Пісні, обпалені війною (Сценарій з нагоди дня Памяті та примирення)

Сценарій свята до дня Перемоги

„Пісні, обпалені війною…”

Мета: поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу у Вітчизняній війні, виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу.

Обладнання: святково прибраний клас. Виставка літератури про Вітчизняну війну, вислови, плакати з зображеннями подій війни.  

Вислови:

„Вічна слава солдату – герою і солдатові без нагород, хто загинув хоробро у бою, захищаючи рідний народ”,

„І хай як далеко від дому бійця не сховала зима, солдатів нема невідомих, батьків невідомих нема”,

„Чиї б серця забуть могли тих, хто у тяжку годину у грізних битвах полягли за рідну Україну”,

„За цвіт життя завдячує народ полеглим і посивілим солдатам”.

Епіграф

Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього.

Вступне слово вчителя:

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.

Напередодні Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні згадаємо своїх дідусів та їхніх товарищів – ветеранів, що здобували для нас, своїх нащадків, можливість жити у вільному світі. Нехай ті страшні дні вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та давайте будемо пам'ятати – з вдячністю та смутком – про те, як рідні нам та зовсім незнайомі люди віддавали своє життя за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей. Вони щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони хотіли, щоб війна назавжди лишилася для нас лише спогадом, легендою, тяжким уроком долі та ніколи – нашою дійсністю. Вони ні защо б не хотіли, щоб ми повторили їхній шлях.

Вони нічого в нас не просять. Їх вже небагато лишилося в живих. Це не вони розвязували світові конфлікти, не вони грали в жорстокі політичні ігри, жертвуючи життями людей. Але це вони поклали тому край, врятували нас! І ми мусимо пам'ятати. Тому що пам'ять і вдячність – це все, що ми можемо дати нашим ветеранам. І це зробить кращими нас самих і наш світ.

І незважаючи на всі жертви та страждання День Перемоги – це світлий день. Це день, в який стало зрозумілим, що все це було не дарма, що збулися мрії, що майбутнє – у наших руках. Це день, в який відлік часу можна було б починати спочатку, бо настала нова епоха – волі, миру, можливостей. І за все це ми маємо дякувати їм – нашим ветеранам!

1 ведучий. Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя,  нестримну жагу до життя, в один з таких прекрасних днів, 9 травня, ми відзначаємо велике свято – День Перемоги!

2 ведучий. Для нашої Батьківщини ця страшна війна розпочалася далекого 17 вересня 1939 року, коли сталінська Червона армія за таємною згодою з гітлерівською Німеччиною захопила землі Західної України та принесла на своїх кривавих багнетах ті нелюдські страждання, які устиг вповні відчути народ України. А вже 22 червня 1941 року рожевий світанок поглинув кривавий танок, що триватиме 1418 днів і ночей - дві людиноненависницькі ідеології - комунізм і фашизм зіткнулися в страшному двобої, що коштував мільйонів і мільйонів життів.

1 Ведучий 22 червня 1941 року стояла спекотна літня ніч. Ніщо не віщувало біди. Люди в своїх тихих домівках додивлялися останні мирні тихі сни. Аж раптом о 3 годині 30 хвилин на українську землю стали падати бомби, які посіяли смерть мільйонів громадян великої держави, нищили міста і села. Так тиха красива літня ніч для українського люду перетворилася на жахливе пекло. Замість яскравих світанків та червоного заходу сонця люди побачили справжні жахіття війни та лють ворога, з яким відправляли боротися своїх чоловіків, синів, братів, сестер, дідусів, татусів.

До вашої уваги пісня у виконанні учениці 10 класу Михальчук Лесі «А закаты алые». 

2 ведучий Уже 22 червня, в перші дні нападу гітлерівської Німеччини, фашистська авіація бомбардувала Київ. Тисячі киян пішли до лав Червоної Армії. На початку липня у місті було створено 13 винищувальних батальйонів та 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 33 тисячі чоловік. У будівництві оборонних рубежів навколо Києва брало участь близько 160 тисяч жителів міста. Із 7 липня почалася його оборона. Спроба фашистів раптовим ударом захопити столицю України не вдалася.

