Сучасні вимоги до професійної роботи концертмейстера

 

Міністерство культури та спорту України

Управління культури, національностей та релігії Луганської обласної адміністрації

ОКЗ «Сєвєродонецький коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична доповідь на тему:

 

Сучасні вимоги до професійної роботи концертмейстера

 

 

 

 

 

Виконала

концертмейстер

Пономарьова Л.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сєвєродонецьк, 2020

Зміст

 

1. Вступ -- 3
2. Психологічні та педагогічні складові особистості концертмейстера -- 6
3. Сучасні вимоги до професійної роботи концертмейстера у музичному коледжі -- 12
4. Висновок -- 19
5. Список використаної літератури -- 21

Вступ

 

На сьогоднішній день в процесі підготовки високопрофесійних музикантів-інструменталістів неможливо обійтися без концертмейстера. У художньо-естетичному плані соліст і концертмейстер складають один музичний організм. Нерідко саме в процесі становлення цього організму на ґрунті розуміння концепції твору, його емоційне наповнення і, нарешті, його сенс між членами творчої спілки виникає ряд проблем.

Концертмейстерське мистецтво - важлива і невід'ємна частина музичного виконавства і освіти. По праву цей вид діяльності відноситься і до музичної педагогіки, що не завжди враховується в робочому процесі, прирівнюючи концертмейстера до функції акомпаніатора. Але за визначенням концертмейстер (на відміну від акомпаніатора, роль якого полягає лише в акомпануванні, супроводі дії) повинен вміти здійснювати при необхідності педагогічні функції, допомагати солістові освоювати його партію, розучувати її, пояснювати ансамблеві завдання та ін.

Слід зазначити, що мистецтво бути концертмейстером дається далеко не всім. Воно вимагає покликання і художньої майстерності високого рівня. Концертмейстер повинен володіти не тільки повним арсеналом піаністичної майстерності, педагогічними навичками, але ще і повинен створити зручну для соліста психологічну атмосферу як в повсякденній роботі над твором, так і при виконанні його на концерті.

Робота концертмейстера займає значне місце в повсякденній професійній діяльності піаніста. Концертмейстер-це універсальний піаніст, який повинен володіти великим об'ємом знань в області музики, швидко читати з листа, транспонувати, підбирати по слуху, редагувати музичні тексти, робити перекладання, повинен вільно володіти фортепіано для свободи орієнтації в будь-який фактурі, володіти багатим кругозором, знанням стильових особливостей, виконання хорових і оркестрових партитур, навиками читання різних ключів, знанням специфіки роботи з різними виконавськими колективами. Всі ці якості концертмейстер набуває з часом в результаті великої концертмейстерської практики.

Вокалісти, духовики, струнники, хорові колективи не обходяться без підтримки фортепіанної партії. Концертмейстер необхідний на кожному етапі роботи музикантів - від вибору програми і розбору твору - до підсумку пройденого шляху - виступу на сцені.

Концертмейстерське мистецтво виявляється доступним не кожному піаністу: воно вимагає особливого складу виконавської індивідуальності, неабиякої майстерності, загальномузичної ерудиції, вміння спільно спілкуватися, творити і переживати музику.

В умовах сучасної освіти, метою якої є формування всебічно гармонійно розвиненої особистості, роль музичного навчання стає більш вагомою, адже музика впливає не тільки на інтелект, але і на емоційну сферу індивідуума. Саме тому, нині важливим для музичного навчання у коледжі є принцип міжособистісного контакту, який повинен ґрунтуватись на рівноправності всіх учасників навчального процесу. А гуманізація та гуманітаризація освіти спрямована на всебічний гармонійний розвиток потенційних можливостей кожного студента. 

Актуальність роботи полягає в тому, щоб показати важливість роботи концертмейстера в розмаїтті видів музичної діяльності в сучасному світі.

Мета роботи - знайти шляхи вирішення творчих завдань, необхідних для повноцінної професійної діяльності концертмейстера.

