході творчої мотивованої діяльності;

- активізувати аналітичну діяльність учнів;

- надати навчально-виховному процесу особистісно-орієнтований характер,

- розслабляє творчі можливості учнів, що, безсумнівно, є частиною індивідуалізації навчального процесу.

  Використання ІКТ на уроках географії дозволяє інтегрувати в рамках однієї програми тексти, графіку, звук, анімацію, відео, високоякісні фотозображення, адже як казав видатний український географ М. Н. Баранський: «Географ повинен сприймати ландшафт всіма п’ятьма почуттями. У пустелі він бачить гряди барханів, чує дзвін цикад, сприймає дотиком ступнів сипкий пісок, відчуває запах полину і відчуває в роті його гіркоту».

По-друге, треба пам’ятати, що у середній і старшій школі структурно-логічний прийом організації навчальних занять видозмінюється за формою і методами проведення, кожен урок має своє дидактичне наповнення. При цьому рекомендую вчителю використовувати наступний алгоритм:

 Диференційовані завдання за курсом географії доцільно використовувати при вивченні нового матеріалу, при перевірці завдань учнів, при закріпленні знань, при підготовці домашнього завдання. Самостійна навчальна робота в школі і вдома – це два взаємопов’язаних етапи, які доповнюють один одного.

По-третє, здійснення індивідуально-орієнтованого навчання можливе за певних методичних умов:

- глибокого знання й обліку вчителем індивідуально-психологічних особливостей учнів;

- поєднання індивідуальної і групової організації навчальної діяльності учнів;

- використання системи диференційованих завдань на всіх етапах уроку і стосовно до всіх джерел знань.

  Треба вчити дітей не просто бути присутнім на уроці, а отримувати задоволення від уроку. І ось тут ми повинні бути психологами, друзями, батьками і просто вчителями, щоб зрозуміти мотивацію кожного учня в класі: когось заохотити, когось пожурити, з кимось пожартувати, підхльоснути самолюбство, розкрити замкнутість, щоб всі йшли на урок з метою дізнатися, зрозуміти, знайти щось нове, цікаве.

 Найстрашніше для мене в учня це «негнучкість думки». Я намагаюся своїми питаннями створювати протиріччя, даю учням творчі завдання, велику увагу приділяю самостійній роботі з картами атласу, де можна не тільки отримати інформацію, а на основі отриманих даних порівняти, проаналізувати і зробити свої висновки, тобто провести міні-дослідницьку роботу. В учнів 7-11 класів ця робота не викликає труднощів, дітям навіть цікаво самим знаходити щось нове в давно відомому.

Вивчаючи національний та етнічний склад населення України, я запропонувала учням 8-х класів не тільки перерахувати національні риси, властиві українському народові, але й обґрунтувати їх за допомогою літературних, історичних, географічних прикладів. Учні зробили міні-дослідження, результатом якого став урок-дискусія. Ми дізналися, що українці працьовиті, люблять свята, іронічні, гостинні і дуже люблять сало, як продукт, який допоміг вижити нашим пращурам у часи татаро-монгольської навали.

Семикласники, ґрунтуючись на теорії руху літосферних плит, роблять свої карти «Земля у майбутньому», розраховуючи переміщення материків, їх становище через мільйони років. Якщо рухатись далі, можна спрогнозувати карти майбутнього рельєфу Землі.

Всім відомо, що академік В. Візе, сидячи за столом у своєму кабінеті відкрив острів у Північному Льодовитому океані, коли досліджував течії та їх напрям. Таким же чином учні, зіставляючи тектонічні та фізичні карти, можуть передбачити наявність чи відсутність корисних копалин у визначених районах країни.

Дуже хочеться, щоб ми побачили в наших учнях свободу творчого розуму від самого себе. Саме про це писав англійський поет Р. Кіплінг: «Умій мріяти, не ставши рабом мрій, і мислити, думки не звеличуючи».
Від нас залежить те, як ми навчимо наших дітей здобувати знання й уміння, але хочеться, щоб ми пам’ятали слова німецького педагога ХІХ століття                    А. Дістервега «Більше приносить користі розгляд одного і того ж предмету з десяти різних сторін, ніж навчання десяти різних предметів з одного боку…».