2 ведучий Під Києвом ворог втратив близько 100 тисяч чоловік. Оборона столиці України тривала понад 70 днів. Для порівняння: Данія захищалася від фашистського нашестя лише 1 день, Бельгія – 19, Франція – 44 дні, Норвегія – два місяці.

1 ведучий Сотні тисяч матерів проводжали своїх синів на фронт. Ішли поети, талановита молодь, вчорашні школярі й школярки, але не всім судилося повернутися до рідної оселі.

 Помилуй його, куле, обмини...

Невже тобі так хочеться убити?

Він молодий, не має ще жони,

Лиш Батьківщину вміє він любити

Та батька, матір... Батько на війні –

Обом повоювати довелося...

Ти пролети, свинцева, по стерні,

Зітни при стежці сонях чи колосся.

Ну зачекай... Помилуй... Він іще

Зустріне у житті свою кохану.

Не обминеш, то розсічи плече,

Він у шпиталі вигоїть ту рану...

А куля пролетіла навпрошки,

Не слухала вмовлянь моїх, проклята,

І в саме серце влучила-таки

Ще юного, безвусого солдата.

2 Ведучий. Вийшла в степ широкий мати посивіла,

Виплакала очі від журби вона,

Біля квітів маку стала, заніміла,

І згадалась знову матері війна...

І почула голос сина над житами –

То зітхала мати, то вогонь палав:

„Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо.

Я своєю смертю смерті потоптав.

На моїй могилі нині квітів море,

Ти в думках до мене линеш з далини,

І твоє невтішне материнське горе –

То прокляття вічне паліям війни!”

1 Ведучий. До вашої уваги пісня у виконанні учениці 3 класу Андрощук Катерини «Червоні маки».

2 Ведучий. Страшні сліди залишила Друга Світова війна. За ці роки в Україні загинув кожен шостий громадянин. Хто візьметься підрахувати, скільки вони могли б зробити, скільки б могли пізнати радісних хвилин... У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих  б років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто  пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.

Натягнуті нерви, мов тятива,

Пронизує пам’ять скорбота прощання…

І сумно згасає, і тяжко сплива.

Вшануємо загиблих хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання).

1 Ведучий. Як і тоді, так і тепер заповітним бажанням багатьох українців і тих, кого зачепила своїм чорним крилом війна благали у Господа лише одного – миру в державу, в оселю, в душу. Але дві людиноненависницькі ідеології – фашизм і комунізм далі продовжували воювати між собою, знищуючи простих, ні в чому невинних людей, тих, хто мав будувати майбутнє, жити і робити багато справ для того, щоб процвітала рідна держава.

2 Ведучий. На мій погляд, історія здатна повторюватися. Тому що,  від закінчення Другої світової війни минуло уже 71 рік, і сьогодні наша молода держава знову знаходиться у вирі війни, як і тоді 71 рік назад. І з ким? З тим, з ким були братами покрові, з тими, з ким пройшли жахіття Другої світової війни. З Росією. І сьогодні багато, напевно, українських дітей моляться до Господа, і просять одного – миру державі, спокою в оселі. Як і тоді, так і зараз, на тих територіях, де точаться люті бої, діти зранку бачать не схід ясного сонечка і не чують співу пташок, а замість цього вони споглядають зруйновані оселі і комунікації, прокидаються під зрив військових снарядів ворога, а замість ясного сонечка бачать біль і страждання своїх батьків.  І як тоді, так і тепер в цих жахіттях є вина і влади. Яка керує країною. Сьогодні, як і 71 рік тому діти благали у Бога життя без війни, без болю, і страждань. Мрія дітей Другої світової війни збулася через 6 років, а чи збудеться така мрія українських дітей сьогодні – невідомо. Але життя без війни все таки набагато краще, і ми сьогодні теж хочемо жити без війни.

1 Ведучий. До вашої уваги пісня у виконанні учениці 9 класу Заремської Анастасії «Хочу жити без війни».  Показ відео ролика.

Звучить мелодія „Журавлі”.

2 ведучий: Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах:

„Ніхто не забутий, ніщо не забуто”.