      Завдання роботи - вивчити та узагальнити наявні наукові дослідження, методичні рекомендації та практичний досвід в області творчої та педагогічної діяльності концертмейстера; описати музичні здібності, вміння та навички, а також психологічні якості, необхідні для роботи концертмейстера; виявити специфіку діяльності концертмейстера-піаніста; спираючись на науково-методичну літературу та власний досвід роботи систематизувати форми, методи і прийоми роботи.

Концертмейстеру відводиться суттєва роль у виконавській інтерпретації: він покликаний активізувати творчу фантазію соліста, проявляти ініціативу в процесі спільного створення художнього образу, прагнути до адекватного прочитання музичної мови виконуваного твору.

У художньо-естетичному плані соліст і концертмейстер складають єдиний музичний організм. Нерідко саме в процесі становлення цього організму на ґрунті розуміння концепції твору, його емоційного наповнення і, нарешті, його сенсу між членами творчої спілки виникає ряд проблем.

Концертмейстер поряд з іншими педагогами виконує свої обов'язки за допомогою основних напрямків діяльності освітньої установи.

У навчальній діяльності він задовольняє потреби здобувачів освіти в заняттях музикою, при отриманні необхідних знань і навичок створює необхідні для навчального процесу умови. В методичній роботі бере участь в майстер - класах, в написанні та реалізації проектів, програм, методичних розробок тощо .

Про багатоплановість діяльності концертмейстера говорить і область застосування концертмейстерської роботи - від навчальних закладів (у всіх інструментальних класах) до музичних і оперних театрів, філармоній, різних музичних колективів.

Концертмейстерство - один з найпоширеніших видів діяльності музиканта. Жодний концертний виступ солістів не обходиться без участі в ньому концертмейстера. Обґрунтуванням актуальності розробки даних методичних рекомендацій є затребуваність цієї спеціалізації в житті будь-якого музичного навчального закладу.

 

 

 

2. Психологічні та педагогічні складові особистості

концертмейстера.

 

Майбутнє нашої нації більшою мірою належить від підвищення інтелектуального, культурного й творчого потенціалу молодого покоління, яке формується під впливом навколишнього соціокультурного середовища. Вирішальна роль у формуванні творчої особистості належить педагогу і концертмейстеру і, відповідно, тим формам і методам навчання, які він застосовує в педагогічному процесі.

Кожне нове покоління формує свій світогляд. З кожним роком світ стає динамічнішим, отже – відбувається швидша зміна пріоритетів. Концертмейстеру також необхідно «йти в ногу з часом», цікавитися новинками музичної індустрії. На жаль, методичної літератури, що висвітлює питання концертмейстерської практики в музичному коледжі, вкрай недостатньо.

Успішне вирішення завдань національного виховання безпосередньо пов'язане з удосконаленням підготовки концертмейстерів, їх професійної майстерності, ерудиції і культури. Жодна інша професія не ставить таких вимог до людини, як професія педагога та концертмейстера. Концертмейстер зобов'язаний бути яскравою, неповторною особистістю, носієм загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури; прагнути до втілення в собі людського ідеалу.

Особливі професійні і суспільні функції концертмейстера, необхідність бути завжди на виду у найоб'єктивніших суддів — своїх вихованців, зацікавлених батьків, широкої громадськості пред'являють підвищені вимоги до особистості концертмейстера, його морального обличчя. Вимоги до нього – це імперативна система професійних якостей, які визначають успішність педагогічної діяльності.

Практична педагогічна діяльність лише наполовину побудована на раціональних технологіях, друга її половина - мистецтво. Тому перша вимога до професійного концертмейстера – наявність педагогічних здібностей. Педагогічні здібності концертмейстера — це якості особистості, що інтегровано виражаються в нахилах до роботи зі здобувачами освіти, любові до них, отримання задоволення від спілкування з ними. 

