Косік Ю.О.

вчитель історії та правознавства

Губелецька гімназія Улашанівської ОТГ

с. Губельці, Славутський район,

Хмельницька область, Україна 

СУЧАСНІ ОСВІТНІ ІННОВАЦІЇ  НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ЯК СПОСІБ  ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливої актуальності набирають освітні реформи, мета яких – створення інноваційного середовища для розвитку основних компетентностей учнів, формування життєвоважливих навичок впродовж життя. Нова українська школа поставила перед українськими педагогами одне із нелегких завдань – осучаснити способи викладання навчальних дисциплін в школі. І ось тут уже ніяк не обійтися без сучасних інновацій, інформаційних технологій, які прийшли в наше суспільство і поступово замінюють звичайні ручки і зошити, крейду та дошку. Вся інформація тепер знаходиться в онлайн – на серверах, блогах, веб-сайтах, освітніх платформах, соціальних мережах, порталах.

В сучасному світі, при осучаснених засобах зв’язку та комунікації, залишатися осторонь і не впроваджувати новітні технології нереально, особливо для вчителя. Учителю в умовах таких швидких змін потрібно швидко адаптуватися і вдосконалювати власну мультимедійну, комп’ютерну та інформаційну грамотність. Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують учителів не тільки надавати учням інформацію, а й шукати шляхи практичного застосування її в повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання  - для збагачення життєвого досвіду дитини.

Сучасні освітні інновації пропонують великий спектр інформаційних технологій, які можна застосовувати при викладанні суспільствознавчих дисциплін. Це – веб-квести, скрайбінг, ментальні карти, кроссенс і т.п. До інноваційних технологій, як пріоритет, відносять групову та індивідуальну форму навчання. Саме інноваційне навчання  є новим ступенем у процесі навчання, це новий погляд на навчальний процес, коли повністю переосмислюються стосунки учня і вчителя, коли основною метою навчання стає особистісно-діяльнісний підхід кожного учня до процесу навчання, коли творчість і зацікавленість стають потребою уроку.    

За останні роки у підходах до викладання предметів суспільствознавчого циклу відбулися зміни. У першу чергу це стосується методології викладання, застосування сучасних освітніх інновацій в процесі викладання історії, застосування інноваційного навчання, яке спрямоване на розвиток творчих здібностей учнів.

Нетрадиційні форми викладання історії в школі привертають увагу вчителів можливістю поєднати вивчення великого обсягу історичного матеріалу і підготовкою учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, вивчення діяльності історичних діячів, основних історичних подій і підготовкою до історичних конкурсів та олімпіад.

Саме для реалізації цієї мети і потрібні різноманітні інноваційні технології, адже учням цікаво залучатися до різноманітних проєктних робіт, їм цікаво розмірковувати, ділитися думками з приводу тієї чи іншої події, їм важливо десь застосувати ті знання, що вони мають, на практиці чи новій навчальній ситуації. Це і є головне завдання інноваційної методики – навчити учня розмірковувати під час отримання знань.  

Великий педагог В. Сухомлинський вважав, що центром кожного уроку повинна бути особистість учня. Він радив, враховуючи сили і можливості школярів різного віку, правильно визначити, на що здатен учень у даний момент, як розвивати його розумові та творчі здібності, емоційно стимулювати його, створювати ситуації успіху.

У житті школяра кожен урок повинен стати місцем радісного самовідкриття, самовираження, самоствердження. Важливо пам’ятати, що «успіх уроку визначається культурою і професіоналізмом учителя. Саме від нього залежить, чи стане урок школою доброзичливості, самостійності, творчості та відповідальності» [1,с. 43].

Майстерність вчителя історії полягає головним чином в умілому оволодінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх досягнень педагогіки і передового педагогічного досвіду, в раціональному керівництві пізнавальною і практичною діяльністю учнів, їх інтелектуальним розвитком.  

Особисто я у своїй роботі постійно використовую передові сучасні освітні інновації. Найбільше звичайно, це – скрайбінг, веб-квести, ментальні карти, інфографіка, хмарні та інтерактивні технології. Їх застосування має і свої позитиви і свої недоліки. Але доцільне поєднання інновацій і особистісно-діяльнісного підходу дасть значний ефект у досягненні саме мети уроку. При цьому ми повинні пам’ятати, що сучасний учень хоче бути на цікавому уроці, де він є учасником уроку, а не пасивним слухачем розповіді учителя. Для навчання творчої, гармонійної і високорозвиненої компетентної особистості це дуже важливо. Я розповім про ті освітні інновації, які я найчастіше використовую у викладанні історії, які допомагають мені формувати творчі здібності учнів на своїх уроках.

Широке та ефективне впровадження інноваційних технологій в освітній процес сприяє підвищенню його якості, зацікавленості учнів та учителів. Однією із таких технологій, яка вчить знаходити необхідну інформацію, аналізувати й систематизувати, вирішувати поставлені завдання, є технологія веб-квестів.