1 ведучий: Люди старшого покоління пам’ятають: травень того незабутнього 45-го був напрочуд теплим і сонячним. Ніби сама природа своїм таємним єством відчувала радість довгожданного визволення, що прийшло на нашу землю.

2 ведучий:

1945 рік. 1 травня над рейхстагом піднявся прапор Перемоги.

8 травня 1945 року в Берліні підписана повна капітуляція фашистської Німеччини.

9 травня було надано салют Перемоги.

День Перемоги! День Перемоги!

Іде по країні весна.

Дев’ятого травня! Дев’ятого травня!

Війна закінчилась страшна.

1 ведучий: Все ожило, пробудилося, набралося краси і молодості. Здається, що навесні ми по-особливому, ніжно й трепетно, любимо рідну землю. Бо саме з весною приходить до нас велике свято Перемоги у Другій світовій війні.

Ти прийшла, Перемого, слідами війни,

З-під заліза і попелу – цвітом весни,

Тим навічним вогнем, що горить – не згоря,

Обеліском, який увінчала зоря.

2 ведучий: Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваємо ми воїнів нашого села. Золотими літерами вписані їх прізвища та імена в книзі „Пам’яті”.

1 ведучий: Не забуваймо героїв-воїнів села Головлі, які пішли на фронт, а їх багато і не повернулись в своє рідне село. Їхні тіла прийняла не тільки українська земля. Вони знайшли спочинок і в Польщі, і в Німеччині, і в Росії, і на Україні. Височіють могили в степах, в полях, обабіч доріг.

2 Ведучий. Перемога… Це була радість зі сльозами на очах. За роки загинуло 3 мільйони українців, 2 мільйони були примусово вивезені на роботи до Німеччини.

Не зосталося жодної сім’ї, яка б не оплакувала загибель рідних чи близьких.

Чиї б серця забуть змогли

Тих, хто у тяжку годину,

У грізних битвах полягли

За нашу рідну Україну?

1 Ведучий. Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

2 ведучий: Серед тих, хто йшов дорогами війни, були наші односельчани – фронтовики, остарбайтери, діти війни. Вони повернулися до рідних домівок і надалі стали відбудовувати свою країну, несучи в собі гірку пам'ять про жахливі події війни, бо декому ця війна зруйнувала мрії і сподівання, у когось відібрала життя, когось осиротила, комусь зіпсувала випускний вечір, весілля, день народження, а в когось відібрала здоров’я та молодість. Але наш великий український народ не зламався під впливом цих жахіть -  вони боролися сміливо та відважно, працювали на непосильних роботах на чужині – але все таки відвоювали мир на своїй землі. Їх загинуло багато, пропало безвісти, є ще живі свідки тих подій, які несуть у собі пам'ять, тому що пам'ять жива, вона нетлінна і вічна, і ті події назавжди залишаться в серцях тих, хто це пережив, а їх спогади будуть для нас уроком мужності і хоробрості у важкій, але благородній справі – захисту нашої Вітчизни  від ворога. Пам'ять проходить крізь віки і торкається наших душ та сердець, бо вона жива… 

1 Ведучий. До вашої уваги пісня «А пам'ять жива» у виконанні учнів 1 класу.

2 ведучий Як дорого коштує перемога! Але ми все витримали – і перемогли. Перемогли тому, що захищали Батьківщину. Перемогли тому, що відстоювали право на життя.

1 ведучий Вітаємо зі святом всіх вас щиро!

Живіть здорові в щасті і в теплі!

Бажаєм всім любові, щастя, миру

На нашій рідній і святій землі!

1 ведучий Хай пісня лине в синь небес крилато,

У мирне небо хай зліта салют!

День Перемоги – це найкраще свято!

Це свято зі сльозами на очах!

2 Ведучий. До вашої уваги пісня «День Перемоги» у виконанні учнів 2-3 класу.

1 Ведучий. Стоїть обеліск, і на нім імена,

Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск над печаллю могил,

Бійців з Придніпров’я і з галицьких сіл.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.

Що в селах Вкраїни синів тих нема.

Вони тут не сіють, вони тут не жнуть,

Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.