Професійна діяльність концертмейстера у музичних  навчальних  закладах  передбачає наявність  у  спеціаліста  високих  моральних якостей,  широкого  культурного  світогляду, ґрунтовної  психолого-педагогiчної  підготовки, значного  об’єму  музично-теоретичних  знань, умінь та навичок у виконавській та методичній сферах,  розвинених  загальних,  педагогічних та музичних здібностей. Саме ці якості педагогічно-виконавської майстерності формуються концертмейстером для правильного спрямування роботи здобувача освіти та поглибленого вивчення вiдповiдного репертуару.

Розглянемо основні психологічні особливості особистості концертмейстера як представника професії творчої та інтелектуальної праці.

Основним механізмом ансамблевого мистецтва є творча комунікація. Головна психологічна особливість діяльності концертмейстера полягає в єдності трьох основних компонентів: 1) власна потреба в ансамблевому спілкуванні; 2) високий емоційний тонус на всій його довжині; 3) стабільні комунікативні навички та вміння (вербальні і невербальні), що гарантують успішність творчої діяльності.

Творча діяльність концертмейстера-піаніста є довільним процесом його емоційно-смислової децентралізації, що супроводжується проникненням у світ партнера по ансамблю. Іншими словами, музикант як би налаштовується на почуття і переживання соліста і повторює їх своїм виконанням.

Особливу роль в системі психологічних особливостей особистості концертмейстера-піаніста займає впевненість в собі. Єдиного розуміння суті феномена впевненості досі не існує, хоча на побутовому рівні його ознаки зрозумілі. Очевидно, що невпевнений в собі акомпаніатор стримує емоції через тривоги і відчуття недостатніх професіональних умінь.

Важливо торкнутися і ролі уяви в особистості концертмейстера. Наявність артистизму немислимо без уяви. Це основна риса, яка визначає здатність людини до творчої діяльності. Розвинена уява створює музичні образи, і виконавець, знаходячи натхнення, продумує звучання кожної фрази.

Концертмейстер повинен мати гарну нервову систему, завжди бути в емоційному тонусі, не втрачати самовладання і вміти оперативно реагувати на будь-які несподіванки і відразу, миттєво, представляти шляху виправлення «аварійної» ситуації під час концертного виконання.

Особлива складність професії концертмейстера полягає у відсутності чіткої структури діяльності, відповідно до якої може формуватися індивідуальна програма.

У психології виділяють два типи структур діяльності: константну і змінну. Робота концертмейстера, при узагальнено чітких цілях, будується на індивідуально обраних способах здійснення поставлених завдань, і тому відноситься до змінної структури, більш складної і вимагає вміння адаптуватися в умовах, що змінюються. Сума практичних знань, особистих теоретичних висновків, отриманих в перші кілька років самостійної роботи, вимагає осмислення, структурування, об'єктивного підтвердження.

Тому особливо важливим на цьому етапі було б створення умов для підвищення кваліфікації, методичних нарад, де можна обмінятися досвідом, обговорити складні моменти, які часто мають одну причину - брак практичних психологічних знань.

Психологічні аспекти діяльності концертмейстера змушують по-новому поглянути на педагогічні та виконавські боки цієї професії. У концертмейстерства є вагомий аргумент на користь його особливих зв'язків з психологією. Це - взаємодія, психологічний фундамент професійної діяльності. Головна якість концертмейстера-загальна музична обдарованість. Вона, в свою чергу, передбачає наявність музичного слуху, почуття ритму, артистизму, образного мислення, фантазії, здатності відокремлювати істотне від менш важливого. Мобільність, швидкість, активність також дуже важливі якості для професійної діяльності концертмейстера. Особливістю концертмейстерської діяльності є її реально існуюча багатовимірність.

Загальновідомо, що поганий піаніст ніколи не стане хорошим концертмейстером, як, втім, всякий хороший піаніст не досягне значних результатів в акомпанементі, поки не засвоїть закони ансамблевих співвідношень, що не розвине в собі чуйність до партнера, не відчує всю нерозривність і взаємодію між партією соліста і партією акомпанементу. Мистецтво концертмейстера передбачає володіння, як усім арсеналом піаністичної майстерності, так і безліччю додаткових умінь, таких як: навик читання партитур, «вибудувати вертикаль», виявити красу сольної партії, забезпечити живу пульсацію музичної тканини і т.п. У той же час, в мистецтві концертмейстера з особливою силою повинні виявлятися безкорисливість, самовідданість в ім'я соло, в ім'я одухотворення партитури.