Веб-квест – це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні або вчителі. Виконуючи те чи інше завдання, проєкт, творчу роботу. Розрізняють два типи квестів: короткочасний (поглиблення та інтеграція знань, розрахований на два-три заняття) та тривалий (поглиблення та перетворення знань учнів розраховані на тривалий термін – семестр чи навчальний рік). Особливістю веб-квестів є те, що частина інформації або вся інформація для самостійної чи групової роботи учнів з ним знаходиться на різних веб-сайтах [2].

Веб-квести найчастіше підходять для роботи в міні-групах, проте часто веб-квести призначаються і для роботи окремих учнів. Досить часто я використовую саме міжпредметний веб-квест у формуванні творчих здібностей дітей на уроках історії, бо вважаю, що саме таким чином, ця робота є ефективною. І мої учні використовують цю технологію, бо для створення та проведення квестів не потрібно завантаження додаткових програм чи набуття специфічних знань, умінь, навичок. Потрібен лише комп’ютер, доступ до мережі Інтернет та творче мислення.

Веб-квест на уроці історії - активна форма навчального заняття. В процесі творчої роботи учні отримують не «готові до вживання» знання, а самі залучені в пошукову діяльність [3, с. 139].  Веб-квест дуже зручний для роботи над проєктами з історії.  З його допомогою можна зреалізувати технологію проблемного навчання, організувати дослідницько-пошукову роботу, формувати творчі здібності дітей. Ця технологія дуже добре демонструє розкриття творчого потенціалу кожного учня як індивідуально, так і під час роботи в групі.  

Отже, веб-квест — це форма уроку з орієнтацією на розвиток пізнавальної, дослідницької діяльності учнів, на якому основна частина інформації добувається через ресурси Інтернет. Ця технологія перетворює інформаційні технології на універсальний інструмент, здатний допомогти в рішенні найрізноманітніших проблем сучасної людини.  Використання квестів на уроках історії дає свої позитивні результати. Підвищення не тільки рівня мотивації до предмета історії, але й зростання якості знань і рівня навченості.

     Веб-квест - це унікальна можливість використання всесвітньої мережі для навчання. Традиційне навчання часто спонукає збирати готові відповіді, накопичуючи інформацію, але найбільш важливі питання вимагають від учня більше часу витрачати саме на роздуми над значенням і ступенем важливості інформації. Це можливість школярам робити відкриття, а не просто засвоювати інформацію, підвищувати впевненість у власних силах, пробуджувати інтерес і самооцінку.   Підвищується мотивація школярів до вивчення історії, з одного боку, і до використання комп'ютерних технологій у навчальній діяльності, з іншого; учні набувають навички науково-дослідної діяльності і роботи з інформацією, а також навички публічних виступів; розвиваються навички командного вирішення проблем. Все це сприяє формуванню як комунікативної, так і інформаційної компетенцій.

 Веб-квест дуже своєчасний і корисний інструмент для впровадження елементів гри у навчання. Навчання стає цікавішим, крім того підвищується мотивація. 

       Найголовніше – діти вчаться працювати в команді! Вони відмовляються від віртуального спілкування, яке ніколи не замінить їм досвід живого спілкування з  людьми, коли доводиться контролювати свої емоції, думки, дії; погоджуватися  з думкою інших.

Скрайбінг – новітня техніка презентації (від англ. «scribe» - створювати ескізи або малюнки), винайдена британським художником Ендрю Парком. Ваш виступ ілюструється малюнками на дошці (або аркуші паперу). Створюється так би мовити «паралельний ефект», коли ми чуємо і бачимо приблизно одне і те ж. при цьому графічний ряд фіксується на ключових моментах аудіорядом [4]. За допомогою скрайбінгу можна створювати чудові відеоролики для навчання, в тому числі і з історії. Наприклад, «Середньовічний замок», «Козацькі клейноди», «Символи гетьманської влади» і т.п. На мою думку. Скрайбінг – це широкі можливості і високі результати. Ця інноваційна технологія підходить і для пояснення нового матеріалу, і  для перевірки засвоєного. Може бути використаний як засіб узагальнення вивченого. Як домашнє завдання, як «мозковий штурм» і рефлексія на уроці. Скрайбінг урізноманітнює візуалізацію матеріалу. Найчастіше я використовую онлайн-скрайбінг та аплікаційний скрайбінг.  

 Нова техніка презентації має і плюси, і мінуси. До плюсів можна віднести: оригінальність, лаконічність, образність, продуктивність. Мінуси: технічні труднощі, наявність навичок малювання, трудомісткість процесу.

Онлайн-сервер PowToon дає можливість створити скрайб-ролик, використовуючи бібліотеки готових персонажів, загрузити і використати малюнки, накласти звук. Для цього необхідно зареєструватися (можна використати акаунт Google, Facebook чи Twitter). Готовий ролик можна одразу ж завантажити на Youtube.

І все ж таки ручна робота ціниться більше, хоча і потребує великих зусиль.