Лиш сльози вмивають синів імена,

Що їх із собою забрала війна,

Що їхні серця дуже довгі літа

Земля українська в собі пригорта.

2 ведучий: Ми йдемо до могильних плит батьків, щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.

1 Ведучий:

Там сплять навічно воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

Їм не судилось весен зустрічати,

Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята,

Тепер уже були б із них орли!

Схилися над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли.

Я покладу вінок червоний

До обеліска мужніх воїнів,

Які життя своє віддали

За те, щоб ми війни не знали.

Були, як всі вони, всі смертні,

Але вони, вони безсмертні,

Безсмертні подвигом великим,

Що пролетів над всеньким світом.

Ми не забудем вас ніколи,

Ми пам’ятатимемо вас всіх.

...Я покладу вінок червоний

І він осяє обеліск.

2 Ведучий. 71 – шу весну відзначаємо нині,

На скронях ветеранів – срібний іній сивини,

Він подвигом прославив матір Вітчизну,

Вклоніться, люди, ветеранам війни.

Зупинись, прислухайся на мить –

Кричать з вогню і мати, і дитина,

Хай буде мир, хай більше не горить

У пеклі війн твоє життя, людино!

Низький уклін вам, ветерани війни!

Під священним знаменням свободи

Ви у бурях великих пройшли,

Щоб народи для дружби і згоди

На оновлених землях жили.

1 Ведучий

Ми пам’ятаємо всіх,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте,

Щоб не окоп чорнів на ниві –

Хліба цвіли, мов килими.

І щоб веселі і щасливі

До школи всі ходили ми!

2 Ведучий

Ми не бажаємо війни!

Хай над містами і нивами

Сіяє сонце з вишини,

Щоб ми росли щасливими!

Люду трудящому воїн не треба.

Гуртуймо тісніше свої ряди.

За незахмарене – чисте небо,

Проти смертей, сліз, нещастя й біди.

1 Ведучий

Ми хочемо без воїн жити.

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це  лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

2 Ведучий

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх малят на цілім світі!

Хай живуть спокійно люди,

Сонце лагідно сія,

Хай лунає всюди-всюди

Пісня радісна моя.

1 Ведучий. До вашої уваги пісня «Вічний вогонь» у виконанні учнів 4-5 класу.

2 Ведучий. Ми сьогодні повертаємось до цих подій знову і знову через перегляд старих радянських фільмів про війну, про подвиг нашого народу. Та мабуть найпопулярнішим фільмом про війну на сьогодні є фільм « В бій ідуть одні старики». В ньому поєднано і жахливі події війни і любовні переживання головних героїв. Сьогодні пісні до цього фільму стали популярними і серед українських виконавців, більше того, вони перекладені українською мовою. І їх хочеться і хочеться співати. 

1 Ведучий. До вашої уваги пісня «Катюша» у виконанні учнів7- 8 класів.

2 Ведучий. Головною особливістю знаменитого фільму «В бій ідуть одні старики» є поєднання війни і кохання, любові до рідної землі і виконання свого обов’язку перед Батьківщиною – захищати її кордони. Про це співається і в пісні «Смуглянка».

1 Ведучий. До вашої уваги пісня «Смуглянка» у виконанні учнів 7- 8 класів.

2 Ведучий. В твоє майбутнє, вірю Україно,

Бажаю, щоб щасливим був твій шлях,

Я як до матері до тебе лину,

У віршах славлю і піснях!

1 Ведучий. За героїв і ветеранів, що славили рідний край,

Ми тобі вклоняємось знову й знову,

Розквітай моя земле казкова,

На добро і щастя розквітай.

2 Ведучий. Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Ти для мене одна – і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

Розквітай Україно

З кожним днем розквітай

Ми подбаєм про тебе,

Ти завжди пам’ятай.

1 Ведучий.

Я співаю про тебе, прекрасна Вкраїно,

Де хлібами духмяними вкриті поля.

І про шлях твій до волі, моя Україно,

Незалежна та славна слов’янська земля.

2 Ведучий. До вашої уваги пісня«Україна -мати» у виконанні учениці 10 класу Михальчук Лесі  (звучить пісня)

1 Ведучий. Діти, ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.