Гарний концертмейстер повинен володіти загальною музичною обдарованістю, достатнім музичним слухом, умінням охопити образну сутність і форму твору, артистизмом. Концертмейстер повинен навчитися швидко освоювати музичний текст, відрізняти істотне від менш важливого. Специфіка гри концертмейстера полягає також у тому, що він повинен знайти сенс і навіть задоволення в тому, щоб бути не солістом, а перебувати на другому плані музичного дійства.

Складові психологічної компетентності концертмейстера, такі як: концертмейстерська інтуїція, емпатія, чуття, почуття такту потребують більш детального розгляду. Також актуальним є питання психологічної стійкості і мобільності в стресових умовах підготовки до концертів в музичному коледжі. І.Гофман відзначав, що навчання мистецтву акомпанементу можливо лише при опорі на вже наявні задатки при наявності емпатії, що виходить за рамки музичної обдарованості в психологічну сферу. Він говорив: «Досвід може зробити багато чого, але не все. Чуття - це властивість природна»[2, c. 177]. З будь-якого піаніста можна зробити акомпаніатора: навчити швидкого читання з листа, вмілому транспонуванню і навику гри в ансамблі. Але воістину віртуозне виконання притаманне небагатьом.

Наявність емпатії в характері концертмейстера при контакті з солістом або інструменталістом допомагає побачити себе з боку, відчути його настрій і емоції і слідувати єдиному з ним виконавському задумі. Гнучкість в спілкуванні, почуття такту дають можливість безконфліктно з'ясувати незручні моменти з приводу виконання твору, і подолати труднощі комунікації.

Концертмейстер повинен володіти і рядом позитивних психологічних якостей. Так, увага концертмейстера - це увага абсолютно особливого роду. Вона багатопланова: її треба розподіляти не тільки між двома власними руками, але і відносити до соліста - головній дійовій особі. У кожний момент важливо, що і як роблять пальці, як використовується педаль, слухова увага, яка постійно зайнята звуковим балансом (це може бути основа основ ансамблевого музикування), ведення звуку у соліста; ансамблева увага стежить за втіленням єдності художнього задуму. Така напруга вимагає величезної концентрації, витрати фізичних і душевних сил, а також стійку психіку.

Мобільність, швидкість і відмінна реакція також дуже важливі для професійної діяльності концертмейстера. Він зобов'язаний в разі, якщо соліст на концерті або іспиті раптом переплутав музичний текст, не перестаючи грати, вчасно «підхопити» соліста і благополучно довести виконання твору до кінця. Досвідчений акомпаніатор завжди може зняти неконтрольоване хвилювання і нервову напругу соліста перед виступом. Кращий засіб для цього - сама музика: особливо виразна гра акомпанементу, підвищений тонус виконання. Творче натхнення передається партнеру і допомагає йому набути впевненості, психологічну, а слідом за нею і м'язову свободу. Воля і самовладання - якості також необхідні концертмейстерові. При виникненні будь-яких музичних неполадок, що сталися під час виконання твору, він повинен завжди твердо пам'ятати, що він не має права ні зупинятися, ні виправляти свої помилки, як і висловлювати свою досаду на помилки мімікою або жестом. Функції концертмейстера, що працює в навчальному закладі з солістами, носять в значній мірі педагогічний характер, оскільки вони полягають, головним чином, в розучуванні з солістами нового навчального репертуару. Ця педагогічна сторона роботи концертмейстера вимагає від нього ряду специфічних навичок і знань з області суміжних виконавських мистецтв, а також педагогічного чуття і такту.

Природно, що багато з перерахованого вище не може покладатися на одну лише інтуїцію або природну схильність до даної професії, а досягається з плином часу і певних витрат праці. Добрими акомпаніаторами не народжуються, а стають.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Сучасні вимоги до професійної роботи концертмейстера

у музичному коледжі

В даний час концертмейстер - це одна з найпоширеніших професій серед піаністів. В даний час професія концертмейстера виходить на новий рівень.

