Сучасні українські митці та їх творчість в час війни

Сценарій позаурочного заходу «Сучасні українські митці та їх творчість в часі війни»

Тема позаурочного заходу: «Сучасні українські митці та їх творчість в часі війни»

Мета даного заходу це ознайомлення учнів з плеядою сучасних українських митців, які активно працюють в творчості та підтримують українців та ЗСУ. Серед митців було розглянуто доробок О. Штейн, О. Притули, А. Усенко, В. Манжоса, Л. Студницької, А. Рогового, І. Харчук, О. Щербака, Н. Брічук, Є. Клименко, А. Коник, А. Роїка, У. Щабель, Х. Вальк, Д. Манжоса, Є. Кафідової, Д. Мовчана, Д. Альошкіної та С. Слепко.

Розвиваюча мета: Розвинути в учнів вміння любити та берегти своє українське мистецтво та розуміти, що усі українці зараз важливі і у кожного свій фронт.

 Виховна мета: виховати в учнів вміння аналізувати мистецькі здобутки сучасних художників України та виховати їх в національному середовищі.

Форма проведення заходу : інтегрований урок, проблемна лекція, урок з елементами бесіди, презентації, відеоматеріалу та ін.

Ми сьогодні, як ніколи раніше, впевнено крокуємо від ворога (початок презентації https://docs.google.com/presentation/d/1qVV6WndhDHs3gmWKh8mKY7N2w6eM0jyDQv5kDFiAooI/edit?usp=sharing  )

За настановою Романа Ратушного, загиблого воїна, який сказав: “Випалюйте в собі всю російську субкультуру. Випалюйте в собі всі спогади з дитинства пов’язані з російським-радянським. Випалюйте в собі стосунки з родичами чи друзями по ту сторону, з усіма хто є носієм російської субкультури. Інакше це все випалить вас" випалюємо все російське у собі. Змінюємо і змінюємось!

1. Ольга Штейн (24 роки). Родом з Черкас, зараз проживає у Києві. Закінчила Львівську нацональтну академію, факультет “Реставрація творів мистецтва”, а згодом магістратуру у Києві. Працює в жанрі портрету та значну увагу приділяє образам іконопису. З лютого 2022 р. брала участь у резиденції на острові Кіпр та виставляла свої роботи на благодійних аукціонах. Остання персональна виставка у Франції.

Картина «Юрій змієборець» Опис картини зі сторінки мисткині: “Голе тіло, без шкіри, зпалене, знівечене, зпаплюжене, тричі голе, без віку, без статусу. Голим духом- переможе.Звернення до сюжену ікони Георгія (Юрія) Змієборця. Тільки з відчуттям кількості покладених тіл, що не дарма, що переможуть.

Бо дух більший за тіло без шкіри.” P.S: В травні ця робота експонувалась на персональній виставці у Парижі.

2. Олександр Притула  родом з Києва. Він працює в абстрактному та фігуративному жанрі. 2012 — 2018 навчався в НАОМА, спеціалізація Скульптура. Диплом магістра з відзнакою. За час повномасштабної війни неоднаразово виставляв свої роботи на благодійні аукціони. Скульптури експонуються по музеях світу.

BABLBOI. EVAC PLAN 2 (БАБЛБОЙ. ПЛАН евакуації 2, Цифрова скульптура, ручна фарба текстури 2022 рік) От слова автора про цю скульптуру “Ця цифрова скульптура є продовженням теми бомбардування терен Української землі, де жертвами постійно стають цивільні і тварини. Робота створена для участі у проекті Time-lapse | Migration в Метаверсі”

3. Усенко Анастасія народилась та живе у Києві. Зараз тимчасово перебуває у Швеції. Саме в цій країні Анастасія створила грандіозний проєкт бієнале Оpen art sweden (відкрите мистецтво Швеції). Його масштаби вражають адже довжина полотна 40 м, а ширина 2 метри. Матеріали:  тканина, акрил, нитка.

«Оccupation» От що авторка пише про свою роботу: “Маю відповідальність презентувати Україну в Швеції, в такий темний час, на мистецькому фронті, мовою, якою виходить розповідати краще всього.

На бієнале Оpen art sweden , до якого я підготувала роботу «occupation», про жахи які відбувались у вже деокупованих містах і селах, та відбуваються прямо зараз в окупованих, поки ми спимо у ліжках, їмо, маємо воду, ліки, та можливість ходити вільно по місту, дивитись виставки. На цьому полотні ми можемо бачити бомбосховище у розрізі, в якому живуть, помирають і народжуються люди, їх умови, один шматок хліба на сотні людей, фіксація на стінах хто з якої квартири і в який день помер, і коли прийшли наші! Почула дуже багато важливих слів від європейців, про те що вони відчули дивлячись на цю роботу, що це важко збагнути, але потрібно.”