Куди б не йшов, не їхав ти,

А при шляху спинись.

Могилі тихій, дорогій

Всім серцем поклонись.

2 Ведучий. Наш обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.

За тебе, за мене, за всю Батьківщину,

Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,

Боровся з фашизмом і гинув у бою.

Хто месником смілим тоді партизанив

І ворога нащим героєм незнаним.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,

І гідно живи їх життям недожитим!

1 ведучий: 

Схиляємось ми шанобливо в задумі,

Тужливо шумлять осокори з боків,

І чується голос в зеленому шумі:

Бережіть і шануйте могили батьків.

Присягнемо, сини, біля братських могил

Іменем сонця, Вітчизни іменем

Клятву складаєм, клятву синівську

Героям загиблим.

Те, що батьки доспівать не встигли

Ми доспіваєм!

Те, що батьки збудувать не встигли

Ми добудуєм!

Своїм життям, своєю працею, навчанням

вшановувати світлу пам’ять героїв клянемось!

2 Ведучий. У чомусь схожі очі ветеранів:
У них безмежне розуміння, легкий сум. 
Вже на тілах загоїлися рани – 
Їм крає серце рій нестримних дум…

І травень – теплий і ласкавий
Цитує радості та болю заповіт. 
На честь відваги вашої і слави
Повсюди запалить бузковий цвіт.

Ростимуть і сміятимуться діти, 
Що світ новий збудують з ваших мрій. 
Завдячуємо вам і теплим літом
Під мирним небом швидкоплинних днів…

Ви знов сьогодні поряд з нами,
Та невблаганний плин років...
Гроза відлунює громами
В старих листах поміж рядків...
Умитий ранок зустрічає
Сімдесят перший мирний рік,
А друзі десь за небокраєм...
Лиш вічне полум'я палає,
Щоб душі зболені зігріть.

1 Ведучий. Смак незабутній перемоги
Лунає досі у серцях.
Блиск переможної дороги
Дарує радість у роках.
Вони пройшли, вони здолали
Той шлях, жорстоких ворогів,
Неприязнь долі подолали,
Знайшли себе серед снігів,
Серед пустельних бур змагались,
З дощем и зливою злились.
Роки пройшли, вони лишились,
Вкраїну захищать клялись.
Під свистом куль ішли до цілі.
І вибух бомб, снарядів дзвін
Їм додавали сил у полі.
І далі йшов з вогнем загін
До перемоги, щоб відбити
Фашистів зло, звільнити світ
Від окупантів, щоби жити
Змогли спокійно, край щоб квіт.
Героїв мало вже лишилось,
Покрила скроні сивина,
А щастя у серцях з'явилось,
Лише в душі гримить війна.
На грудях ордени, медалі,
В строю їх чутно тихий дзвін.
Нам ветерани спасли долі –
За це їм наш низький уклін.

Звучить пісня «День Победы» у виконанні учнів НВК.  (виконується пісня)

2 Ведучий. Ось і добіг до завершення наш святковий концерт до славного великого свята Дня Перемоги. Ми надіємось, що наші майбутні покоління будуть вдячні тим, хто подарував їм чисте мирне небо над головою, творити майбутнє держави.

Ведучий. Хай як нам сьогодні важко, але попри те, ми маємо свою державу, і сьогодні ми намагаємось протистояти проти ворога, і ми з великою честю це виконаємо. Це наш обов’язок.

1 Ведучий. Нам ніколи не забути великий подвиг нашого народу – перемога над фашизмом. І як сьогодні нас не намагається поділити за расовими, політичними поглядами – ми знаємо одне: що перемога одна на всіх.

2 Ведучий. Чимало лунало пісень сьогодні і про війну, і про перемогу. Та всі вони як одна в одну мають і радість, і смуток, і печать, і любов. Бо в душі нашого народу його пісня, а в пісні переживання. Оці пережиті хвилювання і трагедії вийшли у піснях – шедеврах воєнної пісні, які не забудуться ніколи – тому що це пісні, обпалені війною.

Ведучий. Дякую всім за увагу та за участь у концерті. До нових зустрічей.