Концертмейстер є таким же повноцінним учасником, як виконавець і керівник. Від нього в рівній мірі залежить якість виконання, загальна сценічна культура, психологічний комфорт. У діяльності концертмейстера в органічній єдності об'єднуються творчі (виконавські), педагогічні та психологічні функції, які важко відокремити один від одного.

Як стати сучасним, успішним, задоволеним концертмейстером?

Зверніть увагу на своє робоче місце. Дуже часто ми граємо при поганому освітленні, по погано віддрукованих і важко перегортаючих нотах, не налаштованому інструменті і першому ліпшому стільці. Дивитися на виконавця припадає в положенні збоку, так як його не видно.

Музичний інструмент обов'язково повинен бути налаштований, освітлення має бути достатнім. Нотний матеріал якісно роздрукований і склеєний максимально зручно, уникаючи великої кількості переворотів. По можливості виконавець повинен перебувати перед очима концертмейстера. Крім цього, обов'язково потрібно дотримуватися зміни, хоча б кожні два уроки виходити з аудиторії, робити невелику перерву і гімнастику для очей.

Використовуючи різні педагогічні технології, концертмейстер створює необхідну творчу, продуктивну атмосферу. Так, наприклад, педагогіка співробітництва включає в себе три суб'єкта освітнього процесу: педагог - концертмейстер – здобувач освіти. Всі повинні діяти спільно, без зверхності над іншим. Відносини зі здобувачами освіти повинні бути спрямовані на активне залучення їх в самостійну пізнавально-творчу діяльність, а співпраця педагога-концертмейстера має ґрунтуватися на взаємодопомозі, взаємоповазі, що дозволяє досягати єдиної мети.

Особливо показовим у педагогіці співробітництва є гуманно-особистісний підхід до здобувача, який об'єднує в собі віру в студента, майстерність і тактовність спілкування, відсутність прямого примусу, толерантність до його недоліків, формування позитивної Я-концепції, тобто прийняття і поваги власної точки зору того, хто навчається.

Головне місце в технології індивідуалізації навчання відводиться суб'єкту навчання – здобувачу освіти. В основному робота концертмейстера полягає в індивідуальному процесі навчання на заняттях з фаху з інструменталістами або вокалістами. Головною гідністю індивідуального навчання є можливість адаптувати зміст, методи, форми, темп навчання до індивідуальних можливостей кожного здобувача.

Особистісно-орієнтований підхід сприяє формуванню адекватної самооцінки. Він забезпечує психологічний комфорт здобувача як в аудиторії, так і на виступах, що є основою для успішної подальшої творчої діяльності.

Технологія розвитку творчих якостей особистості має головний цільовий акцент - розвиток творчих можливостей. Не можна допускати, щоб студент на уроках «сліпо» йшов за акомпанементом, бездумно виконуючи ті чи інші вказівки. Концертмейстер може сприяти розвитку креативності в ньому, ефективно виховувати художню уяву, образно-асоціативне мислення, формувати внутрішній світ.

Не менш важливим є грамотне, професійне спілкування концертмейстера, педагога і виконавця. Студент може і повинен висловлювати свою думку про твір, його жанрові і стилістичні особливості, вміти не тільки відповідати на питання, а й ставити їх. Тільки так можна виховати творчу, розвинену особистість.

Використання технології формування комунікативної компетенції дозволить розвинути навички ведення конструктивного діалогу. Результатом повинна стати культура спілкування здобувача освіти, яка виражена в грамотності, дотриманні культурно-мовних норм, дбайливе ставлення до мови. Навчання мовного спілкування особливо актуально в умовах сучасної ситуації, коли знижується рівень особистого словникового запасу підлітків.