4. Володимир Манжос — один з учасників всесвітньо відомого київського дуету «Інтересні Казки». І ключове слово тут — «всесвітньо». Нещодавно  проєкт розпався і Володимир тепер працює самостійно. Він справжній майстер у виконання муралів, скульптур та вітриністики. Працює зі світовими брендами одягу, культурними інституціями та має постійні колаборації з митцями світового рівня.

«Мертві амбіції» Мурал в Любліні Ось як описує цей мурал сам автор: “Реальність обертається не так, вона обертається виживанням від геноциду. Війна ступила в наш дім. Вона  прийшла  звідти, звідки ми, українці, не дуже очікували – від нашого «братнього» сусіда. Реальність, у якій ми жили, була яскравою і створена правдою. Росіяни багато разів зазіхали на нас своєю імперською лапою, тому ми очікували, але вірили, що це ніколи не повториться. Перша російська агресія проти України була в 16 столітті. Відома як московсько-українська війна (1658–1659). А почалося з порушення умов Березневих статей – договору 1654 року (угоди як військово-політичного союзу між рівноправними: Московією та Українською козацькою державою). Це виглядає якось знайомим, правда? Ведмідь думає, що лапа буде ціла. Але не цього разу! Весь світ зараз у небезпеці, а агресору не пощастило встояти. Настав час об'єднатися і зупинити дикого російського звіра. Ми, як цей бджолиний рій, закликаємо всіх до єднання в кропіткій праці, до відсічі, назавжди”

5. Лілія Студницька народилась в Миколаїв, але вже довгий час живе у Львові.

Випускниця Львівського державного коледжу декоративно-ужиткового мистецтва ім. І.Труша та Львівської національної академії мистецтв Твори художниці вражають позитивною емоцією і свіжістю.  Студницька активно працює в сфері сучасного живопису з 2009 року. Є постійною учасницею міжнародних пленерів, бієнале та аукціонів. ЇЇ роботи часто експонуються на аукціонах в підтримку жертв війни та ЗСУ.

На шляху до перемоги України Ось що Ліля пише про свою творчість та благодійну діяльність: “Твори, які я виставляю на аукціон, часто  були написані в минулому році, в такий щасливий і мирний час .... Минуло півроку і для мене це стало означати багато різних емоцій .... печаль, війна, жах, ненависть, але також багато надії, любові, гордості за нашу Батьківщину, за людей, які стоять пліч-о-пліч борються за те, щоб все змінити і вивести всіх наших дітей у світле майбутнє ...... Слава Україні.  І часто підписами до продажу картин є такі слова: “Усі гроші від продажу картини передам на допомогу українській армії”

6. Артем Роговий народився в 1988 році, в Харківській області в селищі Кегичівка. У 2004 закінчив 9 класів загальноосвітньої школи та вступив до Харківського художнього училища на спеціальність художник-викладач. У 2008 закінчив училище з відзнакою і вступив до Харківської державної академії дизайну і мистецтв, на спеціальність “Реставрація станкового і монументального живопису”. Участь у виставках почав приймати з 2009 року. У 2011 став членом МХО НСХУ. У 2012 перша персональна виставка.

Що дорожче людська кров чи російська нафта “24”Ось що пише митець: «24» той день, безумовно, був найжахливішим днем ​​у моєму житті, тому що мені довелося покинути Харків і все, чим я жив останні 15 років. Той день розділив життя на до і після. У той день Росія напала на Україну і сталося те, чого я найбільше боявся останні 8 років. Того дня Путін повернув світ у 20 століття. І в той час, коли весь світ розуміє, що зараз відбувається, і намагається допомогти Україні, більшість росіян виправдовують війну, НЕ ВСІ, але значна більшість. Ця більшість бреше про війну, ця більшість закриває очі на побиття російських громадян, які проти війни, ця більшість сидить у російських танках і руйнує з гармат наші міста. Я хочу звернутися до тих росіян, які підтримують цю війну – ви всі терористи, як і ваша фальшива влада. Тим, хто не підтримує війну, мені дуже шкода, що вам доводиться жити з цими зомбі в одній країні.

7. Інна Харчук - рівненська художниця. Випускниця Дубенського коледжу культури та мистецтва та Львівської національної академії мистецтв. Після 24 лютого активна представниця мистецьких резиденцій. Однією з них є резиденція на Кіпрі з подальшою виставкою. Також виставка в Парижі. Зараз виставка її ескізів проходить у Львові.