Алгоритм створення скрайбінгу:

Ø вибрати тему (повинна добре ілюструватися);

Ø створити команду, розподілити ролі (режисер-сценарист,  звукооператор, художник, диктор, монтажер);

Ø дібрати матеріал, проаналізувати його, скласти план;

Ø написати сценарій, розбивши його на кадри;

Ø створити ескізи та обговорити їх у команді;

Ø намалювати і зняти на камеру (телефон, планшет, фотоапарат);

Ø скачати відео на комп’ютер і здійснити монтаж, накласти звук, титри в одному із відео редакторів (Windows Movie Maker, Nero, Кіностудія Windows Live тощо);

Ø публікація на Youtube [5, с. 49-50]. 

Навчаючи школярів розуміти значущість історичних знань, учитель приділяє особливу увагу формуванню в них творчих здібностей, історичного мислення, історичної пам’яті. Учні розробляють проєкти, скрайб-презентації і цим збільшують свій науковий та культурний потенціал. Отже, скрайб – це нестандартно організована навчальна діяльність та цікавий сучасний урок.

Однією із найкращих форм логічного структурування інформації, я вважаю ментальні карти. Це унікальна методика, побудована на використанні ментальних карт, відома не так широко, але саме вона дозволяє отримати значні переваги під час роботи з будь-якою інформацією. 

Ментальна карта (mind-map, mindmapping) – це графічне відображення процесів багатовимірного мислення. Ментальні карти є зручною, ефективною технікою візуалізації мислення та альтернативного запису.   

Саме поняття вперше ввів Тоні Б’юзен (Tony Buzan) у 1970 році. Спершу “mind map” означало: “хороша форма для нотаток”. Ще будучи студентом, Тоні пропонував його як альтернативний спосіб ведення конспектів,  інтелектуальні карти вийшли за межі конспектування і значно розширили сфери застосування: вони вважаються хорошим інструментом для організації думок і навіть для покращення інтелекту. Тепер Б’юзен пояснює техніку майнд меппінг як: “багатогранний пристрій для тренування, що розвиває кожний ментальний м’яз розуму” [6, с. 139 ].         

Суть побудови ментальної карти полягає в тому, щоб за допомогою зрозумілих символів, образів, об’єктів, асоціацій, якими мислить людина, наочно зобразити карту знань на обрану тему.

Ментальні карти  на уроках історії – це впорядкування логічного ланцюєка подій, фактів, ідей. Це швидке опрацювання великого обсягу інформації, виділення важливої інформації  від  другорядної. Техніка майнд меппінг дозволяє читати швидше, запам’ятовувати більше, краще концентруватися. Це - ведення конспектів. Інтелектуальні карти для цього підходять краще за звичайні нотатки. Їхнє створення займає менше часу, ніж написання великого об’єму тексту, крім цього, таке відображення інформації саме по собі є логічно організованим. Кожна карта пам’яті є унікальною і зберігається в пам’яті як цілісний об’єкт. Це і Мозгові штурми, бо карти пам’яті є потужним інструментом для роботи із асоціаціями. Записуючи, а потім переглядаючи ідеї, знаходяться нові зв’язки між концепціями, які були непоміченими до того. Крім того, сам спосіб малювання карти переводить мозок у режим креативності. Ця методика розвиває творчі здібності дітей, оскільки ментальні карти є відображенням мислення дитини, ходу її думок стосовно тієї чи іншої теми, на яку створюється ментальна карта.

Для того, щоб застосовувати дані освітні інновації у викладанні свого навчального предмету, необхідно постійно приділяти увагу самоосвітній діяльності, постійно підвищувати рівень власних професійних компетентностей, постійно брати участь у курсовій підготовці, дистанційних курсах і просто хотіти рухатися вперед і бажання навчити розуміти значущість історичних знань для кожного учня і держави в цілому. 

Використані джерела:

1.                   Вакалюк Т.А. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх школах для підвищення якості освіти/ Вакалюк Т.А., Шевельова М.К.//Інформаційно-комунікаційні технології як засіб підвищення якості освіти/ Зб. наук. др. [ред.кол.: В.Є. Берека (гол) та ін.]. – Хмельницький: Видавництво ХОІППО, 2015. – С. 40-45 
2.                   Биховський Я.С. «Освітні веб-квести»
3.                   Кононец Технологія веб-квест  у контексті ресурсно-орієнтованого навчання студентів. Серія: Педагогічні науки. – 2012.-Вип.10. – С.138-143
4.                   //Скрайб-презентації у навчально-виховному процесі// : Режим доступу [http://shamadarina.blogspot.com/p/blog-page_19.html ]
5.                   Зелінська М. Скрайбінг: широкі можливості, високі результати/ Зелінська М.// На шляху до Нової української школи/ Зб. наук. др. [ред.кол.: В.Є. Берека (гол) та ін.]. – Хмельницький: Видавництво ХОІППО, 2019. – С. 49-50.   
6.                   Терещенко  Н.В. Інтелект-карти – сучасні інноваційні соціальні технології навчання в системі освіти /Н.В. Терещенко//Функціональна економіка. – Вчені записки. - №14. – 2012. – С. 139-145.