Успішність навчання залежить від фізичного та психологічного комфорту всіх учасників освітнього процесу. До основних компонентів здоров'язберігаючих технологій можна віднести: дотримання гігієнічних вимог до аудиторії (своєчасне вологе прибирання, провітрювання, температурний режим); обов'язкове дотримання дозування навчального навантаження; чітке планування занять з урахуванням індивідуальних особливостей студентів; чергування видів діяльності або включення нових (наприклад, дихальна гімнастика, мовні вправи, ритмопластика, музикотерапія, посмішкатерапія), організація рухової активності.

Використання комп'ютерних музичних технологій міцно увійшло в роботу практично кожного викладача. Не є винятком і робота концертмейстера. Підбір нової нотної літератури, робота над створенням і записом фонограм, використання різних мультимедійних програвачів, набір необхідного нотного матеріалу в нотному редакторі - основні напрямки в його роботі. У цьому концертмейстерові допоможе комп'ютер, і різні комп'ютерні програми.

Можна виділити кілька типів основних програм в роботі концертмейстера:

1. Програми для запису і обробки цифрової музики (SoundForge, AdobeAudition, Gold Wave Edition і ін.)
2. Нотні редактори (Finale, Sibelius та ін.);
3. Мультімедіаплейери (Winamp, Aimp, J.River Media Center).

Сучасні інформаційні технології дозволяють ефективно використовувати велику інформацію, яка стає все більш доступною. Знайти потрібні ноти, прочитати додаткову інформацію про творі, вибрати відповідне інструментування, прослухати виконання творів в різних складах з різними виконавцями. Зараз створено багато сайтів, що дозволяють задовольнити практично будь-які запити.

Самоосвітня діяльність концертмейстера не обмежується навчанням на кваліфікаційних курсах, а є духовною потребою в оновленні мистецьких знань, результатом яких стає безпосереднє спілкування з музичним мистецтвом, самостійне надбання художньо-естетичного досвіду особистості в інформаційному просторі для власного професійного зростання. Тому метою сучасної системи освіти є створення педагогічних умов для самостійного проектування та здійснення програми самоосвіти. Цей процес включає визначення цілей, дій, операцій, що забезпечують їх реалізацію, зміну характеру педагогічної діяльності (прояви активної, цілеспрямованої, творчо-пошуковою позиції), що в сукупності забезпечує можливості для формування високого рівня компетентності особистості на основі самоосвітньої діяльності. Нині в теорії  педагогічної освіти відбувається переосмислення функції концертмейстера у контексті необхідності його самоосвіти як основи самореалізації відповідно до вимог соціуму у цій професії. Індивідуальність сучасного концертмейстера виявляється в оновленні якісних професійних знань, визначенні та реалізації стратегій самоосвіти на основі усвідомлення її структури та змісту. Вважаю, що правильному вибору способів професійного вдосконалення концертмейстера сприяє усвідомлення ним власних професійних функцій, зокрема і тих, які можна визначити як інноваційні. Самоосвітня діяльність є вільним, але водночас і найбільш складним видом самостійної пошукової діяльності, яка здійснюється індивідуально для якісної організації художнього розвитку здобувачів освіти в музичному коледжі.. В її основі – індивідуальна відповідальність та рівень особистісно-професійного впливу на свідомість здобувачів в художній освіті. Насамперед, самоосвіта передбачає такий рівень і характер засвоєння змісту наук, який спрямований на власні потреби, утвердження інтересів людини, оптимізації її відносин зі світом природи, техніки і пізнання. Тому початком організації самоосвітньої діяльності є актуалізація суб’єктивного досвіду, пошук зв’язків суб’єктного досвіду та досвіду, що задається ззовні. Концертмейстеру необхідно накопичити великий музичний репертуар, щоб відчути музику різних стилів. Хорошій концертмейстер повинен проявляти більший інтерес до пізнання нової, невідомої музики, знайомству з нотами тих чи інших творів, слухання їх в записах і на концертах. Концертмейстер не повинен упускати випадку практично зіткнутися з різними жанрами виконавського мистецтва, тим самим намагаючись розширити свій досвід і зрозуміти особливості кожного виконавства.