Дотик От що авторка пише про свою творчість: ”…Обличчя, сім‘ї, образи, що проходять повз твоє життя…їхнє щастя чи горе, Процеси коли бурі емоцій, що переживає людина формують її внутрішній ґрунт на основі якого і розділяється на чуже та рідне чи ж то чужорідне…Певний автобіографічний підтекст, внутрішні переживання, відчуження та наповнення себе різними емоціями, навіть тими, які ще до недавно не підпускав до себе , все воно змішується в єдине, і виливається в живопис”

8. Олексій Щербак - відомий український молодий ілюстратор. З останніх його робіт є ілюстрації до книги Шарлотти Бронте “Джейн Ейр”. Він випускник Національної академії образотворсих мистецтв і архітектури, факультет образотворчого мистецтва, графіка.

Ось як художник підписав свою роботу «Страшний сок»: “Мене звуть Олексій Щербак, я художник, живописець, з України.  Мої батьки живуть у підвалі вже більше 10 днів.  вони не можуть виїхати, бо їхнє місто оточили і розбомбили російські окупанти.  Це Чернігів. Мої дідусь і бабуся втратили (він був зруйнований) свій будинок.  Дому більше немає.  Батьки моєї дівчини не можуть виїхати з Бучі з маленькою дитиною, у них немає світла і газу, ніхто не носить їсти. Росія розбомбила і розстріляла пологовий будинок.  всередині були ДІТИ і багато людей!  Це Маріуполь.  Це відбувається ЗАРАЗ у моїй країні!  Що в біса відбувається?  Чому ніхто не може це зупинити?  Чому небо досі не закрите?

 Чому?  Нам потрібна ДОПОМОГА.  Люди, не мовчіть.  Нам треба закрити небо!  Нам потрібен мертвий Путін, нам потрібно більше санкцій проти Росії.  Це вже не про політику. Будь ласка, не треба бути тихим! (10 березня 2022)

9. Наталя Брічук - художниця з Рівного. Вона працює з відомимукраїнського бренду BOBKOVA. Саме образ останньої колекції з принтом роботи Notuko обрала для себе Мей Маск. Після 24 лютого Наталія Брічук брала участь в мистецьких резиденціях в Польщі та на Кіпрі, де була виставка-продаж робіт.

Серія робіт «Походження»  Я так дивуюсь зараз з того, що виходять дуже яскраві роботи. Що хочеться багато кольорів. Можливо, це із-за того, що зараз життя стало чорно-біле, а в роботу можна втиснути щось більше.

10. Євген Клименко народився в Дніпрі. Переїхав у Київ, де і зараз проживає. Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж за спеціальністю «Станковий живопис». Пізніше навчався у Харківській державній академії дизайну і мистецтв та у Національній Академії образотворчого мистецтва і архітектури.

До повномасштабного вторгнення малював акторів цирку. Зараз малює зруйновані будинки під час російських бомбардувань по цілій Україні.Займається волонтерською діяльністю. На підтримку ЗСУ проводить аукціони з продажу своїх робіт. Бородянка, Міст. Ірпінь

11. Аліна Коник Українська художниця з Чернівців. Працює в монеументальному мистецтві (стінописи і мурали), а також в графіці. Під час повномасштабної війни взяла участь в творчому проєкті «Потяг до перемоги» — спільна ініціатива Укрзалізниці, комунікаційної агенції. та сучасних українських митців.. Кожен із семи вагонів потяга символізує тимчасово окупований регіон, а ілюстрації на них закарбували подвиги нескорених українців на цих територіях.

100% Воля Ось що про цю роботу пише її авторка “Це серія невеликих гравюр для підтримки нашого духу та армії. Їх можна оформити в раму, використати як листівки і тд.”

12. Андрій Роїк Український художник зі Львова. Працює в живописі, рисунку та графіці. Зараз у Львові триває персональна виставка його робіт “Голос” в художньо-меморіальному музеї ім. Олени Кульчицької

Ось що про цю роботу каже автор: «Перемога, поразка, єдність – це твір-гасло, що посилає до співіснування та взаєморозуміння між нами з вами. Образ – це єдиний ансамбль людських фігур, який об’єднаний дротяним каркасом, як єдиний засіб, що тримає нас усіх разом.”

13. Уляна Щабель  закінчила факультет міжнародної економіки, а зараз вчиться в магістратурі Академії мистецтв, щоб стати менеджером мистецтва. Брала участь у міжнародному проєкті-резиденції в м. Бухарест, Румунія для підтримки українського народу та ЗСУ

От що пише авторка про свій колаж: “Робота “Викрадені”. Росіяни викрали понад 2 тисячі українських дітей. Підтримайте Україну Будь ласка, пожертвуйте гроші для українського народу та армії!”