Сучасні вимоги до концертмейстера на межі тисячоліть: концертмейстером повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки . Він повинен бути людиною культури і вселюдських цінностей, провідником ідей державотворення і демократичних змін, людиною великої душі й доброго серця. Справжній концертмейстер повинен працювати на майбутнє, випереджати свій час. Його має хвилювати не лише окрема індивідуальність, а світ людей.

Виходячи з усього вищесказаного, слід зауважити, що концертмейстер повинен мати високий рівень культури і освіченості, мати глибокі знання в області психології музичного сприйняття. З метою підвищення професійної майстерності, слід регулярно проходити курси підвищення кваліфікації, стежити за розвитком сучасної освіти, посиливши увагу на глибокому вивченні психології творчості.

Життя сучасної людини сьогодні складно уявити без мережі Інтернет. . Інтернет-технології – це автоматизоване середовище отримання, обробки, зберігання, передачі й використання знань у вигляді інформації, що реалізується в мережі Інтернет.

 Вдале поєднання традиційних засобів навчання з використанням інтернет-технологій дозволяє концертмейстеру підвищити ефективність педагогічного впливу, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.

В мережі існує велика кількість освітніх порталів, які спеціалізуються на проведенні дистанційних курсів підвищення кваліфікації для працівників навчальних установ. Інтернет- технології дають можливість концертмейстеру взяти участь у різноманітних конкурсах, що дозволяють не лише діагностувати власний рівень професійного саморозвитку порівняно з іншими фахівцями, а й сприяють суттєвому його підвищенню.

В мережі Інтернет існують онлайн-курси підвищення кваліфікації, дистанційна освіта, онлайн-вебінари як платні, так і безкоштовні. Наприклад:

•     Український громадський проект масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus». На цій платформі є цикли курсів з підготовки до ЗНО, психології, удосконалення мовних навичок. Також педагогам(концертмейстерам) може стати корисним курс щодо запобігання булінгу. Маса цікавих психологічних новинок, можливість освоїти основи медіаграмотності, курси по вдосконаленню розумових технік і підвищенню рівня мови;
•      Cтудія онлайн-освіти – EdEra. Цей освітній ресурс не тільки має онлайн-курси, а й стане корисний великою бібліотекою, в якій кожен педагог(концертмейстер) знайде безліч корисних методичних і дидактичних матеріалів.
•     Платформа ВУМ. На цьому ресурсі можна знайти чимало цікавинок не тільки педагогам (концертмейстерам), а й студентам, працівникам медичних установ і взагалі всім людям, котрі люблять постійно розвиватися.

Курси: https://vumonline.ua/courses/

•        Безкоштовні онлайн-курси Microsoft. Курси присвячені опануванню інструментів Microsoft для навчання та використання у роботі зі здобувачами освіти.
•        Освітній проект «На урок» та ін.

Отже, щоб досягти ефективного поєднання власного досвіду і освітніх Інтернет-ресурсів необхідна велика і цілеспрямована підготовка. А найголовніше – бажання  удосконалювати свою концертмейстерську діяльність. І щоб знайти і оцінити якість інформації, що надається в мережі, необхідне освоєння комп’ютерної письменності на рівні не просто користувача, а активного користувача.

У висновку хочеться сказати, що сучасний концертмейстер йде в ногу з часом, освоюючи нові технології в галузі музичного мистецтва. Він є повноцінним і повноправним учасником освітнього процесу. Його творчий підхід робить освітній процес більш продуктивним і цікавим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

Поставлена в даній роботі мета розкриття специфіки роботи концертмейстера була досягнута через вирішення завдань спрямованих на виявлення основних параметрів, на які слід орієнтуватися концертмейстерові таких як ерудованість, вмілий розподіл контролю на всі сфери виконавської уваги, мобільність, знання специфіки соло інструменту, та аналіз психологічних особливостей ансамблевого виконання.

Робота концертмейстера багатогранна. Вона містить в собі як творчу, так і педагогічну діяльність. Специфіка роботи концертмейстера вимагає від нього особливого універсалізму, мобільності. У висновку хочеться сказати, концертмейстер повинен живити особливу, безкорисливу любов до своєї спеціальності.

Без професійного концертмейстера не може бути грамотного, гарного виконання твору. Концертмейстеру доводиться пристосовуватися до творчої манери багатьох викладачів, в класах яких він працює. Різноманіття вимог підвищує його професійну компетентність. Концертмейстер повинен бути готовий до всього: всіляких імпровізацій, підказкою забутого слова, підігрування мелодії (якщо соліст не тримає тональність), проведення уроку зі здобувачем освіти без викладача за фахом. Область концертмейстерської практики для багатьох піаністів і зокрема для мене, є творчою потребою, впливає самим позитивним чином на подальше вдосконалення художньої індивідуальності.

Діяльність концертмейстера вимагає від піаніста застосування багатосторонніх знань і умінь по курсам гармонії, сольфеджіо, поліфонії, історії музики, аналізу музичних творів, вокальної та хорової літератури, педагогіки - в їх взаємозв'язках. Для педагога за спеціальним класом концертмейстер - права рука і перший помічник, музичний однодумець. Для соліста концертмейстер - наперсник його творчих справ; він і помічник, і друг, і наставник, і тренер, і педагог. Право на таку роль може мати далеко не кожен концертмейстер - воно завойовується авторитетом солідних знань, постійною творчою зібраністю, волею, безкомпромісністю художніх вимог, неухильною наполегливістю, відповідальністю в досягненні потрібних художніх результатів при спільній роботі з солістами, у власному музичному вдосконаленні.

     Повноцінна професійна діяльність концертмейстера передбачає наявності у нього комплексу психологічних якостей особистості, таких як великий обсяг уваги та пам'яті, висока працездатність, мобільність реакції і винахідливість в несподіваних ситуаціях, витримка і воля, педагогічний такт і чуйність.

Творчість за своєю природою ґрунтується на бажанні зробити щось по - новому, по-своєму, краще. Творче начало в людині - це завжди прагнення вперед, до прогресу, до досконалості. Саме це, концертмейстерство і виховує в людині, і в цій своїй функції воно ні чому не може бути замінено. За своєю дивовижною здатністю будити в людині творчу фантазію воно займає, безумовно, одне з перших місць серед усіх різноманітних елементів, складових складну систему виховання людини.

Таким чином, сучасний концертмейстер має орієнтуватися у методичних проблемах, дійти правильних висновків щодо застосування кращих музично-педагогічних досягнень у своїй практичній роботі. Він мусить відчувати педагогічний пульс сьогодення і спрямовувати свою професійну діяльність у русло постійного творчого пошуку. Отже, головне завдання концертмейстера -- створити захоплюючу емоційно-піднесену атмосферу, щоб кожний день навчального процесу, надихав студентів на творчість в особистісній та соціокультурній діяльності.

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Бочкарев Л.Л. Психология музыкальной литературы / Л.Л. Бочкарев. - М.: Классика-21, 2006. - 348с.
2. Гофман И. Фортепианная игра: Ответы на вопросы о фортепианной игре / И. Гофман. - М.: Классика, 2002. - 187с.
3. Кирнарская Д.К. Музыкальные способности / Д.К. Кирнарская. - М.: Таланты - 21 век, 2004. - 493с.
4.  Крючков Н. Искусство аккомпанемента как предмет обучения. Л.:Музыка, 1961.-108с.
5. Крючков, Н. Искусство аккомпанемента как предмет обучения. М.: Музыка, 1961.-204с.
6.  Кубанцева Е.И. Концертмейстерский класс. Учеб. пос. для студ. пед. вузов и средних проф. учеб. заведений.-  М.: Академия, 2002.- 192с.
7. Люблінський А. Теорія та практика акомпанементу: методологічні основи – Л., 1972 р.-138с.
8. Шендерович Е.М. В концертмейстерском классе: Размышления педагога М.: Музыка, 1996.-109с.
9.  Шендерович Е.М. О преодолении пианистических трудностей в клавирах: Советы аккомпаниатора. – М.: Музыка, 1987.-89с.