14. Христина Валько-випускниця Львівського державного коледжу декоративного та прикладного мистецтва та Львівської національної академії мистецтв, кафедра реставрації творів мистецтва. З початку повномасштабної війни щодня створює колажі - мистецьку хроніку подій війни в Україні. Бере участь в благодійних аукціонах в підтримку української армії.

Ось що авторка роботи пише про свій твір: “230 #день_війни Рахую ракети, що впали біля дому. Слухаю вібрацію стін і наших сердець. Шукаю тепло та просвітлене чисте небо. Молюся щоб вистачило сил містам простих фортець. Молюсь, щоб вистачило сили…”

15. Данило Манжос – родом з Донецької області.

Ось як митець пише про життя і свої роботи: “Ми не військові поплічники мирних тиранів… Повернувся у Київ і кайфую! Ось намалював пару некласичних пейзажей, я називаю це чесним мистецтвом для одного глядача - мене”

16. Єва Кафідова-художниця, навчається в Майстерні Формального Мистецтва НАОМА .  54 дні перебувала в російській окупації в рідному місті, в Новій Каховці. Їй вдалось виїхати, втекти. Єва брала участь в творчій резиденції на Кіпрі. Постійно підтримує ЗСУ, беручи участь в благодійних проєктах.

Ось що пише художниця про свої роботи: «179 день» 21 серпня, (вже серпень?) 74 повітряних тривоги за 58 днів Фантомні рахувати не візьмусь” “Що в голові? Ті, що полягли в чорноземи моєї землі. Рідні і чужі, вони стали фундаментом для подальшого життя, з них буде хліб і будуть нові люди, що не забудуть білизну кісток. У голові пам‘ять, найбільша моя розкіш.”

17. Данило Мовчан Випускник Львівського коледжу декоративно-ужиткового мистецтва ім. І. Труша, реставрація та Львівської національної академії мистецтв, сакральне мистецтво  Займається іконописом, живописом та реставрацією. Учасник понад 40 групових виставок. Твори знаходяться в церквах та приватних колекціях України, Білорусії, Польщі, Німеччини, Канади та США. З початку повномасштабної війни постійно підтримує ЗСУ.

Ось як про свою творчість та сьогоденні пише Данило Мовчан: “Сьогодні про підтримку України. Мої друзі та знайомі справді дивляться та підтримують в різний спосіб мене та українців. Вони бачать нашу боротьбу та чітку позицію і тому ми повинні йти до перемоги та не втрачати надії. Тут презентації моїх творів у Фінляндії, Польщі, Швейцарії, Франції, Греції... та плануються в інших країнах”

18. Дарія Альошкіна народилась 5 березня 1982 у Києві в родині відомих українських скульпторів Олекси та Людмили Альошкіних. Дитинство минуло на Вінниччині. Випускниця Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім. В.Ю. Шкрібляка та Львівської національної академії мистецтв за спеціальністю монументально-декоративна скульптура. Працює в галузі станкової та монументальної скульптури, витинанки, графіки.

Ось що пише авторка витинанок про свою творчість після 24 лютого: “Нас вбиває росія на очах всього світу - наші серця скам‘яніло тяжіють з кожним загиблим українцем . Стискаючи зуби від люті і суму ми продовжуємо боротися . Допомогою на фронт, допомогою рідним, продовжуючи творити українське”

19. Сергій Слепко - вупускник Львівської національної академії мистецтв, кафедри художнього скла. Митець у сфері станкової графіки та живопису. Поєднує у своїй творчості три напрямки.

От як автор підписав цю роботу:  “Ой, Люлі, дитя спати, а я буду колихати...Діти не повинні знати, що таке війна. Вона залишить свій слід у кожному з нас, але психіка маленької дитини буде назавжди зламана... Це ніколи не забувається. Колискова пісня. У ній - код нації, родинний зв'язок, який передається зі співом матері. Я бачу це таким чином. Нехай ця пісня буде підтримкою дітям і батькам, які зараз ховаються від обстрілів, тікають рятувати сім’ю, або вже перебувають у безпечному місці, але з жахом згадують, що їм довелося пережити цієї страшної весни. Нехай ця пісня звучить в пам’яті всіх дітей, у яких жорстоко і несправедливо відібрали життя... Нехай ця колискова звучить для кожного українця. Для кожної душі”

У кожного свій фронт!  Кожен з нас наближає перемогу України! Слава Україні!

Активне покликання на відео презентації, підготовленої для заходу:

https://drive.google.com/file/d/1KyjVWDUBcL8R54zLg_F1gWBMNb6PxJU3/view?usp=sharing

Організатор заходу: викладач спецдисциплін художнього профілю Н. Денькович Дата заходу 18.10.2022 р.